Урок на тему " "Олександр Довженко. «Зачарована Десна». Історія написання, автобіографічна основа, сповідальність оповіді. Морально-етичні проблеми"

Про матеріал

Пропоную ознайомитися із розробкою уроку для учнів 11 класу на тему "Олександр Довженко. «Зачарована Десна». Історія написання, автобіографічна основа, сповідальність оповіді. Морально-етичні проблеми". Також ознайомитися із змістом автобіографічного твору О.Довженка, повторити ознаки кіноповісті

Перегляд файлу

 

Конспект уроку з української літератури

11 клас

Тема уроку: О.Довженко. «Зачарована Десна». Історія написання, автобіографічна основа, сповідальність оповіді. Морально-етичні проблеми.

Мета уроку:

навчальна познайомити старшокласників зі змістом автобіографічного твору О.Довженка, повторити ознаки кіноповісті;

 розвивальна розвивати навички літературно-критичного аналізу художнього тексту, асоціативне мислення; уміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження;

  виховна виховувати почуття прекрасного, любові до рідної землі, гордості за свій талановитий народ.

Тип уроку:  урок  аналізу твору.

Форма уроку: урок-дослідження.

Методи й прийоми:

      бесіда, система запитань, повідомлення учнів, робота в дослідницьких групах, виразне читання поезії, ідейно-художній аналіз твору,  метод «Займи позицію», робота з таблицею, розгадування кросворду, відтворення «Родовідного дерева», робота з картками, з бюлетенем, проведення дослідження за попередньо окресленим планом, робота з завданнями різного рівня складності.

Теорія літератури: кіноповість, публіцистичність.

           Обладнання: портрет О.Довженка, учнівська мультимедійна презентація, проектор, бюлетень, кросворд, схема родовідного дерева, завдання різного рівня складності.

Міжпредметні зв’язки: історія України.

 

 

Використана література:

  1.               Довженко і світ. Творчість О. П. Довженка в контексті свiтової культури.- К., 1984.
  2.               Довженко Олександр. Зачарована Десна. Україна в огні. Щоденник : посіб. для 11 кл. / авт.-уклад. В. В. Паращич. – Харків : Ранок, 2000. – 96 с. – (Літературна крамниця)
  3.               Дончик В. Олександр Довженко // Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.- К., 1994.- Кн. 2.- Ч. 1.
  4.               Коваленко М. М. Син зачарованої Десни. [О. П. Довженко] : спогади і ст. / М. М. Коваленко, О. О. Мішурін. – К. : Рад. письменник,  1984. – 271 с.
  5.               Мовчан Р. Олександр Довженко // Мовчан Р. Українська проза ХХ ст. в іменах: Посібник.- К., 1997.
  6.               Пасічник, Євген Андрійович. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах [Текст] : навч. посіб. / Є. А. Пасічник. - К. : Ленвіт, 2000. - 384 с.
  7.               Решодько Л. Експресія думки, образу, деталі в «Зачарованій Десні» О. Довженка і на картинах М. Приймаченко / Л. Решодько // Дивослово. – 2012. – № 1. – С. 16 – 19.
  8.               Рудкевич І.  Образ автора в кіноповісті О. Довженка «Зачарована Десна» / І. Рудкевич // Слово і Час. – 2006. – № 11. – С. 25 – 30
  9.               Царинник М. Плянетне видиво: міфотворче світовідчування Олександра Довженка // Сучасність.- 1973.- № 10-12.
  10.          Шевченко М.  Національно-культурний потенціал худож -нього тексту: О. Довженка «Зачарована Десна» / М. Шевченко // Укр. мова та літ. – 2006. – № 18. – С. 10 – 12. – (Шк. світ).

 

 

 

Часова схема уроку:

  1.               Організаційний момент (1 хв.)
  2.               Перевірка домашнього завдання (2 хв.)
  3.               Мотивація навчання. Оголошення теми та мети уроку (2 хв.)
  4.               Актуалізація опорних знань учнів.
  5.               Робота над текстом. Формування умінь і навичок (26 хв.)
  6.               Узагальнення і систематизація знань (5 хв.)
  7.               Оцінювання (2 хв.)
  8.               Інструктаж до виконання домашнього завдання (2 хв.)

 

 

 

 

Хід уроку

  1.               Організаційний момент
  2.               Перевірка домашнього завдання

Учитель перевіряє наявність виконаного домашнього завдання (цитати для характеристики образів кіноповісті).

  1.               Мотивація навчання. Оголошення теми та мети уроку

Учитель. Дитинство... Кажуть, що це найщасливіша пора життя. Але цінувати його ми починаємо тільки тоді, коли воно минає або вже пішло від нас назавжди.

         Часто чуєш: «Якби знову стати дитиною». Майже всі хочуть повернутися хоч на мить у безхмарну і безтурботну пору, коли можна було цілими днями ганятися за метеликами, пускати мильні бульбашки з балкона й газетні кораблики весняними калюжами, годинами розглядати яскраві картинки у великих книгах…

      Навіть не саме дитинство, а його відголоски, залишаються в нас у душі, у пам'яті. Це підтримує нас, допомагає не падати духом у важкий час.

        Саме із таким твором ми познайомимося з вами на уроці. Тому запишіть у зошити тему уроку, яку ви бачите на дошці – «О.Довженко. «Зачарована Десна». Історія написання, автобіографічна основа, сповідальність оповіді. Морально-етичні проблеми».

        А епіграфом до уроку нехай стануть слова самого Олександра Довженка.

“Сумно і смутно людині, коли, обертаючись до

найдорожчих джерел дитинства, нічого не

бачить вона дорогого, небуденного, ніщо не гріє

 її, не будить радості… Безбарвна людина ота…”
                                                            Олександр Довженко

  1.               Актуалізація опорних знань учнів

Учитель. Чи можна ж говорити про твір, не згадавши письменника, не замислившись, чому саме цю тему він захотів розкрити. Один із ваших однокласників доклав чимало зусиль і підготував бюлетень, інформація з якого зараз стане вам у нагоді.

 

 

 

Учитель. Розкажіть про те, яким був майбутній митець, у якій сімї зростав?

Учень. Сім'я жила незаможно: землі було немало, проте вона була неродюча, натомість дітей було 14, тому батько «наймався в підводчики та смолярував». Діти в сім'ї швидко помирали, майже всі не досягнувши працездатного віку, тому у згадках про дитинство в уяві Олександра Довженка завжди поставали «плач і похорон». Він любив матір, про яку писав: «Народжена для пісень, вона проплакала усе життя, проводжаючи назавжди».

     Найбільшим враженням дитячих років для Сашка стала природа: мальовнича Десна, «казкова сіножать» на ній назавжди залишилися для Довженка найкрасивішим місцем на всій землі.

     Вчився Довженко в Сосницькій початковій, а потім у вищій початковій школі. Навчання хлопчикові давалося легко — він був відмінником, хоча потім вважав, що це «вчителі самі щось зовсім не розуміють і тому їм здається, що я відмінник…».

      Загалом, Довженко зростав мрійливим, схильним до споглядальності: життя (тоді йому здавалось) йшло у двох вимірах — реальному і уявному. Пристрасті до чогось одного він не мав, натомість хотів вирізнятися, йому здавалося, що він може все, але «загалом мрії у виборі майбутньої професії літали у сфері архітектури, живопису, мореплавства далекого плавання, розведення риб і учителювання».

 Учитель. Ознайомтеся з афоризмами про дитинство. Які з них видалися вам найбільш влучними, а з якими погодитися ви не можете?

Учні. Висловлюють свою думку.

Учитель. Зачитайте вірш Наталки Поклад.

 

Виразне читання поезії.

Ще сад є. Тиша в нім і тінь…

Ще сад є. Тиша в нім і тінь.
Не все ще сказано уголос.
Ще в’ються бджоли золоті
І достига на сонці колос.

Ще дід живі. Ще ми малі,
А мама молоді і сильні.
Ще став сільський не обмілів –
Між вербами такий красивий!

Ще за городами ярок –
Глибокий і якийсь тривожний.
Ще не життя в нас, а урок,
Й не все на тім уроці можна.

        Ще десь попереду дощі.
        Ще нам взуття – лише про свято…
        Ще так далеко до душі
        І так у всім душі багато.

                        Автор: Наталка Поклад

 

Учитель. А які асоціації у вас викликає дитинство?

Учні. Діляться своїми роздумами.

 

 

5. Робота над текстом. Формування умінь і навичок

Учитель. Сьогодні на уроці ми будемо вивчати твір "Зачарована Десна". За своїм художнім і філософським звучанням він стоїть на рівні кращих світових зразків художньої прози автобіографічного змісту.

       "Зачарована Десна" була написана за рік до смерті автора, проте задум цієї художньої перлини письменник виношував багато років. В одній із записних книжок Довженка періоду Великої Вітчизняної війни під датою 5 квітня 1942 року знаходимо такий запис:

       «А вчора, пишучи спогади про дитинство, про хату, про діда, про сінокіс, один собі У маленькій кімнатоньці сміявся і плакав. Боже мій, скільки ж прекрасного і дорогого було в моєму житті, що ніколи-ніколи вже не повернеться! Скільки краси на Десні, на сінокосі і скрізь-усюди, куди тільки не гляне моє душевне око ... » Ось так створювалися перші зерна майбутнього твору.

       В українському письменстві творцем жанру кіноповісті є О. Довженко.

Запишемо у словничок літературознавчих термінів визначення цього жанру.

 

Теорія літератури

Запис  у словнички літературознавчих термінів.

   Публіцистичність – проникнення характерного для публіцистики методу у твори непубліцистичні за своєю основою. Публіцистичність виникає тоді, коли автор прагне зворушити реципієнта, вплинути на його свідомість, викликати відповідну реакцію. Змінити не тільки уявлення, а й поведінку людини, викликати її відповідні вчинки.   

Кіноповість — жанровий різновид літературного сценарію. Твір кіномистецтва, сюжет якого порівняно складний, базується на цілій низці подій і в якому досягається епічна широта охоплення зображуваної дійсності.

 

       За побудовою й формою "Зачарована Десна" має класичні ознаки прозового художнього твору і читається як ліричне полотно з цілком самостійним художнім значенням. Твір відзначається філософською заглибленістю, романтичною окриленістю і масштабністю. Автор майстерно розробляє сюжет, любовно малює образи, використовує ліричні відступи, що навряд чи піддаються екранізації.

         Коли були оприлюднені кіноповісті О. Довженка, читач одразу відчув ходу майстра. Після десятиліть сталінського терору у літературі знову з'явилася жива людина з її пристрастями, бажаннями, щастям — та не лише з ними, а й з горем, болем, стражданням. Тож і потяглася ниточка довженківської традиції — і не лише в українській, а й у світовій літературі. "Слов'янство поки що дало світові в кінематографії одного великого митця, мислителя, поета — Олександра Довженка", — сказав про нашого геніального режисера й письменника Чарлі Чаплін.

 

Проблемні запитання

        Перед нами сьогодні стоїть завдання дати відповіді на актуальні проблемні запитання:

• Чи видалося б радісним Сашкове життя сучасним дітям?

• Чи роблять матеріальні нестатки  життя дитини невеселим?

• Що є найбільшим джерелом радості, живить уяву та розвиває відчуття краси?

 

       Проте відповісти на ці запитання аргументовано ви зможете лише у кінці уроку, зваживши свої відповіді.

 

Система запитань

Учитель. Що спонукало О. Довженка поринути у своє далеке минуле?

Учень. «Непереможне бажання, перебираючи дорогоцінні дитячі іграшки, що завжди десь проглядають в наших ділах, усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел. І перші радощі, і вболівання, і чари перших захоплень дитячих…»

Учитель. З яких джерел формувалася особистість письменника, його талант? Учень. Культура народу, зокрема усна народна творчість; виховні ідеали; праця; краса рідної землі; історична доля українського народу.

Учитель. У скількох планах ведеться розповідь? Доведіть свою думку

Учень. У двох планах. Перший - це дитинство Сашка, його веселі пригоди, перші враження від пізнання світу, гірка доля наддеснянських хліборобів, закоханих у працю, національні звичаї і вірування селян.

       Другий - авторські відступи в яких письменник плин минулих років оглядає з вершини своєї людської зрілості прагне усвідомити "свою природу на ранній досвітній зорі коло самих її первісних джерел").

Учитель. Вдумайся в заголовок твору "Зачарована Десна" ... Кимось зачарована. Які слова - синоніми можна підібрати до слова зачарована? Учень. Дивна, таємнича, незвичайна.

Учитель. Отже, і герої твору повинні бути незвичайними, таємничими.

Адже і сам автор у творі підкреслює, що "я й не збираюсь писати про типове". Яким же незвичайним бачив світ малий Сашко? Зачитати із твору.

Учень. «На чому б не спинилось моє око, скрізь і завжди я бачу щось подібне до людей, коней, вовків, гадюк, святих, щось схоже на війну, пожар, бійку чи потоп. Все жило в моїх очах двоїстим життям. Все кликало на порівняння, все було до чогось подібне, давно десь бачене, уявне й пережите."

Учитель. Давайте пригадаємо імена родичів Сашка.

 

Завдання «Пригадай героїв твору»

Учитель. Перед вами – родовідне дерево Сашка, проте деякі ніші не заповнені. Ваше завдання – записати в порожніх квадратиках імена героїв твору, памятаючи, що родовід ведеться знизу від найстарших предків до верху, де зображуються наймолодші представники роду

 

 

Учні.

 

Учитель. Скажіть, чи є якийсь конфлікт у творі? Чи можемо стверджувати, що твір безконфліктний?

Учні. На перший погляд здається, що повість  «Зачарована Десна» -  твір безконфліктний. Але це, звичайно ж, не так. Лірична повість має ліричний конфлікт. У цьому іще одна особливість композиції твору. Це конфлікт почуттєвий, що виникає від відчуття суму, туги за дитинством, за його безповоротністю.

Учитель. З якою метою письменник уводить у твір уявне?

Учень. Щоб показати, що сприйняття дитини кардинально відрізняється від сприйняття світу дорослою людиною. Дитині все видається якимось таємничим, наділеним прихованим змістом.

Учитель. Що означає воронячий крик?

Учень. «Вона бездоганно вгадувала наближення дощу чи грому ще при безхмарному ясному небі».

Учитель.Звідкіль, за уявою хлопця, на березі Десни з’явився лев?

Учень. «Коли трапилась аварія поїзда під Бахмачем і клітка мандрівного звіринця поламалась, виплигнув він на волю».

Учитель.Як же склалася подальша доля лева?

І десь коло Спаського вбили його стражники».

Учитель. Який кінь привидівся Сашкові?

Учень. «А кінь у яблуках, шия крута, червона стрічка в гриві, одспівує мені на вухо…».

Учитель. Чому автор відмовляється продати цього коня за будь-яких обставин?

Учень. «Ой коню, коню, не продав я тебе. Як би часом не було мені трудно, як турки й татарва не обступали на торгу мене, не розлучуся з тобою ні за яку ціну».

Учитель. Як же хлопчик сприймає довкілля (хмари, небо, птахи)?

Чого тільки не бачив я на самому лише небі!Хмарний світ був переповнений велетнями і пророками. Велетні і пророки невпинно змагались у битвах, і дитяча душа моя не приймала їх, впадаючи в смуток…; …Я пливу за водою, і світ пливе наді мною, пливуть хмари весняні — весело змагаються в небі, попід хмарами лине перелітне птаство — качки, чайки, журавлі. Летять чорногузи, як чоловіки у сні…

 

Учитель. А зараз ми поділимося на 4 дослідницькі групи, кожна з яких працюватиме над окремим запитанням, муситиме ґрунтовно на нього відповісти. Наголошую на тому, що посилання на текст твору є обов’язковими. Забігаючи наперед, скажу, що ще одна дослідницька група підготувала свій виступ удома.

 

Робота в дослідницьких учнівських групах

Група І

Завдання. На яких моральних засадах виховувався малий Сашко?

 

Очікувані результати

 

     Маленький Сашко дитячим серцем розумів, що батькам жилося нелегко та не міг пояснити чому. А ставши дорослим, згадував: «Було в минулому житті батьків багато неладу, плачу, темряви й жалю. Всі прожили свій вік нещасливо, кожен по-своєму — і прадід, і дід, і батько з матір’ю». Та все ж з дитинства запам’яталися уроки людяності, доброти, які він одержав від своїх рідних. Батько цінував людей працьовитих, чесних, талановитих. Безкорисливість батька. Ніжності Сашко вчився в матері. Мудрості і доброти — у діда Семена.

 

Учні зачитують і коментують уривки

«Любив дід добру бесіду й добре слово».

«…Добра людина поїхала, дай їй Бог здоров’я, — коли подорожній нарешті зникав у кущах».

«… Нікому й ніколи не заподіяли зла на землі, не вкрали, не вбили, не одняли не пролили кров. Знали мир, щедротами й добро».

«Не вдаючись глибоко в історичний аналіз деяких культурних пережитків, слід сказати, що у нас на Вкраїні прості люди в Бога не дуже вірили. Персонально вірили більш у Матір Божу і святих — Миколая-Угодника, Петра, Іллю, Пантелеймона. Вірили також в нечисту силу. Самого ж Бога не те щоб не визнавали, а просто з делікатності не наважувались утруждати безпосередньо. Повсякденні свої інтереси прості люди хорошого виховання, до яких належала і наша сім’я, вважали по скромності недостойними божественного втручання. Тому з молитвами зверталися до дрібніших інстанцій, до того ж Миколая, Петра та інших. У жінок була своя стежка: вони довіряли свої скарги Матері Божій, а та вже передавала Сину чи Святому Духу — голубу».

        Щоб поновити свою святість, Сашко вирішив «творити добрі діла» — не їсти скоромного цілий тиждень, носити дідові воду, ходити до церкви або рятувати ластів’ят, як вони повипадають із гнізда. Але пташенята не падали, і Сашко надумав піти на вулицю шанувати великих людей. Казали, що за це прощається багато всіляких гріхів на тім світі.

      «Одні тільки бажання творити добрі діла й зостались при мені на все життя».

 

Група ІІ

Завдання: Яке місце в житті людей займає праця? Хто і як прищепив любов О. Довженку до праці й повагу до трудівника. Як це показано у творі?

 

Очікувані результати

    У сім’ї всі завжди були в роботі. Серед таких людей і виростав Сашко.

     Він бачив, що всі зранку до вечора трудилися, навіть собака Пірат «носив з городу огірки в зубах і складав у саду в одну купку». Тож і хлопець не відставав: носив дрова до куреня, розводив вогонь, чистив картоплю, збирав ожину, гріб сіно.

 

Учні зачитують і коментують уривки

«Нічого в світі так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб проізростало. Коли вилізає з землі всяка рослиночка, ото мені радість».

«Скільки землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий».

«…Як і кожна майже людина, він мав свій талант і знайшов себе в ньому. Він був косар. Він був такий великий косар, що сусіди забули навіть його прізвище і звали його Самійло-косар, а то й просто Косар. Орудував він косою, як добрий маляр пензлем чи ложкою — легко і вправно. Коли б його пустили з косою просто, він обкосив би всю земну кулю, аби тільки була добра трава та хліб і каша».

 

Група ІІІ

Завдання: Як у «Зачарованій Десні» розв’язується проблема «природа і людина»?

 

Очікувані результати

    Наддесення… Місячні ночі над річкою, світ дитячої чистоти й святості, що з такою силою відбився в «Зачарованій Десні». «Далека красо моя! — звертається Олександр Довженко до річки, та й не тільки до неї. — Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах…».

     Через увесь твір проходить образ Десни, сприйнятої «зачарованими» очима малого Сашка. Поезію дитинства творить Олександр Довженко у своїй кіноповісті. В одних рядках — люди, в інших — природа. А яка чарівна вона навкруги Десни! Природа у «Зачарованій Десні» живе, безперервно змінюється.

      Блискуче відтворена Довженком природа змінюється паралельно з настроями героя, виступає емоційним акомпанементом до його відчуттів: «Світ одкривається перед ясними очима перших літ пізнання, усі враження буття зливаються в невмирущу гармонію, людяну, дорогоцінну». Той невеликий клаптик землі біля Десни — такий собі земний рай, що його Довженко не бачив більше ніде у світі у своєму дорослому житті. Як там пахнуть стиглі яблука й огірки, а яка музика бринить, коли клепають косу! А яка там щедра природа!

  Через світосприйняття малого Сашка письменник змальовує картини сінокосу, багатство літа: «Прокидаюсь на березі Десни під дубом. Сонце високо, косарі далеко, коси дзвенять, коні пасуться. Пахне в’ялою травою, квітами.

      А на Десні краса! Лози, висип, кручі, ліс — все блищить і сяє на сонці… І вже я не ходжу, а тільки літаю, ледве торкаючись лугу. Вбігаю в ліс — гриби.

    У лози — ожина. В кущі — горіхи. В озері воду скаламучу — риба…».

 

      Серед цієї розкішної природи на березі чарівної Десни живуть люди — працьовиті, мудрі, талановиті. Щастя матері Сашка в праці біля землі, для неї немає більшої радості, як бачити, що із землі «вилізає всяка росли-ночка». Щастя батька — у любові до своїх дітей, до рідного краю, до природи, до праці. Сашків дід Семен — «добрий дух лугу», що має потаємний зв’язок з природою, увміє розмовляти з кіньми, телятами, з травами, старою грушею і дубом — з усім живим, що «росло і рухалось навколо». У любові до природи й праці виховували Сашка. Живучи в органічній єдності з природою, хлопчик милується нею, намагається осягнути її розумом. Тому й вважає свого собаку Пірата членом родини, тому й знає, що ворона-провісниця не тільки «завідує погодою», але й знає кожного, «як облупленого».

  У співжитті з природою люди багатшали душею, чистішали помислами.

    І зоряні ночі під час сінокосу, і плескіт весняної води, і, звичайно, красуня Десна, свята ріка незабутніх Сашкових мрій, — усе це, безперечно, проніс Олександр Довженко через своє життя.

 

Група ІV

Завдання: Дослідіть художні особливості повісті.

 

Очікувані результати

        Спогади автора пересипані щирим і лагідним усміхом. З м’яким гумором та іронією митець змалював кумедні випадки з життя односельців, висміяв деякі звички чи вади характеру своїх персонажів. Неабиякий комічний ефект створює мова героїв, пересипана прислів’ями, приказками, порівняннями, жартівливими висловами. У творі нерідко звучать дошкульна, викривальна насмішка, гостра сатира, сарказм (сцена розмови батька з учителем).

      Особливої виразності досягає письменник, змальовуючи сцени бойовиська на косовиці, що асоціюються в дитячій фантазії з героїчними сторінками національної історії. О. Довженко вдається до гіперболізації та умовності, народнопоетичних уособлень, метафор, епітетів, порівнянь. Варто зауважити, що навіть страшні побоїща, звісно, нафантазовані, закінчуються щасливо. У творі переплітається реальне життя й фантастичне (епізод про лева).

 

Учитель. Молодці! Ваші відповіді вичерпні і ґрунтовні. Одразу видно, що ви детально ознайомилися із твором. Як я і казала, є ще одна дослідницька група, котра підготувалася вдома і створила презентацію, спробувавши дати відповідь на питання «Яке ж воно, щасливе дитинство?»

 

Виступ дослідницької групи, демонстрація презентації.

 

 

 

 

Метод «Займи позицію»

Учитель. Отже, ваше завдання зараз – визначитися зі своєю відповіддю на проблемне запитання «Чи видалося б радісним Сашкове життя сучасним дітям?» На дошці розташовані два плаката «Так» і «Ні». Будь ласка, зважте усе почуте і заміть відповідну позицію.

 

Учні замають позицію, після чого мають змогу аргументувати своє рішення. Бажаючі, якщо якийсь аргумент їх переконав, можуть зайняти протилежну позицію.

 

 

6.Узагальнення і систематизація знань

Робота із завданнями різного рівня складності

Учитель. Зараз я пропоную виконати одне з трьох завдань на вибір для узагальнення – попрацювати із динамічною таблицею, де необхідно  відгадати, слова яких героїв зашифровані, це завдання найлегше. Якщо ж ви відчуваєте, що ваші знання ґрунтовніші, пропоную вам розгадати кросворд. Завдання найвищого рівня складності – робота

Картинка 2 из 155253Учні самостійно обирають тип завдання, працюють.

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

 

 

 

 

 

Кросворд „Берегами зачарованої Десни”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запитання:

По  горизонталі:

  1. Який художній засіб використано автором у вислові «Дивлюсь у воду — місяць у воді сміється»?
  2. Як звали собаку в сім’ї Сашка?
  3. Який птах віщував погоду на косовиці?
  4. Що повисмикував Сашко, втративши при цьому свою святість?
  5. Улюбленою музикою оповідача було клепання …
  6. Яке релігійне свято згадується у творі?
  7. Жанр твору.
  8. Ім’я прадіда Сашка.

По вертикалі:

  1. Ім’я колоритного героя твору.

Відповіді:

По горизонталі:

  1. Метафора.
  2. Пірат.
  3. Ворона.
  4. Моркву.
  5. Коси.
  6. Великдень.
  7. Кіноповість.
  8. Тарас.

По вертикалі:

1. Марусина.

 

 

Динамічна таблиця

“ЗАЧАРОВАНА ДЕСНА”

персонаж

опис

 

...Жарт любив, точене, влучне слово. Такт розумів і шанобливість. Зневажав начальство і царя. Цар ображав його гідність миршавою рудою борідкою, нікчемною постаттю і що нібито мав чин нижче за генерала.

 

...Їй можна було по три дні не давати їсти. Але без прокльонів вона не могла прожити й дня. Вони були її духовною їжею. Вони лились з її вуст невпинним потоком, як вірші з натхненного поета, з найменшого приводу. У неї тоді блищали очі й червоніли щоки. Це була творчість її палкої, темної, престарілої душі.

 

...Заводив нас у такі казкові нетрі старовини, що ми переставали дихати і бити комарів на жижках і на шиї, ї тоді вже комарі нас поїдом їли, пили нашу кров, насолоджуючись...

 

- Нічого в світі так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб проізростало. Коли вилізає саме з землі всяка рослиночка, ото мені радість...

 

...Брав мене на руки і розповідав мені про Десну, про трави, про таємничі озера – Дзюбне, Церковне, Тихе, про Сейм. А голос у нього був такий добрий, і погляд очей, і величезні, мов коріння, волохаті руки були такі ніжні, що, напевно, нікому й ніколи не заподіяли зла на землі, не вкрали, не вбили, не одняли, не пролили крові. Знали труд і мир, щедроти і добро.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                

 

КОД: 1 – прадід Тарас; 2 – дід Семен; 3 – прабаба Марусина; 4 – батько; 5 –  мати.

Робота з картками завдань

 

Картка № 1

  1. У чому, на ваш погляд, вбачає щастя О. Довженко (за твором «Зачарована Десна»? Надаючи відповідь, посилайтеся на зміст кіноповісті.
  2. Доведіть, що батько Сашка займав особливе місце в душі хлопця. Власну думку обґрунтуйте.
  3. Закінчуючи твір, О. Довженко називає Десну:

а) святою і чистою;

б) глибокою і повноводною;

в) сріблястою і чарівною.

 

 

 

Картка № 2

  1. Обґрунтуйте думку про те, що «Зачарована Десна» — це сповідь автора, хвилююча розповідь про власне дитинство і водночас про народ, про Україну, про невмирущість людського оптимізму.
  2. Прокоментуйте, що мав на увазі О. Довженко, говорячи про свого діда так: «Він був наш добрий дух лугу і риби».
  3. «Найбільше, чого відпустила батькам доля…:

а) «радості і добробуту»;

б) «нещасного життя»;

в) «тяжкої праці».

 

 

 

 

Картка № 3

  1. Чим пояснити, що твір О. Довженка «Зачарована Десна» — книга життя. Власні міркування обґрунтуйте.
  2. Чому О. Довженко характеризує прокльони прабаби Марусини як «творчість її палкої, темної, престарілої душі»?
  3. На яке питання вчителя не зміг відповісти Сашко?

а) «Скільки тобі років?»;

б) «Чи знаєш ти таблицю множення?»;

в) «А как зовут твоего отца?»

 

 

 

Картка № 4

  1. Висловіть власну думку, чому герої твору О. Довженка «Зачарована Дес – на» — уособлення моральної краси і духовної величі трудової людини.
  2. Що намагався передати О. Довженко у творі епізодом розмови двох коней? Як це сприйняв малий хлопець?
  3. Яку оцінку вчитель дав Сашкові, трохи поспілкувавшись із ним?

а) «Добре обізнаний хлопець»;

б) «Ні, йому слід навчитися читати»;

в) «Не развитой».

 

 

 

 

Учитель. Єдність людини з природою, із світлом при народженні – основне, що визначає світогляд цієї людини в майбутньому, саме це стверджує письменник образом Сашка у кіноповісті “Зачаровна Десна”. Всі рідні, з якими нас знайомить головний герой, - то єдиний образ народу, складовою частиною якого є і сам Довженко.

“Зачарована Десна”... Велика дяка їй і її авторові, Людині з великої літери, що застерігає нас від втрати духовності закликає повертатися до своїх коренів, не забувати про своїх рідних, не хапати зірок з неба, а нахилитися і побачити зірку в калюжі.

 

 

  1. Оцінювання
  2. Інструктаж до виконання домашнього завдання

Учитель. Удома напишіть твір на одну з тем:

  1. Філософське осмислення краси природи і людини у кіноповісті О.Довженка “Зачарована Десна”.
  2. "Було в моєму дитинстві"
  3. "Таємниця мого родоводу"
  4. "Мені приємно і мені неприємно..."
  5. «Дитинство – найкраща пора в житті людини»
  6. «Моральна краса й духовна велич людини в кіноповісті О.Довженка «Зачарована Десна»».
  7. Сповідь душі митця у кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна»
  8. "Митець і в калюжах повинен бачиш зорі..." (мої враження про творчість О. Довженка)
  9. "Благословенна будь, моя Десно" (за кiноповiстю Олександра Довженка "Зачарована Десна")
  10.  Трагiзм творчоï долi Олександра Довженка.
  11. Автобiографiчний характер кiноповiстi О. Довженка "Зачарована Десна"
docx
До підручника
Українська література (рівень стандарту, академічний) 11 клас (Авраменко О.М., Пахаренко В.І., Мовчан Р.В.)
Додано
2 квітня 2018
Переглядів
1083
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку