Урок на тему "Енеїда"

Про матеріал
матеріали для підготовки учителя за відповідною темою, матеріали для використання на уроках узагальнення та систематизації знань, умінь і навичок учнів; для складання тестових завдань, проведення самостійних робіт, літературних диктантів, літературних вікторин, усної перевірки знань
Перегляд файлу

« ЕНЕЇДА» ІВАН  ПЕТРОВИЧ   КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ( літературна критика про твір)

 

  • персонажі « Енеїди» представляють насамперед досить повний зріз українського суспільства 18 століття ;
  • персонажі поділяються на три групи :

а) Еней і троянці (це кошовий і запорізькі козаки) ;

б) боги , що представляють переважно чиновництво;

в) царі  - поміщицтво;

     - у поемі прослідковується  ідея  національної єдності України ;

     - автор малює не так реалістичний , як романтичний образ українського народу , у якому переплітаються  , об’єднуються спільною національною душею всі суспільні верстви й покоління;

     - у сюжет Котляревський уклав алегоричну розповідь про занепад і шлях до відродження української нації у 18 столітті ;

    - поштовхом для написання поеми  , як гадає більшість дослідників , було зруйнування російською армією Запорізької Січі у 1775 році ;

   - Юнона весь час чинить перепони троянцям ( тому можна припустити , що вона уособлює образ російської  держави) ;

- картина бурі уособлює ,  вочевидь  добу Руїни ( після смерті Богдана Хмельницького) ;

- Зевс ставить перед Енеєм завдання «Рима строїть» ( збудувати нову державу) , але Еней не виконує місії  ( деградує нація) , хоча автор у кінці показує Енея готового до створення нової держави ;

- змалювання пекла – галерея морального розпаду української еліти (п’янки , бенкети , гуляння , любовні пригоди );

- картина раю – це майбутня досконала духовно відновлена держава ;

- поема займає централь місце у творчості Івана Петровича Котляревського;

- Котляревський  створює поему у час занепаду української державності , у період зрощення України;

- автор використовує прийом «прихованого змалювання» так званої езопівської мови ; (байкар Езоп вчинки людей ховав за образами тварин , Котляревський – за образи царів) ;

- взявши за основу поему « Вергілія» «Енеїду» , «переодягнувши»  героїв в український одяг , наділивши героїв рисами українців і перенісши їх у час української реалії ;

- «Енеїда» за жанром – героїчно-комічна , бурлескно  – травестійна поема ( тема – змалювання , осмислення історичної долі українського народу ; ідея – заклик земляків до національної єдності в ім’я відродження Української держави (актуальність сьогодення) ;

- автор змальовує українську дійсність 18 століття;

- твір двоплановий  дворівневий : під жартівливою , бурлескно - травестійною  оболонкою заховано серйозний  національно - політичний   зміст ( занепад держави) ;

- Валерій Шевчук зазначає , що Котляревський створює ніби вертепну виставу « перевернувши вертепну скриньку догори ногами і на горішньому поверсі розіграв інтермедійну частину , а в долішній , прихованій опустив сюжет високий – історію своєї держави». ;

- у поемі « Енеїда» автор зробив величезний внесок в історію української літератури і нації перейшовши до живої народної мови ;

- « Енеїда» є початком нової української літератури ;

- твір написано чотиристопним ямбом ;

- в поемі змальовано український побут : період Запорізької Січі або в українському селі 18 століття :

- присутність народної мови ;

- український  гумор ;

- український побут ;
- народні обряди ( поминки , ходити в гості з хлібом – сіллю , ворожіння , легенди , повір’я , народні танці , ігри , пісні)

- докладно описує чоловічий , жіночий , дівочий одяг та взуття );

- українські страви та напої ;

- близько 100 страв української кухні ;

- українські професії : чумак , паромник , канцелярист , суддя , священик , купець , шинкар , швець , кравець , коваль , косар , військовий ;

- використання українського фольклору : прислів’я , приказки , українські пісні;

 - присутність українських географічних назв , української природи ;

ГЕРОЇ ПОЕМИ :

  • усі герої алегоричні ;
  • усі герої багатогранні ;
  • представляють певний зріз українського суспільства 18 століття :

а) Еней і троянці ( кошовий і запорізькі козаки );

б) боги ( апарат держави ) ;

в) царі ( поміщики );

      - образ Енея показано у розвитку : спочатку це гуляка , романтик , який шукає пригод , але разом з тим мудрий вожак , який орієнтується в ситуації : прагне врятувати своє військо , хоче не воювати , а дипломатично вирішити питання ;

- Еней «росте» : із простого подорожнього він перетворюється на ватажка , полководця , який готовий іти на самопожертву заради людей ( бій з Турном за Латинію ) ;

- троянці (запорожці ) вміють погуляти , але вони міцні , рішучі , дружелюбні , готові вести боротьбу за народ , дорожать своєю свободою ; це справжні рицарі, що виявляють чудеса мужності й здобувають перемогу навіть над значно чисельнішим ворогом ;

- мандрівка троянців – це рух поколінь у морі – часі ; Еней – узагальнений образ козацького провідника ; Троя – це Запорізька Січ  , а ширше – гетьманська козацька держава ;

- автор наголошує на ролі української еліти у створенні нової незалежної держави ; піднімає проблему міжусобної ворожнечі  ( Турна на війну підбурює Юнона ( російська держава ));

- Еней не будує нову українську державу , але відбувається його « національний ріст» : з гультяя і просто розбишаки «перетворюється» на ватажка народу  (приборкує тілесні забаганки і стає на шлях духовного відродження);

- автор симпатизує головному героєві і разом з тим «критичними епітетами» й порівняннями змальовує недоліки  Енея : « на всеє зле проворний  , завзятіший від всіх бурлак» (бездомна людина , гуляка ); «ланець» ( обідранець , халамид ник ) , « поганець» , « мутив , як на селі москаль» , « вміє бісики  пускать»  (любить погуляти , із розуму «зводить» Дідону і легко її кидає ) ; за розвагами і пияцтвом забуває навіть про найважливішу мету свого життя – побудова Трої (Зевс про це нагадує йому ) ;

- образ Енея показаний у розвитку : щодалі змісту поеми автор показує , як «проступають» симпатичні риси героя – він «ласкавий , гарний , проворний і гострий як на бритві сталь» ( тобто дотепний) ; доброзичливий , легко сходиться з людьми , вміє іронічно подивитися на себе ; у творі головний герой «розвивається» як політик ,як ватажок енейців :

а ) вимогливий керівник ;

б ) турботливий , винахідливий « один за всіх не спав , він думав , мислив , умудрявся» ( бо за всіх відповідає);

в) винахідливий ( дає хабар Нептуну );

г ) використовує дипломатичний хист ( намагається порозумітися з тубільцями , розкриває підступність Юнони , схиляє на свій бік царя Латина , вміло організовує підготовку до бою з Турном , вміло володіє зброєю ) ;

 

 

 

 

docx
Додано
12 січня
Переглядів
46
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку