1
8 клас зарубіжна література
Тема: Франческо Петрарка. Сонети № 61, 132. Історія кохання в сонетах
Ф. Петрарки. Образ ліричного героя та героїні. Втілення гуманістичних ідеалів у поезії митця. Структура сонетів Ф. Петрарки.
Мета (формувати компетентності): предметні (знання про світоглядні позиції видатного італійського поета-гуманіста Франческо Петрарки; розуміння ідейно-художнього змісту сонетів; словниковий запас; розвинені зв'язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу поетичних творів; потребу в саморозвитку); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; комунікативні: навички спілкування в колективі, толерантне ставлення до думок і почуттів інших; інформаційні: вміння знаходити потрібну інформацію та подавати її; загальнокультурні: естетичний смак, толерантність, світогляд).
Тип уроку: формування умінь і навичок.
Дивна річ – життя,
дивна річ – людина,
дивна річ – любов.
Дідро
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
Я рада, що сьогодні маю можливість провести з вами урок, поговорити про часи, епохи, людей, життя.
ІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку.
Країна мрії, фантазії, нездійсненних і таких бажаних чудес. Я запрошую вас здійснити мандрівку в Італію, у далеке 14 століття, і допоможе нам у цьому література. Але для того, щоб ми вільно почували себе в минулому, краще зрозуміли італійську поезію, необхідно отримати пропуск, тобто відповісти на запитання.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Прийом «Літературна теорема»
(Людину вже бачили не рабою Божою, а творцем своєї долі. Проповідується мораль вільної особистості, повага до людини, віра в розум.
Нова епоха відкрила перед людиною радість і красу земного буття)
Слово вчителя
Тепер ми отримуємо пропуск в минуле. Ми спробуємо пізнати світ могутнього титана доби Відродження Ф. Петрарки. А розпочати сьогоднішній урок я хочу словами Дідро:
«Дивна річ – життя, дивна річ – людина, дивна річ – любов».
Чи справді це так? Ми і будемо намагатись дізнатися.
ІV. Осмислення нового матеріалу
4.1. Слово вчителя
Своїм культурним відродженням Європа зобов’язана Петрарці, адже він – засновник нової сучасної поезії, людина, яка наважилася в мороці середньовіччя запалити полум’я не так божественного, як земного, людського почуття.
Прийом «Віртуальна стіна»
- син скромного нотаріуса;
- один із не багатьох поетів, з яким розмовляли як із рівнею знатні вельможі;
- був переконаний, що не знатне походження, а особисті чесноти роблять людину шляхетною;
- людина не народжується з великою душею, вона сама себе робить такою своїми чудовими справами.
- головна збірка «Книга пісень»; поет поділив її на дві частини: «На життя мадонни Лаури» і «На смерть мадонни Лаури»;
- головні теми творів – любов, життя, смерть, час.
(Слайди 3-6)


(Петрарка запевняв, що повага до людини починається з поваги до жінки: матері, сестри, коханої. Його мати померла дуже рано, у віці 38 років. Свої перші вірші Петрарка присвятив саме їй. У вірші було 38 рядків, саме стільки прожила на світі жінка, про яку поет величаво сказав, що «була вона найкращою з матерів, яких я будь – коли бачив».
Слово вчителя
Кохання без поваги – це ангел з одним крилом. Кохання без поваги недовговічне і непостійне. Перш ніж покохати в дівчині жінку, полюби в ній людину.
Справжня слава прийшла до Петрарки як до автора ліричних віршів, присвяченій золотоволосій Лаурі.
Протягом десятиліть поет оспівував жінку, яка не сказала йому жодного ласкавого слова.
(Слайд 7)

Дідро у свій час сказав, що любов – дивна річ. І це справді так, адже вона возвеличує людину, робить її щасливою, надихає, окрилює, але водночас і приносить багато страждань та розчарувань.
4.2. Дослідницька робота
Читання учнями сонета 61 та його аналіз (Слайд 8)
«Благословенні будьте, день і рік…»
Петрарка вірив у силу художнього слова, тому домагався краси й досконалості вірша. Він відкрив нові можливості сонета.
Довідкове бюро (Словникова робота)
Запис учнями в зошити визначення «сонет».
Створення опорного конспекту
Композиція сонета
2 катрени (чотиривірш) і 2 терцети (тривірш)
(Слайд 9)
Сонет за змістом наближається до драматургії. В основі поетичного твору – боротьба протилежних думок і почуттів. Це може бути роздум, сповідь, портрет, гімн.
Сонет – це поєднання глибокої думки і почуття.
Прийом «Психологічний портрет»
(Внутрішній світ поета постає у блакитних та темних кольорах, тому що він любить і страждає водночас)
(Слайд 10)
«Продовжте думку»
Читаючи сонет, я…:
бачу: небо, троянди, вогонь…;
чую: тишу, шелест, грім…;
відчуваю: сум, жаль, надію…
Прийом «Співзвучність позицій»
Слово вчителя
Коли ви описували психологічний портрет поета, то ви використовували кольори блакитні і темні (чорний колір – символ болю, смерті).
Сам автор не використовує чорного кольору. Друга частина збірки не забарвлена в чорний колір, а в синьо – блакитний (колір надії). В майбутньому поет вважав, що знову зустріне кохання, кохану людину.
Але про це найкраще говорити тільки сонетом
Читання сонета 132 та його аналіз у виконанні В. Толубєєва
«Як не любов, то що це може бути…»
«Любовний трикутник»
Вона
Він
Кохання
(У процесі аналізу твору заповнюється таблиця.)
Антитеза (протиставлення)
|
«А як любов, то що таке вона?» |
«Як не любов, то що це бути може?» |
|
«Добро?» |
«Чи зло?» |
|
«Але ж муки ці солодкі...» |
«...Та в ній скорбота нищівна...» |
|
«Горіти хочу...» |
«Не хочу?..» |
|
«Власна воля...» |
«Воля чужа...» |
Оксюморон — стилістичний засіб, побудований на поєднанні контрастних понять, які логічно нібито виключають одне одне, але насправді тяжіють до смислового поєднання і розширюють наше уявлення про художній образ, поглиблюють і збагачують його.
Оксюморони
|
Риторичні запитання |
Окличні риторичні речення |
|
«Як не любов, то що це бути може?» |
«Але ж муки ці солодкі, Боже!» |
|
«А як любов, що таке вона?» |
«Бідкатись негоже!» |
|
«Добро?» |
«То даремна скарг луна!» |
|
«Зло?» |
«Живлюща смерте, втіхо навісна!» |
V. Рефлексія, або міркування
5.1. Слово вчителя.
Ми спробували пізнати світ могутнього титана доби Відродження.
Тому, давайте зараз і поміркуємо (прийом «Пошук асоціацій»):«Що для мене є життя і, що я візьму для себе»?
5.2. Станьте творцем афоризму, закінчивши речення:
«Найголовніше у житті…»
VІ. Підсумок уроку
Заключне слово вчителя.
Я хочу знову звернутись до епіграфа нашого уроку «Дивна річ – життя, дивна річ – людина, дивна річ - любов».
Ми побачили, що це дійсно так. Людина не може бути досконалою, але вона повинна намагатись приносити людям щастя, радість, любов. А завершити сьогоднішній урок хочу символом свічки – символом людського тепла.
(Слайд 13)
VІІ. Домашнє завдання: (Слайд14)