Урок на тему "Леся і Петро Шраменко – уособлення сімейної ідилії як символу незнищенності українців, України. Кирило Тур – утілення запорозької вольниці та козацького лицарства"

Урок 5

Тема. Леся і Петро Шраменко – уособлення сімейної ідилії як символу незнищенності українців, України. Кирило Тур – утілення запорозької вольниці та козацького лицарства.

Мета: розкрити образи козацької молоді в романі «Чорна рада»; проаналізувати любовний трикутник, його місце у творі; розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення; зацікавити учнів морально-естетичним українським національним ідеалом, прищепити його найкращі риси старшокласникам.

Очікувані результати: учні повинні знати зміст роману, вимоги до усного твору-характеристики персонажа; учні повинні вміти характеризувати героя твору, доповнювати та рецензувати відповіді однокласників, доречно цитувати уривки з роману.

Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: Інтернет, ноутбуки або планшети, монітор, вправи в сервісах Gallery Quiz (Playbuzz), Sli.do, Go Pollock.

"А в нас над усе - честь і слава,

військова справа,

щоб і сама себе на сміх не давала,

і ворога під ноги топтала…

Слава ніколи не вмре, не поляже,

лицарство козацьке всякому розкаже"

"Чорна рада", слова Кирила Тура    

Хід уроку

І. Організаційний момент (з’ясування емоційної готовності до уроку).

 ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка знання учнями тексту роману «Чорна рада»: співвіднесення цитат і персонажів твору, яким вони належать (Gallery Quiz (Playbuzz)).

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

1. Інсценізація уривків (діалог Лесі й Петра, монологи Кирила Тура,  діалог Петра й Кирила Тура).

Обговорення даних сцен із роману-хроніки.

2.Дискусія (Sli.do)

• Чи бували ви в подібних ситуаціях?
• Що значить для людини справжнє кохання?
• Які національні риси характеру виявляють герої в цих сценах?

ІV. Сприйняття й усвідомлення нового матеріалу.

1. Підготовка до сприймання художнього твору.

Workshop

Користуючись інтернетом, з’ясувати значення поняття «український національний морально-естетичний ідеал», на ватмані відобразити складники морально-естетичного українського національного ідеалу.

Презентація груп.

2. Робота в групах

Підготувати характеристику образів Петра Шраменка й Кирила Тура за поданим планом. Спробувати уявити себе в ролі цих персонажів і розказати "про себе" від першої особи.

План характеристики Кирила Тура

1. Син запорожця.

2. Кирило Тур – відданий і вірний рятівник старого Шрама в часи Хмельниччини.

3. Химерництво Кирила Тура.

4. Життєва позиція. Вчинки, мовлення.

5. Кирило – вірний побратим Богдана Чорногора.

6. Розуміння любові, уявлення про сімейне щастя, ставлення до Лесі та до суперника.

7. Здатність прийняти смерть заради майбутнього України.

8. Вплив народної моралі на поведінку Кирила Тура.

План характеристики Петра Шраменка

1. Соціальний стан. Генетичні передумови становлення характеру.
2. Подвиг Петра Шраменка.
3. Упевненість, поміркованість у кожному своєму кроці Шраменка.
4. Життєва позиція. Вчинки, мовлення.
5. Любов до Лесі, уявлення про подружнє життя.
6. Вплив народної моралі на поведінку Шраменка.
7. Риси характеру Петра.
8. Уявлення про подальше життя молодого козака.

Евристична бесіда за змістом прочитаного

• Чи рівні люди в любові?
• Чому Кирило викрадає Лесю?
• Чи шляхетно дати право вибору дівчині в ті часи? А зараз?
• Хто з двох юнаків морально слабший? Чому?
• Для Петра Леся вище за Україну. А для Кирила? Як оцінити це зараз?
• Яким стає Петро після одруження? Чому?

V. Закріплення опрацьованого матеріалу.

1. Підсумкове осмислення змісту й форми твору: сюжет і композиція.

2. Підготовка до ЗНО (виконання тестових завдань (Go Pollock)).

VІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання.

• Написати твір на одну із запропонованих тем:

1.            Ідея соборності України та проблема відповідальності кожного за вибір політичного діяча, його вчинки та дії на терені історичної пам’яті.
2.            «Козацької душі і весь світ не сповнив би». (Романтика козацтва в романі «Чорна рада» П.Куліша).
3.            Поетизація давньої слави України та ратних подвигів козацтва в романі П.Куліша «Чорна рада».

(Проведення інструктажу до написання твору).

Матеріали для вчителя

Син полковника Шрама Петро і курінний отаман Кирило Тур — уособ­лення молодих, перспективних сил України. 

Образ Кирила Тура

Куліш більш широко розкриває походження Кирила Тура.  Це — найколоритніший, найяскравіший персонаж роману. Змальований Тур неоднозначно, він нібито увібрав у себе риси химерного козака Мамая, запорожців-характерників, волелюбних героїв народних дум пісень.

Читача зачаровує кремезна статура, незвичайна, загадкова зовнішність Кирила Тура: «…був здоровенний козарлюга. Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадала за ухо, як кінська грива; уси довгі, униз позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і грають, а чорні, густі брови аж геть піднялись над тими очима, і — враг його знає — глянеш раз: здається, супиться, глянеш удруге: моргне довгим усом так, наче зараз і підніме тебе на сміх», «а очі такі лукаві, що разом, здається, й щиро говорить, разом і морочить»

Відважний і великодушний, він ладен віддати життя за бойове побратимство, козацькі звичаї. Він є вихідцем із соціальних низів. Його батько був запорожцем. Згодом він, виписавшись із куреня, «сів хутірком десь коло Ніженя». Однак сімейний затишок був йому не до вподоби, і він, узявши п’ятирічного сина, знову поїхав на Січ. Отже, Кирило Тур виріс серед запорожців. Мати ж і сестра його були звичайними селянками, які весь час проводили в роботі.

До запорожців належить курінний отаман Кирило Тур, але разом із тим він належить до оточення Сомка. Козак не тільки допомагав не раз ще юному Сомкові, а й тепер за нього ладен накласти головою. Своїм метким розумом січовик збагнув, що Брюховецький хитрий і підступний, що до влади він рветься, маючи на меті досягти панування та багатства. Як і автор, Кирило Тур є патріотом Батьківщини.

Кирило вболіває за свою землю, зневажає тих, у кого "своя сорочка ближ­ча до тіла". Запорожець здатний на велику самопожертву: ціною власного життя хоче врятувати Сомка, бо Сомко тепер більш потрібний Україні, ніж сам Кирило. Куліш вбачав у його образі яскраві риси українського національного характеру.

Устами гетьмана Сомка, який є в романі уособленням мудрого й відважного козацького гетьмана, Куліш висловлює таку думку про низових козаків: «Низовці зледащіли після Хмельницького, а все-таки між ними єсть люде драгоцінні. От хоч би отсей Кирило Тур. Не раз він мені ставав у великій пригоді. Добрий він, і душа щира, козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника. Да вже без юродства у них не буває».

Тур дорожить своєю честю, він не погоджується вдвох нападати на Петра, бо це було б не по-козацьки: «Лучче мені проміняти шаблю на веретено, аніж напасти вдвох на одного».

Незважаючи на велику енергію, хоробрість, лицарство, він не підносився серед козацтва вище курінного отамана. Та й не прагнув Кирило Тур пошитися в значне заможне козацтво. Ніколи він не виявляв інтересу до панства і власної користі. Зміст його життя — товариство, побратимство, лицарська честь, незалежність. 

Мета його життя — здобути славу, що переживе лицаря. Головне, щоб лицар стояв за праве діло і бив ворога. Життєва філософія Кирила — філософія свободи, любові та гуманізму, коріння яких у легендах та переказах про козака.

Козак лагодиться вирушити в далеку дорогу — Чорногорію. «Наша мета - війна з бусурманами», -  говорить він, маючи намір брати участь у визвольній боротьбі чорногорців проти турецького гноблення.

Як бачимо, Кирило Тур сприймає світ у барокових барвах, де можливе поєднання непоєднуваного, ренесансної життєрадісності і щирої релігійності, тілесності й духовності. Ніщо в цьому світі не варте постійної уваги чи любові, адже скороминуще, тлінне. Курінний отаман по-романтичному іронізує над світом, називаючи життя грою, весіллям, жартами

Образ Петра Шраменка

«Був щирий козак, лучче йому з нудьги загинути, ніж панотця навік перечорнити і золоту свою славу гряззю закаляти».

Гідний батька, старого Шрама,  син Петро — «орел не козак». Він до того гарний, що красуня Леся не спускала з нього очей, а в тих очах «сіяла й ласка, й жаль, і щось іще таке, що не вимовиш ніякими словами».

Петро Шраменко успадкував найкращі батьківські риси — палку любов до України, вірність обов’язку, сміливу благородну вдачу.

Мужність, хоробрість Шраменка вражають навіть старих козаків: «не кожен здатен під кулями велику ріку перепливати»…

У коханні він — романтичний лицар. Його почуття до Лесі Череванівни високе й чисте. Заради коханої дівчини він здатний на благородні вчинки. У ту пам’ятну ніч, коли Кирило Тур викрав Лесю, Петро подався навздогін і, відстоюючи дівчину, бив­ся із зловмисником не на життя, а на смерть.

Петро Шраменко справляє на читачів найкраще враження, бо «він добрий був син і щирий козак».