Урок на тему "Франческо Петрарка. Сонети № 61, 132. Історія кохання в сонетах Ф. Петрарки. Образ ліричного героя та героїні. Втілення гуманістичних ідеалів у поезії митця."

8 клас     зарубіжна література

Тема: Франческо Петрарка. Сонети № 61, 132. Історія кохання в сонетах

Ф. Петрарки. Образ ліричного героя та героїні. Втілення гуманістичних ідеалів у поезії митця. Структура сонетів Ф. Петрарки.

 

Мета (формувати компетентності): предметні (знання про світоглядні позиції видатного італійського поета-гуманіста Франческо Петрарки; розуміння ідейно-художнього змісту сонетів; словниковий запас; розвинені зв'язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу поетичних творів; потребу в саморозвитку); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; комунікативні: навички спілкування в колективі, толерантне ставлення до думок і почуттів інших; інформаційні: вміння знаходити потрібну інформацію та подавати її; загальнокультурні: естетичний смак, толерантність, світогляд). 

Тип уроку: формування умінь і навичок.

                                                                                                     Дивна річ – життя,

                                                                                                     дивна річ – людина,

                                                                                                     дивна річ – любов.

                                                                                                                             Дідро

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

    Я рада, що сьогодні маю можливість провести з вами урок, поговорити про часи, епохи, людей, життя.

 

ІІ. Оголошення теми, мети,  завдань уроку.

   Країна мрії, фантазії, нездійсненних і таких бажаних чудес. Я запрошую вас здійснити мандрівку в Італію, у далеке 14 століття, і допоможе нам у цьому література. Але для того, щоб ми вільно почували себе в минулому, краще зрозуміли італійську поезію, необхідно отримати пропуск, тобто відповісти на запитання.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Прийом «Літературна теорема»

• Який період в історії світової культури називають Відродженням? Визначте його хронологічні межі.
• Поясніть термін Відродження. Хто його вперше використав?
• Чим відрізняється епоха Середньовіччя від епохи Відродження?
• Що означає слово гуманізм?
• Який ідеал людини формувався в епоху Відродження?

(Людину вже бачили не рабою Божою, а творцем своєї долі. Проповідується мораль вільної особистості, повага до людини, віра в розум.

Нова епоха відкрила перед людиною радість і красу земного буття)

 

Слово вчителя  

  Тепер ми отримуємо пропуск в минуле. Ми спробуємо пізнати світ могутнього титана доби Відродження Ф. Петрарки.  А розпочати сьогоднішній урок я хочу словами Дідро:

                                 «Дивна річ – життя, дивна річ – людина, дивна річ – любов».

Чи справді це так? Ми і будемо намагатись дізнатися.

ІV. Осмислення нового матеріалу

4.1. Слово вчителя              

   Своїм культурним відродженням Європа зобов’язана Петрарці, адже він – засновник нової сучасної поезії, людина, яка наважилася в мороці середньовіччя запалити полум’я не так божественного, як земного, людського почуття.

 

• Так хто ж він, цей могутній титан?

 

Прийом «Віртуальна стіна»

- син скромного нотаріуса;

- один із не багатьох поетів, з яким розмовляли як із рівнею знатні вельможі;                     

- був переконаний, що не знатне походження, а  особисті чесноти роблять людину шляхетною;

- людина не народжується з великою душею, вона сама себе робить такою своїми чудовими справами.

 - головна збірка «Книга пісень»; поет поділив її на дві частини: «На життя мадонни Лаури» і «На смерть мадонни Лаури»;

- головні теми творів – любов, життя, смерть, час.

(Слайди 3-6)

 

• Яке місце в житті Петрарки належить матері?

(Петрарка запевняв, що повага до людини починається з поваги до жінки: матері, сестри, коханої. Його мати померла дуже рано, у віці 38 років. Свої перші вірші Петрарка присвятив саме їй. У вірші було 38 рядків, саме стільки прожила на світі жінка, про яку поет величаво сказав, що «була вона найкращою з матерів, яких я будь – коли бачив».

 

 

Слово вчителя

     Кохання без поваги – це ангел з одним крилом. Кохання без поваги недовговічне і непостійне. Перш ніж покохати в дівчині жінку, полюби в ній людину.

     Справжня слава прийшла до Петрарки як до автора ліричних віршів, присвяченій золотоволосій Лаурі.

     Протягом  десятиліть поет оспівував жінку, яка не сказала йому жодного ласкавого слова.

(Слайд 7)

 

     Дідро у свій час сказав, що любов – дивна річ. І це справді так, адже вона возвеличує людину, робить її щасливою,  надихає, окрилює, але водночас і приносить багато страждань та розчарувань.

 

4.2. Дослідницька робота

Читання учнями сонета 61 та його аналіз (Слайд 8)

«Благословенні будьте, день і рік…»

• Чи з цього вірша зрозуміло, які саме риси Лаури полонили по­ета? (Як Беатріче для Данте, так і Лаура в очах закоханого Петрарки — ідеал жіночої краси.)
• Яке слово декілька разів повторюється у вірші? («Благословен». З цього слова починається кожна строфа твору.)
• Як ви вважаєте, чому поет використовує це слово? (Поет сприй­має любов як благо.)
• Доведіть, що твір «Благословенні будьте, день і рік...» є сонетом.

 

Петрарка вірив у силу художнього слова, тому домагався краси й досконалості вірша. Він відкрив нові можливості сонета.

 

Довідкове бюро (Словникова робота)

Запис учнями в зошити визначення «сонет».

Створення опорного конспекту 

 

Композиція сонета

2 катрени  (чотиривірш) і 2 терцети (тривірш)

(Слайд 9)

Сонет за змістом наближається до драматургії. В основі поетичного твору – боротьба протилежних думок і почуттів. Це може бути роздум, сповідь, портрет, гімн.

Сонет – це поєднання глибокої думки і почуття.

 

Прийом «Психологічний портрет»

• Спробуйте за допомогою кольорів передати внутрішній світ поета, зображений у вірші.                                                                                                                 

(Внутрішній світ поета постає у блакитних та темних кольорах, тому що він любить і страждає водночас)

(Слайд 10)

«Продовжте думку»

Читаючи сонет, я…:

бачу: небо, троянди, вогонь…;

чую: тишу, шелест, грім…;

відчуваю: сум, жаль, надію…

 

Прийом «Співзвучність позицій»                                                                                                                  

• Які слова автора співзвучні з вашими думками?

 

Слово вчителя

Коли ви описували психологічний портрет поета, то ви використовували кольори блакитні і темні (чорний колір – символ болю, смерті).

     Сам автор не використовує чорного кольору. Друга частина збірки не забарвлена в чорний колір, а в синьо – блакитний (колір надії). В майбутньому поет вважав, що знову зустріне кохання, кохану людину.

Але про це найкраще говорити тільки сонетом

 

Читання сонета 132 та його аналіз у виконанні В. Толубєєва

«Як не любов, то що це може бути…»

• Яка головна думка твору? (У цьому творі відбилася суперечка Петрарки із самим собою про природу його кохання.)
•                 Які художні засоби використовуються в сонеті? (Слайд 11 – 12)

«Любовний трикутник»

                        Вона

                                               Він

Кохання

 

(У процесі аналізу твору заповнюється таблиця.)

Антитеза (протиставлення)

«А як любов, то що таке вона?»	«Як не любов, то що це бути може?»
«Добро?»	«Чи зло?»
«Але ж муки ці солодкі...»	«...Та в ній скорбота нищівна...»
«Горіти хочу...»	«Не хочу?..»
«Власна воля...»	«Воля чужа...»

Оксюморон — стилістичний засіб, побудований на поєднанні контрастних понять, які логічно нібито виключають одне одне, але насправді тяжіють до смислового поєднання і розширюють наше уявлення про художній образ, поглиблюють і збагачують його.

Оксюморони

• «Але ж муки ці солодкі...»
• «Живлюща смерте...»
• «Втіхо навісна...»
• «Палаю в стужу...»
• «В спеку весь дрижу...»
• Зверніть увагу на розділові знаки в тексті сонету. Про що вони свідчать? Які риторичні фігури позначаються ними в тексті твору? (Риторичні запитання, окличні риторичні речення.)

 

Риторичні запитання	Окличні риторичні речення
«Як не любов, то що це бути може?»	«Але ж муки ці солодкі, Боже!»
«А як любов, що таке вона?»	«Бідкатись негоже!»
«Добро?»	«То даремна скарг луна!»
«Зло?»	«Живлюща смерте, втіхо навісна!»

•                 З якою метою автор використовує саме ці художні засоби? (Про­тиставлення, оксюморони, риторичні запитання, риторичні окличні речення — дуже влучні, виразні художні засоби для відтворення почуттів, допомагають глибше розкрити супе­речливість такого багатогранного почуття, як любов.)

 

V. Рефлексія, або міркування

5.1. Слово вчителя.

Ми спробували пізнати світ могутнього титана доби Відродження.

Тому, давайте зараз і поміркуємо (прийом «Пошук асоціацій»):«Що для мене є життя і, що я візьму для себе»?

 

5.2. Станьте творцем афоризму, закінчивши речення:

«Найголовніше у житті…»

 

VІ. Підсумок уроку

Заключне слово вчителя.

 Я хочу знову звернутись до епіграфа нашого уроку «Дивна річ – життя, дивна річ – людина, дивна річ - любов».

Ми побачили, що це дійсно так. Людина не може бути досконалою, але вона повинна намагатись приносити людям щастя, радість, любов. А завершити сьогоднішній урок хочу символом свічки – символом людського тепла.

 (Слайд 13)

VІІ. Домашнє завдання: (Слайд14)

1. на день: «Вивчити улюблений сонет Петрарки»;
2. на місяць: «Прочитати сонети Петрарки»;
3. на все життя: «Пам'ятати творчість Петрарки протягом усього життя».