Методична розробка уроку
з історії України в 10 класі.
Тема:«Українська революція.Директорія УНР».
Мета уроку : охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику Директорії та порівняти її з політикою попередніх урядів; визначити причини військових поразок сил УНР та наростання нестабільності у внутрішньополітичному становищі України; розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, працювати з історичними джерелами, аналізувати матеріал, робити висновки та узагальнення, висловлювати свою точку зору;виховувати у школярів громадянську свідомість, сприяти утвердженню ідеалів демократії, добра та справедливості.
Очікувані результати.
Після цього уроку учні зможуть:
• визначати хронологічну послідовність подій періоду визвольних змагань;
• показувати на карті місця основних подій періоду визвольних змагань та військові дії періоду громадянської війни;
• на основі аналізу різних джерел інформації:
а) визначати причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами періоду визвольних змагань;
б) порівнювати державний устрій за часів ЦР, Гетьманату, Директорії;
в) характеризувати внутрішню та зовнішню політику Директорії та порівнювати її з політикою інших урядів;
г) описувати соціально-економічне становище, повсякденне життя, настрої населення та психологічний клімат у суспільстві за часів визвольних змагань;
д) порівнювати та оцінювати різні точки зору щодо причин поразки визвольних змагань та їх наслідків;
е) складати політичний портрет Симона Петлюри
Основні поняття: «Директорія», «Трудовий конгрес», «отаманщина».
Обладнання: документи, ілюстрації, схеми,портрети, таблиці, мультимедійний проектор для роботи з ілюстраціями.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
Епіграф уроку: « Історію не тільки вивчають, у неї вчаться»
І. Організаційний момент.
Вчитель: Доброго дня, шановні десятикласники. Сьогодні ми проводимо урок на тему:«Українська революція: століття тому. Директорія УНР».
Епіграфом нашого уроку буде афоризм: « Історію не тільки вивчають, у неї вчаться».
Я очікую від цього уроку наступних досягнень : щоб ви навчилисьвизначати хронологічну послідовність подій періоду визвольних змагань; показувати на карті місця основних подій періоду визвольних змагань та військові дії періоду громадянської війни; на основі аналізу різних джерел інформації визначати причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами періоду визвольних змагань; порівнювати державний устрій за часів ЦР, Гетьманату, Директорії, характеризувати внутрішню та зовнішню політику Директорії та порівнювати її з політикою інших урядів; описувати соціально-економічне становище, повсякденне життя, настрої населення та психологічний клімат у суспільстві за часів визвольних змагань;порівнювати та оцінювати різні точки зору щодо причин поразки визвольних змагань та їх наслідків; спробували складати політичний портрет Симона Петлюри.
А що очікуте від цього уроку ви? Прошу взяти до рук анкету учня. У графі« Очікування від уроку» відзначте, будь ласка ті позиції досягнень, які ви вважаєте вам сьогодні посильні.
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів:
Вчитель: Перед тим як почати розгляд наступних подій Української революції , треба згадати про її початок. Давайте відтворимо у пам’яті події 1918 року :
ІІІ . Мотивація навчальної діяльності
Вправа «Знаю — хочу знати»
Учні заповнюють спочатку ліву частину схеми, тобто записують все, що їм вже відомо про Директорію. А потім заповнюють праву частину схеми — те, що хочуть дізнатися про Директорію на уроці:
Вчитель: Після розгрому під Мотовилівкою (18 листопада 1918 року) найбільш боєздатних сил гетьмана армія УНР контролювала майже всю територію України(демонстрація карти). Проте вже через півтора місяця вона змушена була під ударами збройних формувань радянської Росії залишити українську столицю. Із цього моменту для Директорії розпочинався період політичної нестабільності,
жорстокої боротьби за владу, безуспішних пошуків надійної зовнішньої та внутрішньої підтримки, нескінченних переїздів (Вінниця— Проскурів — Рівне — Станіслав — Кам’янець-Подільський), періодичних реорганізацій уряду (урядовий кабінет змінював свій склад шість разів, його очолювали по черзі В. Чехівський, С. Остапенко, Б. Мартос, І. Мазепа, В. Пилипенко, С.Петлюра(демонстрація портретів) та кардинальних змін офіційної політичної лінії. Протягом свого існування Директорія поступово еволюціонізувала в диктатуру військових на чолі з С. Петлюрою.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Політичний курс Директорії.
Вчитель: Політичний курс нового режиму не відзначався послідовністю. На початковому етапі існування Директорії у визначенні основних напрямків її діяльності відіграв В. Винниченко(демонстрація портрету).
Симон Петлюра один із найкращих і найавторитетніших членів Директорії, у цей час повністю поринув у роботу в армії і не мав відчутного впливу на курс УНР . Тому, зайнявши Києв, Директорія оприлюднила ряд відозв, спрямованих проти поміщиків і буржуазії. Була прийнята постанова про негайне звільнення всіх призначених при гетьмані чиновників. Частину з них притягнули до судової відповідальності. За розпорядженням нової влади проводились обшуки в заможних маєтках. Було оголошено про намір ліквідувати нетрудові господарства, монастирське, церковнеземлеволодіння. Владу на місцях передбачалося передати Трудовим радам селян, робітників та трудової інтеліґенції.
26 грудня 1918 р. була проголошена Декларація з програмою Директорії.
Робота з таблицею
• Скасування Гетьманщини. Відновлення УНР . • Директорія — тимчасова верховна влада до скликання Конгресу трудового народу України. • Влада в УНР належить трудовому народу, а експлуататорські класи позбавляються права голосу. • Скасування великих землеволодінь. Передача землі селянам без викупу. • Проголошення 8-годинного робочого дня та демократичних свобод. • Налагодження міжнародних відносин на засадах нейтралітету та мирного співіснування з усіма країнами |
• Виконується вправа « Енергізатор»( об’єднання в 4 групи )
Методом SWOT– аналіз кожна з 4 груп має визначити:
Чи згодні ви із твердженням, що Директорія планувала установити в Україні національний варіант радянської влади? Свою думку аргументуйте.
Вчитель: Політичний курс Директорії виявився непослідовним. Через свої непродумані рішення Директорія залишалася без підтримки переважної більшості спеціалістів, промисловців, чиновників державного апарату — тих, без кого нормальне існування держави неможливе. Здійснюючи революційну перебудову всіх структур гетьманської держави, діячі Директорії не мали чіткого уявлення, чим їх замінити.
Непослідовність курсу Директорії виявилася перш за все в розробці аграрної політики. Декларуючи вилучення землі у поміщиків без викупу і цим відповідаючи на тодішні запити селянства, Директорія прагнула заспокоїти і поміщиків, пообіцявши їм компенсації витрат на різноманітні вдосконалення, раніше проведені в маєтках. За землевласниками залишались будинки, де вони до цього жили, породиста худоба, виноградники та інше. Було також оголошено про недоторканність земель промислових підприємств і цукрових заводів, що належали промисловцям і політикам цукрозаводникам. Конфіскації також не підлягали землі іноземних підданих. У руках заможних селян залишалися ділянки площею до 15 дес. землі. Поміщики і буржуазія в Україні були незадоволені політикою Директорії, яка відкрито ігнорувала їхні інтереси.
Директорія домоглася розширення міжнародних зв’язків УНР . Україну визнали Угорщина, Чехословаччина, Голландія, Ватикан, Італія і ряд інших держав.Але їй не вдалося налагодити нормальних відносин з державами, від яких залежала доля УНР : радянською Росією, державами Антанти, Польщею(робота з картою).
Завдання:
• У чому, на вашу думку, полягала недосконалість аграрної політики Директорії?
Вчитель: Наприкінці листопада 1918 р. на Україну розгортає наступ більшовицька армія. 31 грудня 1918 р. у радіограмі на адресу РН К РСФРР Директорія запропонувала переговори про мир. Раднарком не визнавав Директорію представницьким органом українського народу, проте на переговори погодився. Під час переговорів радянська сторона відкинула звинувачення у веденні неоголошеної війни, лицемірно заявивши, що ніяких регулярних російських військ в Україні немає. Зі свого боку, Директорія не погодилася на об’єднання з українським радянським урядом і відмовилася прийняти інші вимоги, що означали самоліквідацію УНР .
Наступ більшовиків на Україну продовжується(демонстрація ілюстрацій).
Міжнародна політика Директорії
Робота в групах
1-а група:Директорія — Радянська Росія
Подія |
|
13 листопада 1918 р.
|
Анулювання Радянською Росією Брестського мирного договору; згодом — постанова Раднаркому про невизнання України самостійною державою, початок захоплення українських територій, залишених німцями |
3 січня 1919 р. |
Зайнято Харків, куди переїхав створений більшовиками Тимчасовий робітничо-селянський уряд радянської України |
9 січня 1919 р. |
Ультиматум Директорії Раднаркому з вимогою припинення воєнних дій та негайного виведення російських військ з території України. У відповідь було заявлено, що воєнні дії ведуть між собою війська Директорії та Українського радянського уряду, а російські у цьому участі не беруть |
16 січня 1919 р. |
Оголошення Директорією війни проти Радянської Росії |
Січень–лютий 1919 р. |
Радянські війська заволоділи Лівобережжям, 5 лютого вони увійшли до Києва. Директорія переїхала до Вінниці, її очолив С. Петлюра, який фактично всю владу перебрав на себе |
Лютий–квітень 1919 р. |
Головні військові сили Директорії розгромлені
|
2-а група:Директорія — Антанта
Подія |
|
Листопад 1918 р.
|
Наступ військ Антанти на півдні України в районі Севас- тополя та Одеси. Окупація півдня України по лінії Тирасполь–Вознесенськ–Новий Буг–Борислав. Кількість військ Антанти налічувала 60 тис. чол. |
Грудень 1917 р.
|
Антанта погодилась визнати Директорію тільки за умови підпорядкування її військ генералу Денікіну. Директорія відмовилась від цієї пропозиції |
Січень 1919 р. |
Директорія спробувала витіснити війська Антанти, але зазнала поразки |
3-я група :Директорія — Польща
Подія |
|
Листопад 1918 р. |
Утворення Польської держави внаслідок завершення Пер- шої світової війни і розпаду Австро-Угорщини |
Листопад 1918 р.
|
Керівник Польської держави генерал Ю. Пілсудський висуває територіальні претензії до України, претендуючи на західноукраїнські землі. Між українськими та польськими військами починаються збройні сутички |
Листопад 1918 р. |
Польська армія розпочинає окупацію Західної України
|
• Які факти свідчать про ускладнення внутрішньо- та зовнішньо-політичного становища Директорії наприкінці 1918 — на початку 1919 року?
Вчитель: Тим часом внутрішньополітичне становище Директорії ще більше ускладнилося. Країною прокотилася хвиля арештів.
Закриваються утворені за гетьмана установи (існував навіть проект закриття Академії Наук «як витвору гетьманату»), забороняється вживання російської мови, позбавлено політичних прав усієї інтеліґенції. Внаслідок цього Директорія залишилася без підтримки селян і національних меншин та допомоги кваліфікованих кадрів. Її влада суттєво послаблювалася і через відсутність чіткої моделі державотворення.
На цю роль тоді претендували три форми суспільної організації: парламентська республіка, республіка Рад та військова диктатура. За час свого існування Директорія певною мірою апробувала кожну з цих моделей, але обрала військову диктатуру.
Грудневий 1918 р. Трудовий конгрес був покликаний виконати роль Установчих зборів і визначити форму державної влади в Україні. Враховуючи ускладнення воєнно-політичної ситуації, він тимчасово передав усю повноту влади Директорії, яка надалі під тиском обставин перетворилася на особисту диктатуру С. Петлюри.
Дезорганізовувало діяльність Директорії також особисте протистояння лідерів, відсутність спільної думки щодо першочергових завдань та політичної орієнтації. Так, якщо В. Винниченко та його прибічники обстоювали «радянську платформу», виступали за союз збільшовицькою Росією проти Антанти та пріоритетне вирішення соціальних проблем, то С. Петлюра зі своїми соратниками схилявся до зближення з Антантою, а першочерговим завданням вважав зміцнення незалежності держави через посилення армії та її адміністративних органів.
До того ж на ситуацію в Україні у цей час суттєво впливав розквіт отаманщини(демонстрація ілюстрацій).
Уже в січні 1919 р. два колишніх петлюрівських отамани Григор’єв і Зелений оголосили про свій перехід на радянські позиції і розпочали партизанську боротьбу проти Директорії.
У їхніх загонах налічувалося майже 50 тис. бійців. Катеринославська губерніябула своєрідним епіцентром діяльності збройних формувань Махна, який не визнавав уряду Директорії.
Таким чином, характерними ознаками цього періоду були прогресуючий параліч влади, наростаючий безлад, єврейські погроми, зростання масштабів отаманщини, яка, охоплюючи дедалі більші території, перетворилася на потужний дестабілізуючий чинник, що ослаблював Директорію зсередини. Але найважливішою причиною нової поразки національно-демократичних сил була неспроможність Директорії створити життєздатний і стабільний політичний режим: державний апарат, армію, органи охорони громадського порядку, систему законодавчих і виконавчих органів як у центрів, так і на місцях. До того ж широкі маси українського населення не зовсім усвідомлювали загальнонаціональні інтереси, необхідність створення і зміцнення власної держави. Вкотре негативний вплив на розвиток подій в Україні справили вкрай несприятливі зовнішньополітичні обставини.
V. Узагальнення та систематизація знань
Складання узагальнюючої таблиці
• Суперечлива внутрішня політика, у тому числі нерозв’язне аграрне питання. • Позбавлення політичних прав значної частини українських громадян. • Розквіт отаманства, наростаюча анархія в суспільстві. • Особисте протистояння лідерів — В. Винниченка та С. Петлюри. • Заборона вживання російської мови. • Неспроможність стати на перешкоді єврейським погромам. • Нерозбірливе закриття національних установ, створених за часів гетьмана. • Незадовільна підготовка та організація армії. • Складна зовнішньополітична ситуація (територія України стала ареною битви для військ Радянської Росії, білогвардійців, Антанти, поляків) |
А тепер перевіримо як ви засвоїли новий матеріал:
Наше завдання – очистити цю дошку. Як тільки почуємо правильну відповідь на запитання – одразу ж його витираємо.
Заздалегідь на зворотньому боці дошки наносяться запитання:
ІУ.Підведення підсумків уроку
Вчитель:Повернімося до нашого проблемного питання(обговорення)
Згадаємо наш епіграф. Чого ж вчить нас наша історія?
Знову візьміть до рук ваші анкети і вкажіть свої досягнення та оцініть свою роботу на уроці.
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Скласти історичний портрет С. Петлюри.
3. Одному учневі підготувати повідомлення «Повстанський рух в часи Української революції».
Додатки
додаток 1. Анкета учня
Прізвище та ім’я учня_______________________________________________
( Прізвище та ім я)
Рівень досягнень |
Сподівання на початку уроку :
Мої досягнення на уроці:
|
Спробую
Це було важко |
Буду намага тися
Доклав чимало зусиль |
Зможу
Вдалося легко |
І. (1-3 бали) |
1. визначати хронологічну послідовність подій періоду визвольних змагань; описувати соціально-економічне становище, повсякденне життя, настрої населення та психологічний клімат у суспільстві за часів визвольних змагань |
|
|
|
ІІ. (1-3 балів) |
2.показувати на карті місця основних подій періоду визвольних змагань та військові дії періоду громадянської війни;характеризувати внутрішню та зовнішню політику Директорії та порівнювати її з політикою інших урядів |
|
|
|
ІІІ. (1-3 балів) |
3. порівнювати державний устрій за часів ЦР, Гетьманату, Директорії; порівнювати та оцінювати різні точки зору щодо причин поразки визвольних змагань та їх наслідків; складати політичний портрет Симона Петлюри |
|
|
|
ІУ. (1-3 балів) |
4.визначати причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами періоду визвольних змагань; робити власні висновки щодо значення Директорії в ході Української революції.
|
|
|
|
Самооцінка учня ________ балів
Оцінка вчителя ________ балів
додаток 2. Анкета учня
___________________________________________________________
___________________________________________________________
___________________________________________________________
2.Що було найцікавішим і чому?_______________________________
___________________________________________________________
___________________________________________________________
3.Які я виконував (ла) завдання ?_______________________________
___________________________________________________________
___________________________________________________________
4.Які труднощі зустрічалися і як я їх долав (ла)?__________________
___________________________________________________________
___________________________________________________________
5. Чи задоволений (на) я результатами уроку?____________________ ___________________________________________________________
___________________________________________________________
6.Побажання собі?___________________________________________
____________________________________________________________
7.Побажання учителю?_______________________________________
____________________________________________________________
____________________________________________________________