Урок на тему: "Лафонтен – відомий французький байкар. Байка «Зачумлені звірі»

Тема. Жан де Лафонтен – відомий французький байкар.

Байка «Зачумлені звірі»

Мета: повторити відомості про байку, алегорію, езопову мову; ознайомити  учнів з фактами біографії Жана де Лафонтена; розвивати навички  роботи з підручником, акторські здібності дітей; виховувати негативне  ставлення до людських недоліків і вад.

Обладнання: портрет Ж. де Лафонтена, тексти байок, карта Європи.

Тип: урок вивчення нового матеріалу.

Читаючи Лафонтена, помічаємо в душі своїй таке відчуття, яке зазвича викликає в ній присутність скромного, милого, абсолютно доброго мудреця, - вона спокійна, щаслива, задоволена і  природою, і собою.                                                           В.Жуковський

Хід уроку

1.Установчо – мотиваційний блок, повідомлення теми і мети уроку

 1.Слово учителя.  

XVIII століття у літературі має назву доби Просвітництва. У цей час зросла роль знань. Найвищими законами життя стають закони розуму. Письменники, філософи, вчені вважали, що несуть людям світло нової істини. Недарма їх називали просвітителями. Одним із них був і письменник Жан де Лафонтен-відомий французький байкар.  

                      Зверніть увагу на вислів російського поета Василя Андрійовича Жуковського. Які риси, на думку автора, притаманні Жану де Лафонтену?

    Ми з вами знайомимось із життєвим і творчим шляхом цього письменника.

 ІІ. Вивчення нового матеріалу

 1. Виступи учнів-літературознавців з  розповіддю    про Ж. де Лафонтена (1621–1695)

     1 - й   у ч е н ь. Жан де лафонтен народився у 1621 р. у французькому  містечку шато-Тьєрі в сім’ї чиновника. Здобувши несистематичну освіту,  він  деякий  час  працював  чиновником,  успадкувавши  посаду  свого  батька. Але служба мало цікавила поета. Він залишив її і переїхав до Парижа, де швидко здобув славу талановитого поета і став вести світське  життя. Його життя, легке і безтурботне, нагадувало життя Цикади, геро-їні його байки «Цикада і Мурашка».

    2 - й   у ч е н ь. У 1668 р. Лафонтен надрукував перші 6 книг байок під  назвою  «Байки  Езопа,  перекладені  віршами  паном  де  Лафонтеном».  принесли  йому  всесвітню  відомість.  лафонтен  практично  відродив  цей  жанр  античної  літератури,  вдихнув  у  нього  нове  життя  вже  в умовах європейської культури Нового часу.

     3 - й   у ч е н ь.  Книгу  байок  відкриває  присвята,  адресована  шестирічному спадкоємцю престола. У ньому поет пише: «Ви в такому віці, коли принцам дозволені забави та ігри, та в той же час Вашій думці не  повинні бути зайвими чужі серйозні роздуми. Все це міститься в байках,  якими ми зобов’язані Езопу. Езоп винайшов своєрідне мистецтво поєднувати одне з іншим; читання його творів непомітно сіє сім’я добра  і вчить розуміти себе самого».

    4- й  у ч е н ь. У байці «Пастух і лев» лафонтен так сформулював своє  ставлення до цього жанру: Байки не такі прості, як здається:  В них учитися можна навіть у тварини. Гола мораль наводить сум, А розповідь наша допоможе і урок прийняти.  Наша вигадка — навчати, розважаючи; А розповідати просто так — не варто праці.

     1 - й   у ч е н ь. Лафонтен  зазвичай  запозичував  сюжети  своїх  байок  у грецького байкаря Езопа, римського — Федра, індійського — Бідпая  та інших, але переказував сюжети цих байок так, що вони виражають  французький менталітет, думки і погляди самого поета.У своїх байках Лафонтен проповідує певну мораль, що втілює прак- тичний здоровий глузд. Як говорив В. Г. Бєлінський, у байках «опоетизовується проза життя і практична мудрість життєва».

    2 - й   у ч е н ь. Кращі байки Лафонтена являють собою немовби маленькі комедії, в яких зображення тварини допомагає розкрити суспільні  пороки  людей.  Можливо,  саме  тому  поет,  який  написав  238  байок,  назвав їх своєю «стоактною комедією». Чудовий гумор Лафонтена і сам тон його байок мають глибоко національний характер. О. С. Пушкін вважав, що «простодушність є природжена якість французького народу», яку особливо чітко виразив у своїх байках Лафонтен.

     3 - й   у ч е н ь. Вірш Лафонтена, вільний і гнучкий, часто завершується прислів’ям або афоризмом, точно висловлює дотепну думку, влучне  спостереження  над  життям  і  характерами  людей,  над  їх  поведінкою.  Мова байкаря багата на народні звороти.  Спадок поета широко увійшов у народний побут. Його сюжети, образи, вислови зберігаються й у живій мові, й у літературній формі.

2. Знайомство із змістом байки «Зачумлені звірі»-інсценізація байки підготовленими учнями..

     ЗАЧУМЛЕНІ ЗВІРІ

Автор.Небесна кара, що її за гріх

Великий наслано на всіх,

Чума — нещадна, люта сила,

Спроможна все живе за день

До решти винищити, впень,

Нещадно звірину косила.

Не кожен хворий помирав,

Та кожен дні лихої скрути

Хотів як-небудь перебути.

Було звіроті не до справ:

Уже не йшли на полювання

Ні хитрі лиси, ні вовки,

І велелюбні голубки

Забули вже за любування.

Лев скликав раду і сказав:

Лев.Напевно, кару Бог послав

Нам за чиюсь тяжку провину.

кого з нас найбільший гріх,

Хай жертвує собою й від загину

Рятує всіх.

Історія нас вчить: зі скрути

Не вийти без належної покути.

Покаймося ж, мов на духу, при всіх

У всіх своїх тяжких провинах.

Я маю на душі великий гріх:

Я стільки з'їв овець невинних!

Куди подітись від гріха?

Того ще мало

Я, бувало,

З'їдав і пастуха.

Я жертвую собою, як немає

У вас гріхів. Та закликаю вас

Покаятись, як я, бо вмерти має

Найбільший грішник серед нас».

Лис."О царю!"-

Автор. -каже Лис. -

Лис. Сумлінність ваша може

Всім бути за взірець.

Але хіба то гріх? Та, може,

Ви, ївши тих дурних овець,

їм честь велику виявляли.
А щодо пастухів — який то гріх?

Вони нам стільки дозоляли,

Що краще б їх поїсти всіх».

Підлесники аплодували.

А потім тигри та вовки

Себе картали залюбки.

Та всіх їх так атестували,

Що хижаки, розбійники — і ті,

Здавалося, були святі.

Та встав Осел:

Осел. «Пригадую, давненько

Ішов я лугом, травка зелененька,

А я голодний — біс і спокусив:

Я, грішний, жмутик і вкусив,

А, щиро кажучи, не мав же права».

Весь клас.« Ганьба! Ганьба!»

Автор.— зарикала орава.

А Вовк довів — учений писарчук! —

Що цей Осел — падлюка із падлюк,

Паршивий і коростявий — причина

Всіх напастей і лих.

Та мало вішати таких!

Він їв чужу траву!

Проклята твар злочинна!

Від них завжди чекай біди.

І заревла громада:

Весь клас.«Браво!»

Автор.Отак і в нас: є гроші — маєш право,

Немає — то під суд іди.

— Чи всі слова були зрозумілі? 

Паршивий — 1. Покритий паршою — заразною шкіряною хворобою. Негідний.

Коростявий — 1. Покритий коростою — гнійними розчухами шкіри.

Чума - хвороба

Зачумлені – хворі

їЗ'ясувати , які людські вади чи якості заховані за образами звірів ,

Лев - цар звірів, сила

Лис-хитрість

Тигри - улесливість, зневага до закону

Осел - беззахисність, чесність.

4. Робота в парах:бесіда з елементами аналізу    

-    Назвіть головних персонажів байки. (Лісові звірі: Лев, Лисиця, Осел, Вовк.)      

 - Яке лихо трапилося з лісовими звірами? (« Чума косила звірину»)

-   Як почували себе звірі в умовах чуми?  

-  Навіщо Лев скликав раду? (Щоб обрати найбільшого грішника і принести його в жертву, щоб зупинити чуму.)

Чи справжнім грішником, на вашу думку, є Лев? (Так, він з'їв не тільки багато овець, але й пастухів.) ,                                                                          

 - Чому Лис виправдовує Лева? (Тому що Лев — цар звірів)

-   Чи були гріхи в інших звірів і чи служило це їм провиною?

 - У чому полягає гріх Осла? (Він ущипнув зелененької травки) Чи був Осел найбільшим грішником у лісі? (Ні, він навіть не був хижаком)

 - Чому ж саме його лісова громада вирішила принести у жертву? (Осел — найбеззахисніший від усіх звірів)

 - Яка мораль байки? («Отак і в нас: є гроші —маєш право, Немає — то під суд іди»

5.Міні-диспут

-  Байкар пише: «Отак і в нас: є гроші — маєш право, Немає — то під суд іди». Кого має на увазі автор? (Звичайно, людей, у житті яких панують жорстокі й ниці закони.)

-    У чому полягає алегорія твору? (Не тільки в тому, що розповідається про життя людей. Алегоричним є й образ чуми. Чума — це гроші, страшна влада яких засмоктує людину, калічить її душу, потьмарює розум.)

-    Як у байку вводяться соціальні мотиви? (Осел бідний, він не має грошей, тому й винен.

-   Чому байка називається «Зачумлені звірі»? (Герої байки засліплені блиском золота, яке дає право на життя у цьому світі.)

ІІІ  1.Узагальнююча бесіда:

            * Що ви дізналися про Ж. де Лафонтена?

            *   У яких байкарів поет запозичував сюжет?

            * Скільки байок було написано поетом?

            * Які недоліки людей і суспільства викриває Лафонтен у байці «Зачумлені звірі»?

             * Якою чумою вражені звірі?

             * Чи актуальні проблеми, порушені у байці «Зачумлені звірі»? Висловіть власну думку з цього приводу.

2.Домашнє завдання: виразно читати байку, відповісти на запитання в підручнику.