Чоппер — одне з найдавніших знарядь праці епохи палеоліту. Відноситься до т. зв. «Галечних знарядь» Чопер був вкрай простий у виготовленні і являв собою загострену гальку або валун розміром до 7,5-10 см. Робочий край створювався декількома сколами, зробленими тільки з одного боку, і мав неправильну форму. Вся інша частина знаряддя залишалася необробленою і служила місцем захоплення рукою. Для виготовлення більш пізніх знарядь, «чоппінгів», скол робився з двох сторін. Причому з чопера легко виходив чоппінг. Пізніше з'явилося набагато ретельніше оббите знаряддя, яке в українській археології має назву «рубило». В екватеріальній Африці першими знарядями праці були Гальки-чопери
Люди́на уміла (Homo habilis) — високорозвинений австралопітек або перший представник роду Homo, що з'явився в Східній Африці близько 2,4 млн років тому. Саме Людина уміла чи один із її різновидів вважаються наразі найімовірнішими предками всіх пізніших представників роду Homo. Представник цього періоду Homo habilis (людина вміла)
Представник цього періоду Homo erectus (пітекантроп) Пітекантроп — викопний підвид людей, який колись розглядали як проміжну ланку еволюції між австралопітеками і неандертальцями. Мешкав близько 700 — 27тисяч років тому. В даний час пітекантропа розглядають як локальний варіант Homo erectus (поряд з гейдельберзькою людиною в Європі та пекінською людиною (синантропом) у Китаї), який характерний виключно для Південно-Східної Азії і який не породив безпосередніх предків людини. Допускається, що прямим нащадком яванської людини є людина флореська.
Стоянки середнього палеоліту в Україні Пройшов під знаком сухого та холодного клімату і, як наслідок, зледеніння Півночі та Центру Європи і території України.Господарство – присвоююче (полювання).Форма суспільної організації – первісне людське стадо.Основне знаряддя праці – вдосконалене рубило, скребло, гостроконечники. Стоянки (200): Киїк-Коба (Крим), Рихта (Волинь), Червоний Яр та Деркул (Донбас)
Представник цього періоду Неандерталець Пізній палеоліт, також верхній палеоліт — епоха, що тривала близько 25 тис. років (від близько 35-40 тис. років тому до 11 тис. років тому). Близько 35-40 тис. років тому, мустьєрська доба змінюється пізнім палеолітом. Ця епоха тривала близько чверті тисячоліття й закінчилася 11 тис. років тому. Пізній палеоліт характеризується появою людини розумної (Homo sapiens), котра належить до сучасного фізичного типу. За першою знахідкою її кісток у печері Ла Кроманьйон (Франція) ця людина називається кроманьйонець.
Представник цього періоду Неандерталець Представник цього періоду людина розумна (Homo sapiens), Кроманьйонець Кроманьйо́нці — узагальнена назва людей, що жили у пізньому палеоліті і мали сучасний вигляд, вони вважаються предками європейцівПерший кістяк кроманьйонця було знайдено в 1868 у печері Кро-Маньйон (Cro-Magnon) в департаменті Дордонь (Dordogne) у ФранціїВажко вказати точний час та причину зникнення кроманьйонців. Вони мали сучасні форму кістяка і будову черепа(прямий високий лоб, прямий ніс, надбрівні дуги досить добре виражені, проте на відміну від неандертальця не були суцільними).
Знаряддя праці Поряд із кам'яними виробами у пізньому палеоліті, особливо на етапі мадленської культури, люди почали широко використовувати кістяні й рогові знаряддя — гарпуни, наконечники списів, шевські голки, прикраси та інше. ранню, яку він назвав оріньяко-солютрейською, пізню — мадленську.
Представник цього періоду Неандерталець Характеристика Кроманьйонці займалися в основному загінним полюванням на диких коней, бізонів, північних оленів, мамонтів. Окремі мисливські колективи звичайно «спеціалізувалися» на якомусь одному виді тварин. Так, на Мізинській, Межиріцькій, Кирилівській, Гінцівській стоянках серед фауністичних решток переважають кістки мамонтів, а на Амвросіївській — бізонів. У процесі повсякденної трудової діяльності мислення кроманьйонця розвивалося, він набував чимдалі нових позитивних знань; у суспільстві складалися релігійні вірування, різні звичаї, виникало мистецтво.