Урок на тему: " Особливості пейзажної лірики Бориса Пастернака. Усвідомлення поетичної творчості як засобу проникнення у сутність речей і буття.

                                Зарубіжна література

                                              11 клас

        Розділ: «Література I половини XX століття»

                                                           Чайковська Ольга Борисівна,

                                                           учитель української мови і літератури та

                                                            зарубіжної літератури

                                                            Дунаєвецької ЗОШ I-III ст. №2

Особливості пейзажної лірики Бориса Пастернака. Усвідомлення поетичної творчості як засобу проникнення у сутність речей і буття.

Мета: визначити особливості  пастернаківської лірики: через колористику та звукопис до осягнення глибин змісту,  усвідомити значення для нього поетичної творчості як засобу проникнення у сутність речей і буття; розвивати навички роботи з додатковими джерелами інформації, естетичні смаки; виховувати повагу до мистецтва поетичного слова .

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма проведення : урок – асоціації

Міжпредметні зв’язки : живопис, музика, інформатика.

Технічне забезпечення : портрети Б. Пастернака і Льва Толстого; фото планет сонячної системи; світлини коханих; платівка з голосом Б.Пастернака, музичний супровід із творів О. Скрябіна, К. Дебюссі, висловлювання видатних митців, картки – завдання, картки оцінювання учнів.

                                           

«Пастернак - це «тайнопис», «іномовлення», «шифр».

                                                                                 М. Цвєтаєва

  « Він був нагороджений якимось вічним дитинством».

                                                                                     А. Ахматова                                                      

«Будь-яка любов є переходом у нову віру».

                                                                                 Б. Пастернак.

                                             Перебіг уроку

 

І. Мотивація навчальної діяльності

Звучить 3 симфонія О. Скрябіна.

На мультимедійній дошці – планети сонячної системи

Вступне слово учителя.

     Коли народився Ісус Христос, на небі засяяла яскрава зірка – зірка Різдва. Це символ вічної любові, надії і спасіння світу. За біблійною легендою, східні мудреці, волхви, побачили цю зірку на небі і пішли за нею, щоб вклонитися Христу як Богу і як майбутньому цареві Іудейському. Але коли вони увійшли в печеру, де була Марія з сином, вони побачили, що Ісус має земне, людське обличчя. У чому ж полягає таємний смисл подібного зображення? А річ у тому, що Христос зійшов до людей і прийняв людський вигляд для того, щоб вони змогли доторкнутися і піднятися до Бога, тобто усвідомити високі моральні цінності.   Зміст Різдва в тому, щоб над кожним загорілася свята зірка, котра б освітила шлях і змусила замислитися, куди ми йдемо і для чого живемо? Над цим питанням розмірковував усе своє життя Борис Пастернак. Він знайшов відповідь: смисл буття людини – пройти шлях від Різдва (тобто від народження) до духовного воскресіння. Такою дорогою йшов Христос, і так має діяти кожна людина.

II. Повідомлення теми і завдань уроку (запис у зошити).

Слово вчителя.

На мультимедійній дошці з’являється портрет митця

                                    

Наш урок присвячено творчості одного з найталановитіших поетів

 ХХ ст., прозаїку, перекладачу, лауреату Нобелівської премії Борису Леонідовичу Пастернаку, який був розіп’ятий на хресті часу, як Ісус. Гамлет XX століття. Але він , зціпивши зуби, залишився людиною наперекір часу, наперекір страху.  Ми розкриємо особливості пейзажної лірики  поета, осмислимо внутрішню сутність поезій через колористику та звукопис.

ІІІ. Актуалізація опорних  знань.

Слово вчителя

 - Що ви запам’ятали про Пастернака з самостійного опрацюваного матеріалу?

(використання інтерактивного методу «Віночок»)

IV. Робота над темою уроку.

1. Бесіда

- Хто або що впливає на формування душі поета ? (Родина, друзі, навколишній світ, природа, освіта, мистецтво…)

- Давайте поглянемо, а що чи хто впливав на цю видатну, творчу людину- Б. Пастернака?

                       

Зверніть увагу на епіграф уроку , слова М. Цвєтаєвої ( на мультимедійній дошці).

 Спробуємо розгадати цей «шифр» і помандруємо морем, назва якого «Лірика Б. Пастернака».

 Його поетичний феномен влучно характеризують слова Анни Ахматової, вони ж будуть і девізом нашого уроку (з’являються на мультимедійній дошці).

   Творчий шлях Б. Пастернака  складний і тернистий. Лірика викликала суперечливі оцінки. Та властиве йому глибоке проникнення в таїну людської душі, природи, Всесвіту, свіжа, образна та хвилююча поезія завжди вражали

2. Звучить музика К. Дебюсі.

Проблемне  запитання:

 - В чому бачить Пастернак призначення поезії?

 Вчитель

Послухайте голос Б. Пастернака , записаний на платівку.

       Їй майже 40 років.

 Ця річ – безцінна. Зверніть увагу на тембр, манеру виконання, риторику    віршів – паузи, наголос…

Адже за життя книги Пастернака спалювали, а тепер на Україні його майже  не друкують.

3. Прослуховування вірша «Ніч» Б.Пастернака у виконанні автора (платівка 1968)

4. Рефлексія.

- Які асоціації у вас виникли?

(Небесні тіла, картина Всесвіту, безмежний простір)

5. Читання вчителем оригіналу вірша «Февраль. Достать чернил и плакать!» (1912-1914) із збірки «Близнюк у хмарах».

(На мультимедійній дошці : форзац збірки )

                                 

6. Декламування учнем вірша «Цей лютий. Час для сліз і віршів» в перекладі М . Рябчука.

7. Порівняння оригіналу з перекладом.

Висновок. Якими б не були талановитими перекладачі, але вірш набирає звучання тієї мови, на яку його перекладають. Специфіка мов різна. Тому, звичайно,  поезію російських митців будемо вивчати в оригіналі.

8. Аналіз вірша. «Февраль. Достать чернил и плакать!»

Бесіда

- Які кольорові асоціації у вас виникли?

(багато чорного кольору)

- Знайдіть і зачитайте ці рядки

- Але чи сумні ці картини?

(Ні, тому що вони передають динаміку приходу весни, асоціюються з кольором, що першим показався з-під снігу – кольором Землі).

- Тобто, у Пастернака – символічний чорний колір, аж ніяк не сумний – це колір оновлення життя.

Головна особливість творчості поета – талант черпати радість в природі. «Його груди заповнені природою до межі, - писала про Пастернака Марина Цвєтаєва. – Здається, уже з першим подихом він вдихнув, втягнув її всю – і раптом захлинувся нею і все подальше життя з кожним новим віршем видихає її, але ніколи не видихне»

У вірші «Февраль…» світ представлений на новий  лад:

тут і плавність,

і шуршання,

і грохот…

Все це – музика весни, що наближається.

Вже в І строфі ми бачимо конфлікт зими і весни.

 - До яких художніх засобів вдається автор, змальовуючи цей болісний перехід природи? ( звукопис).

Словникова робота.

Звукопис – система звукового інструментування (алітерація, асонанс) спрямована на створення звукового образу.

Колористика – мистецтво кольору.

Риторика – паузи,  наголос.

Автор використовує також експресивні метафори (клик коліс), які додають стрімкості ритму, загостреної емоційності.

- Який звук ви чуєте при читанні цього  уривка вірша?

Полетка – лив – слезы

Колеса –клик –благовест –

слякоть – слагаются – лужи

Звук – Л. У цьому вірші чути звук сльоти.

Продовження бесіди

 - Хто ще важко переживає цю днину в природі?

(Болісний перехід від зими до весни. Його переповнюють : і біль, і захоплення – це все зливається в радість  у вірші).

Наростання почуття автор передає завдяки прийому руйнування фразеологізму «плакать навзрыд», перетвореного в словосполучення «слагаются стихи навзрыд».

Аналіз вірша «Зимова ніч»

1. Читання вірша в оригіналі.

2. Читання вірша в перекладі.

Бесіда

• Визначте основний прийом, використаний у вірші (протиставлення, контрасту).
•   У чому полягає смисл символів?
• З якою метою поет використовує прийом рефрену?
• Отже, про що йдеться у вірші? ( про святість і неперевершену силу кохання, бо саме воно здатне захистити людину і дати їй притулок, аби вона відчула себе щасливою).

  - Зверніть увагу, які  теми переплітаються у вірші Б.Пастернака «зимова ніч»? (кохання і  природа)

   – Які деталі передають рух любовних взаємин?

(Схрестились руки і уста,

Схрестились долі

І черевички з ніч самі

Упали м’яко.

І віск із нічника слізьми

На плаття капав»).

– Якого характеру набувають ці образи через таке протиставлення? (символічного)

- Які кольори асоціюються з цими образами? ( білий колір заметілі на тлі чорного кольору ночі і жовтий, теплий, сонячний колір вогника свічки)

- Яке значення цих символів? («заметіль» - це негаразди та жорстокість навколишнього світу,  «свічка» - символ порятунку  і від негоди, і від жорстокого світу).

- Є ще декілька особливостей, притаманних поезії Пастернака – асоціативна метафоричність його уміння бачити дрібні деталі та філософський характер його віршів.

3. Прослуховування романсу , написаного на вірші Пастернака «Зимова ніч».

4. Передача настрою учнів за допомогою ілюстрацій.

5. Виразне читання вірша, підготовленим учнем «У всьому хочу я дійти самої суті» на фоні одного з етюдів Ф. Шопена.

Аналіз поезії.

• Чим для поета є музика? ( ще одним способом «дійти самої суті»)
• Що ще крім музики звуків є для поета не менш значущим? ( музика природи і музика пристрасті)
• Яку ж філософію складають ці компоненти?

(Все время схватывая нить

Судеб, событий,

Жить, думать, чувствовать, любить,

Свершать открытья.)

Отже, « музикант – поет – філософ» - хіба це не Пастернак?

6. Слово вчителя

    Як бачимо, до віршів Пастернака треба було читачеві звикнути. Багато що в цій поезії приголомшувало, ставило в глухий кут. У своїх творах поет роздумує про час, про життя і смерть, про природу мистецтва, про таїну його народження, про диво людського існування, про віру в життя, в майбутнє. Але головне, що зберіг і розвинув Пастернак у своїй творчості, - це художньо-філософська цілісність поглядів на життя та світ із загальнолюдських позицій.  Своїм  поетичним доробком Пастернак зробив важливий внесок у створення в країні тієї атмосфери внутрішньої свободи і духовного розкріпачення особистості, якою наснажувалася культура і література. Поезія Пастернака уособлює філософський напрям розвитку російської поезії ХХ століття. Вона звернена до кореневих проблем буття людини та світу, до складних зв’язків між усім сущим. Вона інтелектуально вишукана, заглиблена у роздуми і водночас пристрасна. Саме тому вона постійно привертає увагу читачів різних поколінь.

 Голос великого поета залишиться з людством назавжди, тому що жодна історична епоха не йде безслідно, а звучить вона лише у справжній чистій поезії.

   Ми говоримо сьогодні про поета, який, як ніхто інший, був наділений душевною ясністю, добротою, умінням "олюднювати ”  події,  які відбувалися в житті і природі. Його читали, ним захоплювалися.

(На мультимедійній дошці висловлювання)

   М. Цвєтаєва писала: " Борис Пастернак для меня святыня, это вся моя надежда, то небо за краем земли, то, чего еще не было, что будет; доверяю вам свою любовь к Борису Пастернаку, как свою душу”.

Протоірей Олександр говорив:

 " Умер Пастернак. И как далеко не находились бы мы от места погребения, мы все духовно, мысленно предстоим его гробу – с молитвой и любовью, с печальной и вместе  благородной мыслью о нем самом, о его жизни и служении.

   Умер поэт, то есть человек, имевший один  из величайших даров, отпущеных человеку: дар слова… Умер русский человек, который любил родину беззаветной, но зрячей любовью, и нам помогший по-новому полюбить ее…

Умер христианин, не побоявшийся исповедать имя Христа в дни отступления от него…

   И, наконец, умер большой человек, большой тем, что нашел в себе видение и слова, нужные всем людям, сказанные всем и для всех…»

     Він не любив слави, не любив гучних слів, навіть відмовився від Нобелівської премії. Головним для нього було жити і мати чисту душу.

Усі прочитані вірші досить різні: тривожні й спокійні, напружені й мелодійні. Але всіх їх об’єднує те, що символізує зміну, яка відбулася, її можна назвати одним словом – преображення. Саме слово "преображення ” прийшло до нас із Біблії. Свято Преображення відзначають в кінці літа. Це Спас.

   Зміна пір року в природі – завжди перетворення. Усе, що з нами відбувається в житті, теж зумовлене перемінами. Проте головним для всіх нас є духовне перетворення, коли людина нарешті зрозуміє, для чого вона живе і куди йде. Усвідомивши це, кожен дійде до свого воскресіння і до воскресіння світу:   

Но продуман распорядок действий,

И неотвратим конец пути.

 Я один, все тонет в фарисействе.

Жизнь прожить – не поле перейти.

 V. Рефлексія

Підбиття підсумків уроку

« Методика одного речення»

Проблемне запитання : « Що стає предметом поетичних одкровень Пастернака?»

Методичний коментар

«Методика одного речення» використовується для того, щоб прокоментувати епіграф до уроку, проблему, зробити узагальнення. Таке загальне групове обговорення надає можливість кожному висловити власну думку. Відповіді не коментують і не оцінюють. Учитель робить лише узагальнення.

VI. Домашнє завдання

1. Вивчити один із проаналізованих  на уроці віршів напам’ять .
2. Випереджувальне завдання : створити творчий проект ( в групах) « Чим є феномен «срібного століття»?»