Урок на тему "Прикметник як частина мови".

Тема. Прикметник як частина мови

Мета: повторити все відоме про прикметник  як частину мови; удосконалювати вміння відрізняти прикметник від інших частин мови, визначати його морфологічні ознаки та синтаксичну роль; розвивати зв’язне мовлення, вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки з вивченого; формувати естетичні смаки, виховувати любов до природи рідного краю.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: картки із завданням для групової роботи, „Гілочка росту”, малюнки (портрети козака, художника), світлина.

                                                          Тема-девіз:

                                                 Не може бути у природи

                                                              Невдалих днів, дощів похмурих.

                                                  Відчути осінь – насолода,

      коли краса її барвисто спалахнула.

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя.

- М.Т.Рильський писав: „Ботаніки кажуть: барвисті весняні квіти приваблюють бджіл та інших комах, які й сприяють опиленню... Ну, а багряні осики, золоті клени, ясно-жовті берези, бронзові дуби, всі  розкішні фарби осіннього лісу – кого й для чого вони приваблюють?”

Спробуймо замислитися. Настала зима – з тріскучими морозами, білосніжними заметілями, Різдвяними святами... Проте ви ще добре пам’ятаєте барвисту красу, що милувала око в жовтні, щедрі дари садів і полів, якими порадував нас вересень, останні теплі дні листопада... Тож, вивчаючи нову тему з української мови, влаштуємо ще й прощання з осінню, і нехай девізом його будуть слова... (тема-девіз уроку).

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.Бесіда.

- Як називається розділ мовознавчої науки, над яким ми працюємо?

- Що є предметом вивчення цього розділу?

2. Слово вчителя.

- Уявіть, що у незвичайній країні Морфології живуть веселі чоловічки – частини мови. Ось козак-характерник – такий собі чаклун, що вміє перевтілюватися у різні предмети. Він відповідає на питання хто? що? (показуємо малюнок, на якому зображено козака).

- Як його звати? (діти здогадуються, що це Іменник).

- Давайте пригадаємо все, що ви знаєте про іменник як частину мови.

3. Повторення граматичних категорій іменника. Стратегія „Кубування”.

Аналіз граней. (На дошці записано речення. Учні називають іменники, вжиті у цих реченнях).

Після задушливого літа настала золота осінь. Навкруги повітря чисте й прозоре.

Проаналізувати слово „осінь” за гранями куба:

- частина мови (іменник);

- питання (що?);

- рід (ж.р.);

- число (одн.);

- відмінок (Н.в.);

- член речення (підмет).

4. Слово вчителя.

- А ось знайомтеся ще з одним чоловічком – частиною мови. Це Художник, який увесь час фантазує, щось малює, розфарбовує. Він завжди ходить із пензлем і олівцем. Щойно Іменник перетвориться на якийсь предмет, як Художник його відразу розмалює, вияскравить ознаку. Тоді відразу стає зрозуміло, який? або чий? цей предмет.

Я загадку вам приготувала про цю частину мови, спробуйте відгадати його ім’я.

Друг в іменника є гарний,

Він живе десь тут не марно.

Він предметів всіх ознаки завжди виражає.

На який? яка? яке? чий? чия? чиє? він відповідає. (Прикметник)

ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

- Як ви вже здогадалися, сьогодні  ми опрацюємо тему „Прикметник як частина мови”. Поміркуйте і скажіть, що ми на цьому уроці повинні вивчити (поширити знання про прикметник, його значення, роль у реченні, визначити його граматичні ознаки). („Мікрофон”).

-А як зростатимуть ваші знання, ми побачимо на „Гілочці росту”.

ІV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.

Слово вчителя.

- Сьогодні на уроці ви об’єдналися  в малі групи для спільної роботи. Це допоможе вам розв’язати проблемні завдання, навчитися працювати спільно. Доберіть назву своєї групи, визначте доповідача, спікера, секунданта.

1. Дослідження значення прикметників у мовленні. (Робота в групах.)

І група. Прочитайте два тексти. Яку з картин ви уявили у чорно-білому зображенні, а яку – в кольоровому? Які слова допомогли „розфарбувати” картину? Яка їхня роль у мовленні?

Була осінь. Повітря. На заході, під небом, стояло сонце. Вражала картина природи.

Була тепла, ясна осінь. Осіннє повітря було прозоре, тихе. На заході, під небом, стояло яскраве сонце. Вражала розкішна картина осінньої природи.

ІІ група. Відгадайте назву осіннього місяця. Які слова допомогли відгадати її? Яка їхня роль у мовленні?

Похмурий, брате, ти та сірий.

Пташки полинули у вирій,

Мовчить діброва, мов німа,

Вже близько матінка зима!

Із дня в день ідуть дощі,

Похмурі та колючі,

Холодний вітер уночі

Вкрива льодком калюжі.

Групи презентують відповіді. Роблять висновок про роль прикметників у мовленні ( вживаються для уточнення, допомагають висловити думку ясно та образно).

(Учні роблять записи на листочках, які прикріплюють до гілочки „Значення”).

2. Визначення питань прикметника.

 - Наступна гілочка „Питання”. Послухайте словосполучення. Визначте, на які питання відповідають прикметники.

Теплий (який?) день, чарівна (яка?) осінь, дощове (яке?) небо, дідусева (чия?) шапка.

(Запис у „Гілочці росту”).

3. Ознайомлення з морфологічними знаками прикметника (індивідуальна робота). Вправа з підручника (Списати, утворивши словосполучення прикметника з іменником. Виділити закінчення, визначити рід, число прикметників. Пояснити, від чого залежать рід, число, відмінок прикметників (Учні роблять запис у „Гілочці росту”)).

4. Дослідження та усвідомлення ролі прикметників у реченні.

Робота в групах.

І група. Записати речення. Визначити, яким членом речення виступає прикметник.

Листя, жовте та червоне,

Легко з дерева злітає,

Мов метелик на долоні

З тихим шелестом сідає.

ІІ група. Записати речення. Визначити, яким членом речення виступає прикметник.

Степ був одноманітний, безмежний.

Небо було безхмарне.

(Учні роблять висновок про синтаксичну роль прикметника, записують у „Гілочці росту”).

- Отже, спробуймо дати визначення прикметника як частини мови.

5. Робота з підручником (опрацювання теоретичного матеріалу про прикметник

- Що нового ви дізналися про прикметник?

6. Визначення спільних та відмінних ознак іменника та прикметника (заповнення діаграми Вена).

V. Виконання вправ.

1. Записати словосполучення. Яке значення мають прикметники?

Золотий перстень; золоте листя; золота людина.

2. Прочитати текст. Визначити його тип і стиль мовлення. Перебудуйте опис осені пізньої на опис осені золотої. Запишіть текст у зміненому вигляді.

Це була осінь пізня, скупа на барви. Смутні дерева скидали убоге листя. Небо було хмурне й низьке. З нього точили холодні й дрібні дощі. Віяли суворі вітри. (За Оленою Пчілкою).

3. В одній гумористичній телепередачі прозвучало речення „Зберігайте гроші в банках”. Поясніть, що в цьому реченні смішного. Введіть у речення прикметники, щоб уникнути двозначності змісту речення.

VІ. Завдання з розвитку зв’язного мовлення.

1. Слово вчителя.

Усі речення, тексти, над якими ми працювали на уроці, об’єднані однією темою – змалювання осені. Це дивовижна пора, яка вже відійшла у минуле. Але на світлинах, у музиці, поетичному слові вона живе.

2. Творче завдання.

За картинкою скласти невеликий твір-опис на тему: „Барви осіннього лісу”, використати у творі прикметники.

3. Стратегія „Мікрофон”.

- За що б ви хотіли подякувати осені?

(учні вголос висловлюють свої думки).

VІІ. Підсумок.

1. Інтерв’ю.

Об’єднуємо учнів у пари. Розділяємо ролі: кореспондент і респондент.

Кореспондент складає питання до теми уроку, а респондент відповідає на нього.

2. Пояснити слова, узяті за девіз уроку.

3. Оцінювання. Мотивація.

VІІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал підручника. Скласти казку або кілька загадок про осінь, використовуючи прикметники.

ІХ. Підсумкове слово вчителя.

Дуже хотілося б, щоб після цього уроку ви не тільки запам’ятали відомості про прикметник, але й зуміли побачити чарівну картину осені, зберегли її красу.