Урок на тему: "Лексико-стилістичні синоніми. Антоніми. Омоніми. Пароніми"

Тема: Лексико-стилістичні синоніми. Антоніми. Омоніми. Пароніми

Тип уроку: засвоєння нових знань 

Мета: поглибити та розширити знання про синоніми, антоніми, пароніми, засвоїти  класифікацію синонімів, омонімів; формувати навички ефективно їх використовувати у власному мовленні.

Виховна мета: розвивати бажання збагачувати своє мовлення синонімами, антонімами, омонімами та паронімами, розвивати усне та писемне зв’язне мовлення.

Обладнання: міні-прапорці, карта України, роздатковий матеріал

(завдання для індивідуальної роботи); кодоплівки, тлумачні словники (Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів/За ред. В.В.Дубічинського; Великий тлумачний словник сучасної української мови/Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел; Загоруйко О.Я. Великий універсальний словник української мови); словники-довідники (Головащук С.І. Українське літературне слововживання).

Основна література:

1.                      Українська мова: Підручник для 10 класу/О.Глазова та ін. – К.:

«Зодіак-ЕКО». – 2010. – С.192-200.

2.                      Заболотний О.В. Українська мова: підручн. для 10 класу: рівень стандарту/О.В.Заболотний. – К.: Генеза, 2010. – С.102-115.

Додаткова література:

Головащук С.І. Українське літературне слововживання: Словникдовідник. – К.: Вища школа, 1995. – 319 с.

Хід уроку І. Організаційний момент.

1.   Привітання.

2.   Перевірка присутніх.

ІІ. Перевірка виконання домашнього завдання.

Індивідуальне опитування учнів за питаннями:

1.                      Лексикологія. Предмет лексикології.

2.                      Класифікація слів за віднесеністю до мовного стилю (робота з кодоплівкою. Учень  на кодоплівці за допомогою маркера записує класифікацію слів, після чого детально аналізує її, наводячи приклади ).

Демонстрація кодоплівки

Поділ слів за віднесеністю до мовного стилю

               Виконання вправи з використанням прийому «Встанови відповідність»

(робота  з роздатковим матеріалом). 

Вправа 1. Здійсніть розподіл поданих слів за віднесеністю до лексичного шару.

Хліб, людина, навчально-тематичне планування, заява, аксіома, наказ, конспект лекції, десять, ядро, накладна, аудиторія, теорема, держава, матерія, трудова книжка, практичне заняття, автобіографія, будинок, діаметр, аудиторна робота.

               Перевірка    виконання домашньої вправи        (учні зачитують

професіоналізми).

3.                      Пасивна лексика (робота з кодоплівкою. Учень на кодоплівці за допомогою маркера записує класифікацію пасивної лексики, після чого детально аналізує її, наводячи зразки ).

               Виконання вправи з використанням роздаткового матеріалу.

             Вправа    2.    Здійсніть    розподіл    поданих    слів    за    такими    категоріями:       

історизми, архаїзми, діалектизми, неологізми, жаргонізми.

Панщина, помила сі, пара, град, кріпак, вуйко, дитинна злотоцінна (П.Тичина), трояк, лімітувати, ректи, хупава, кольчуга, прерогатива, свиснути, бартер, набакир, земство, десниця, плавати (на іспиті), вия, оглашений.

               Перевірка виконання домашньої вправи (учні прикріплюють міні-

прапорці до карти України на позначення рідного населеного пункту, називають його (область, район, село/місто), зачитують діалектизми, які використовуються мовцями рідного населеного пункту – мовна міні-екскурсія). 

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

Слово вчителя. Ще в античні часи відомий філософ та оратор Сократ зауважив таку думку: «Заговори, щоб я тебе побачив». 

Проблемні питання:

L  Як ви розумієте вислів Сократа? До чого філософ закликає?

L  Якими засобами можна збагатити власну мову?

L  Що може додати мові краси та неповторності?

ІV. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

Прийом «Мікрофон» за питаннями:

v    Що вам відомо про явище синонімії? 

v    Наведіть зразки синонімів.

v    Яка різниця між синонімами та антонімами? 

v    Наведіть приклади антонімів.

v    Чи відоме вам поняття омонімії?

v    Пригадайте омоніми, наведіть зразки.

v    Чи можемо ототожнювати омоніми з паронімами? Яка між ними різниця?

v    Наведіть приклади паронімів.

v    Чи багате ваше щоденне мовлення на ці засоби? Чому?

V. Повідомлення теми, мети та завдань заняття 

Демонстрація кодоплівки

Тема: Лексико-стилістичні синоніми. Антоніми. Омоніми. Пароніми

Мета: поглибити та розширити знання про синоніми, антоніми, пароніми, засвоїти  класифікацію синонімів, омонімів; формувати навички ефективно їх використовувати у власному мовленні.

ПЛАН

1.                 Синоніми. Класифікація синонімів.

2.                 Антоніми.

3.                 Омоніми. Види омонімів.

4.                 Явище паронімії в сучасній українській літературній мові.

VІ. Вивчення нового матеріалу за планом.

             1.       Синоніми. Класифікація синонімів

Слово вчителя. Синоніми (від грец.  — однойменний) — це слова, які мають близьке або тотожне значення, але відрізняються звучанням, наприклад: проживати — мешкати, бажати — хотіти, властивий — притаманний, башта — вежа, вживати — користуватися. Сукупність синонімів мови називається синонімією.

Слова, що мають однакове чи подібне значення, утворюють синонімічний ряд: гарний — красивий — чарівний — чудовий — приємний на вигляд — хороший — гожий — вродливий. Кожен компонент синонімічного ряду має щось спільне з іншими у значенні і водночас доповнює загальне значення ряду індивідуальним відтінком.

У синонімічному ряді (або синонімічному гнізді) є стрижневе слово, навколо якого групуються усі інші компоненти ряду. Стрижневе слово найчіткіше виражає загальне значення синонімічного ряду (гнізда): йти – крокувати, шкандибати, повзти та ін.

§ Спостереження над мовним явищем з використанням кодоплівки, інформація якої містить «білі плями» (учні їх заповнюють).

Показ кодоплівки

§ Робота у малих групах. Учні поділяються на 5 груп (використовується роздатковий матеріал; після виконання вправи - взаєморецензування).

Вправа 1. Створіть синонімічні ряди до поданих слів.

1)                Спонсор, колега, професіонал, сприятливий,  кошти.

2)                Аматор, працівник, позика, стадія, покупець.

3)                Керівник, здобуток, старанний, галузь, кредитор.

4)                Відносини, стиль, закінчити, авторитет, статок.

5)                Дезінформація, властивий, енергійний, інцидент, гроші.

             2.       Антоніми

Слово вчителя. Антоніми — це слова переважно однієї частини мови, які мають протилежне значення. В антонімічні відношення можуть вступати в текстах слова і словосполучення різних частин мови.

Антоніми об'єднуються не в ряди (як синоніми), а в пари: день — ніч, світлий — темний, рухатися — стояти, вгорі — внизу, там — тут. Слова поєднуються в антонімічні пари на основі спільного загального поняття і протилежних виявів якості, властивості, стану предметів тощо. Багатозначне слово може мати кілька антонімічних пар залежно від кількості значень, наприклад: сухий — мокрий, сухий — м'який, сухий — повний, сухий — емоційний.

Характерною ознакою пари антонімів є їхня спільність лексичного значення, тому антонімічна пара – це завжди слова однієї часини мови:

ü    Іменники: друг – ворог, зима – літо;

ü    Прикметники: солодкий – гіркий, високий – низький, швидкий – повільний;

ü    Дієслова: йти – стояти, сміятися – плакати, жити – вмирати; ü   Прислівники: холодно – жарко; вниз – угору.

Антоніми, як і синоніми, допомагають яскравіше, повніше й експресивніше передавати думки.

Вони дають можливість контрастно характеризувати предмети, явища тощо. Особливо широко користуються антонімами, зокрема й контекстуальними, майстри художнього слова. З них утворюється стилістична фігура – антитеза. Це зіставлення протилежних образів, думок, явищ, у результаті якого формується контраст, протиставлення. Антитеза увиразнює текст, наприклад: Я піду за волю проти рабства, я виступлю за правду проти вас! Леся Українка).

Антоніми у складі антитези часто трапляються в народній творчості, зокрема в піснях, казках, прислів’ях, приказках: Ситий голодного не розуміє. Багатому щастя, а вбогому – трясця. М’яко стелять, та твердо спати.

             §       Робота у парах з використанням роздаткового матеріалу.

Вправа 2. За зразком доберіть та напишіть якнайбільше антонімічних пар, які виражають такі поняття:

1.                 Простір: верх – низ;

2.                 Час: день - ніч; 

3.                 Почуття: любов - ненависть;

4.                 Риси характеру: добрий – злий;

5.                 Риси зовнішності: високий – низький;

6.                 Стан: холодно - тепло;

7.                 Стан душі: весело – сумно;

8.                 Діяльність людини: працює - відпочиває; 

9.                 Становище людей: воля - рабство;

10.            Назви творів українських та зарубіжних письменників: «Вовк і Ягня»

(Леонід Глібов).

             3.      Омоніми. Види омонімів

Слово вчителя. Омоніми — це слова, які однаково звучать, але мають різне значення. Омоніми принципово відрізняються від багатозначних слів. Значення омонімів не пов'язані між собою.

Омоніми з'являються внаслідок звукових змін слів у процесі розвитку мови, випадкового збігу звучання слова: ліра – музичний інструмент і ліра  - грошова одиниця; жати (серпом) і жати (стиснути); за в'яз — зав'яз; не з граба — незграба. § Спостереження над мовним явищем з використанням кодоплівки, інформація якої містить «білі плями» (учні їх заповнюють).

Показ кодоплівки

 Омоніми

Питання до спостереження над мовним явищем:

v Зверніть увагу на першу таблицю. У яких двох значеннях вживається слово рація? Яка між ними різниця? Яку назву ми можемо дати омонімам, які абсолютно схожі за написанням, звучанням, бувають в межах однієї частини мови? (абсолютні (або повні).

v Яка різниця між словами не з граба і незграба? Проаналізуйте їх за звучанням, написанням. Яку назву можемо їм дати? (неповні (часткові).

v З другої таблиці зрозуміло, що неповні омоніми поділяються на три категорії. Спробуйте простежити між ними різницю, вводячи, наприклад, у речення.

v Як можете назвати слова першої категорії, у яких однаковим є тільки звучання, а значення й написання різні? (Омофони)

v Дайте назву словам другої категорії, які однакові тільки за написанням (Омографи)

v Як можете назвати слова третьої категорії, у яких відбувається збіг однакових форм слів? (Омоформи)

             §       Виконання вправи (з використанням роздаткового матеріалу).

Вправа 3. Визначте, які з поданих омонімів є повними, а які – частковими (омофонами, омографами, омоформами).

Замок, проте, орган,  шию, мати, Вовк, стигнути, води, чайка, віз, Швед, кава, зате, ключ, налив, жати.

             4.      Явище паронімії в сучасній українській літературній мові

Слово вчителя.  В українській мові є слова, утворені від одного кореня за допомогою різних афіксів. Вони близькі за зовнішньою формою, звучанням, але мають різне значення. Іх називають паронімами. Зразки паронімів:

                Адресат  - той, кому пишуть; адресант – той, хто пише;

                Ефектний – показний, виразний; ефективний – результативний;

 Абонент – той, хто користується абонементом; абонемент – документ про право користування чимось.

§ Робота у парах (робота з роздатковим матеріалом; робота з словником-довідником «Українське літературне слововживання»; взаєморецензування).

Дібрати до поданого слова слово-паронім, ввести їх у речення, пояснити різницю у значеннях

1)                Адресат;       6)      Пам’ятка;   11)     Людський;

2)                Емігрант;      7)      Білль;          12)     Вирізнятися;

3)                Особовий;     8)      Талан;         13)     Вибачати;

4)                Ефектний;     9)      Компанія;   14)     Сервіс; 5)    Відносини; 10)     Завдання;   15)     Освоювати

VІІ. Узагальнення та систематизація вивченого. 

Прийом «Незавершене речення»:

R  Власне мовлення потрібно збагачувати такими засобами:…

R  Синоніми – це…

R  Існують такі типи синонімів:…

R  Антоніми – це…

R  На основі антонімічної пари утворюється така стилістична фігура…

R  Омоніми – це…

R  Омоніми поділяються на…

R  Близькі за звучанням, формою, але мають різне значення…

R  Вживання слів з неправильним значенням може призвести до…

VІІІ. Домашнє завдання та інструктаж до нього.

1.    Опрацювати теоретичний матеріал.

2.    Виконати вправи № 187, 190 (Заболотний О.В. Українська мова: підручн. для 10 класу).

3.    Записати та розіграти кумедну ситуацію, вживаючи пароніми чи омоніми.

ІХ. Оцінювання навчальної діяльності учнів упродовж уроку.