Урок на тему "Форсована індустріалізація. Створення військово-промислового комплексу. Здобутки, прорахунки та наслідки індустріалізації."

                                                                      

Тема уроку: Форсована індустріалізація. Створення військово-промислового

                      комплексу. Здобутки,  прорахунки та наслідки індустріалізації.

                      Згортання  непу і перехід до директивної економіки.   

Мета уроку: 

навчальна - розкрити причини згортання НЕПу і переходу до форсованої індустріалізації; розглянути труднощі й особливості індустріалізації; підбити загальні підсумки індустріалізації та з'ясувати її значення; удосконалювати в учнів уміння оцінювати історичні події і процеси.

 

розвивальна: - розвивати  в учнів навички критичного мислення , аналітичного підходу до історичних джерел;

 

виховна – виховувати у учнів навички позитивного вияснення суперечливих питань.

Тип уроку: вивчення нових знань.

 

Обладнання:  підручник,  атлас, практичний довідник «Історія України. Робота з документами», відео сюжет «Марш ентузіастів».

 

Основні терміни та поняття: «індустріалізація», «п’ятирічний план», «директивне планування».

 

Очікувані  результати:

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати основні тенденції та суперечності форсованої індустріалізації;
• використовувати карту як джерело інформації про  основні новобудови в УСРР;
• застосовувати нові поняття і терміни «індустріалізація», «п’ятирічний план», «директивне планування».

 

 

 

                                 Хід уроку.

 

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних  знань.

Бесіда.

1. Згадаємо, що таке  неп? Чим неп відрізнявся від політики «воєнного комунізму»?
2. Які основні здобутки непу для економічного розвитку?

Мотиваційна бесіда.

    Ринкові відносини не давали можливості керувати та контролювати всі сфери господарства владою. Тому на зміну некерованому  непу прийшло централізоване директивне планування . . XVз'їзд ВКП(б) у грудні 1927 р. схвалив директиви першого п'ятирічного плану на 1928/29 – 1932/33 pp., за якими середньорічні темпи нарощування промислової продукції підвищувалися до 16 %. (Держплан СРСР, розробляючи п'ятирічний план у двох варіантах – відправному та оптимальному, темпи індустріалізації підвищив відповідно до 18 і 20 %.) Такі високі темпи передбачалося забезпечити за рахунок селянства. Змінювався лише спосіб вилучення цих коштів до бюджету: не через підвищення податків, як пропонував Л. Троцький, а використовуючи ножиці цін. У 1929 р. більшовицьке керівництво відмовилося від НЕПу. У листопаді цього ж року в газеті «Правда» з'явилася стаття Сталіна «Рік великого перелому», в якій проголошувався курс на різке форсування індустріалізації. Було здійснено перехід до політики комуністичного штурму з примусовою продрозкладкою, забороною торгівлі, картковою системою для міського населення, інфляційним випуском паперових грошей, розкуркуленням заможних селян та об'єднанням решти селянства в колгоспи з метою зручнішого стягнення податків.

Опрацьовується поняття «директива».

 

Питання: Назвати причини згортання  непу.

1) реформи в економіці не були доповнені реформами в політичній сфері;

2) протягом 20-х років не сформувалися соціальні сили, які б виступили за збереження непу;

3) неп заважав планам Сталіна встановити особисту необмежену владу.

Також треба зазначити, що відбудова здійснювалася без економічних реформ, нерівномірним було розміщення промисловості (економічно розвиненим був тільки Донецько-Придніпровський регіон), переважали добувні галузі.

 

       У СРСР наприкінці 20-х років точилась гостра боротьба з питань подальшого розвитку країни. Прискорення економічного розвитку, створення нових галузей стали об'єктивною необхідністю, з якою були згодні всі.

Але  думки   щодо темпів розвитку, джерел індустріалізації, пріоритетного розвитку окремих галузей народного господарства  різнилися.

Проблемне питання:

 

Які два варіанти індустріальних перетворень окреслилися наприкінці 20-х pp.?

  Наголошується  на тому, що один з варіантів передбачав збереження товарно-грошових основ непівської економіки і проведення плавної індустріалізації, коли темпи розвитку пов'язуються із зростанням добробуту і поступовим добровільним кооперуванням селянства. Але, на противагу цьому шляху, існував і другий варіант, складовою і рушійною силою якого була форсована індустріалізація з високими темпами промислового розвитку, заради чого визнавалася припустимість зниження життєвого рівня, можливість швидкого здійснення суцільної колективізації за допомогою адміністративно-командних методів.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Індустріалізація стала однією із складових радянської модернізації.

 

 

 

 

 

 

Робота з поняттями і термінами.

 

Індустріалізація – це процес створення великого чи просто машинного виробництва в усіх галузях народного господарства, насамперед, у промисловості.

1. Джерела, труднощі та особливості індустріалізації

Офіційно курс на індустріалізацію був спрямований на:

1) забезпечення економічної самостійності, незалежності СРСР в умовах капіталістичного оточення;

2) зміцнення обороноздатності країни;

3) створення матеріально-технічної бази для модернізації промисловості і сільського господарства;

4) зростання продуктивності праці;

5) підвищення матеріального добробуту і культурного рівня трудящих.'

Через роботу з документами  учні визначають можливі джерела, методи і особливості індустріалізації.

 

Робота в групах з документами.

 

1 група працює з документом 1 «Витяг з резолюції Х з’їзду КП (б)У (20-29 листопада 1927р.)

Проблемне питання:

Які галузі промисловості мали розвиватися в першу чергу? Чому? Які положення викликають у вас сумніви? Обґрунтуйте відповідь.

 

2 група працює з документом 2 «Торгівля алкогольними напоями як джерело засобів для індустріалізації (мовою оригіналу).

Проблемне питання:

Проаналізуйте джерела індустріалізації. Які ще джерела індустріалізації вам відомі? Що ви можете розповісти про методи проведення індустріалізації?

 

3 група працює з документом 3 «Державні позики як джерело засобів для індустріалізації».

Проблемне питання:

Проаналізуйте джерела індустріалізації. Які ще джерела індустріалізації вам відомі? Що ви можете розповісти про методи проведення індустріалізації?

 

4 група працює з документом 4 « Відозва ІІ конференції КП (б) У про розгортання соціалістичного  змагання».

Проблемне питання:

Визначне мету соціалістичного змагання. Чому соціалістичному змаганню компартія приділяла таке велике значення?

 

5 група працює з документом 5 «Російський філософ М. Бердяєв про соціально-економічну суть сталінських п’ятирічок».

Проблемне питання:

Як оцінює перші п’ятирічки філософ М.Бердяєв? Чи згодні ви з цими оцінками?

 

Заслухавши і обговоривши відповіді, учні  заповнюють схему «Джерела індустріалізації»:

До схеми заносять:

• доходи від сільськогосподарського виробництва;

• перекачування коштів з легкої промисловості у важку;

• внутрішні позики;

• безкоштовна праця у вихідні дні;

• праця в'язнів у таборах;

• збільшення випуску спиртних напоїв;

• продаж товарів за кордон за цінами, нижче ринкових;

•  режим економії.

Форсована індустріалізація мала цілий ряд труднощів:

• величезні за масштабами перетворення здійснювалися на гігантській території, що вкрай загострило проблему розвитку інфраструктури (дороги, мости), стан якої не відповідав новим потребам; нестача коштів;

• обмаль кваліфікованих кадрів робітників та інженерно-технічних працівників; застаріле обладнання на більшості заводів і фабрик;

• індустріалізація була першою в історії безпрецедентною спробою планового розвитку важкої промисловості.

Питання: Чому індустріалізація розпочиналася з важкої, а не з легкої промисловості? Чим пояснити її ударні темпи?

 Таким чином з’ясовуються особливості індустріалізації.

 

2. Новий господарський механізм

Робота над формуванням понять

 Згортання  непу, курс на форсовану індустріалізацію вимагали створення нового господарського механізму

Протягом перших п'ятирічок утверджувався господарський механізм, відірваний від ринкової економіки. 5 грудня 1929 р. ЦК ВКП(б) прийняв постанову, згідно з якою підприємства, а не трести, стали головними ланками управління. На відміну від трестів, підприємства були позбавлені економічної самостійності. Чітко простежувалася тенденція монополізації центром управління промисловістю республік. Республіканські наркомати керували лише місцевою промисловістю. Отже, новий господарський механізм спирався на директивні методи управління, вів до створення командно-адміністративної системи, для якого був характерний високий рівень централізації управління.

 

Учням пропонується дати визначення, що таке «господарський механізм»; пояснити, чому, на їх погляд, існувала потреба в новому господарському механізмі.

3.Робота з картою

 

В атласі на сторінці «Радянська модернізація я України. Стан економіки у 1928-1939рр.»

 

• Знайдіть місця розташування промислових підприємств-гігантів.
• Спростуйте або підтвердьте  факт  нераціонального та нерівномірного розміщення продуктивних сил.
• Серед збудованих і реконструйованих в Україні підприємств переважали підприємства групи «А» чи «Б»? Чому?
• Назвіть регіони України, у яких переважала важка промисловість.

ІУ. Закріплення нових знань.

Прокоментуйте лозунг більшовиків:

 «Спочатку завод, а потім місто, спочатку верстати, вугілля, нафта, а потім будемо піклуватися про життя і школи».

Завдання: Визначити позитивні і негативні наслідки індустріалізації.

 

Позитивні

Негативні

Зростання кількості промислових                Утвердження командно-  .

підприємств в 11 разів. Будівництво                адміністративних методів

Дніпрогесу (Запоріжжя) 1927-1932 рр.,           управління.

 Запоріжсталі, Азовсталі (Маріуполь),              Ігнорування ринкових законів

 Криворіжсталі, ХТЗ (1931 р.) та ін.                 економіки.

Україна — важлива металургійна,                    Зниження життєвого рівня.

 вугільна та машинобудівна база СРСР.            Нерівномірне розміщення

УРСР — індустріально-аграрна республіка.        продуктивних сил.

Збільшення кількості робітників вдвічі              Відсутність матеріальних

                                                                                  стимулів праці.

                                                                                Ізоляція радянської економіки

                                                                                від світової, стимулювання

                                                                                екстенсивного розвитку екон.

У. Підсумки уроку.

Отже, у 1929 р. сталінське керівництво відкинуло неп і почало форсовану індустріалізацію. Індустріалізація поклала початок  інтенсивному розвитку промисловості . Україна стала головною промисловою базою СРСР.  Вже на кінець  30-х рр. внаслідок індустріалізації Україна посіла друге місце в Європі (після Німеччини) з плавки чавуну, четверте місце у світі з видобутку вугілля. За обсягами  виробництва металу і машин республіка випередила Францію та Італію. Але  новий господарський механізм, створений у цей період призвів до встановлення командно-адміністративної системи, директивного планування.

Саме тому блискучі успіхи індустріалізації не могли приховати негативні і навіть трагічні наслідки здійснення цієї складової частини модернізації, оскільки результати праці стимулювалися здебільшого позаекономічними методами.

УІ. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний параграф підручника.