Урок на тему "Лялька-мотанка - щаслива доля намотана"

Трудове навчання  6 клас

Тема. Лялька–мотанка – щаслива доля намотана

Мета.  Ознайомити  учнів з історією  виникнення  ляльки – мотанки, її значення  для українського  народу, функціями, різновидами, традиціями,  конструктивними  особливостями та   елементами   одягу  ляльки.

Поглибити  знання про традиції  та обряди нашого народу.

Розвивати уявлення про життя наших предків: увагу, спостережливість, аналітичні  здібності; вміння  висловлювати власну  думку  та узагальнювати  отриману інформацію. 

Корегувати практичні дії учнів:скручування тканини, намотування ниток та тасьми, заплітання косичок із ниток.

Виховувати почуття пошани до оберегу,  як національної відзнаки, формувати національну свідомість, інтерес до самостійного виготовлення ляльки- мотанки.

          Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Обладнання. Комп’ютер, зразки готових виробів, презентація «Українська іграшка»; ілюстрації, фотографії, виставка «Лялька – мотанка», інструкційні  картки  по виготовленню ляльки.

Інструменти та матеріали. Тканина (різна за своєю фактурою), акрилові нитки, кольорові нитки, ножиці, заготовки одягу для ляльок, оздоблення( тасьма, стрічка, бісер для прикраси),  засушені квіти.

Девіз уроку:«Успіх не приходить сам, до нього добираються тільки найбільш наполегливі та працелюбні»  (написаний на дошці) 

Хід уроку

І. Нервово-психологічна підготовка

Перевірка присутності учнів, їх готовності до уроку.

• Добрий день! В добрий час.

Рада, діти, бачить вас.

Ви почули всі дзвінок?

Він покликав на урок.

Кожен з вас приготувався,

На перерві постарався.

Зараз сядуть лиш дівчата,

А за ними – і хлоп’ята.

ІІ.  Повідомлення теми, завдань уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Моя лялька-мотанка

Ниточкою змотана.

Обіріг мій на землі,

 Талісман мені в житті.

- Як ви розумієте  значення цих рядків?

- Який образ виникає у вас у свідомості при слові «лялька»?

 -Якими ляльками ви гралися у дитинстві?

-Чи була у вас саморобна лялька?

- Чи хотіли би ви мати таку ляльку, яка би вас оберігала?

ІV.  Мотивація навчально-трудової  діяльності.

- Чому я вас запитала про ляльку-оберіг, здогадалися? Саме тому, що сьогодні ми познайомимося із прадавнім оберегом лялькою-мотанкою і навчимося її виготовляти.

Продовжити урок я хочу   словами відомого українського письменника М. Рильського: "Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього". І дійсно, лише той народ має майбутнє, який цінує свою історію.  

V. Основна частина

1. Вступне слово вчителя
Кожна нація, кожен народ має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. Кожен народ, кожна нація тримається на прадідівських традиціях, звичаях, символах, віруваннях. І тільки вивчаючи й знаючи ці традиції, ми зможемо передавати культурну спадщину свого народу, набуту віками. Українська народна іграшка належить до унікальних явищ нашої культури. Всі  ви  в дитинстві  гралися  різними  іграшками, в  тому  числі  і ляльками.

Українська народна лялька є втіленням добра і лагідності. Це оберіг людської душі й долі, символ предків. Лялька-мотанка здавна відома як оберіг. Вона виконує різні функції – охорона дому, сім’ї, дітей, сну, господарства, близьких та рідних.  Це символ Великої Матері, яка сотворила все суще і береже дотепер народжені нею душі.

2.  Виклад нового матеріалу
а) Історія ляльки мотанки

Історія ляльки йде корінням в далеке минуле. Перша лялька мотанка була зроблена ще близько 5 тисяч років тому. Це дуже давнє мистецтво, яке сьогодні під силу далеко не кожному. У Стародавній Греції, Єгипті, Римі існували подібні іграшки, зроблені з тканини або ниток своїми руками. Вважалося, що вона захищала людину від неприємностей та бід. Мотанка відрізняється від звичайної іграшки відсутністю обличчя. За уявленнями язичників через обличчя в ляльку вселяється душа. А душа буває доброю чи поганою. Народ вірив, що в мотанці знаходиться дух предків і що вона може передавати досвід з покоління в покоління. Українці вважали, що цей символ приносить їм багатство та успіх. Секрети виготовлення ляльок передавалися в родині від матері до дочки.

Особливо популярна була лялька - мотанка в Україні. У стародавні часи її приурочували до різних значимих подій у житті людини. Власноруч зроблена лялька має чарівну силу. Вона не лишебереже родинне вогнище, але ймає здатність здійснювати бажання.

          В Україні, ще в початку 20 сторіччя, коли дівчина виходила заміж, багато прикрашена лялька захищала її від пристріту. Цю ляльку багато одягали і прикрашали, так як вона символізувала придане нареченої і привертала багатого нареченого. Готуючи скриню з весільним приданим, разом з рушниками і сорочками, клали туди своїх ляльок. Кожна дівчина робила ляльку, яку забирала з собою в нову сім'ю. Причому в сім'ї чоловіка дозволялося молодій дружині, поки у них немає дітей, гратися лялькою, і чим більше, вважалося, вона грається лялькою, то швидше стане матір’ю, і тим здоровішми  будуть діти. При народженні дитини робили ляльку-немовля, укладали її в колиску разом з малюком, щоб берегиня охороняла його здоров'я та сон. Баба-берегиня допомагала оберігати достаток сім'ї. В середину ляльки вкладали монети, зерно, вовну для збереження домашнього тепла, достатку. Хворій дитині давали пограти з лялькою. Після чого ляльку знищували. У народі вірили, що вона вбере в себе її недугу. Коли дитина виростала, її місце в колисці займала лялька, яка  охороняла це місце від нечистої сили до народження наступної дитини. 

Отже, лялька-мотанка   не просто іграшка  – це українська народна лялька,  яка у кожній родині виконувала роль оберегу, була символом мудрості, символом   зв’язку між поколіннями, одна з найдревніших іграшок і  чарівних  істот нашого народу.

З приходом християнства історія ляльки-мотанки не підійшла до кінця. На Різдво виготовляли спеціальних ляльок із зерна. Вони символізували добрий урожай. Секрети, як робити таку ляльку, передавалися з покоління в покоління. Існує одне правило, яке неухильно дотримується: робити мотанку потрібно без участі ножиць і голки, інакше пропаде вся її чудодійна сила. Обов'язково берегиня повинна бути зроблена своїми руками.

І сьогодні народні обереги входять в моду і займають почесне місце в будинках поряд з християнськими іконами. Лялька мотанка з хранительки перетворюється на сувенір, ексклюзивний виріб, мати яке у себе почесно і сучасно. Однак до сувеніра вже не пред'являються такі  вимоги. Лялька виконується за участю ножиць, голок і ниток, оскільки на перший план виходить краса, а не символічність. Але якщо ви все ж хочете зробити обереги, в процесі виготовлення ножиці і голка не повинні брати участь.

Наші пращури вважали мотанку символом жіночої мудрості, надійним оберегом у дорозі, берегинею роду, посередником між живими та ще ненародженими. Берегиням на обличчі намотували хрести. Робили це для різних потреб – на щасливу долю, аби відступила хвороба, щоб пішов дощ, чи ж навпаки – вщухла злива.

Кожен елемент одягу ляльки-мотанки для наших пращурів мав символічне значення: спідниця символізувала землю, сорочка – три часи: минулий, теперішній та майбутній, а хустка або стрічка – зв’язок із небом.

Не дивно, що ляльку-мотанку і досі вважають надійним оберегом, адже здавна Берегиня, зроблена власними руками, оспівана піснями, обласкана казками, одягнена у все домашнє, рідне, містила потужну позитивну енергетику найдорожчої людини — матері, яка, вкладаючи в іграшку душу, з любов’ю робила її для своєї дитини.

Для створення ляльки-мотанки наші пращури також  використовували підручний матеріал. Все, що траплялося в домі з текстилю і було не потрібне  йшло в діло: шматки старої сорочки, постелі, старий одяг, який залишився з діда-прадіда, стрічки, намисто,або ж сухі квіти, ягоди..

Коли людина виготовляла ляльку, вона ніби впадала у медитативний стан, оскільки під час роботи треба обертати нитку навколо певної осі. Виконуючи ці рухи, людина забувала про всі клопоти й зосереджувалася лише на цій роботі.

 Напевно, це і були найперші ляльки в історії людства! Люди вірили їм, поклонялися, сподівалися|надіялися| на їх захист. Так перші ляльки полегшили життя стародавніх|древніх| людей.

б) Легенда.

 Коли люди просили|прохали| про щось богів, то вони обов'язково приносили їм жертву. В давнину це були людські жертвопринесення. Але|та| одного разу|одного дня| комусь прийшла в голову думка|гадка| запропонувати в жертву замість живої|жвавої| людини - ляльку. Узяли поліно, обрядили його в хустку|платок| і сарафан і принесли в жертву богам. Боги жертву прийняли. Так лялька-поліно врятувала життя людини.                           

Ляльку-мотанку завжди виготовляли для когось. Подарована лялька набувала магічного значення, вона ставала добрим оберегом. Тому, я пропоную  вас подарувати  виготовлені вами ляльки -мотанки вашим рідним.

VІ. Фізкультхвилинка

Із-за парти встану,           Покладу на пояс руки,
  В далечінь погляну.          Підскочу на закаблуках.
  Руки вгору підійму —         Носом глибоко вдихну,

Сонечко я обійму.        І сусіду підморгну.

VІІ. Практична робота
1. Виготовлення  ляльки-мотанки

- Насамперед, перед тим, як розпочати роботу,  треба налаштуватися на те, що  робитимете щось дуже важливе – як перед якоюсь значущою подією у вашому житті. Відкиньте всі думки, що відволікають вас. Це найкращий стан для створення ляльки – оберега. Для настрою запалимо свічку. Так робили і в давнину (запалювали свічку або піч, щоб відігнати злих духів).

- Найулюбленішою|любою| і пам'ятнішою|пам'ятною| завжди була і буде тільки|лише| та лялька, яка зроблена своїми руками, в яку ви вклали частинку своєї душі. У ній є щось таке, від чого стає теплішим на серці. Як ви думаєте|вважаєте|, чи відрізняється сучасна лялька від рукотворної? Якщо «так|та|», то чим?

2. Правила безпечної праці при виготовленні ляльки

Приступаючи до практичної роботи , нам необхідно повторити правила безпечної праці.

а) Вимоги безпеки під час роботи: тримайте в порядку і чистоті робоче місце; будьте уважні, не відволікайтеся і не заважайте іншим; не розмахуйте рукою з інструментом, не кладіть його на край столу.

б) Вимоги безпеки при роботі з ножицями: кладіть ножиці праворуч від себе із зімкнутими лезами, направленими від себе; стежте за тим, щоб ножиці не опинилися під виробом, оскільки, беручи виріб, їх можна упустити і поранити себе або працюючого поряд; передавайте ножиці колечками вперед, із зімкнутими лезами; не підходьте під час роботи з ножицями до інших учнів.

в) Вимоги безпеки після закінчення роботи: приведіть в порядок робоче місце; інструменти і матеріали зберіть і складіть в певне місце; сміття і відходи зберіть і складіть у спеціальний ящик.

Учні виконують практичну роботу. Учитель стежить за послідовністю роботи, за необхідності консультує, допомагає окремим учням.

VІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

Запитання на закріплення.

1.Яке значення мала обрядова лялька?

2. З яких матеріалів можна виготовляти ляльки?

3. Які види ляльки виготовлені з тканини?

4. В давнину іграшки:

а) купляли; * б) робили самі.

5. Скільки років існує лялька – мотанка?

* а) більше 1000;          б) більше 100;                        в) менше 100.

6. Що є воснові ляльки?

а) паличка;           б) круг;                        *в)хрест.

7. Ляльку – мотанку можна було:

а) продати, купити;                               *б) передавалася від матері до дитини.

8. Лялька – мотанка є посередником:

а) між мамою та дитиною;                      б) між чоловіком та жінкою;

* в) між живими та тими, що ще не народилися, містичним світом.

9. Чому деякі ляльки спалювалися?

а) тому, що вже ставала старою;    

*б)із спалюванням ляльки знищувалися хвороби, зло.

10. Лялька – мотанка шиється?

а) так;                             * б) ні.

ІХ. Підбиття підсумків уроку

Всі ми гарно потрудились,
     Наші руки натомились.
     Будем ми відпочивати
     Та роботи оглядати.

На сьогоднішньому уроці ви ознайомились із різними, але між собою подібними техніками виготовлення ляльок. Всі  ви, діти,  молодці, справилися із своїм завданням і заслуговують на високі бали. Хочу висловити щиру подяку нашим учням, за те, що цінують наші традиції.

Х. Виставка дитячих робіт.
ХІ. Оцінювання робіт учнів

 ХІІ.  Прибирання робочих місць.