Заняття 1. Вступ до новітньої історії України

Тема: Вступ до новітньої історії України

 План заняття

1. Вступ.

2. Загальна характеристика  та хронологічні рамки новітньої історії України.

3.  Періодизація новітнього часу.

 Література:

1. С. В. Кульчицький, Ю.Г. Лебедева. Історія України: підручник для 10 класу- К., 2010, ст.4-8
2. Ф. Г. Турченко. Історія України: підручник для 10 класу- К., 2010, ст. 3-7
3. https://history.vn.ua/book/novitnya/1.html

    Вступ

 Історія України — це шлях боротьби і звитяг українського народу за незалежність. До її здобуття доклали зусиль багато поколінь українців-патріотів. Нині Україна є повноправним членом світової спільноти цивілізованих країн як держава, що має право не тільки на самостійний поступ у майбутнє, а й на власну історію. Маємо змогу осягнути істинне історичне минуле українського народу

 Історія багатостраждального українського народу насичена яскравими сторінками як блискучих перемог визволення, так і поразками, що повертали його до попереднього стану Багатовікова історія українського етносу з покоління в покоління передає історичні подвиги народу в його боротьбі за свою незалежну державу, за рівність з іншими народами в політичному, соціально-економічному та культурному розвитку. Це був беззавітний потяг народу, що так вдало висловив Вольтер «Україна завжди змагалася до волі».

 В українській національній історії ХХ - ХХІст. є найбільш складним, але й найбільш усвідомленим періодом. Адже історія його ще твориться і здобутки продовжують радувати, проте трагедії та негаразди ще спричинюють страждання багатьох людей. Частинкою тієї доби ще є кожен із вас, сьогоднішніх студентів. Ваша особиста історія теж має своє коріння у тому столітті.  

  Сьогодні не існує жодних перепон для бажаючих іти стежиною історії України, осягнути її повороти й заплутаність, звіряючи історичну закономірність і вагомість людських намірів, задумів, планів. 

 Тож усвідомлюючи себе частинкою цілого, причетного до історії

ХХ-ХХІ ст., у цьому році ви маєте унікальний шанс під час занять вивчати власний родовід, з’ясовувати, чому доля вашої сім’ї, ваших батьків склалася саме так. 

 Страшна війна розпочала новий період не тільки світової історії, а й історії України. Падіння імперій і процес народження нових національних держав в Європі не оминув і української землі.  Перші двадцять років століття, буремні й трагічні, стали досвідом історії, який переконує сьогоднішніх громадян незалежної України в тому, що лише воля народу здатна витворити неперевершені цінності, яких не знищити і не понівечити ніяким завойовникам чи окупантам.   

 Прагнення мати свою незалежну державу було стрижнем боротьби українського народу.  Все це сприяло активізації розвитку українського національно-визвольного руху. Повноводною рікою він розлився всією Україною в 1917—1921 рр., що в результаті привело до становлення Української Народної Республіки. І хоча вона проіснувала недовго, чотирирічний досвід перемог і поразок засвідчив здатність українського

етносу до власного державотворення.

  Російська більшовицька експансія в Україну зруйнувала відроджену національну державу. Деспотична диктатура, встановлена в Росії партією більшовиків, за довгі десятиліття перетворила Україну на колонію. Внаслідок репресій тоталітарного режиму, політичних переслідувань української еліти, голодоморів Україна стала полігоном геноциду проти українців. Саме тут відпрацьовувалися найновітніші методи русифікаторської політики більшовизму.

 Однак найжорстокіші репресії диктаторського режиму не змогли згасити боротьби українського народу за національне самовизначення

 В 60—70-ті роки XX ст. в Україні поширюється дисидентський рух. Дисиденти становили інтелігентську еліту українського народу. Однак усі вони зазнали переслідувань і скінчили свою непримиренну боротьбу з режимом у в'язницях або емігрували.

 У 90-х роках XX ст. у боротьбу за незалежність вступили нові сили,  які змогли об'єднати свідомий визвольний рух і спрямувати його проти існуючого режиму. Проте, здобута Українською державою незалежність зміцнюватиметься за умови всенародної злагоди та зростання  національної свідомісті широких народних мас. Це запорука розбудови Української держави на цивілізованих засадах.

 Отже, курс, який ми будемо вивчати охоплює події останніх двох століть , з початку ХХ до початку ХХІ ст, формою контролю вивченого матеріалу буде диференційований залік.

 При вивченні курсу в нагоді стануть різні дидактичні матеріали. 

Рекомендована література

Основна

1. Історія України (підручник), 10 кл., Кульчицький С.В., Лебедєва Ю. Г., Освіта, 2010
2. Історія України  (підручник), 11 кл., Кульчицький С.В., Шаповал Ю. І., Генеза, 2005;
3. Новітня Історія України (підручник), 11 кл., Турченко Ф.Г. та ін., Генеза, 2007;
4. Історія України. Мицик Ю. А. –К., 2008 р.;
5. Історія України. Островський В.В. 2009 р.;
6. Історія України. Бойко О.Д. –К.,2004

Допоміжна

1. Історія України (навчальний посібник), Світлична В.В. 2010 р.
2. Історія України (навчальний посібник), Гончарук П.С. 2009
3. Історія України (навчальний посібник), Гусєв В.І. 2008 р.
4. Історія України (навчальний посібник), Юрій М.Ф. 2008р.
5. Історія України (посібник), 10 – 11 кл., Гусєв В.І. та ін., Вища школа, 2002;
6. Історія України (посібник), 10 кл., Рент О.П., Малій О.В., Фаренгейт, 2003;
7. Історія України (посібник), 10 кл., Гупан Н.М., Пометун О.І., А. С. К., 2003;
8. Нариси з Історії України 10 – 11 кл., за ред..Смолія В.А., Генеза, 2002;
9. Історія України (навчальний посібник), 11 кл., Шевчук В.П., Прем’єра, 2002;
10. Нариси з Історії України (посібник), 9 – 11 кл., Грицак Я.Й., Генеза, 2003;
11. Історія України (навчальний комплект), 11 кл., Рубльов С., Дієз-продукт, 2004;
12. Історія України (навчально-методичний посібник для вчителів), 11кл., Коляда І., Лук’янчук О., Аконіт, 2006;
13. Методика навчання історії (посібник для вчителя), Пометун О.І., Фрейман Г.О., Ґенеза, 2005;
14. Історія України. Хрестоматія, 10-11 кл., за ред. Гусєва В.І., Вища школа, 2005;
15. Збірник тренувальних тестів з історії України, Власов В.С., Пометун О.І., Фрейман Г.О., Ґенеза, 2008;
16. Історія України. Збірник тестових завдань, Куриленко О., Шеремет Ю., Грамота, 2008;
17. Історія України (посібник), 11кл., Гупан Н.М., Пометун О.І., Фрейман Г.О., А.С.К., 2007;

 Електронні підручники:

1.  4 book ( 10 клас, історія України : Кульчицький С. В., Турченко Ф. Г., Пометун О. І.,Реєнт О. П.)

2.  Загальна характеристика  та хронологічні рамки новітньої історії України

Хронологічні рамки курсу ( п. ХХст. – п. ХХІ ст)

Проблема періодизації новітньої історії:

1)Думка Трубайчука, що потрібно вважати відліком історії початок 20стр, тобто 1900р;

2)1914р – з початком І світової почався новий період в історії людства;

3)1918р – закінчення І світової війни;

4)  початок великої жовтневої революціІ 1918р

  Перебування східних українських земель у складі Росії, а західних –

 у складі Австро-Угорщини та причинно-наслідкові зв’язки, пов’язані з

 подіями попередніх періодів, визначили основні риси розвитку вітчизняної історії:

• Починаючи з ХІХ ст. в обох імперіях тривали процеси індустріальної модернізації, які по-різному позначилися на економічному розвитку українських земель. У деяких українських губерніях Російської імперії велика машинна індустрія розвивалася випереджаючими темпами. Це свідчило про інтенсивне формування індустріального суспільства. Початковий етап індустріальної модернізації активізував процес формування української еліти. Західно українські землі залишалися відсталою окраїною Австро-Угорської імперії.
• В результаті революцій (1848–1849 рр. – в Австрійській та 1905–1907 рр. – у Російській імперії) почався перехід від традиційного до громадянського суспільства. Він передбачав утвердження демократії та розширення громадянських прав і свобод підданих імперії. У Росії перша спроба обмежити самодержавство і надати політичні права усім громадянам відбулася лише в ході революції 1905–1907 рр. Значним її завоюванням було скликання Державної думи, що пожвавило національне життя.На західноукраїнських землях система парламентаризму існувала ще з середини ХІХ ст. У Віденському парламенті Австро-Угорської імперії серед інших націй були представлені й українці.
• новітній період характеризується досить високим розвитком культурного і духовного життя українського суспільства. Розмаїття та складне переплетіння напрямків і течій породжувалося плеядою діячів науки і культури, керманичів духовного розвитку нації.
•  важливу роль у змісті історичної доби відіграє повсякденне життя. Історія суспільства складається з історій окремих людей. Вони були безпосередніми учасниками і творцями історичних подій, їх заручниками і, часом, жертвами.
•     висвітлення подій минулого потребує аналізу місця, ролі та внеску чоловіків і жінок в історичні події. Вітчизняна історія робить перші кроки до розгляду соціально-економічних, політичних та культурних питань у світлі гендерних підходів.
•     однією з характерних рис початкового періоду новітньої історії є активізація процесу формування української нації на початку ХХ ст. Особливістю цього етапу націотворення є активізація зв’язків між Наддніпрянською Україною, Східною Галичиною та Закарпаттям. 

Суперечливі процеси модернізації суспільного та повсякденного життя

 Розвиток країн має нерівномірний характер, можуть спостерігатися як могутні поступи, так і суттєві відставання в економічному, політичному й культурному розвитку. Це призводить до нагромадження суперечностей, які періодично стають нездоланними, переростають у кризи, масштаби яких іноді мають глобальний характер.

 Яскравим прикладом цього є Перша світова війна, яка, з одного боку, супроводжувалася руйнуваннями і мільйонними жертвами, з іншого – стала могутнім поштовхом до розвитку техніки, науки, медицини.

 Не менш складно і суперечливо відбувалися регіональні економічні перетворення, пов’язані з проведенням столипінських реформ, зокрема аграрної. Аграрна реформа дала поштовх до активізації ринкових відносин на селі. У той же час вона загострила соціальні проблеми, особливо серед українських селян, оскільки об’єктивно не могла усунути існуючих протиріч, зокрема малоземелля.

 Пошуки виходу з аграрної кризи породили великі міграційні хвилі, українці змушені були покидати рідні землі.

Якщо хлібороби Наддніпрянської України переселялися у східні частини Російської імперії, то західноукраїнські селяни, які мали аналогічні проблеми, вдавалися до трудової еміграції до Північної та Південної Америки.

 Суперечливими були й політичні перетворення, які відбулися після революції 1905–1907 рр. Скликання царем Державної думи, як спроба насадження політичних змін у державі «згори», не привело до утвердження демократії, оскільки не передбачало суттєвого обмеження самодержавства. Однак процес політизації суспільного життя сприяв піднесенню національної свідомості еліти та всього українського народу.

  Історія України початку ХХ ст. є органічною частиною європейської історї. У центрі цієї доби знаходяться події, пов’язані з Українською революцією. Головною прикметою доби є формування української нації, її економічного та інтелектуального потенціалу.

3. Періодизація новітнього часу

[1900-1914] Україна на п. ХХ ст:

( поділ українських земель між двома імперіями, політизація визвольного руху, економічна криза 1900 -1903 рр., монополізація та концентрація  виробництва, наростання протиріч соціально-економічного розвитку, революція 1905-1907 рр, Столипінська аграрна реформа, репресивна політика щодо українців 1908-1913, підготовка провідних держав до майбутньої війни)

[1914 – 1917] : Україна в роки ПСВ.

(братовбивчий характер війни для українців, Галицька битва 1914р. та брусилівський прорив 1916 р.,створення легіону УСС, наростання кризових явищ в воюючих імперіях, Лютнева революція в Росії та та видання маніфесту про федеративний устрій в Австро-Угорщині, активізація НВР)

[березень 1917 – початок 1918 ]: Українська революція.

(Створення УЦР та прийняття універсалів- еволюція від автономії до незалежності, переворот більшовиків в Петрограді та загострення україно-радянських відносин, Брест-Литовський мирний договір, падіння УЦР)

[Початок 1918 – 1920]  : Україна в боротьбі за збереження своєї

незалежності.

(Встановлення гетьманського режиму  П. Скоропадського та його падіння, прихід до влади Директорії та її поразка, друга війна Радянської Росії проти УНР, проголошення УСРР, початок радянізації укр.земель , наступ білогвардійців, радянсько-польська війна, розгром військ врангеля та махновців та остаточне встановлення радянської влади)

[1921 – 1928] : Україна в умовах Нової Економічної Політики.

  (Голод 1921-1923рр, перехід до НЕПу, створення СРСР, відбудова економіки після Громадянської війни,становлення тоталітарного режиму, курс на українізацію)

[1929 – 1938] : Радянська модернізація України.

( Здійснення сталінської індустріалізації та колективізації, голодомор 1932-1933рр, масові репресії, « розстрілене відродження»)

[1921 – 1938] : Західноукраїнські землі у міжвоєнний період.

(Поділ ЗУЗ між Польщею, Румунією та Чехословаччиною,активізація НВР, проголошення незалежності Карпатської України 15 березня 1939 р та її окупація угорськими військами.)

[ 1939 – 1944/45 ]: Україна в роки ДСВ.

(Окупація України нацистськими загарбниками та встановлення кривавого «нового порядку»,  формування двох течій Руху Опору, визволення України в  1944 р. та відновлення радянської влади)

[1945 – 1953] : Післявоєнна відбудова України.

(Возз’єднання Західної та Східної України, післявоєнні п’ятирічки , голод 1946-1947 рр., радянізація Західної України та знищення осередку опору ОУН-УПА)

[1953 – 1964] :  Україна в період «десталінізації».

(початок відлиги, включення Криму до складу УСРР, реформаторська діяльність Хрущова, зародження руху шестидесятників)

[1964 – 1985 ]:  Україна в умовах загострення кризи радянської системи.

(Неосталінізм, наростання кризових явищ , Косигінські реформи, посилення дисидентського руху та репресій проти його представників)

[1985 – 1991] :  Україна в умовах перебудови та формуванні незалежності.

( Прихід до влади Горбачова та початок перебудови, Чорнобильська катастрофа, політика гласності та посилення політичної активності суспільства, початок формування багатопартійності, спроба державного перевороту та проголошення незалежності України)

[1991 – сучасність ]: Україна в умовах незалежності.

( Формування владних структур незалежної України, прийняття Конституції1996 р, відмова від ядерного потенціалу, входження України до СОТ, Єврореволюція та  курс на євроінтеграцію, посилення економічних проблем, спроби проведення радикальних державних реформ, анексія Крима та воєнні дії з Російською Федерацією)

Питання для самоперевірки :

1. Визначте хронологічні рамку курсу, що вивчатиметься  в цьму семестрі?
2. Яку назву застосовують до доби історії ХХ – ХХІ ст.?
3. На які періоди вона поділяється?
4. Які дати новітньої історії ви вже запам’ятали?
5. Чи згодні ви, що період новітньої історії є досить складним та суперечливим. Обгрунтуйте свою відповідь.
6. Надайте декілька власних варіантів визначення поняттям «новітня історія», індустріалізація, модернізація.

Повідомлення домашнього завдання:

обовязкова частина:

вивчити періодизацію новітньої історії України .

варіативна: підготувати повідомлення (5-7 хв)за темами:

1. Столипінська аграрна реформа: причини, суть та наслідки ( Кульчицький, ст.57)
2. Революція 1905-1907 рр.та Україна ( Пометун, ст. 34)
3. Доля жінки на п. ХХ ст.(  Пометун, С. 24)