Урок на тему "Іменник як частина мови. Поняття роду, числа".

Тема: Іменник як частина мови. Поняття роду, числа.

Мета:

• навчальна - повторити й поглибити знання про іменник як частину мови; зміцнити навички визначення роду іменників; сформувати поняття про іменники спільного роду; навчитися визначати рід незмінюваних іменників; навчитися утворювати фемінітиви; систематизувати поняття про категорію числа та особливості вживання іменників що мають форму тільки однини чи множини;
•  розвивальна - розвивати творчі здібності та культуру мовлення;
• виховна - сприяти вихованню любові до рідного слова.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: тлумачний словник української мови, відеопроектор.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань студентів.

 

1.Виконайте завдання. На місці пропусків запишіть  відсутні слова (за смислом).

Люблю весняний …

               1.Ранньою весняною … добре прогулятися по …, що прокидається від … . Після довгої, суворої, холодної … радують перші … … . Там, де ясне … не прогріло …, ще лежить сірий … . З’являються перші … . Скоро вони зіллються разом, зійде … з … . У чистому … відчувається … … . Майже на всіх … і … починають набухати … . Несміливо з’являються найперші … — … . У густому … з-під … поступово пробивається смарагдовий … .

                2.Блідо-блакитне … стає яскравішим, а весняне … починає пригрівати. Солодко пахне талим …, весело дзюрчать …, вмиваючи … після … . Дивлячись на те, як … скидає з себе зимові … … та …, легко уявити, що скоро тут і там буде майоріти … із зеленої ніжної молодої … та красивих … . Дзвінко заспівають … на різні … , з’являться … та …, що спали взимку.

                3.Навесні … співає від … , … хвилюється через щасливе … та … чогось нового, світлого, теплого. Це вже знайоме … , але щороку воно дивує та приносить багато радісних … . Хочеться дихати на повні … , зняти обридлі за … … й … .   … — найпрекрасніша … !

 

2. Виконайте завдання. Порівняйте свій текст з текстом-оригіналом. До якої частини мови відносяться слова, які ви поставили на місці пропусків?

Люблю весняний ліс

Ранньою весняною порою добре прогулятися по лісу, що прокидається від сну. Після довгої, суворої, холодної зими радують перші ознаки весни. Там, де ясне сонце не прогріло землю, ще лежить сірий сніг. З’являються перші проталини. Скоро вони зіллються разом, зійде лід з річок. У чистому повітрі відчувається пробудження природи. Майже на всіх деревах і чагарниках починають набухати бруньки. Несміливо з’являються найперші квіти — проліски. У густому ялиннику з-під заметів поступово пробивається смарагдовий мох.

                Блідо-блакитне небо стає яскравішим, а весняне сонце починає пригрівати. Солодко пахне талим снігом, весело дзюрчать струмки, вмиваючи землю після сну. Дивлячись на те, як ліс скидає з себе зимові кайдани снігу та криги, легко уявити, що скоро тут і там буде майоріти килим із зеленої ніжної молодої травички та красивих квітів. Дзвінко заспівають птахи на різні голоси, з’являться звірі та комахи, що спали взимку.

                Навесні душа співає від веселощів, серце хвилюється через щасливе збудження та передчуття чогось нового, світлого, теплого. Це вже знайоме почуття, але щороку воно дивує та приносить багато радісних хвилин. Хочеться дихати на повні груди, зняти обридлі за зиму куртку й шапку.  Весна — найпрекрасніша пора!

 

IIІ. Повідомлення теми та мети уроку.

IV. Засвоєння нового матеріалу в процесі виконання практичних завдань.

 

Слово викладача.

Іменник – це частина мови, яка означає предмет і відповідає на питання хто? що? (горизонт, магазин, квітка, ліс, ніч).

 Предметом у граматиці вважається все, про що можна спитати хто це? що це? Наприклад: хто це? – вчений; що це? – картопля.

 

Слайд 1

 

Серед іменників виділяються такі групи слів:

1. назви істот – назви неістот
2. загальні назви – власні назви
3. конкретні – абстрактні

 

НАЗВИ ІСТОТ І НАЗВИ НЕІСТОТ

Назви істот – хто? – музикант, лікар, собака.

Назви неістот – що? – рояль, хліб, дерево.

Іменники, що називають істоти, відповідають на питання хто?

У цю групу входять назви людей, імена, прізвища (танцівниця, директор, Іван, Коваленко), назви птахів і тварин (кішка, корова), назви міфологічних істот і літературних героїв (лісовик, Буратіно, русалка, Зевс), назви померлих (мрець, небіжчик), назви карт і шахових фігур (королева, валет).

  Іменники, що називають неістоти, відповідають на питання що?

До цієї групи відносять всі інші іменники, тобто ті, що називають явища природи, неживі предмети, опредмечені дії та явища, абстрактні поняття (острів, група, будинок, питання), а також іменники, що позначають сукупності людей і тварин (юрба, армія, зграя, натовп).

 

 

 

 

 

 

 

 

Слайд 2

НАЗВИ ЗАГАЛЬНІ І ВЛАСНІ

Загальні: село,гора, учитель.

Власні: Київ, Тарас Шевченко, Марс.

Загальні іменники позначають предмети в цілому. Власні іменники індивідуально позначають окремі предмети або особи.

Слайд 3

 

КОНКРЕТНІ І АБСТРАКТНІ ІМЕННИКИ

Конкретні: кінь, човен, телевізор

Абстрактні: буря, гнів, кохання

Іменники, що називають предмети, явища навколишньої дійсності, які можна пізнати органами чуття людини, називають конкретними.

Абстрактні іменники не мають конкретного лексичного значення, а називають поняття, явища чи властивості, які не сприймаються органами чуття.

Характерною ознакою абстрактних іменників є суфікси -ість, -ств(о), -зтв(о), -цтв(о), -анн(я), -изм, -ізм, -їзм.

Абстрактні іменники переважно вживаються у формі однини.

 

Слайд 4

ЗМІНЮВАНІ І НЕЗМІНЮВАНІ ІМЕННИКИ

Змінювані: баян, пальто, ситро.

Незмінювані: какаду, кашне, журі.

 Іменники, що змінюються за числом і відмінками, називаються змінюваними, а ті, що не змінюються, називаються незмінюваними.

 

Слайд 5

 

МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ІМЕННИКА

Іменник має такі морфологічні ознаки:

• рід: чоловічий – дім, стіл, батько; жіночий – душа, пісня, галузь; середній – небо, життя, видовище;

Слайд 6

• число: однина – громадянин, музей; множина – громадяни, музеї;

• відмінок:
  називний – вікно
  родовий – вікна
  давальний – вікну
  знахідний – вікно
  орудний – вікном
  місцевий – (на) вікні
• відміна:

І – іменники чоловічого, жіночого та спільного роду із закінченням -а,-я: Микола, Оксана, книжка, пісня, душа, суддя, староста;

ІІ – іменники чоловічого роду із закінченням –о або з нульовим закінченням; середнього роду із закінченням -о, -е, -я: дуб, берег, батько, озеро, сонце;

ІІІ - іменники жіночого  роду з нульовим закінченням та іменник мати: гідність, любов;

ІV - іменники середнього роду із закінченням –а (-я), у яких при відмінюванні з’являються суфікси –ат (-ят), -ен:  дівча (дівчати), хлоп’я (хлоп’яти).

Слайд 7

Не мають відміни:

• незмінювані іменники іншомовного походження: пюре, бюро, маестро, какаду;
• множинні іменники: ножиці, сани, канікули, Карпати;
• іменники прикметникового походження: військовий, черговий, майбутнє.

Слайд 8

3. Виконайте завдання. Прочитайте прислів'я. Визначте іменники, які можуть позначати осіб як чоловічої, так і жіночої статі.

1. Базіка набалака — і в торбу не збереш. 2. Нероба гірше п’яниці. 3. Незграба псує, а роботяга переробляє. 4. Соня та ледацюга — рідні душі. 5. Ні рак, ні жаба, а просто нахаба! 6. Вереда й себе раз на рік любить.

• Чому такі іменники називають іменниками спільного роду?

 

Слайд 9

 

Коментар викладача.

Іменники спільного роду можуть означати осіб і чоловічої, і жіночої статі: листоноша, сирота, трудяга, староста, бідолаха. Такі іменники мають закінчення -а, -я та називають осіб за характерними діями або рисами поведінки: ябеда, базіка, плакса, писака, посіпака.

Рід особи, названої іменником спільного роду, визначають синтаксично, тобто за допомогою означальних слів: 

Наприклад, Ріс я круглим сиротою. Де вона тепер, бідолаха? — задумався Григорій. Забарилась недотепа — от тобі й халепа.

 

4. Виконайте завдання. Доберіть до кожного словосполучен­ня іменники спільного роду, які б відповідали його змісту. Поясніть правопис дібраних слів.

1) Дитина, що втратила батьків.

2) Людина, яка хитрістю і спритністю прокладає собі всюди шлях.

3) Вередлива людина.

4) Людина, якій не щастить, часто нічого не вда­ється.

5) Той, хто заводить, починає бійку, любить битися.

6) Сновида, лунатик.

7) Людина, яка постійно живе в горі, біді.

8) Господар, розпорядник товариської вечері, бен­кету.

 

Відповідь.

1. Сирота.

2. Пронира (проноза).

3. Вереда.

4. Невдаха.

5. Забіяка.

6. Сомнамбу­ла.

7. Бідолаха.

8. Тамада.

 

5. Виконайте завдання. Перепишіть, вибираючи з дужок слова в потрібній граматичній формі.

1. Тут співали мені дуби, степ (гойдав, гойдала) пшениці і вівса. 2. Лебедина зграя в (дальній, дальню) путь рушає. 3. Дим над землею гіркий наче (тертий, терта) полин. 4. Парадною ходою під (барабанний, барабанну) дріб рушили вчорашні школярі до центральної площі міста. 5. Оркестр грав (урочистий, урочисту) туш, а всі, стоячи, привітальними вигуками та бурхливою овацією зустрічали ювіляра.

• Які слова у вас викликали труднощі при написанні?  Чому?

 

Коментар викладача.

Чоловічий рід

Жіночий рід

Аерозоль біль бридж (гра) висип, насип, розсип дріб (десятковий, барабанний) дриль (інструмент) кір накип нежить перекис поступ пропис полин продаж Псалтир рояль рукопис Сибір собака степ; степінь і ступінь толь (покрівельний матеріал із товстого картону) тюль туш (муз. п’єса; ненавмисне торкання в більярді) фенхель (рослина) шампунь ярмарок

бандероль бешамель (соус, приправа) бязь (тканина) ваніль верф (сукупність споруд на березі водойми, де будують і ремонтують судна) гуаш жирандоль (свічник) жовч заполоч (нитки для вишивання) каніфоль (смола, добута з хвойних дерев) Керч консоль (виступ) мігрень нехворощ (різновид полину) папороть путь ретуш (виправлення, підмальовування картин, фотознімків; обробка каменя сколюванням) розкіш скрижаль суміш туш (фарба) фланель (тканина) шагрень (шкіра, папір)

 

6. Виконайте завдання.

Я – редактор. Визначте, чи  правильно вжито іменники чоловічого і жіночого роду та узгоджені з ними слова.

1.У вас нежить? Краплі від нежиті можна придбати в найближчій аптеці міста. 2. У вас болить голова? Поспішайте до нашої аптеки. У нас найдешевші таблетки і ліки від мігрені та головної болі. 3. Дермазол – найкращий шампунь від лупи. 4. Обережно,зла собака. 5. Купи гарну тюль та штори. 6. Нова туш Maybelline без воску відтепер в Україні. 7. Увага! Спалах корі в Україні. 8. Як знайти свій путь у житті? 9. Дриль ударна – це надійний, багатофункціональний професійний інструмент.10. Скільки коштує відправка цінної бандеролі поштою? 11. Чи є шкідливим вплив аерозолі на людину?

Слайд 10

Слайд 11

 

Слайд 12

Слайд 13

 

7.Виконайте завдання. Запишіть подані слова, додавши до кожного прикметник-означення, у дві колонки:1) іменники чоловічого роду; 2) іменники жіночого роду.

Шампунь, бандероль, папороть, ваніль, фланель, рукопис, путь, Сибір, степінь, ступінь, аерозоль, розкіш, рояль, суміш, жовч, гуаш, тюль, міль.

 

8.Виконайте завдання.

Я — редактор. Прочитайте. Укажіть допущені помилки, відредагуйте речення.

1.Прозора тюль на вікнах придасть кімнаті особливого затишку, а обтягнуті бязем меблі створять враження розкошу. 2. Тюлева гардина вбереже від проникнення бруду та пилі з вулиці. 3. З вікна можна полюбуватися прямим і рівним магістралем. 4. Поява червоної сипі на шкірі та надоїдлива нежить є признаками корі. Хвороба може викликати головну біль, іноді навіть втрату свідомості.

 

Слово викладача.

 Дуже часто визначення роду незмінюваного іменника стає цілою проблемою. Розберемося із тим, які правила для цього існують.

Запам’ятайте 5 правил, як визначити рід незмінюваних іменників.

Правило 1 – надзвичайно очевидне.

Якщо слово вживається на позначення особи чоловічої статі (маестро, месьє), воно, відповідно, є іменником чоловічого роду.

 

Слайд 14

 

Слайд 15

 

Слайд 16

Якщо означає особу жіночої статі – жіночого (фрау, мадемуазель).

Слайд 17

Правило 2 – тварини.

Назви тварин є іменниками чоловічого роду (шимпанзе, кенгуру, колібрі).

Слайд 18

Але якщо контекст указує, що йдеться про самку, то слова, які узгоджуються х невідмінюваними назвами тварин, уживаються у формі жіночого роду.

Слайд 19

Правило 3 – неістоти.

Назви неістот – іменники середнього роду (таксі, кашпо, кашне, бюро).

 

Слайд 20

Правило 4 – географічні назви.

Рід географічних назв визначається за загальною назвою. Наприклад, нам треба визначити рід слова Тбілісі. Ми знаємо, що Тбілісі – це місто. Відповідно, це слово – середнього роду.

Слайд 21

Правило 5 – винятки з правила.

Рід деяких слів просто треба запам’ятати. Таке запам’ятовування полегшується через слово-пояснення. Це такі слова:

• чоловічого роду: торнадо (вітер), сулугуні (сир), барбекю (шашлик), каберне (виноград), кабукі (театр), кантрі (стиль);

Слайд 22

 

• жіночого роду: альма-матер (старовинна назва університету), салямі (ковбаса), страдиварі (скрипка), боржомі (вода), цеце (муха), авеню (вулиця), окапі (жирафа), бере (груша), броколі, кольрабі (капуста); бенгалі, гінді, комі (мова); гупі, івасі, гурамі, путасу, фугу (риба).

 

Слайд 23

 

Слайд 24

Невідмінювані багатозначні іменники можуть мати неоднакову родову характеристику в різних значеннях:

• альпака (тварина) – ч. і ж. р. – альпака (шерсть) – с.р.;
• сопрано (співачка) – ж.р. – сопрано (голос) – с.р.;
• каберне (виноград) – ч.р. – каберне (вино) – с.р.

 

Слайд 25

Рід абревіатур визначається за родом стрижневого слова. Наприклад, ООН (Організація Об’єднаних Націй) – ж.р.; НБУ (Національний банк України) – ч.р.

Слайд 26

Граматична форма деяких абревіатур впливає на рід. Якщо абревіатура закінчується на приголосний, то ч.р.: ЖЕК, ВАК, ВАТ, ЗАТ,Мін’юст, Мінфін, МОЗ, МОН. Якщо абревіатура закінчується на –о, то с.р.: НАТО,ЮНЕСКО,РНБО,СІЗО.

Слайд 27

 

Бесіда:

• Які ж іменники належать до незмінюваних?
• До якого роду належать незмінювані іменники назви неістот?
• Назви людей?
• Назви тварин і птахів?
• Як визначається рід невідмінюваних власних назв?
• Які особливості визначення роду абревіатур?

 

9.Робота в групах. Виконайте завдання. Доберіть до іменників, зображених на малюнках, прикметники або дієслова у формі минулого часу. Утворені речення запишіть.

Слайд 28

Слайд 29

Слайд 30

Слайд 31

Слайд 32

Слайд 33

Слайд 34

 

10. Виконайте завдання. Я — редактор. Прочитайте. Укажіть допущені помилки, відредагуйте речення.

1. МЗС врегулював проблему з виробником закордонних паспортів.

2.  ДАІ вимагало додаткової перевірки обставин аварії на шосе.

3. Лук’янівський СІЗО через два-три роки «випишуть зі столиці».

4.  У липні НБУ вже викупило на міжбанку понад 1,3 мільярда доларів.

5. Усього за 150 метрів від центрального пляжу Запоріжжя СЕС виявив холерний вібріон.

 

11. Виконайте завдання. Узгодьте абревіатури з дієсловами у формі минулого часу. З трьома складіть речення і запишіть.

ЮНЕСКО (затвердити), США (погодитись), НАТО (заявити), ТСН (святкувати), СБУ   (забезпечити), ДАІ (дозволити), ЗМІ (висвітлити), УТН (повідомити),   НБУ (відмовити), РНБО (розглянути), ЧАЕС (вибухнути), УПА (об’єднати).

 

Слово викладача.

22 травня Кабмін схвалив правопис української мови у новій редакції. Документ замінив стару редакцію правопису 1992 року. У новому правописі, зокрема, затвердили використання та найпродуктивніші моделі творення фемінітивів. Що ж таке фемінітиви, чи вони завжди існували в українській мові, як утворюються та чому їх варто вживати ми з вами розглянемо.

Фемінітиви - це іменники жіночого роду, які мають дві групи за значеннями.

Перша група – іменники, які називають жінок за різними характеристиками: родинними зв'язками, національністю, професією, посадою тощо. Наприклад, мама, донька, українка, розвідниця, журналістка, учителька, продавчиня, верстальниця, прибиральниця, письменниця, депутатка. Це фемінітиви, які давно зафіксовані у тлумачному словнику української мови. Далі в контексті фемінітивів ми будемо говорити саме про цю групу.

Друга група фемінітивів – це іменники, які називають самиць тварин. В інших випадках фемінітиви не можуть утворюватися.

Як утворюються фемінітиви? Як не помилитися у їх формуванні?

Щоб не помилитися у творенні фемінітива, перше, що можна зробити, – перевірити, чи є таке слово у словнику. Якщо в словнику ви не знайшли потрібного слова, можна спробувати створити його самостійно.

Почати варто з суфікса -к-, він найбільш універсальний. Якщо ви його додали і здається, що слово звучить неоковирно чи багато збігів приголосних – можна спробувати інші суфікси. Наприклад, -иц- (науковиця, засновниця, очільниця) або -ин- (фахівчиня, мисткиня, шефиня). Суфікс -ин- зарекомендував себе як продуктивний для утворення назв жінок за сферами наукової діяльності. Тому якщо вам потрібно утворити фемінітив для називання жінки за її належністю до наукової спеціальності, то тут якраз можна спробувати цей суфікс.

Якщо вам не подобається жоден варіант із цих трьох, можна спробувати інші суфікси. Але вони менш продуктивні й набагато рідше проявляють себе в утворенні нових слів. Найпродуктивніші моделі творення фемінітивів зафіксовані і в новій версії правопису української мови, який нещодавно був ухвалений.

Слайд 35

Слайд 36

Слайд 37

Чи від усіх іменників можна утворити іменники жіночого роду? Відповідь на це питання нам допоможе знайти О.Авраменко.

 

12. Перегляд відео з О.Авраменком про вживання фемінітивів.

 

13.Дайте відповідь. Чи однакову справу роблять швець і швачка, друкар і друкарка, машиніст і машиністка, стюард і стюардеса?

Слайд 38

Відповідь

Ні. Швець шиє і лагодить взуття, швачка — крав­чиня; друкар — той, хто працює в друкарні, а друкарка — жінка, що працює на друкарській машинці; ма­шиніст — робітник, що керує машиною; залізничник, який водить поїзди, а машиністка — те саме, що й друкарка; стюард і стюардеса мають спільне значен­ня буфетники, офіціанти на літаку (на кораблі); крім того стюард — управитель великого господарства в Англії; стюардеса — бортпровідниця.

Слайд 39

 

 

14. Виконайте завдання. З поданих пар слів випишіть лише ті, що є родовими парами. Які слова в цих парах вико­ристовуються тільки в розмовно-просторічному мовленні?

Усно поясніть значення слів у решті пар за зразком: рахівник — той, хто рахує (фах, ч. р.); рахівниця — це не особа на позначення професії, а прилад для лічби.

 

Рахівник — рахівниця, аспірант — аспірантка, жнивар — жниварка, штукатур — штукатурка, німець — німкеня, технік — технічка, сторож — сторожка, сто­рож — сторожиха, митник — митниця, китаєць — китайка, дяк — дячиха, бібліотекар — бібліотекарка, бібліотекар — бібліотекарша, швейцар — швейцарка, голландець — голанка, пілот — пілотка, вівчар — вівчарка, компаньйон — компаньйонка, акомпаніатор — акомпаніаторка, балетмейстер — балерина, кореспон­дент — кореспондентка.

 

Відповідь.

Можна утворити: аспірант — аспірантка, німець — німкеня, сто­рож — сторожиха, дяк — дячиха, бібліотекар — бібліотекарка, бібліотекар — бібліотекарша, копаньйон — компаньйонка, акомпаніатор — акомпаніаторка, кореспондент — кореспондентка.

Тільки в розмовно-просторічному мовленні використовуються слова: сторожиха, бібліотекарша, дячиха.

Не можна утворити: Рахівник — рахівниця, жнивар — жниварка, штукатур — штукатурка, технік — технічка, сторож — сторожка, митник — митниця, китаєць — китайка, швейцар — швейцарка, голландець — голанка, пілот — пілотка, вівчар — вівчарка, балетмейстер — балерина.

Слайд 40

Слайд 41

 

Слайд 42

 

Слово викладача.

В українській мові іменники мають однину й множину.

Однина — позначення одного предмета, а також того, що сприймається як одне ціле, наприклад: паркет, пакет, завод, цех, калькулятор, прилад, цвях, ескіз, макет, ідея, підприємство.

Множина — це позначення сукупності предметів: облігації, комп'ютери, столи, снопи, квіти, дискети, акції, газети, листи, яблуні, папери.

Переважна більшість іменників мають дві форми: студент — студенти; викладач — викладачі; журналіст — журналісти; закон — закони; протокол — протоколи; банк — банки; декрет — декрети; автобус — автобуси; велосипед — велосипеди.

 

15. Лінгвістичний експеримент.

Визначте, що означає кожна група іменників і спробуйте їх поставити в однині чи множині. Зробіть висновок зі своїх спостережень.

Люди, діти, гуси, дрова – це …(сукупність людей, предметів).	Людство, молодь, дітвора, волосся – це… (збірні іменники).
Ножиці, штани, сани, щелепи – це… (предмети парної будови).	Залізо, олово, віск, мед, вовна – це… (назва речовин).
Карпати, Суми, Прилуки, Чернівці – це… (власні назви).	Хода, читання, хоробрість – це… (слова з абстрактним значенням)

 

Слово викладача.

Отже, як ви бачите, частина іменників має тільки однину або множину.

Однину мають:

• збірні: маса, юрба, збіжжя, спілка, рідня;
• речовинні: олія, печиво, сіно, начиння;
• абстрактні: свідомість, багатство, милосердя, біганина, висота, глибина;
• власні: Київ, Кременчук, Петрашівка, Золотоноша, Липове, Чорне море, Хорол, Пирятин.

Множину мають:

• власні: Черкаси, Горби, Лубни, Броварки, Нові Санжари, Ромни;
• назви парних предметів: ворота, окуляри, щипці, ножиці, сани;
• деякі речовинні: дріжджі, парфуми;
• назви періодів часу, ігор: канікули, іменини, шахи;
• назви дій, станів, почуттів: радощі, веселощі, гордощі, лінощі, змагання;
• збірні: люди, дівчата, дрова.

 

16. Виконайте завдання.  Розподіліть іменники на три групи: А – ті, що мають однину та множину, Б – ті, що мають лише однину, В – ті, що мають лише множину.

Молодість,  доброта, дружба, завзяття, глибина, настирливість, піднесення, білизна, колектив, дерево, кущ, звір, птахівництво, птах, хоробрість, радощі, Венера, Юпітер, лінія, місто, Львів, іменини, море, кінь, змагання, терпіння, морква, халва, ресурси, бензин.

 

17. Виконайте завдання.  Допишіть приклади іменників, що вживаються тільки в множині.

Назви ігор: шашки ...

Назви проміжків часу: канікули ...

Назви багаторазового повторення дії: заробітки ...

Назви парних предметів: сани ...

Назви станів: пестощі ...

Назви речовини: вершки ...

Слайд 43

 

18. Складіть речення з іменниками, визначте їхній рід і число:

1.      Карпати.

2.      Десна.

3.      Бровари.

4.      Канів.

5.      Прилуки.

6.      Київ.

Слайд 44

V. Підсумки уроку.

• Що сподобалось на уроці?
• Що нового дізнались?
• Якими вміннями і навичками оволоділи?

 

VІ. Оцінювання знань, коментування оцінок.

 

VІІ. Домашнє завдання.

Розробіть туристичний маршрут по Україні чи своєму краю. Підготуйте рекламу туристичного маршруту. Використовуйте іменники всіх родів у всіх формах числа. Запишіть.