Урок на тему "​Технологія виготовлення народної ляльки (різні види ляльок)".

   5 клас

Тема:Технологія виготовлення народної ляльки (різні види ляльок).

Мета: -  сформулювати моделі поведінки та дій, що відповідають потребам сталого      розвитку, розвивати вміння аналізувати, узагальнювати, працювати в команді;

- створити умови для збагачення індивідуального досвіду про українську народну   іграшку та виготовлення ляльок, розширити та поглибити знання про значення оберегової символіки в народному мистецтві; спонукати до відтворення та узагальнення своєї пошуково-дослідницької роботи з даної теми;

- розвивати творчий підхід у вирішенні стандартних завдань;

- виховувати охайність та акуратність при виконанні роботи, почуття пошани до оберегу як національної відзнаки. Формувати національну свідомість людини, здатність осмислення дитиною ролі та значення традицій у житті людини .

Наочність: практично виготовлені народні ляльки, картки із зображенням моделей-аналогів, інструкційні карти.

Тип уроку: комбінований

                                                           Хід уроку

І. Організаційна частина

Перевірка присутності учнів і готовності їх до уроку.

 ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогоднішній урок я хочу почати словами відомого українського поета М. Рильського: "Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього". І дійсно, лише той народ має майбутнє, який поважає свою історію.

- У народі існує повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. І тільки знаючи ці традиції, зможемо передавати культурну спадщину свого народу нащадкам.

Скільки пам’ятають себе люди, завжди – у дитинстві, побуті, обрядах – існував поряд із ними предмет, який наділявся особливою силою: чи був символом богів, чи уособлював таємницю природи, чи просто зображував людину, чи забавляв її. Іграшки – це найдорожче, що є в дитини. Іграшки, якими забавляли дітей наші пращури, були різноманітні, проте найулюбленішою залишалася все ж таки лялька-мотанка. Бо ще здавна вважалося, що вона – символ зв’язку між поколіннями. Її передавала мати дочці, коли віддавала до іншого роду, а дочка, у свою чергу, своїй дитині. Це ніби ниточка, яка зв’язувала увесь рід. Людина вигадувала ляльку-мотанку подібно до себе, як забавку для дитини, як оберіг дому. Виготовити народну українську ляльку означає відновити зв’язок з минулим поколінням, прокласти до них місток пам’яті. Тепер змайструвати старовинну лялечку вміють одиниці, і стирає невблаганний плин часу з нашої пам’яті спадщину далеких предків. Ми не повинні втратити частину художнього досвіду та навичок, які спадкоємно передавалися від бабусь до онуків. 

ІІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

Отже, сьогодні на уроці  ми з вами продовжимо вивчати тему «Народна лялька», зокрема навчимося робити ляльку з тканини «Коник». Але перш ніж приступити до роботи згадаємо яка вона – народна лялька?

ІV. Актуалізація опорних знань.

- повідомлення учнів.

V. Майстер-клас (практична робота) .

Кожна лялька – унікальна. Людина вигадувала ляльку-мотанку подібну собі, вкладаючи у неї свою енергію, певні думки і побажання. Тому особливого значення набувало усе: сама лялька, її одяг, оздоблення. Ось на сьогоднішньому уроці ми маємо зробити свою ляльку так, щоб вона стала неповторною і красивою, передаючи ваші почуття, емоції та побажання. Насамперед треба налаштуватись на те, що зараз робитимете щось важливе – як перед якоюсь значущою подією у вашому житті. Відкиньте всі думки, що відволікають вас. Це найкращий стан для створення ляльки-оберега.

(Діти завчасно за бажанням об’єдналися в групи, підготували матеріали для виготовлення ляльок та повідомлення про цих ляльок. По черзі кожна група коментує і показує виконання своєї роботи.. Робота відбувається за технологічними картками. Перед початком роботи проводиться інструктаж з охорони праці).

Інструктаж з охорони праці.

Перед початком роботи, будь ласка, подивіться на своє робоче місце. Де б ви не знаходилися: на вулиці, на уроці – необхідно бути дуже обережними. На  заняттях ми користуватимемося різними предметами, дотримання техніки безпеки при цьому є обов’язковим.

Вимоги безпеки перед початком роботи:

Робочий інструмент і матеріали розкладайте у встановленому місці(праворуч), у зручному і безпечному порядку.

Вимоги безпеки під час роботи:

Дотримуйтеся порядку і чистоти на робочому місці, не допускайте захаращення його інструментами, відходами і сміттям;

Будьте уважні, не відволікайтеся і не заважайте іншим;

Не розмахуйте рукою з інструментом, не кладіть його на край столу;

Світло на вашу роботу повинно падати з лівого боку;

Положення тіла повинне бути зручним, відстань до роботи повинна бути 25-30 см;

У разі поганого самопочуття або травмування припиніть роботу і повідомте вчителя.

Під час виконання роботи керуйтеся правилами безпечної роботи з ножицями та при ручному шитті. При роботі на швейній машині – відповідними правилами безпечної праці.

Вимоги безпеки після закінчення роботи:

Упорядкуйте робоче місце;

Інструменти та матеріали зберіть і складіть у відповідне місце;

Сміття і відходи зберіть і складіть у смітник.

Під час роботи учнів вчитель проводить поточний інструктаж:

Обхід робочих міць із метою проведення індивідуального і фронтального інструктажів;

Контроль за організацією робочих місць та дотриманням учнями правил безпеки праці

Заключний інструктаж: Аналіз характерних помилок, загальна оцінка виконаної роботи.

Фізкультхвилинка: Вправа «варенички».  Після 20 хвилин роботи на уроці доцільно провести валеологічну паузу. Учні стають у замкнуте коло, повертаються спиною один до одного. Виконуємо масажні рухи на спині сусіда:

 Місимо тісто;

 Розтачуємо тісто;

 Ріжемо пеленички;

 Кладемо начинку;

 Защипаємо вареники.

Обертаємось в інший бік і починаємо все з початку.

VІ. Підсумок уроку. Само та взаємооцінювання.

1.Метод  «Мікрофон»

- Чи сподобалось вам робити ляльок?

- Як ви гадаєте, вам це потрібно?

2.Заключне слово вчителя

Кожна нація тримається на прадідівських традиціях, звичаях,  віруваннях. І тільки вивчаючи і знаючи ці традиції, ми зможемо передавати культурну спадщину свого народу нащадкам. Знаючи свою культуру, знаючи свої звичаї, ми пізнаємо себе. Ще раз звернемося до слів М. Рильського: "Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього". Отож, не будемо зупинятись на досягнутому, а  продовжуватимемо вивчати й зберігати культурну спадщину свого народу.

3. Домашнє завдання.