Урок на тему: «Поема Івана Франка «Мойсей»

Урок на тему: «Поема Івана Франка «Мойсей»

Мета:

• допомогти здобувачам освіти осягнути проблематику твору, актуальність його звучання;
•  зрозуміти глибинну сутність поеми, її двоплановість;
• виробляти вміння нестандартного підходу до вивчення літературних творів, що стимулює творчість учнів, їх співпрацю на уроці;          
• вчити бачити за сюжетною лінією болючі роздуми автора над долею рідного народу, згусток пекучого болю поета та його любов до знедоленої матері-України;
•  виховувати прагнення до духовної єдності в боротьбі за національне й державне відродження української нації.

Форма уроку: урок-дослідження

Хід уроку

 Учитель: Шановні здобувачі освіти! Уміння нестандартно мислити приходить до того, хто прагне працювати творчо, знаходиться в постійному пошуку, робить самостійні висновки, навіть якщо іноді й помиляється. Пливти за течією, звісно, комфортно, однак, як приємно, коли ти серед сотні стандартних рішень приймаєш своє, неповторне. Тому наш урок з вивчення поеми Івана Франка «Мойсей» буде проходити як літературне дослідження цього філософського твору, який порушує таку актуальну в усі часи проблему духовної єдності народу на шляху відродження нації.

Регулюватиме весь процес головний дослідник – здобувач освіти Богдан, який любить заглиблюватись в тему, відшукувати в ній цікаве і неповторне. Його помічниками будуть 4 групи, які проводили свої дослідження і сьогодні звітуватимуть про свою роботу. Тож я бажаю всім успіху в досягненні мети та задоволення від літературних відкриттів.

Здобувач освіти Богдан: Івану Франку довелося жити у важку епоху духовних зрушень і потрясінь. Тому зрозумілим є завдання, яке він сформулював для себе – «…витворити з величезної етнічної маси українського народу українську націю, суцільний культурний організм, здатний до самостійного культурного й політичного життя…»

Саме ця проблема – формування нації – є головною в поемі «Мойсей», яка стала вершиною творчості митця. Сьогодні ми попрацюємо в групах і напрямах, за якими проводили літературні дослідження:

Група 1 – творчий задум Франка та основа сюжету твору

Група 2 – тема, проблематика, жанр та композиція

Група 3 – пролог до поеми та його значення

Група 4 – образ Мойсея- це друге «Я» автора

Отож, запрошую до слова 1 групу дослідників.

1 група: У кожного митця  творчий задум передує з`яві твору. Поштовхом для написання поеми стали події Революції 1905 року в російській імперії. Стало зрозуміло, що розпочинається епоха руйнування імперій, і поневолені народи матимуть шанс на визволення. Іван Франко дійшов висновку, що треба зробити все, щоб українська нація скористалась цим шансом. Творчий задум зародився під час перебування поета в Римі (1904р.)

В основу сюжету покладено біблійне оповідання про Мойсея, єврейського пророка, що вивів свій народ з єгипетської неволі і сорок років вів його через важкі випробування до нової батьківщини- обіцяної Богом землі. Поет переніс біблійний сюжет на український грунт і написав твір, в якому підняв проблему духовної єдності народу як основи національного і державного відродження нації.

Богдан: Варто додати, що в поемі відображено долю самого Франка як духовного проводиря українського народу, адже сам він не раз зазнавав ударів від своїх співвітчизників. А тепер слово- 2 групі дослідників.

2 група: Іван Франко так визначив тему твору: «Основною темою поеми я зробив смерть Мойсея як пророка, не признаного своїм народом..» У творі порушено кілька життєво важливих проблем, і серед них – народ може стати нацією тільки з вірою в Бога та своє майбутнє; треба бути готовим до випробувань заради свободи; смертельно небезпечними є обіцянки псевдовождів, бо для них головне – влада; справжні духовні провідники не повинні зневірюватись, бо посіяні ними зерна колись проростуть.

За жанром це філософська поема-притча, адже символічний зміст твору має глибокий філософський підтекст. Що стосується композиції, то складається вона з пролога і 20 пісень (розділів). Пролог – це ліричний вступ до поеми, який є цілком самостійним твором і, що цікаво, написаний він був пізніше неї. Але він засвідчує, що твір проєктований на сучасну для автора українську дійсність, де він є ніби другим «Я».

Пропонуємо переглянути навчальний відеоматеріал з подачею сюжету (додається)

Богдан:  Хочу сказати, що поема «Мойсей» - твір двоплановий. Її можна порівняти з айсбергом, менша частина якого на морській поверхні (це біблійна легенда), а значно більша – в морських глибинах. І дуже важливо зрозуміти глибинну сутність поеми, яка алегорично осмислює історичну долю українського народу. Ще я додав би, що пролог до поеми перекликається із «Заповітом» Т.Шевченка, бо сприймається як заповіт Каменяра українському народові.

Переходимо до важливого повідомлення, яке досліджувала 3 група – пролог до поеми «Мойсей», і я запрошую до звіту 3 групу дослідників.

3 група: Пролог Івана Франка – це стислий художній літопис історії українського народу, її філософське осмислення. Його історія дуже цікава, адже, як ми уже знаємо, написаний він був пізніше за поему. Коли друкувався твір, було допущено помилку і перші кілька сторінок залишилися незаповненими. Тому видавець запропонував Франкові написати вступне слово, щоб заповнити місце. Так народився пролог, який увібрав головні проблеми та філософські настанови твору. Він є цілком самостійним твором, який передає болючі роздуми великого сина України над долею рідного народу. Більшість його строф – це розгорнуті болючі питання, які мають стверджувальний характер і приводять нас до висновку: народ, земля якого полита кров`ю борців за свободу, який створив таку багату культуру, прекрасну мову і чарівну пісню, не може загинути. Звідси – логічний висновок: поет вірить в національне й державне відродження України. Він пише:

Та прийде час, і ти огнистим видом

Засяєш у народів вольних колі,

Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,

Покотиш Чорним морем гомін волі

І глянеш, як хазяїн домовитий,

По своїй хаті і по своїм полі.

Як бачимо, пролог звучить як заповіт Каменяра українському народові.

Богдан: Наше наступне дослідження звучатиме так: образ Мойсея як друге «Я» її автора. І я запрошую до слова 4 групу дослідників.

4 група: головний герой поеми Мойсей – духовний провідник, який вів через пустелю євреїв з єгипетської неволі. Він повністю присвятив своє життя рідному народові. Але що отримав натомість? Бунт підбурених демагогами людей, які зневірились і виганяють Мойсея з табору. Подібної невдячності за слова правди зазнавав від своїх земляків і Франко, тож в образі Мойсея неважко впізнати автора поеми, особливо якщо це стосується любові до України.

Звісно, Мойсей дуже страждає, мучиться і навіть починає сумніватись в доцільності справи, якій він служив. А втративши віру в ідею та в себе, Мойсей перестає бути пророком і помирає. Втішає те, що посіяні ним зерна живуть, а його справу продовжують учні. Для нас образ пророка – це символ мужності, яка долає зневіру. Іван Франко закликає своїх сучасників і потомків до духовної єдності в боротьбі за національне й державне відродження української нації. А це завжди було і залишається актуальним.

Учитель: Згадаймо епізод, де молитву Мойсея на горі під табором поет зобразив, використавши художній образ тіні: силует поводиря видається гігантським, зачаровані люди спостерігають за цим дивом, сонце створює ефект вознесіння Мойсея. А коли тінь пророка покриває людей, він ніби прощається з ними й заповідає їм істину.

Тож не дивно, що образ Мойсея – це друге «Я» автора поеми, бо сам Франко, як справжній син України, жертовно любить її. А проблема єднання нації звучить нині актуально як ніколи. Тільки в єдності наша сила, тільки разом ми зможемо здолати такого підступного ворога, який терзає Україну тільки за те, що вона є, і є її сильний та мужній народ. Щира вдячність нашим захисникам, які щомиті доводять: українська нація – це нація патріотів, які люблять свою землю і нізащо не віддадуть жодного клаптика ворогу. Ми віримо в себе, в свої сили і в нашу перемогу.

На такій оптимістичній ноті ми завершуємо наш урок. Дякую усім за вдалі дослідження та чудові повідомлення. Бажаю нових досягнень та звершень!