Усний твір-опис пам'ятки історії й культури в публіцистичному стилі з використанням однорідних членів речення (Обласний краєзнавчий музей).
Тема. Усний твір-опис пам’ятки історії й культури в публіцистичному стилі з використанням однорідних членів речення (Обласний краєзнавчий музей).
Мета: формувати предметні компетентності, самоорганізовуватися до навчальної діяльності, спостерігати, аналізувати, збирати дані, здатність розуміти твори мистецтва, обирати головне; аналізувати результати, дотримуватися норм мовленнєвої культури, розвивати естетичний смак; створювати опис пам’ятки історії й культури в публіцистичному стилі, вживати речення, ускладнені однорідними членами, правильно їх інтонувати, сприяти збагаченню словникового запасу школярів; розвивати спостережливість, логічне й образне мислення, пам’ять; навчати висловлювати власну думку, використовувати рідну мову як засіб формування ціннісної позиції щодо поваги до історіїї, культури й історичних пам’яток рідного краю; прививати почуття любові до культурної спадщини своєї країни.
Тип: розвиток мовлення.
Елементи технології: ІКТ, інтерактивні навчальні технології.
Форма навчання: змішана.
Засоби навчання: посилання на е-ресурси.
Перебіг уроку:
І. Організаційний етап.
Вступне слово вчителя.
ІІ. Актуалізація навчального досвіду.
1. Прийом “Збережи останнє слово”.
Кожний учень висловлює своє враження від попередньої екскурсії у краєзнавчий музей.
2. Бесіда про історію створення музею.
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.
Мотиваційний текст.
ІV. Пояснення нового матеріалу
Кіровоградський обласний краєзнавчий музей є спадкоємцем найстарішого музейного закладу міста, створеного у 1883 році викладачем Єлисаветградського земського реального училища Володимиром Ястребовим (1855-1899). Значний внесок у розвиток музейної справи краю здійснив Павло Рябков (1848-1927).
У 1929 році округовому історико-археологічному музею було виділено приміщення на вулиці Леніна, 40, де він знаходиться і нині. У 1939 році музею надано статус обласного краєзнавчого.
Згідно постанови Кіровоградського бюро обкому партії від 01.05.1946 року "До Великої Вітчизняної війни фонди краєзнавчого музею мали у своєму розпорядженні велику кількість предметів історії, археології, етнографії, нумізматики, флори і фауни, рукописи Саксаганського, Кропивницького, картини російських, голландських, французьких, українських художників, бібліотеку з великою кількістю книг ХV-ХVІІІ ст. У період окупації експозицію було розібрано і експонати звалено у підвал музею. Картини, вишивки, килими, книги, порцеляну, цінні вази окупанти вивезли до Німеччини. Музейну документацію знищили. Загалом музей втратив більше 10 000 експонатів."
У вересні 1946 року музей було відкрито для відвідувачів. Експозиція мала два відділи - природи і історії краю.
У 1956 році для увічнення пам’яті українського драматурга І.К.Тобілевича на Кіровоградщині створено заповідник-музей - І.К.Тобілевича (Карпенка-Карого) Хутір Надія, філію Кіровоградського обласного краєзнавчого музею.
У квітні 1965 року у приміщенні Спасо-Преображенської церкви відкрито відділ краєзнавчого музею - картинну галерею. У 1993 році картинна галерея відокремилася і стала самостійним обласним художнім музеєм.
У 1982 році, у зв’язку з відзначенням 100-річчя створення українського театру корифеїв, було засновано на громадських засадах меморіальний музей М. Кропивницького у Кіровограді, з 1983 року він став відділом обласного краєзнавчого музею.
У 2004 році створено відділ обласного краєзнавчого музею - музей історії українського хореографічного мистецтва. Цей єдиний у світі і перший в Україні музей розташував свою експозицію у 6 залах приміщення на території заповідника-музею І.К.Тобілевича (Карпенка-Карого) Хутір Надія. У 2010 році здійснено реекспозицію музею, відповідно до нового дизайнерського проекту
У 2009 році створено другу філію – музейно-природний заповідник "Тобілевичі". Він знаходиться у с. Арсенівка Новомиргородського району, де народився майбутній корифей українського театру Іван Тобілевич. У найближчі роки заплановано упорядкування території, ремонт приміщень, створення експозиції.
Музейні колекції налічують понад 60 тисяч предметів основного та більше 27 тисяч науково-допоміжного фонду, це - цікаві зібрання, що характеризують історичний розвиток та культуру краю з найдавніших часів до наших днів, природу.
Обласний краєзнавчий музей, його відділи та філію – заповідник-музей І.К.Тобілевича (Карпенка-Карого) Хутір Надія - щороку відвідують понад 50 тисяч мешканців міста, області, гостей з різних куточків України та з-за кордону. Музей, його відділ та філія використовують різні форми обслуговування відвідувачів: проведення екскурсій, бесід з демонстрацією музейних предметів, аудіо та відеоматеріалів, музейних уроків, "уроків мужності", презентацій нових творів письменників-земляків, досліджень науковців-краєзнавців, зустрічей у "Театральній вітальні", "Музичній вітальні", заходи до державних та народних свят, ювілеїв визначних особистостей тощо. Науковці створюють щорічно понад 80 нових виставок різної тематики Налагоджено співробітництво з творчими спілками, громадськими організаціями, культурними центрами, видавництвами, ЗМІ, учбовими закладами, турагенціями тощо.
Бесіда
2. 3 D віртуальна екскурсія
а. “Меморіальний музей Кропивницького”
б. “Заповідник-музей “Хутір Надія”
в. “Історико-архітектурний заповідник Раєвських”
V. Формування нового навчального досвіду.
1. Словникова робота
Пояснення значення музейних термінів.
Музей, краєзнавчий музей, державний музей, віртуальний музей, відвідувач, екскурсія, екскурсант, експозиція, експонат, етикетаж, виставка, гід-екскурсовод, реліквія.
2. Скласти речення, ускладнені однорідними членами (3-4). Пояснити вживання розділових знаків.
3. Відредагуйте текст. Вставити пропущені розділові знаки.
На канікулах наш клас ходив до історичного музею. Екскурсовод розповів нам багато цікавого. Ми бачили речі, якими користувались давні слов'яни: монети, жіночі прикраси, засоби праці, посуд, зброю.
Дуже цікаво було побачити народний одяг, чудові вишивані сорочки, рушники, яскраву українську кераміку, вироби з дерева, наприклад меблі, або скриню з вирізаними орнаментами. Козацькі шаблі, люльки, пістолети — все це хотілося потримати в руках.
VІ. Узагальнення і систематизація набутого навчального досвіду.
1.Складання «Кластеру»
Краєзнавчий музей (1939р.)
Засновник: Володимир Ястребов
У музеї є 16 відділів
- Фізико-географічне положення області. Туризм
- Дослідники краю. Природознавці-земляки.
- Корисні копалини.
- Палеонтологічне минуле.
- Флора. Грунти. Водні ресурси. Антропогенний вплив.
- Фауна. Комахи. Плазуни-амфібії.
- Фауна.Червона книга. Охорона природи.
2. Найбільш уживані словосполучення
Краєзнавчий музей, музейний експонат, виставкові зали, розміщення експонатів, народний одяг, стародавні знаряддя праці, деталі побуту, сучасні експозиції, бойові символи військової доблесті.
3. “Мозковий штурм”.
-Яку роль в нашому сучасному житті відіграють історичні пам’ятки культури та мистецтва?
VІІ. Корекція набутого навчального досвіду.
1 Метод “Кола Вена”
2. Робота з картками в групах.
Визначити текст написаний у публіцистичному стилі.
Софія Київська
Серед пам'яток минулого у стародавньому Києві — знаменитий архітектурний комплекс XI — XVIII сторіч Софія Київська. Його центральна споруда — Софійський собор, закладений в XI сторіччі з наказу Ярослава на честь його перемоги над печенігами. Собор — не тільки неперевершений пам'ятник старовинної архітектури, а й меморіал воїнської слави наших предків. Починаючи з часів Ярослава, Софія стає важливим культурним центром східнослов'янської держави. У Софійському соборі був свій скрипторій, а також перша відома нам бібліотека, закладена Ярославом.
На луках.
Це квіти зробили луки такими розмаїтими й запашними, бо їх було надзвичайно багато — синіх, червоних, білих, Жовтогарячих. Дивишся — і очі розбігаються. Кожна бджілка, кожна комашка летить до якоїсь квітки, як до знайомої. Ось ромашка з білими рясними пелюстками й золотою серединкою. На неї сів метелик із барвистими й легкими, мов пелюстки, крильцями. А он дзвіночок хитає раз у раз голівкою та ніби кличе: день-дзень, я тут! Глядь — до нього джмелик у гості! А придивитися до низу різнотрав’я, — то це просто диво! Хто тут тільки не мандрує: мурашки своєю злагодженою командою торують стежку до свого замку, якісь чорненькі жучки, що поспішають так, ніби спізнюються на якісь урочистості, маленькі метелики, що спустилися донизу відпочити від своїх клопотів…
Вмикаєш телевізор, відкриваєш газету чи інтернет-сторінку з новинами – та одразу псується настрій. Бо гарних новин там майже ніколи не знаходиш, а читаєш про нещастя, несправедливість, жорстокість, біль. І вже навіть не дивуєшся, бо якось звик до того, що так воно є. І виникає лише одне бажання – це убезпечити від цього себе. Нема коли думати про інших, та й не хочеться.
Проте десь у душі розумієш, що в сучасному світі втратила вартість доброта. Ми всі боїмося за себе та своє благополуччя. Багато хто готовий «йти по трупах», аби у самого все було гаразд. Цей страх робить людей нечутливими до потреб інших… Та завтра може з’явитися хтось сильніший за тебе, хто безжально розтопче тебе.
3. Поради щодо складання твору.
4. Складання плану до твору.
VІІІ. Підсумок
1. «Ланцюжок знань»
По черзі висловити свої враження від уроку, про цінність здобутого матеріалу.
Я дізнався...
Я навчився...
Я зрозумів, що можу...
Мені сподобалося...
Мені захотілося…
IX. Оцінювання.
X. Домашнє завдання.
Скласти твір-опис у публіцистичному стилі з використанням однорідних членів речення та уміти його переказувати.