Мета: ознайомити учнів із творчістю римського поета Верґілія на прикладі його поеми «Енеїда»; розкрити особливості композиції твору, дослідити зв'язок з поемами Гомера; навчати аналізувати текст, розвивати навички конспектування, вміння знаходити спільне й відмінне в літературних творах різних авторів; формувати уявлення про індивідуальність стилю письменника.
Обладнання: тексти поеми Верґілія «Енеїда» (у перекладах на вибір учителя); репродукція мозаїки «Верґілій в оточенні двох муз».
План уроку
Тема уроку: образ Енея та його значення в композиції твору.
Обладнання: ілюстрації, кросворди, слайди.
Тип уроку: урок-дослідження.
1. Розповідь вчителя.
Поема Вергілія «Енеїда» - це епічний твір, що базується на римській міфології. Поема розповідає про легендарного Енея, троянця, сина царя Трої, який після падіння Трої заснував Римську державу.
Поема сповнена пафосу, величі та гордісті за Рим. Еней змальований суворим воїном, основна мета якого – збудувати свою державу. Заснування Риму Енеєм подається як воля Богів. Верховний бог Юпітер каже про Енея:
"Він то вестиме в Італії війни великі, народи
Буйні розгромить, закони мужам дасть і мури поставить,—
Мури збудує і римлян назве ім'ям своїм власним.
їм не кладу я границь, не значу я часу їх владанню;
Владу даю їм без меж. Та ще навіть злостива Юнона,
Та, що і море, і небо, і землю наповнює жахом,
Змінить на краще свій задум, сприятиме спільно зі мною
Римлянам, цілого світу владикам, народові в тогах."
Боги сприяють Риму, а сам Еней – син богині Венери, що доводить божественне походження правителів Риму.
Образ Енея у Вергілія – це побожний, цілеспрямований, відважний чоловік, який присвятив усе життя військовій справі. Автор називає його «Батько Еней».
- Як ви думаєте чому автор називає головного героя «Батько Еней» ?
(Він вирішує складні проблеми створення нової держави. В цьому призначення героя, і він з честю виконує його. Поема завершується тим, що Еней, після довгих та важких випробовувань, перемагає у війні Турна, що стояв на перешкоді створенню Рима.)
- Чому Енею довелося залишити кохану царицю Дідону?
(Долею Енея керують боги. Заради мети та по волі богів Еней залишає кохану, царицю Дідону, яка помирає за горя:
"Зірками клянуся,
Небом і правдами всіми, якщо вони є під землею,
Що проти волі, царице, твої береги я покинув.
Але накази богів, що велять мені й нині у пітьмі,
В диких місцях непрохідних блукають серед темряви ночі,
Владно мене повели".
– так каже Еней, зустрівши потім царицю під час блукання підземним царством.)
Поема Вергілія «Енеїда» була створена в часи найбільшого розквіту Риму. Вона уславлює Рим, його історичне коріння, підносить його велич. «Енеїда» утверджує ідею служіння державі, перевагу загального над індивідуальним, вищість патріотичного обов'язку над особистими бажаннями та щастям.
Образ Енея у Вергілія має воістину трагічне звучання. Сам поет постійно підкреслює його благочестя й всупереч міфології робить його чи не першим із троянських героїв, рівним божественному Гектору (чого, природно, немає в Гомера).
Вплив образу Енея на пізнішу літературу далеко уступає впливу самого епосу, а останнє позначалося тільки в колах, що одержали класичне утворення й цінують латинську культуру (такі характерні насамперед для Франції й Італії). У Росії цей вплив відчувається в поетів XVIII – початку XIX в. (так, Херасков в «Россиаде» і Катенин в «Андромахе» цитують близько до тексту знаменитий сон Енея, у якому Гектор говорить йому про неминучість падіння Трої й необхідності втечі).
2. Для закріплення інформації з попереднього уроку, пропоную розгадати кросворд.
ю |
п |
і |
т |
е |
р |
|||||||
п |
е |
н |
а |
т |
и |
|
||||||
|
|
|
|
м |
і |
н |
е |
р |
в |
а |
|
|
я |
н |
у |
с |
|
||||||||
с |
і |
л |
ь |
в |
а |
н |
|
|||||
в |
у |
л |
к |
а |
н |
|
||||||
|
д |
і |
а |
н |
а |
|||||||
|
|
|
|
|||||||||
с |
т |
р |
а |
б |
о |
н |
||||||
|
а |
п |
о |
л |
л |
о |
н |
|
||||
в |
е |
р |
г |
і |
л |
і |
й |
|||||
|
п |
р |
и |
г |
о |
д |
н |
и |
ч |
а |
||
(для учнів)
Розгадайте кросворд.
1 |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
2 |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
3 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
4 |
|
|
|
|||||||||||||||||||
5 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
6 |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
7 |
|
|
|
|
||||||||||||||||||
8 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
9 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
10 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
11 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Проведіть паралелі між героями поем Гомера та «Енеїдою» Вергілія, з'єднавши імена прямими лініями.
Фетіда, мати Ахілла Паллант
Гефест Венера
Ахілл Плутон
Патрокл Венера
Еней Вулкан
2. Подивіться на картини і дайте відповідь на запитання.
3. Розповідь вчителя. Вергілій свідомо розкриває недосконалості і помилки головного образу поеми.
- На вашу думку, чому це корисно для читача?
( Адже читача Еней цікавить не тільки сам по собі, а здебільшого як і відображений в ньому певний «історичний» тип людини, особливий різновид ментальності, в якому «людське» і «надлюдське», доля не тільки не виключають одне одного, а й співпрацюють між собою, вибудовуючи той новий тип, який найбільше просунувся на шляху до формування особистості.)
Кожен випадок збереження людяності й зростання її навіть під час виконання «надлюдських» завдань вселяють упевненість у тому, що людяність не підлягає подоланню чи знищенню, що вона є найважливішим ракурсом людини, опорою її існування у дусі й запорукою духовного зростання. Якщо людині властиво помилятись, то Еней, безумовно, людина. Він має й чутливу людську душу (Пригадайте сльози Енея під час розлуки з Креусою, у зв’язку із загибеллю Палінура чи під час відплиття з Бутроту, де він назавжди прощається з Геленом і Андромахою.)
4. Робота над прикладами.
Щит Енея (Вергілій) Там-бо на тому щиті, прозираючи роки майбутні, Вирізьбив владар огню італійців майбутні пригоди Римського роду тріумфи, Асканії в рід знаменитий І незчисленні усі, послідовно проваджені війни Вирізьбив він і Вовчицю у Марсовій тихій печері І коло неї близнят-сисунців, двох хлоп'ят нетямущих Як вони граються сміло, до матері як припадають, Як і вона, повернувши до них свою шию могутню Пестить по черзі обох і тіло вилизує ніжне Гам - підіймається Рим, там - сабінських жінок викрадають - Лиже насильство під час циркової забави; ще далі Вирізьбив бог бойовище нове, що схопилося раптом Поміж куретами, Тацієм давнім та римським народом Далі обидва царі, військове покінчивши змагання Перед жертовником, збройні, з вином у руках поставали І, заколовши свиню, мирову виробляють угоду
|
Щит Ахілла (Гомер) Щит той з п'ятьох був шарів шкіряних, а поверх він багато Вирізьбив різних оздоб, до дрібниць все продумавши тонко. Землю на нім він зобразив майстерно, і небо, і море, Сонця невтомного коло, і срібний у повені місяць, І незліченні сузір'я, що неба склепіння вінчають, Посеред них і Плеяди, й Пади, і міць Оріона, Й навіть Ведмедицю - інші ще Возом її називають. Крутиться Віз той на місці й лише вигляда Оріона, - Тільки один до купань в Океані-ріці непричетний. Вирізьбив ще на щиті він для смертних людей два прекрасні Міста. В одному із них - весілля та учти справляють, Юних дівчат при світлі ясних смолоскипів виводять З їхніх світлиць і ведуть через місто під співи весільні. Жваво кружляють в танку юнаки, і лунають довкола Флейти й формінги дзвінкі, а жінки, стоячи на порозі Власних осель, на юні веселощі з подивом зирять. Сила народу на площі міській гомоніла. Знялась там Буча бурхлива - двоє мужів про пеню сперечались За чоловіка убитого. |
5. Поділ учнів на дослідницькі групи (групам роздаються картки з матеріалом, який вони опрацьовують, а потім обмінюються інформацією)
(історики)
«Енеїді» Вергілій віддав десять останніх років життя. Спочатку поет склав план і написав епопею прозою, а потім завіршував уподобані частини. Щоб оглянути місця, зображені в поемі, він вирушив у подорож до Греції та Малої Азії. Проте Трою йому не довелося побачити. Тяжко захворівши в Афінах, він припинив мандрівку. Август порадив хворому повернутися разом з ним до Італії, там 21 вересня 19 р. до н. є. й обірвалося життя Вергілія. Прах його було перевезено до Неаполя і там поховано при Путеоланській дорозі. На надгробній плиті викарбовано: „В Мантуї я народився, умер у калабрів. Неаполь Прах береже. Оспівав череди, ниви, вождів.”
Вергілій не встиг остаточно опрацювати своєї поеми. За наказом Августа її було оприлюднено вже після смерті поета, можливо, в 17 році до н. є.
(літературознавці)
Героїчний епос — збірна назва фольклорних творів різних жанрів, в яких у легендаризованій формі відображено волю, завзяття народу в боротьбі проти ворогів, зла, гноблення. В такому епосі прославляється розум, сила, мужність воїнів, богатирів, народних героїв. Витоки героїчного епосу лежать в усній народній творчості.
Поема (від грец. ποίημα — твір) — ліричний, епічний, ліро-епічний твір, переважно віршований, у якому зображені значні події і яскраві характери.
(культурологи)
Образотворче мистецтво у I - II століттях нашої ери у Римській імперії служило, в основному, для оформлення інтер'єрів будівель і зовнішнього оздоблення вулиць міст. Так, стіни, стелі і підлоги громадських будівель, імператорських палаців, будинків знаті прикрашалися розписом і мозаїкою. Дуже часто використовувалися сюжети з грецької і римської міфології, а також жанрові сцени - полювання, збір врожаю, збирання податків.
Значного розповсюдження в ці часи набула портретна скульптура. До нашого часу дійшло безліч портретних статуй, бюстів, рельєфних зображень, які реалістично передають риси обличчя імператорів, імператриць, воєначальників, поетів, філософів та інших представників римської знаті.