Урок на тему:«Григір Тютюнник . „Дивак”. Допитливий, чуйний, добрий хлопчик Олесь, його жага пізнати світ природи, уміння фантазувати, уявляти. Гідна поведінка Олеся."

 

 

 

Конспект уроку на тему:

«Григір Тютюнник .  „Дивак”.

Допитливий, чуйний, добрий хлопчик Олесь, його жага пізнати світ природи, уміння фантазувати, уявляти. Гідна поведінка Олеся як позиція особистості»

(5 клас)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала

вчитель української мови та літератури

Студеницької ЗОШ I-III ступенів

Коростишівського району

Житомирської області

Скок Юлія Володимирівна

 

 

 

                                                                        2018 р

Тема: «Григір Тютюнник .  „Дивак”.  Допитливий, чуйний, добрий хлопчик Олесь, його жага пізнати світ природи, уміння фантазувати, уявляти. Гідна поведінка Олеся як позиція особистості»

Мета : вчити дітей характеризувати образи дійових осіб, добираючи цитати для підтвердження своїх думок; висловлювати власні міркування про характер Олеся, оцінювати               його незвичну поведінку; розвивати своє мовлення,творче мислення, уяву; виховувати доброту, співчуття.

Тип уроку: урок застосування та закріплення знань, умінь та навичок

Обладнання: на дошці - портрет письменника і тема, проектор, презентація.

Методи і прийоми:  «Незакінчене речення», словесне малювання, коментоване читання, постановка проблемного питання, інсценізація уривка твору, складання таблиці,робота в групах, творча робота, словникова робота

Питання для роздуму: Доброта-це порятунок людства, життєдайний непотрібний пережиток?

Хід  уроку

1. Організація учнів до уроку. Мотиваційний етап

1 .„Незакінчене речення”: „Від сьогоднішнього уроку я очікую...” свої очікування учні пишуть на листочках і прикріплюють до дерева очікувань.

2. Розшифруйте записану формулу уроку: ( у + о ) (в +с)  р = з ( у - увага,  о –   організованість,  в – взаємодопомога,  с – спілкування, р – робота, з – знання).

Саме ці якості потрібні будуть нам на уроці.

 

II. Актуалізація опорних знань

*Літературний диктант

Григір Тютюнник

 

1.               Де народився Григір Тютюнник ?

( у селі Шилівка на Полтавщині )

2.               Назвіть роки життя письменника?

( 1931-1980 )

3.               Чому у молодшому віці Григір перестав ходити і говорити ?

( заарештували діда )

4.               Чому Григорій зовсім не пам’ятає тата?

( його заарештували коли хлопцеві було 6 років )

5.               Як звали брата письменника ?

( Григорій Тютюнник )

6.               Яке автобіографічне оповідання написав письменник ?

( «Климко» )

 

7.               Як звали головного героя оповідання «Дивак»?                                    ( Олесь )
8.               Кого малював Олесь на уроці малювання ?

( дятла )

9.               Яку оцінку отримав хлопчик за свій малюнок?

( двійку )

10.          Що просив Олесь у діда Прохора?

( не бити коней, бо їм важко )

 

 

3. Оголошення теми й мети уроку.

Кажуть, душа кожно людини – глибокий колодязь, дивлячись у воду якого ми намагаємося побачити своє віддзеркалення. Та іноді , коли у воді колодязя чиєїсь душі ми не помічаємо свого обличчя, не відчуваємо схожості на себе або на своє оточення, ми не сприймаємо цю людину. Вона може бути ні поганою, ні хорошою(на наш погляд), і ми розуміємо її як дивакувату. І чомусь декого це обрважає. «Дивак..» - кидають інші, недвозначно знизуючи плечима. І майже ніхто не намагається глибше пізніти його. Саме спробу зрозуміти особливий світ, у якому живуть такі диваки, ми зробимо на сьогоднішньому уроці, аналізуючи образ Олеся.

Отже, тема нашого уроку «Допитливий, чуйний, добрий хлорчик олесь, його жага пізнати світ природи, уміння фантазувати, уявляти. Гідна поведінка Олеся як позиція особистості.»

*Власна думка
Висловіть припущення щодо змісту  сьогоднішнього уроку, спираючись на вивчене на попередньому уроці та прослухавши тему уроку.

 

4. Опрацювання навчального матеріалу.

1 . Перевірка домашнього завдання .

•Що відчували ви, читаючи оповідання ,Дивак”? Скажіть одним реченням , про що  цей твір?

•Чи відоме вам лексичне значення слова дивак?

(Один учень зачитує зі словника значення цього слова) Іскра Надія

У словнику читаємо таке тлумачення: дивак -той , хто своєю поведінкою і вчинками викликає здивування.

Диваком у селі називали Олеся.

Тож перед нами стоть  проблемне запитання:

• Чи потрібні у світі диваки і чи легко їм жити?

(Відповідь ви  дасте наприкінці уроку, проаналізувавши образ Олеся.)

 

2 . Опрацювання твору «Дивак»

Тема: зображення ставлення людини до природи та різниці у її сприйнятті хлопчиком та дідусем.

Ідея: оспівування краси природи та гідного ставлення до неї крізь призму розуміння маленького хлопчика Олеся.

3. Літературна гра «Словничок»

зазимки—   початок зими;

очіпки—   жіночі головні;

допризовники—   ті, кого призивають до армії;

окоренок—   частина стовбура при корені;

кушир—   водяні рослини;

пірце—   плавник;

забейкався—   забруднився;

фармазони—   тут: лайливе слово; про нерозумних, нерозважливих, дивних людей;

неглемезда—   недотепний,   дивакуватий,   ні  до чого  нездатний;

черінь—   частина печі, що добре прогрівається;

 

     4.  Вікторина «Де мій хвіст?»

     Учитель читає речення з тексту, учні мають знайти в тексті його «хвіст» (кінець речення):

1. «Дивись, хата виходить, з бовдура дим валує, а на тину... (півень горланить, розчепіривши дзьоба ножицями)»

2. «Десь неподалік чути: цюк-цюк-цюк ... (дятел порається)»

3. «Олесь хотів дістати її і покуштувать, та ... (передумав — і при­тулився вухом до стовбура)»

4. «І ввижається Олесеві маленька хата під кущем водяної папоро­ті, а в тій хатці... (він біля віконця сидить, рибку стереже)»

5. «Діти почали малювати, виводячи кожен своє ... (той жлуктичко, інший ринку або макітерку)»

6. «Відмінники дивилися на свого вчорашнього побратима спів­чутливо, а ті, хто вчився через пень-колоду... (з радістю чекали на те, що їхнього полку прибуде)»

7. «Олесеві не хотілось пирога, але він зрадів примиренню і, щоб віддарувати товариша ... (хутенько занишпорив по кишенях, дістаючи звідти духмяні верчики хмелю, сухе листя різного карбування, плетене з прядива та волов’ячої шерсті ремезяче гніздо, схоже на башличок)»

8.  «А вночі крізь сон благав матір розповісти казку про ... (Івасика-Телесика, злякано зойкав, коли відьма гризла дуба, і радо сміяв­ся, коли гусиня взяла Івасика на свої крилята)»

 

5. Характеристика  образу Олеся.

•Пригадайте , які деталі портрета хлопчика виділяє автор?

Що він маленький і має особливі очі.

 

•Про що „говорять” очі хлопчика? Чи можна за поглядом , за очима розпізнати вдачу людини? Запам'ятайте визначену вами рису характеру.

Допитливість. „ Очі... дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути весь світ ”.

 

Які бувають очі у вас і ваших однокласників? Додайте до названих епітети: веселі, сумні, байдужі, злі...

 

• Хлопчик іде до школи дорогою, якою попросила мати-бором. Штрих до портрета-він послухався матір, не хотів засмучувати її. Отже, співчутливий.

То друга риса хлопчика.

 

•Олесик іде до школи чи мандрує? Що він робить по дорозі?

Допитливе хлопча мандрує, бо стільки цікавого, хоч і не завжди веселого трапляється по дорозі! Усе привертає його увагу, дивує, хвилює: і як дятел- дроворуб порається в лісі, і як шумлять сосни, а одна з них жалібно скрипить, бо помирає („ Олесь нагріб чобітками снігу під окоренок і утрамбував його гарненько”), і як гнеться-тріщить лід (навіщо його,молоденького, ламати), і як живуть риби у воді (та злюща хижа щука поїдає малих рибок -так хочеться чимось зарадити риб`ячій дрібноті)

 

•Прочитайте уривок про те, як Олесь вдивляється у дно річки. Вас щось вразило в цьому епізоді чи ні? Запитайте самі себе : чи я добрий? Чи співчутливий до всього живого ? Чи люблю фантазувати? Чи плачу, страждаю, коли помирає тварина або рибка?

   Може, й занадто довгою дорогою йде Олесь, але ж якою цікавою! Уся його поведінка говорить про небайдужість хлопчика-таку рідкісну і важливу рису людини. Хоч Олесь дуже вже відволікається на різні дрібниці, але його відволікання - то невситима жага пізнання світу природи.

 

•Чи була причина у Федька Токайла бити Олеся? Як зреагував той на зухвалу поведінку однокласника? А як би ви , хлопчики , вчинили на місці Олеся ? Чи ви вважаєте , що Олесь просто злякався?

   Зрештою, запам 'ятаймо: по-перше, не всі люди однакові; по-друге, бити завжди ганебно, а ні за що -втричі ганебніше.

   З цього моменту починає розкриватися смисл назви оповідання „Дивак Не дав відповіді кривднику, уявляє себе в царстві риб глибині річки, гатить підбором по льоду в те місце, де щука схопила пліточку, у надії порятувати рибку. Справді, якийсь дивак. Чому він так незвично, дивно поводиться?...А може , не дивно, а мудро, так, як треба було б чинити всім? Люди різні і, на жаль, небагатьох із них природа наділяє творчою уявою і безмежнгім співчуттям до тих, хто страждає. До цих людей належить і наш герой.

 

•Прочитайте в особах епізод „На уроці малювання” . Як ви розцінюєте небажання слухняного, дисциплінованого учня , відмінника малювати горщика і його вихід із класу? Це зумисна зухвалість бешкетника чи порив відтворити те цікаве, що побачив, ідучи до школи, і образа за те, що його не зрозуміли?

     Певна річ, автор у цьому епізоді порушує важливу педагогічну проблему творчого, індивідуального підходу до кожного учня, а не підстригання всіх на один копил. Окрім того, Олесь розвіяв цим учинком думку про свою безвідмовну сумирність, слабкість і безхарактерність. Отже, хлопчик має сильну принципову вдачу, яка ніскільки не суперечить доброті. Він із тих, хто вміє обстоювати свої погляди. В Олеся власний неповторний, багатий внутрішній світ, своє розуміння того, що і як треба робити. Тому він по-дитячому наївно і вперто чинить по- своєму, а не так, як інші.

6. Інсценізація уривка твору.

Дід: Сідай, внуче, по солому поїдемо. А що, поставили сьогодні п’ятірку?

Онук: Ні. Вчора тільки…. Діду, а чому про мене кажуть  - дивак?

Дід: Невстріливий значить. Дивний. А хто це таке говорить?

Онук: Дядьки на вигоні.

Дід: Ех, фармазони. Ти їх не слухай. Воно, звичайно, правильно. Завзяття в тебе обмаль.  Все чогось у землі порпаєшся. А треба - в людях. Того ліктем, того - почотом...Гульк -уперед вийшов. . Ну от і приїхали. Давай побільше наберемо соломи.

Онук:Навіщо?

Дід: Як навіщо? Це ж собі , а не тещі. Хе-хе! Ти знаєш що таке теща? Ні? Підростеш узнаєш. Клята баба.

Онук: А якщо коням важко буде?

Дід: Нічого. Зате нам легко буде. Натопив і вилежуйся на печі. Но! (замахується на коня батогом)

Онук: Не бий ! Бачиш важко.

Дід: Ось послухай, дурнику, що я тобі скажу. Слухай і на  вус мотай. Тут на землі не бити не можна. Тут не ти, так тебе одряпають, ще й плакати не дадуть. Пойняв?

Онук: (Мовчки відвертається від діда)

Дід: Отож –бо й кажу Дивак….Затопчуть тебе…Бо ти ж як деревце в пагоні.

 

• Що ілюструє цей епізод?
• Ви погоджуєтесь з такими порадами? Чи буде діяти Олесь так, як повчав дідусь? Знайдіть слова автора, що підтверджують ваш висновок.

   Повчання діда-це філософія людини, яка пізнала складність життя. Та      „ Олесю зробилося сумно ”, бо не може він будь-кому завдати болю, йти напролом до мети. Він надто добрий.

 

•У кого ж хлопчик зустрічає порозуміння і співчуття? Хто вірить у нього?

Насамперед мати. Вона вірить, що її дитина виросте справжньою людиною: нікого не лишить у біді, допоможе, дасть пораду, однак їй сумно, бо не завжди в житті на добро відповідають добром, тому відчуває-тяжко житиметься синові.

 

•А яким здається Олесь вам? Що в його вдачі вам до душі, а що ні? Порівняйте Олеся з собою . Ви вдома вже записали Риси вдачі Олеся. А тепер запишіть свої  риси вдачі а потім визначте що  між вами спільного.

7. Визначені риси обох характерів запишемо в таблицю , яка матиме такий вигляд:

Риси вдачі Олеся	Спільні риси вдачі	Мої риси вдачі

 

• Отже, чи багато спільного у вас із Олесем? То , можливо, й ви диваки?

 

 Справді, у вчинках Олеся немає нічого неприродного, шокуючого. Він просто трохи добріший, спостережливіший, чутливіший, співчутливіший.

• Коли б таких диваків було більше , нам жилося б краще чи гірше?

• Яку рису характеру ви цінуєте в людях найбільше?

Висновок вчителя. Гадаю, що з таких дітей , як Олесь , виростуть

добротворці, які попри всі перешкоди виконуватимуть добротворчу місію, рятуватимуть світ від нечисті, оберігатимуть життя на Землі. Бо ці люди у своїй беззахисноті сильніші за злих.

8. Робота у групах. Об’єднайтеся у групи. Схарактеризуйте другорядних персонажів оповідання :Олесеву маму, діда, вчительку, Федька. Запишіть характеристику на мішечках що лежать у Вас на партах.
9. Літературна гра «Хто це?»
10. Олесь – це… (головний герой оповідання);
11. Матильда Петрівна – це… (вчителька);
12. Наталка – це… (мати Олеся);
13. Федько Тойкало – це… (однокласник Олеся);
14. Івасик –Телесик  – це …(герой народної казки);
15. Прокіп – це …(дід Олеся).

 

V. Рефлексія. Підсумок уроку.

а)технологія „Незакінчене речення” („Прочитавши оповідання Григора Тютюнника „Дивак”, я зрозумів...відчув...подумав...” );

Тож давайте повернемося до нашого проблемного запитання Чи потрібні у світі диваки і чи легко їм жити? Скажіть власну думку.

б)Чи справдилися ваші очікування стосовно сьогоднішнього уроку. Продовжте речення :

Сьогодні мені вдалося (не вдалося)...

Оцінювання. Аргументація оцінок.

Домашнє завдання.

На вибір.

Скласти фанфік – описати стан душі Олеся після повернення додому від його імені.

Описати стан душі хлопчика (від його імені) після повернення додому. Намалювати ілюстрації до твору.