Урок на тему "Освіта і наука. Києво-Могилянська академія. Архітектура. Образотворче мистецтво. Музика".

Тема. Освіта і наука. Києво-Могилянська академія. Архітектура. Образотворче

          мистецтво. Музика.

Мета: з’ясувати особливості розвитку української культури в другій половині ХVІІІ ст., а також детально зупинитися на розвиткові освіти, літератури, науки, охарактеризувати історичну постать Григорія Сковороди; називати імена діячів культурного життя; найзначніші твори літератури, оцінювати творчість поета й філософа Г. Сковороди; характеризувати досягнення української культури;  доводити, що Києво-Могилянська академія була одним із найвпливовіших центрів освіти, науки, видавничої справи в Україні; виховувати повагу до культури рідної країни

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: підручники, ілюстрації

Структура уроку:

І. Організаційний момент (2хв)

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів (6хв)

Бесіда

ІІІ. Вивчення нового матеріалу (27хв)

Розповідь учителя, робота з підручником, повідомлення здобувача освіти

ІV. Закріплення вивченого матеріалу (8хв)

Творче завдання

V. Підсумок уроку (1хв)

VІ. Домашнє завдання (1хв)

Хід уроку

І. Організаційний момент  (2хв)

Привітання

Облік відвідування

Перевірка готовності здобувачів освіти до уроку

ІІ. Актуалізація  опорних знань (6хв)

Бесіда

1. Чи була Україна в даний період самостійною державою?

2. Яку політику проводили уряди цих держав щодо українських земель?

3. Чи позначилася ця політика на розвиткові української культури?

4. Як події, що відбувалися на території України протягом ХVІІІ ст. вплинули на розвиток української культури?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу (27хв)

1. Особливості розвитку культури та освіти

Розповідь учителя

Посилений інтерес до історії козацтва, до Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького й до розбудови козацької держави, свідченням чого стали козацькі літописи, утвердження своєрідного козацького стилю в українській архітектурі, надзвичайна популярність козацького епосу – дум та історичних пісень, а також народної картини «Козак Мамай» - відверто вказують на джерело, що живило українську культуру другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. Те джерело  - Гетьманщина  та Запорізька Січ. Доки залишалися бодай найменші прояви державної окремішності України, доти й українська культура була захищеною від колоніального тиску. Ліквідація козацького устрою, зруйнування Запорізької Січі й перетворення Лівобережної України на звичайну провінцію Російської імперії вкрай негативно вплинули на українське духовне життя. Перебування Правобережної України у складі Польщі сприяло латинізації релігійної мистецької культури, втім, цей процес уповільнився у зв’язку з поділами Польщі та включенням більшості українських земель до складу Російської імперії.

Таким чином,  можна назвати такі чинники, які впливали на розвиток культури у другій половині ХVІІІ ст.  (запис в зошити)

1. Тривав процес русифікації, негативного ставлення російського уряду до української культури:

• 1763 р. — Катерина II заборонила викладання українською мовою в Києво-Могилянській академії;

• 1175 р. — Синод розпорядився вилучити з усіх шкіл українські букварі;

• друга половина XVIII ст. — на Лівобережжі і Слобожанщині всі заклади освіти під тиском влади поступово перейшли на російську мову викладання.

2. Продовжувався виїзд представників інтелектуальної еліти з українських земель до Росії:

• у Слов’яно-греко-латинській академії в Москві з 1701 по 1782 рік працювали 95 викладачів з Київської академії;

• випускниками Києво-Могилянської академії були 21з 23 ректорів Московської академії та 95 зі 125 її професорів;

• значний внесок у розвиток наукових знань Російської держави зробили українські

вчені, а саме: медики М. Амбодик і П. Погребецький, І. Полетика, церковний і громадський діяч Ф. Прокопович.

2. Розвиток освіти та науки

Робота з підручником (с. 284-286)

Учні опрацювавши матеріал підручника дають відповіді на питання

Запитання:

1. Охарактеризуйте розвиток освіти на українських землях.

2. Визначте роль і місце Києво-Могилянської академії у розвитку освіти, науки і культури України та інших народів.

3. Чи можна стверджувати, що Києво-Могилянська академія була одним із найвпливовіших центрів освіти, науки, видавничої справи? Свою відповідь обґрунтуйте.

3. Література. Розвиток філософських ідей. Г. Сковорода

Розповідь учителя

У другій половині ХVІІІ ст.  посилився взаємовплив книжної української літератури й фольклору. Сприяла тому діяльність мандрівних поетів. Книжна українська література почала поволі занепадати: давалися взнаки утиски царату в освіті й книговиданні. Не маючи змоги друкувати свої твори, українські письменники мусили дбати про їх поширення усно або в рукописах. Простіше було популяризувати в такий спосіб віршові твори. Отож, попри несприятливі умови, українська поезія розвивалася й творилася в різноманітних жанрах. Чимало літературних творів ставали народними. Таку долю мала пісня «Їхав козак за Дунай», яку написав козак,  філософ і поет Семен Климовський.

Найвидатнішим філософом України та поетом другої половини ХVІІІ ст. був Григорій Сковорода

Повідомлення здобувача освіти  «Біографія Григорія Сковороди»

Розповідь учителя

Г. Сковорода вважав філософію тією міфічною ниткою Аріадни, що допомагає людині знайти вихід із найскрутніших подій життя. Провідна ідея філософського вчення Г. Сковороди стосується проблеми людського щастя й сенсу життя. Вона втілена  у словах «пізнай себе», «поглянь у себе». Г. Сковорода навчав: «Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ». Він був переконаний, що людина щаслива тільки тоді, коли вона вільна і може займатися тією справою, до якої має природні здібності, хист. Г. Сковорода вважав також, що людське щастя творить злагода між особистим життям і громадським покликанням. Філософ пошановував свободу. Без неї, на його переконання, не може запанувати справедливість.

Філософські ідеї Г. Сковороди втілені в його літературних творах. Найскладніші з них – філософські трактати. Прагнучи поширити свої думки серед українського народу, мислитель винайшов  для популярного викладу  філософських ідей оригінальний спосіб. Він утілював їх у  мистецькій формі – у віршах та байках.  Збірник поезій Г. Сковороди «Сад божественних пісень» складається з 30 віршів. Байки зібрані в  книгу «Байки харківські». Твори Г. Сковороди не були  надруковані за його життя, проте їх знали українці, вони поширювалися у списках,  пісні співалися кобзарями, а байки переказувалися.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу (8хв)

Творче завдання

Висловіть ставлення до міркувань Г. Сковороди:

1.  «Живуть на землі такі, що не мислять ні про що, крім збагатитися, наїстися, одягтися. В серці їхнім лихе сім'я, що приносить жовч і зміїну отруту, яка вбиває душу»;
2. «Більше думай і тоді вирішуй»

V. Підсумок уроку (1хв)

Оцінювання роботи здобувачів освіти  на уроці.

VІ. Домашнє завдання (1хв)

Опрацювати параграф 34.