Панченко Г.Т.
Українська мова
5 клас
Тема: Узагальнення й систематизація з теми «Текст»
Текст А
Василь Сухомлинський
Борщ із свіжою скибкою хліба
В однієї матері було два сини — Працьовитий і Ледачий.
Одного разу поїхав Працьовитий син поле орати. А Ледачий син пішов у садок під грушею лежати...
Мати думає:
— Що б його смачне на обід синам приготувати?
Зварила борщу з свіжою капустою, сметаною, кропом і буряками. А до борщу спекла хліба — свіжого, пахучого.
Сіла мати біля столу, жде синів. Ось уже й сонце стало на вечірньому прузі, а Працьовитого сина немає.
Ледачому ж уже під грушею не лежиться, хочеться їсти, та знає він, що обідати мати дає обом їм разом.
Ось приїхав Працьовитий син. Умився, переодягся, сів за стіл, і Ледачий його брат сів.
Насипала мати дві миски борщу, покраяла хлібину.
Запахло в хаті борщем і свіжим хлібом.
Їсть Працьовитий син та дякує матері:
— Ой, смачний же ви борщ зварили.
З'їв Працьовитий син миску борщу і попросив ще.
А Ледачий син з'їв одну ложку — скривився, другу — зажурився, а як третю з'їв — на стіл схилився, ложку поклав і питає у матері:
— Мамо, чому це борщ такий несмачний?
— Їдь, сину, завтра в поле, — відповіла мати,— то й борщ буде добрий, і хліб пахучий буде…
ТЕКСТ Б
Наваристий, густий, червоний - український борщ - прикраса будь-якого столу. Хтось лише обідає борщем, а хтось - подає запашну першу страву на реберцях до вечері. Борщ, як частина української культури, як сегмент ДНК нації - давно став культурним символом, який ще й добре смакує, і втамовує голод. Саме його, згідно опитуванням, більшість українців вважають улюбленою стравою національної кухні. До речі, так думають не тільки українці: CNN включили борщ до 20 найсмачніших супів у світі! Хоча вважається, що найбільш поширеним борщ є в Північних та Центральних регіонах, насправді отують його скрізь. Український борщ (якщо точніше — культуру його приготування) внесли до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує негайної охорони. Таким чином Україна достроково перемогла у тривалому кулінарному протистоянні, та ще й достроково. Відповідне питання ЮНЕСКО мало розглянути в 2023 році, але через російське вторгнення винесло свій вердикт позачергово.
Тепер українці радіють, що борщ офіційно «наш».
Текст В
ВІЙНАРЕГІОНИТЕМИПРО UKRAЇNERКРАМНИЦ
Г
Текст Г
Перша задокументована згадка про український борщ датується 1584 роком у Києві. У своїх щоденниках про страву згадав німецький торговельний агент Мартін Ґруневеґ. 17 жовтня 1584 року його купецька валка доїхала до Києва й зупинилася на ночівлю над річкою Борщівка — саме так назвав її торговець у своєму щоденнику. Це була нинішня річка Борщагівка, що дала назву сучасним західним околицям Києва. Кияни пояснювали гостям походження назви річки тим, що у цій місцевості свого часу діяв борщовий базар.
Однак торговець у своєму щоденнику сумнівався щодо існування такого базару. Він аргументував це тим, що кияни не мали потреби добиратися так далеко від центру міста заради борщу. Він не міг повірити в те, що борщ (чи то інгредієнти для нього) у Києві більше ніде не продавали. У своєму щоденнику він пояснював це так: «Русини купляють борщ рідко або ніколи, тому що кожен готує його у себе дома сам, оскільки це їхня повсякденна їжа і питво».
У 1598 році православний полеміст Іван Вишенський писав про селян, які з однієї мисочки «поливку або борщик хлепчют». Є згадка, що у перші роки XVII століття якийсь чоловік випив «три миски борщика». А в 1619 році є спогад про класичний обідній набір: «І пироги там були, та й борщика зварили». В усіх трьох джерелах назва страви використана у пестливій формі — «борщик», що збереглась у деяких регіонах України й донині.
З першої половини XVII століття з’являються прізвища, похідні від слова «борщ»: Борщовський, Борщ, Борщенко. У словнику української мови Бориса Грінченка від 1907 року є понад десяток слів, які теж виникли від назви страви: борщичок, борщисько, борщувати, борщівниця тощо. Є чимало архівних згадок, які підтверджують, що борщ протягом століть полюбляли як звичайні українці, так і відомі урядовці. Тож історія борщу безперервна й багата.
Зразок Д
Завдання
А) А,Б Б) Б,В В ) А,Д Г) у жодному
Додаткові матеріали
Цікаві факти про борщ
1. Здавна українці вірили, що з парою від борщу відлітає душа покійного, тому традиційно його подавали на поминках.
2. Тарас Шевченко любив борщ із риби. Із Петербургу він писав своєму братові листа: "Коли будеш їхати, візьми з собою тараню, і ми наваримо справжнього борщу."
3. На честь страви названо невелике містечко Борщів на Тернопільщині, де проводять фестиваль "Борщ-їв".
4. Медійники використовують "індекс борщу" для визначення реальної інфляції гривні. Він розраховується як середня вартість всіх продуктів, необхідних для приготування певного обсягу цієї страви.
ЮНЕСКО, Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (UNESCO – The United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization) – міжнародна організація; спеціалізована установа ООН. Створена на установчій конференції у Лондоні 16 листопада 1945 р. Тоді ж було прийнято статут ЮНЕСКО, який набув чинності 4 листопада 1946 р.
ЮНЕСКО об’єднує 194 країн-членів та 12 асоційованих членів.
Україна є членом ЮНЕСКО з 12 травня 1954 року.
Штаб-квартира Організації розташована у Парижі (Франція).
Офіційні мови ЮНЕСКО – англійська, арабська, іспанська, китайська, російська та французька. Робочими мовами Секретаріату є англійська та французька.
Згідно зі статутом, мета ЮНЕСКО – сприяння зміцненню миру і безпеки шляхом розширення співробітництва між народами у сфері освіти, науки і культури в інтересах забезпечення основних свобод і прав людини незалежно від раси, статі, мови і релігії.