Урок на тему: "Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах «Маруся Чурай». Проблематика роману. Характеристика образів."

Горбачова Ірина Василівна, вчитель КЗ «Полтавська вечірня (змінна) школа №1 Потавської міської ради Полтавської області»

Клас 11
Тема уроку. Історико - фольклорна основа історичного роману у віршах

«Маруся Чурай». Проблематика роману. Характеристика образів.

Мета уроку: усвідомити ідейно-художній зміст та особливості твору, формувати вміння творчо осмислювати прочитане, на основі літературного дослідження створити цілісні образи родини Чураїв і Бобренків, поглиблювати вміння висловлювати власне ставлення до вчинків, морального вибору героїв; розвивати креативне, логічне мислення, культуру мовлення, естетичний смак, відчуття насолоди від читання художнього тексту; виховувати почуття власної гідності, порядності і вірності, повагу до мистецтва і митців.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: портрет поетеси, ілюстрації до твору, виставка книг, мультимедійна презентація, запис пісень Марусі Чурай, відео.

Хід уроку:

                                                                                                 Ця дівчина не просто так, Маруся.
                                                                                  Це – голос наш. Це – пісня.

                                                       Це – душа.

                                                                                                                             Ліна Костенко

 

І. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми, очікуваних результатів.

Слово вчителя.

Життя іде. Сивочола історія все віддаляє від нас дні, тижні, місяці, роки, століття. Міняються життєві орієнтири, цінності, тільки таїна високого мистецтва не підвладна часові. Воно є тим живим скарбом, що йде по землі, йде від покоління до покоління, огортаючи глибинним чаром людську душу. Ми із захопленням гортаємо сторінки сивих віків, вчитуємося в прості і зворушливі слова пісень, віднаходимо золоті ключі мелодій — і відкривається нам багато поетичних таємниць.

Сьогодні, я пропоную подорож у минуле на 390 років назад до Полтави, де ми погортаємо сторіночки життя українського народу середини 17ст. Матимемо змогу відкрити поетичну таємницю української піснярки, нашої землячки Марусі Чурай у однойменному романі у віршах Ліни Костенко.
 

 

Проблемне питання

 

— Пропоную вам подумати над проблемним  питанням і наприкінці уроку відповісти: «Чому ж для України Маруся “не просто так Маруся. Це — голос наш. Це — пісня.

 Це — душа”».

Але перш ніж перейти до розгляду життєвого і творчого шляху Марусі Чурай,  визначтесь  чи всі прочитали роман у віршах? Якщо ще не всі, то завітайте до нашої бібліотеки.

 

Прийом «Реклама книги»

Буктрейлер книги «Маруся Чурай»
 

Слово вчителя. 

— Пропоную невеличкий екскурс у минуле. Про легендарну піснярку Марусю Чурай ходило чимало легенд і переказів. Хто вона: витвір народної фантазії чи історична особа?

Пропоную переглянути відео.

                                     (Відеролик про Марусю Чурай)

Незакінчене речення «Із твору «Маруся Чурай» я довідався про…. »

(ключові епізоди).

1. Народилася Маруся Гордіївна Чурай...  1625р

2. Народилася в родині...  козацького сотника

3. Батька звали... Гордій Чурай

4. Маруся Чурай кохала... Гриця Бобренка

5. 1648 року...  народно-визвольна війна під проводом Б.Хмельницького

6. Суд установив вирок... покарати на горло (повішати)

7. Врятував Марусю... І.Іскра

8. Маруся прожила... 28 р

9. Маруся померла… від сухот

Слово вчителя

Історичний роман у віршах "Маруся Чурай" писався Ліною Костенко в роки її вимушеного мовчання. Зви­нувачення внутрішніх рецензентів, причому закиди навіть полі­тичного характеру, затримали вихід роману не менше, як літ на шість… Лише після спеціальної ухвали Президії правління Спілки письменників України твір був випущений 1979 р. «Радян­ським письменником».

 Цей твір поетеси представляє в українській літературі рідкісний жанр — роман у віршах. Запишемо визначення у словничок.

Словникова робота:

Роман у віршах — одна з найскладніших літературних форм, суть якої полягає в тому, що у великому художньому полотні епічний спосіб зображення життя через систему подій і розгорнутий сюжет, через змалювання сформованих характерів поєднується з глибоким ліризмом — віршованою, емоційно забарвленою мовою, з безпосереднім вираженням внутрішнього стану і почуттів автора.

Слово вчителя. Форма роману у віршах дала поетесі можливість показати широке тло української дійсності XVII ст. і глибоко розкрити своє ставлення до зображуваного.

Історики та фольклористи розділилися у твердженнях: одні вважають, що ця особа історична і є автором багатьох популярних пісень, інші – це заперечують. Тільки уявіть собі, ця жінка народилася 390 років тому, але й до сьогодні дискусії про її реальність тривають. Хочете знати хто вона? Це Маруся Чурай! Ми теж з вами у кінці уроку зможемо хоча б припустити хто вона – витвір народної фантазії чи історична особа?

Довідка історична та фольклорна (слайди)

• Робота в парах ( інтерактивна вправа «Мозковий штурм»):

1. визначити тему твору;
2. визначити ідею твору;
3. визначити сюжетні лінії твору;
4. визначити жанр твору.

Тема:

• зображення головної героїні Марусі Чурай як легендарної народної поетеси і талановитої співачки з Полтави;
• відтворення духовного життя України 17ст.;
• усенародна участь у національно-визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького.

Ідея:

• незнищенність українського народу, глибока віра у його духовну силу і могутність.
• возвеличення Марусі Чурай – берегині національних традицій, інтелектуальної й незалежної жінки.
• в образі втілено найкращі риси українського жіноцтва – багату духовність, співучість, ліризм, романтичну вдачу, незалежність натури, що засвідчують незнищенність національного духу, глибока віра в духовну силу й могутність нашого народу.

Сюжетні лінії:

• історична – визвольна війна українського народу із шляхетською Польщею;
• особиста (любовна) – кохання Грицька Бобренка – Марусі Чурай.

Композиція: 9розділів.

Кульмінація 1 – суд і вирок.

Зав’язка – спогади Марусі про стосунки з Грицем.

Розвиток дії – Маруся йде на прощу.

Кульмінація 2 – облога Полтави.

Розв’язка – зняття облоги, Маруся проводжає полк, що співає її пісні.

Позасюжетні елементи: портрети героїв, пейзажі, опис саду, пісні, діалоги, монологи, авторські відступи.

Жанр:  історичний роман у віршах.
 

 

ІІІ. Фаза побудови знань.

• Метод «Прес» (схеми): визначити проблематику роману, довести свою думку, посилаючись на текст.
  
  Проблематика роману:
   

1. служіння народові;
2. вірності та зради; любові і зради (філосософія любові); 
3. буття України; митець і народ, митець і суспільство; 
4. стосунки в родині;
5. батьки й діти.

Слово вчителя.

Маруся Чурай… Хто вона насправді?

Отже, ми повинні з’ясувати: яка ж вона - Маруся Чурай, яке її місце у творі?

 

СЦЕНКА  У ВИКОНАННІ ГУРТКА «БЕРЕГИНЯ»

 

Оцінка Марусиного вчинку гетьманським посланцем прозвучала дисонансом до обивательського бачення ситуації, на якому заклинилася полтавська судова рада, і виказала нам усвідомлену козаком високу мораль та вміння розпорядитися нею. Він пропонує своє вирішення, яке говорить про нього як про людину з добре розвинутим поняттям честі:

Ця дівчина... Обличчя, як з ікон.

І ви її збираєтесь карати?!

А що, як інший вибрати закон, —

не з боку вбивства, а із боку зради?

Що ж це виходить? Зрадити в житті

державу — злочин, а людину — можна?!

Які моральні цінності обох сімей, які їхні позиції?

Асоціативний кущ:

Чураї – духовність, традиції, чесність.

Бобренки – добробут, багатство, користь.

Але всі ці люди згодні в одному – Маруся і Гриць –не пара. Чи погоджуєтесь і ви з цією думкою.
У своїх дослідженнях літературознавці сім’ю Чураїв зображують у формі шлюбної обручки, а Бобренків – у формі трикутника. Подумайте,чому саме?

Щоправда, її традиційно називають «дівчиною з легенди», тому що реальність її існування поки що документально не підтверджена. Досить значна кількість переказів і легенд, побудованих на спільній сюжетній канві.

На основі народних оповідань про Марусю Чурай було створено чимало біографічних нарисів, повістей та драматичних творів:

- російський драматург О.Шаховський видав історичну повість «Маруся – малоросійська Сафо»,

- український драматург Г.Бораковський написав драму «Маруся Чурай – українська піснетворка»,

- В.Самійленко присвятив співачці драматичну поему «Чураївна»,
- М.Старицький «Ой, не ходи, Грицю..»,
- Левко Боровиковський, балада «Чарівниця»….
-  У  творі  Івана Котляревського «Наталка Полтавка» звучать пісні Марусі Чурай.

«Хвилинка мистецтва»

 

Я пропоную прослухати і подивитися відео до пісні «Засвіт встали козаченьки»
Які враження у вас викликає ця пісня?

Мої враження, емоції, почуття від твору. Маруся Чурай майстерно зобразила життя козаків. Турбуючись про духовне життя нації, ми не маємо права забувати свою історію, треба відновити свою історичну пам’ять і зберегти її, утримати зв’язок поколінь. Завжди маємо пам’ятати, хто ми є, чиїх батьків, чиї діти. Тільки тоді ми зможемо збудувати сильну українську державу.

Які пісні ви ще знаєте? Налічують близько 23.
 

 

— Слухаючи пісні у виконанні Раїси Кириченко, подумайте я би ви могли зобразити піснярку, змалюйте  ваші уявлення про народну поетесу.

(лунає пісня Р.Кириченко «Маруся Чураївна»).

Усне малювання: якою ж перед вами постала Маруся Чурай (усні малюнки), коментар.

Слово вчителя.
 

Чільне місце у творі займає «вічна» проблема літератури – проблема митця й народу, митця й суспільства. Порівняйте творчий шлях Ліни Костенко й героїні роману – Марусі (порівняльна характеристика).

 

Учениця зачитує  напам’ять вірш “Страшні слова, коли вони мовчать…» + цитати із тексту до образу Марусі.
 

Зачитаймо цитати з тексту, що характеризують Марусю Чурай- піснярку.

Її пісні – як перло многоцінне,

Як дивен скарб серед земних марнот.

Тим паче зараз, як така розруха.

Тим паче зараз, при такій війні,-

Що помагає не вгашати духа,

Як не співцями створені пісні?
***

В розмові я, сказати б, то не дуже.

А в пісні можу виспівати все.

***

А я стояла…Що ж мені, кричати?..

Які мені сказати їм слова?..

Дівчаточка, дівчаточка, дівчата!

Цю не співайте, я ж іще жива.

 

Слово вчителя: Пригадайте проблемне питання  та епіграф. «Чому ж для України Маруся “не просто так Маруся. Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа”».
 

Для Ліни Костенко Маруся Чурай — не просто вродлива дів­чина з її природним бажанням кохати й бути коханою, щасли­вою в сімейному житті. Вона — натура творча, а тому особлива. Радощі й жалі простих людей дівчина чутливо вбирає в себе як свої: «Ця дівчина не просто так, Маруся. Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа». Так говорить про героїню Іван Іскра, який розуміє чарівність її вроди, високість душі й талант худож­ника. Йому якраз імпонує саме здатність тонко відчувати, шля­хетно поводитися навіть у побуті.
 

Слово вчителя: Полтавці свято шанують пам’ять про славну землячку. Її іменем названі вулиці, співоче поле, ансамблі, конкурси.

- Кого ще називають у нас не тільки у Полтаві, а й у Україні (Раїсу Кириченко)

- Громадськість Полтави ще з кінця 1970-х років порушувала питання про спорудження пам’ятника Марусі Чурай. Але справа ця виявилася далеко не простою, бо вирішувалося питання хто вона – конкретна особистість чи дівчина – легенда. Ви дізналися про цю дівчину - то хто ж вона з вашої точки зору? Лише у 2005 році викладачам Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка вдалося створити оригінальний проект. Спорудження пам’ятника здійснювалося на спонсорські кошти, а урочисте відкриття відбулося у 2006 році.

Піснярка в довгому вбранні, боса, з віночком у руці, зажурено схилила голову, мабуть, складаючи новий твір. Пам’ятник встановлено біля фонтану поряд із приміщенням театру імені Миколи Гоголя. Це місце підходить як найкраще,бо театр – це храм музики. На жаль, багато людей ніколи не чули про існування Марусі Чурай

Учитель. Мені здається, що не важливо,була Маруся легендарною чи історичною особою. Головне, що її пісні житимуть у народі,а вона житиме у своїх піснях.

Письменник Михайло Стельмах так сказав про Марусю Чурай:

«Є прадавні скарби, що намертво лежать у землі, є й живі скарби, що йдуть по землі, йдуть від покоління до покоління, огортаючи глибинним чаром людську душу. До таких скарбів належить і народна пісня. Три віки ходять пісні приписані Марусі Чурай по нашій землі, три віки любові подаровано людям. А попереду вічність, бо велика любов і велика творчість – невмирущі»

 

Співоча земле! Край талановитий,

Натхнення геніям ти щедро дарував…

Пісні народні, щирі, мов молитва,

Ти Чураївни голосом співав.

Цілющі, певно, тут вода й повітря,

Натхнення можна пити з джерела.

Тому й думки прозорі та нетлінні,

І жар серцям земля моя дала.

Ми повинні гордитися тим, що саме полтавська земля дала світові геніальну піснярку Марусю Чураївну, повинні зробити все від нас залежне, щоб і наступні покоління могли вслухатися у чаруючі її пісні.

Відповідь на проблемне питання:  Добра слава про обдаровану людину житиме у віках, бо поет — активний творець духовності. Життя Марусі подібне до пісні: воно таке прекрасне і таке ж вічне. Тож нехай завжди буде з нами пісня, нехай збереже тепло наших сердець,наше життя.

 

Хвилинка ЗНО (відео)

ІV. Рефлексія.

Інтерактивний метод “Мікрофон»

- Про творчість якої відомої особи ми говорили на уроці!

- Що цікавого і нового ви дізналися?

- Звернемося до епіграфа. Який дар мала Маруся і чому ми повинні берегти її?

- Хто ж така Маруся,на вашу думку, витвір народної фантазії чи реальна особа?

Метод «Рюкзак»: які знання, уміння можна взяти із собою у подорож по життю?..

V. Оцінювання

VI. Повідомлення домашнього завдання.

- вивчити напам’ять пісню “ За світ встали козаченьки»;

- знайти у тексті роману у віршах « Маруся Чурай» порівняння, епітети, анафору, рефрен, гіперболу  та ін.. тропи ;

- твір-мініатюра «Нерівня душ – це гірше, ніж майна!»( Ліна Костенко) (вис.рівень).