Урок на тему "Групи слів за значенням"

ТЕМА: ГРУПИ СЛІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ: СИНОНІМИ, АНТОНІМИ, ОМОНІМИ

 

УРОК У 5 КЛАСІ (З ВИКОРИСТАННЯМ ІМАГОТЕРАПІЇ)

 

         Мета: поглибити знання школярів про синоніми, антоніми й омоніми; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати уяву, активізувати пізнавальну діяльність учнів, виробляти вміння й на­вички використання синонімів, антонімів та омонімів у власному мовленні; навчити відрізняти омоніми від багатозначних слів, роз­різняти омоніми, омофони, омоформи, омографи, формувати вмін­ня й необхідність користуватися ними; виховувати естетичні смаки, формувати психічне, духовне здоров'я.

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь і навичок.

Методичний прийом: імаготерапія (перевтілення).

Хід уроку

 Слово вчителя               

                                       −  Сьогодні у нас незвичайний урок.

  Сьогодні ми зробимо ще один крок

     В країну прекрасну, в країну чудову,

Що нас так чекає й збагачує мову.

                                           

                                            А тепер за парту

                                            Всі сідайте рівно.

                                            І до нашої роботи

                                            Візьмемось сумлінно.

                  

 — Діти, ми продовжуємо вивчати лексичні скарби рідної мови. Однак сьогодні у нас незви­чайний урок, до нас ось-ось мають завітати гості. Але вони аж ніяк не можуть дійти згоди, бо кожен вважає себе найважливішим. Це три рідні брати, і нам потрібно відгадати, хто вони, дізнатися, чому між ними виникла суперечка, і разом допомогти їм помиритися.

 

Заходять троє учнів у різних костюмах: 1 -й брат у костюмі із зображенням сонця й місяця; 2-й — у красивому казково­му костюмі; 3-й — у костюмі із зображенням різних видів ключів.

1-й брат                   

Три брати жили на світі,

Був один з них працьовитий,

Ну а другий хвальковитий,

Третій був ледачий дуже.

Слухай казку про них, друже.

День і ніч брати сварились .    

І ніколи не мирились.

Все, що перший будував,

Другий миттю руйнував.

Той мовчить, а той кричить,

Той хоробрий і правдивий,

Той брехливий, полохливий.

Дуже горді й незалежні,

Абсолютно протилежні.                  

У мові вони живуть,

їх... (антонімами) звуть.

 

2-й брат

Хто порівнятися може зі мною:

Я і прекрасний, чарівний, казковий,

Роблю все скоро, швидко, раптово

Є в мене хата, будинок і дім ,

І звуть мене... (синонім).

3-й брат

Розрізнити нас не кожен може —

Звуки всі і наголос в нас той же,

А приглянься: як поміж братами,

Є відмінність і між нами. (Омоніми)

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

Учитель.

 Ми їх впізнали — молодці. А чому ж во­ни брати, хто їхня матінка? Про це ми дізнаємося сьогодні на уроці. Зараз ми попросимо їх розказати про себе, та з'ясуємо, звідки походять такі цікаві їхні імена й чому між ними виникла суперечка.

ІІІ. ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Розповідь братів

1-й брат. Моє ім'я походить від грецького «аntі» — проти, тому й маю протилежне лексичне значення. Антоніми завжди групуються парами і є однакови­ми частинами мови, наприклад день — ніч (показує на костюмі місяць і сонце). Антоніми вживаються під час зображення контрастних явищ, надаючи мо­ві особливої виразності. З нашою допомогою думку можна висловити точно й дохідливо, яскраво й образно. Отже, без нас у мові обійтися неможливо.

2-й брат. Моє ім'я також походить від грецького сло­ва: «Sіпопитоs» означає однойменний, тобто такий, що має близьке чи однакове лексичне значення , і різний звуковий склад: наприклад, чарівний, пре­красний, красивий, чудовий, казковий, захоплюю­чий (демонструє свій костюм). Уміле використання нас у мові робить її багатшою, барвистішою, здат­ною виражати найтонші відтінки думок, почуттів, переживань. Без нас мовлення було б дуже бідним, тому наша роль є надзвичайно важливою.

3-й брат. Моє ім'я також походить, з грецької мови: «hотоs» означає однаковий, тому й маємо ми однаковий звуковий склад, але різні за лексичним значення. Ось, наприклад, слово «ключ» (показує на різні зо­браження ключа на своєму костюмі) може мати зо­всім різні лексичні значення.

У мене є ще побратими — неповні (часткові) омоніми:

 ● омофони — слова, що мають однакове звучан­ня, але різні за значенням і графічним зобра­женням: віра (іменник від дієслова вірити) — Віра (власна назва іменника); вжиті (дієприк­метник) — в житі (прийменник та іменник);

 ● омоформи — слова, які збігаються у вимові в де­яких граматичних формах (різні частини мови): поле (іменник — лан) — поле (дієслово);

● омографи — слова, що збігаються в написанні, але різняться за вимовою, зокрема наголосом

(атлас — атлас).

Отже, нас розрізнити можна тільки в реченні, а ще слід відрізняти від багатозначних слів. Невдале вживання омонімів може спричинити двозначність

думки.

2. Гра «Упізнай героя за малюнком»

Кожен із братів показує малюнок. Потрібно визначити, що зображено на малюнку й до якої лексичної групи належать ці слова.

3. Гра «Цікаві вправи»

Учитель. Кожен із братів підготував для нас завдан­ня. Тож потрібно довести, що воно вам цілком під силу.

1-й брат. Треба відгадати загадки, виписати антоніми, дати визначення антонімів.

1. Білі мухи налетіли, чорну землю густо вкрили. (Сніг)

2. Влітку наїдається, а взимку висипляється. (Вед­мідь)

3. Вдень по небу ґуля, а вночі спочиває. (Сонце)

2-й брат. Слід виписати із вірша спільнокореневі слова й синоніми, записати у дві колонки, поясни­ти, чим вони відрізняються, чітко сформулювавши правило, що таке синонім.

Ой, яка чудова українська мова!

Де береться все це, звідкіля і як?

― Є в ній ліс — лісок — лісочок, пуща, гай, діброва,

Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак!

І така ж розкішна і гнучка, як мрія.

Можна «звідкіля» і «звідки», можна і «звідкіль»;

Є у ній хурделиця, віхола, завія,

Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль...

3-й брат. Треба виписати й розподілити у три колон­ки — омоформи, омофони, омографи. На підставі правила пояснити, чому ви так вважаєте.

Я візьму легенький прут,

Пожену гусят на Прут.

Хоч купатиму не в милі,

Стануть чисті всі та милі.

Зажену їх всіх у замок

І закрию на замок.

4. Завдання «Допоможемо братам»

Учитель. Наші гості переконалися, що з їхніми за­вданнями ми впоралися добре. Тепер давайте спро­буємо їх помирити, виконавши завдання, доведемо, що всі вони між собою зв'язані й виконують важ­ливу функцію в нашому мовленні.

Завдання. Пригадати твори літератури, усної народної творчості, де ми зустрічали наших героїв. Назвати групу слів за значенням і з'ясувати, яку роль вони виконують у даному висловлюванні.

1) Учні називають загадки,  інші відгадують їх і коментують.

2) Друг мій воду набирає, я у вирій відлітаю. (Жу­равель)

3) Тезко мій збудує дім, я дам воду в домі тім. (Кран)

4) З'їжджалися дочки у гості до діда;

Ось там Завірюха санчатами їде,

За нею метелиця слідом мете,

Хурделиця Хугу з собою веде.

А тільки-но вітер у полі завіє,

Як стануть на лижі Хуртеча й Завія.

Нарешті, удвох з Заметіллю приїхала

Найменша — улюблена донечка Віхола.(Мороз)

5) Спить, дрімає, весни чекає. (Дерево)

6) Вдень вікно розбивається, а вночі вставляється. (Ополонка)

7) Із землі підніме й мале, а через хату не пере­кине й велике. (Пір'їна)

Творче завдання. Написати міні-твір, викорис­тавши різні за значенням слова, які запам'ятали під час уроку. Діти пишуть і зачитують, називаючи синоніми, антоніми, омоніми, які вони використали у своїй роботі.

Наприклад: «Хоча вночі ще прохолодно, але вдень тепле, лагідне, ніжне сонечко нагріває пові­тря. Із вирію повертаються ключі журавлів, а з-під каменя пробивається джерельний ключ. Це прийшла весна. Дивовижний, чудовий, незвичайний, вражаю­чий настрій переповнює душу».

Учитель. Діти, чи зрозуміли ви, чому ж наші гос­ті — брати? Як називається їхня матуся? (Лекси­кологія)

— А мама їхня,― сховалася в ребусі.

Завдання: відгадати ребус.

IV. РЕФЛЕКСИВНО-ОЦІНЮВАЛЬНИЙ ЕТАП

Брати наші помирились,

Після них слова лишились...

— Як ми зуміли помирити братів? Чим спо­добався даний урок? Висловіть свої побажання на­шим гостям, адже ми з ними ще зустрінемося на наступних уроках.

 

Підсумок підбивають гості Антонім, Синонім, Омонім, які дя­кують учням за активну роботу.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.  Правила в підручнику с. 213-228.

2.  На вибір (за рівнями складності):

*   написати казку про роль антонімів, синонімів, омонімів у мові;

*   дібрати прислів'я, приказки, загадки, у змісті чи відгадці яких були б антоніми, синоніми, омоніми.

 *  скласти і записати 3 речення, у яких викорис­тати антоніми, синоніми, омоніми.