Урок на тему: “Великі” серця “маленьких” людей за новелами О.Генрі „Останній листок” та В.Стефаника “Кленові листки”.

Тема: “Великі” серця “маленьких” людей за новелами О.Генрі „Останній листок” та В.Стефаника “Кленові листки”.

 

Мета уроку: проаналізувати новели „Останній листок” О.Генрі та „Кленові листки” В.Стефаника, знайти спільні риси та відмінності творів; розвивати навички виразного читання, інсценізації; спонукати учнів замислитися над морально-філософськими проблемами, що порушуються в новелах; навчити розуміти людей та себе; виховувати почуття милосердя, чуйності до проблеми ближнього.

Цілі уроку: дізнатись нове та цікаве; ознайомитися зі змістом новел О. Генрі та В. Стефаника; навчити учнів поважати духовні цінності; наповнити серця учнів добром; замислитись над своїм буттям.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь і навичок.

Форма уроку: комбінований.

Обладнання:  тексти новел, портрети письменників; ілюстрації осінніх пейзажів до новел; ілюстрації Г.Ю.Кузнецова „Шедевр Бермана” та І.Семенова  „Останній листок”; зображення плюща та кленових листочків; презентація.

 

Епіграф:

Добро – не наука, воно – дія.

Ромен Роллан

 

Хід уроку

 I. Організаційна частина

 

II. Мотивація навчальної діяльності.

Оголошення теми, мети  та завдань уроку.

   Вчитель. Сьогодні ми будемо говорити про письменників, які жили в різних куточках землі, по-різному сприймали світ, говорили різними мовами, але все життя прагнули розгадати загадку людської душі. Це відомий американський митець О.Генрі, автор новели „Останній листок” та класик української літератури Василь Стефаник, що написав новелу „Кленові листки”.

Тема нашого уроку: “Великі” серця “маленьких” людей за новелами О.Генрі „Останній листок” та В.Стефаника “Кленові листки”. Запишіть тему нашого  уроку.

На сьогоднішньому уроці ми повинні: проаналізувати новели „Останній листок” О.Генрі та „Кленові листки” В.Стефаника, знайти спільні риси та відмінності творів; розвивати навички виразного читання, інсценізації; спонукати учнів замислитися над морально-філософськими проблемами, що порушуються в новелах; навчити розуміти людей та себе; виховувати почуття милосердя, чуйності до проблеми ближнього.

   Наше завдання – не просто проаналізувати прочитані твори, порівняти їх, а й збагнути сутність душі наших героїв. Це допоможе нам замислитися і над своїм буттям, і над проблемами своєї душі.

Епіграфом нашого уроку є слова Ромена Роллана “Добро – не наука, воно – дія”. Але над їхнім змістом ми поміркуємо трохи пізніше.

 

III. Актуалізація опорних знань.

    Вчитель. Люди із серйозними і добрими очима, котрих ви бачите на портретах, писали невеликі за обсягом твори, розповідаючи про якусь незвичайну життєву подію.

Зверніть увагу на портрет Вільяма Портера, людини з усміхненими,такими добрими і трішки сумними очима.

   - Чому в його очах смуток?

А зараз відповідь нам на це питання дадуть наші учні.

Біографія О. Генрі.

Учень 1. О.Генрі – це псевдонім. Справжнє ім'я - Вільям Сідні Портер.

Народився в місті Грінсборо, на півдні США, в сім'ї лікаря, рано втратив матір, вихований тіткою;

Закінчив школу, працював в аптеці дядька;

Два роки провів у Техасі – поправляв здоров'я

Працював на багатьох роботах, а потім став бухгалтером у маленькому банку;

Одружився, з'явилася маленька донечка

Розтрата в банку, в якій не був винен, але винуватця шукати ніколи тому втік;

Хвороба дружини та її смерть. В'язниця.

Учень 2. Новий рік. Різдво – кожен мріє про чудеса. Арештант №34627 сидить у своїй камері і думає, що його донька залишається без подарунка. Вирішив написати оповідання і послати в журнал. Воно мало назву «Різдвяний подарунок свистуна Діка», одержав гонорар, у дівчинки був різдвяний подарунок;

Арештант підписав оповідання О.Генрі.

Чому? Це перше ім'я, що прийшло йому в голову. У в'язниці він був аптекарем і часто користувався довідником Етьєна Остена Генрі. Остен Генрі – автор довідника, що допомагав лікувати фізичні недуги.

Учень 3. Письменник О. Генрі – лікар душ, який став всесвітньо відомим.

Але це стало згодом, а тоді в Америці ніхто не міг розшукати того, хто ховався під псевдонім О. Генрі.

Далі – життя, як новела. Одиноке, самотнє. Пише і друкує оповідання. Писав усього 10 років. Написав 273 новели і роман «Королі і капуста».

Одного разу приходить лист з рідного містечка від Саллі Коломен, з якою дружив у юності. Листування закінчилося тим, що з'явилася нова сім'я. Жили щасливо, в мирі та злагоді з дочкою від першого шлюбу.

Але благополуччя закінчилося скоро – хвороби, діабет та цироз печінки рано звели його в могилу. Йому було всього 48.

Людям залишились його твори, в яких він плаче і сміється, переживає сумніви своїх героїв, їхні перемоги і поразки, радощі й болі.

О Генрі вважають неперевершеним майстром новели.

 

Вчитель. Василь Стефаник і О.Генрі писали невеликі за обсягом твори, розповідаючи про якусь незвичайну життєву подію. Ці твори називаються новелами.

Словникова робота

   - Дайте визначення новели як жанру.

      (Новела (від італ. novella – новина) – невеликий за обсягом епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом)

   - Згадайте особливості новели.

      (Новелі властиві: лаконізм, строга композиція, невелика кількість персонажів, сюжетна простота. динамічність, несподіваний фінал.)

Вчитель. В українській літературі, діти, жанр новели розвинувся дещо пізніше, ніж у світовій літературі. Це кінець XIX-XXст. Період, коли українські письменники прагнули передати ідею визвольної боротьби народу. Тому новелісти, такі як М.Коцюбинський, В.Винниченко, Ольга Кобилянська, Богдан Лепкий і, звичайно, Василь Стефаник, відтворювали у своїх творах життя людей через їх внутрішній світ, через труднощі суспільного буття.

Учень. Василь Стефаник – це письменник, у якого слово йде від серця, з глибини душі. Все пережите і побачене переносить він на папір. Його називають співцем селянської бідноти, рідної Гуцульщини.

Життя Стефаника сповнене особистої драми. У нього рано померла мама, батько ж, дбаючи лише про власний добробут, через місяць вирішив одружитися вдруге. Невимовний біль за матір’ю зробив Стефаника ще чутливішим до болю і горя народу.

У своїй творчості Стефаник розкривав три теми: війни, тяжкого селянського життя і знедоленого дитинства.

 

IV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.

  Вчитель. Саме про новели О.Генрі і Василя Стефаника ми і будемо вести  сьогодні мову.

В житті трапляються такі ситуації, коли необхідно багато сил і терпіння, щоб побороти ті чи інші труднощі. Від уміння людини зібрати свої сили й волю залежить її перемога чи поразка. Саме з такими обставинами зіткнулися герої новели О.Генрі «Останній листок».

 

  1.Бесіда за питаннями:

  - З якими труднощами зіткнулися молоді художниці?

  - Чи однаково поводили себе дівчата?

2. Інсценізація англійською мовою розмови Сью та Джонсі.

Сьогодні до нас завітали дві подруги: Сью зі штату Мен і Джонсі з Каліфорнії. Давайте послухаємо їхню розмову.

    (На дошці ілюстрація І.Семенова „Останній листок”)

 Johnsy: ”Twelve, eleven, ten and nine, then eight and seven”

Sue: “What is it,dear?”

Johnsy: “Six. They’re falling faster now. Three days ago there were almost a hundred. It made my head achs to count them. But now it’s easy. There goes another one. There are only five left now.”

Sue: ”Five what, dear? Tell your Sudie.”

Johnsy: “ Leaves. On the ivy vine. When the last one falls I must go too. I’ve known that for three days. Didn’t the doctor tell you?”

Sue: “Oh, I never heard of such nonsense! What have old ivy leaves to do with your getting well? And you used to love that vine so, you naughty girl. Don’t be a goosey. Why, the doctor told me this morning that your chances for getting well real soon were-let’s see exactly what he said-he said the chances were ten to one. Try to take some broth now, and let Sudie to back to her drawing, so she can sell the editor man with it, and buy port wine for her sick child, and pork chops for her greedy self.”

Johnsy: “You needn’t get any more wine. There goes another. No, I don’t want any broth. That leaves just four. I want to see the last one fall before it gets dark. Then I’ll go too.”

Sue: “Johnsy, dear, will you promise me to keep your eyes closed, and not look out the window untill l am done working? I must hand these drawings in by to-morrow. I need the light, or I would draw the shade down.”

Johnsy: “Couldn’t you draw in the other room?”

Sue: “I’d rather be here by you, besides, I don’t want you to keep looking at those silly ivy leaves.”

Johnsy: “Tell me as soon as you have finished, because I want to see the last one fall. I’m tired of waiting. I’m tired of thinking. I want to turn loose my hold on everything, and go sailing down, down, just like one of those poor, tired leaves.”

Sue: “Try to sleep, I must call Behrman up to be my model  for the old hermit miner. I”ll not be gone a minute. Don’t try to move till I come back.”

 

3. Бесіда:

    - Про що говорять дівчата? Як ви зрозуміли діалог?

   - Хто допоміг Джонсі одужати?

  4. Усне словесне малювання. Завдання учням.

   - Розкажіть, яким ви уявляєте Бермана?

 

5. Виразне читання англійською мовою опису Бермана.

Учень. Old Behrman was a painter who lived on the ground floor beneath them. He was past sixty and had a Michael Agelo’s Moses beard curling down from the head of a satyr along the body of an imp. Behrman was a failure in art. Forty years he had wielded the brush without getting near enough to touch the hem of his Mistress’s robe. He had been always about to paint a masterpiece, but had never yet begun it. For several years he had painted nothing except now and then a daub in the line of commerce or advertising. He earned a little by serving as a model to those young artists in the colony who could not pay the price of a professional. He drank gin to excess, and still talked of his coming masterpiece. For the rest he was a fierce little old man, who scoffed terribly at softness in any one, and who regarded himself as especial mastiffin-waiting to protect the two young artists in the studio above.

 

6. Робота з ілюстрацією Г.Кузнєцова „Шедевр Бермана”.

   - Визначте, який епізод новели відтворено художником?

   - Що ми можемо сказати про героя ілюстрації?

   - А як цей момент зображено у творі? Відповідь підтвердити цитатою.

 

Вчитель. Словникова робота.

Плющ – символ смерті і вічного життя.

Плющ в’ється вгору, так і людина чіпляється за життя, коли хоче вижити, подолавши всі негаразди.

 

7.Проблемне запитання.

   - Символом чого є плющ для Джонсі?

   - А для Бермана?

   Вчитель. Вночі, під холодним осіннім дощем, при слабкому світлі ліхтаря Берман створює на стіні будинку простий малюнок – останній листок плюща, що розбив усі марення Джонсі.

Словникова робота.  

- Що таке шедевр?

Цьому плющеві судилося стати першим і останнім шедевром Бермана, в який він вклав все своє велике серце, що билося в грудях художника-невдахи. Виявляється, шедевром може бути не тільки грандіозне полотно, а й маленький малюнок, якщо він залишив слід у людській душі.

 

Вчитель. Мабуть, кожний, хто прочитав новелу, зрозумів, що таке справжнє співчуття, милосердя, утвердився в думці, що треба бути уважнішими до тих, хто поруч. Також ми дізналися, що шедеври – це не обов’язково ті твори, що знаходяться у музеях, а й ті, завдяки яким не згасає життя.

А зараз  звернімося до новели  В.Стефаника “Кленові листки”.

1. Робота з текстом.

- Яка новина прийшла в дім Івана?

- Чи радий батько народженню четвертої дитини в сім’ї і чому?

- Яке горе сталося в сім'ї?

- Хто з героїв найглибше відчуває ситуацію?

- Що вона робила для дітей, перемагаючи страшний біль у животі?

 

2. Новела „Кленові листки” побудована у формі діалогу.

    Інсценування. Діалог матері з сином.

МАМА: Семенку, ти вже наївся?

СЕМЕНКО: Вже.

МАМА: То озми віничок, покропи землю та й підмети хату. Мама не годна хилєтиси, бо дуже болить усередині. Не кури дуже.

СЕМЕНКО: Уступітьси, бо через вас я не можу замітати.

МАМА: Семенку, а тепер файно вмийся, і Катруся, і Марія найси вмиють, і побігни в збанок води начерпнути, але не впадь у кериницу, не хилєйси дуже.

МАМА: Семенку, піди та нарви огірків у решето, аби мама в горшку наквасила, бо я виджу, що буду слаба та не будете мати що з хлібом їсти. Та й нарви хрону і вишневого листя.

МАМА:Семенку, здойми з грєдок сорочки, аби-м полатала, бо ходите чорні, як ворони.

СЕМЕНКО: Дівки не знають нічого, лише їсти.

МАМА: Вони ще малі, Семенку, як віростуть, та й будуть тобі сорчки прати.

СЕМЕНКО: Я си найму, тай там мені будуть сорчки прати, я їх не потребую.

МАМА: Не тішси, дитинко, службі, бо не раз будеш свої дні оплакувати.

СЕМЕНКО: Аді, дєдя зросли у службі, та й нічо їм не бракує.

МАМА: І ти зростеш у службі, аж шкіра буде репати від того росту.

 

3. Бесіда:

   - Як ви гадаєте, що дає сили матері, триматися за останні ниточки життя?

   - Чи розуміють діти, яка біда їх чекає в майбутньому?

 

4. Виразне читання учителем уривку з твору.

  Вчитель. У слабім, уриванім голосі виливалася її душа і потихоньки спадала між діти і цілувала їх по головах. Слова тихі, невиразні говорили, що кленові листочки розвіялися по пустім полю, і ніхто їх позбирати не годен, і ніколи вони не зазеленіють. Пісня намагалася вийти з хати і полетіти в пусте поле за листочками....

 

   Вчитель. Словникова робота

В українській символіці клен – завжди був символом самотност,. трагедією людського життя, відчуження, нереалізованих можливостей.

 

5. Проблемне запитання.

   - Як ви гадаєте, що означає кленове листя у новелі Стефаника?

 

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Складання порівняльної таблиці.

О.Генрі „Останній листок”	Василь Стефаник „Кленові листки”
Спільне                Жанр творів.                Побудова новел у формі діалогу.                Осінні листки.                Трагічне життя людини.                Смерть героїв.
Відмінне
Новела оптимістична, залишає надію.	Новела трагічна, майбутнє героїв невизначене.

 

2. Робота з епіграфом

- Як ви розумієте ці слова? Як вони співвідносяться з темою уроку?

 

3. Запитання до учнів:

   - Які моральні цінності ви осягнули з розглянутих новел?

   - Що ви відкрили для себе на уроці?

А щоб зрозуміти, які моральні цінності ви осягнули, давайте «виростимо» листочки на Дереві Добра. (на дошці – дерево без листя. Назва дерева – Дерево Добра)

Слова для листочків: допомога; порядність; підтримка; тепло; відданість; доброта; злагода; правда; порозуміння; піклування і т.д.

 

4.Заключне слово вчителя.

Ось і підходить до завершення наш урок – ця коротка мить просвітлення душі на прикладі літературних героїв наших новел. Я хочу, щоб ми з вами навчилися бачити серцем.

Творіть добро, щоб кращим став цей світ,

Не знали горя щоб старі й малі.

Страждання нищіть нанівець,

Слід свій залиште на землі.

Теплом своїм ви серце обігрійте

Тому, хто вже наругу притерпів,

Тому, кому терпіть несила,

Хто горе побороти не зумів.

Байдужими не станьте тільки,

І пам’ятайте, що ми – люди,

Творіть добро, піклуйтеся про інших –

І посвітлішає усюди.

  Л.Сліпненко

 

Як бачите, два різних письменники – американський митець О.Генрі та український класик В.Стефаник – говорять про одне і те саме. А якщо вони пишуть про це, то, напевно, проблема варта того, щоб ми замислювалися над нею.

Я хочу, щоб ви пішли з цього уроку з відкритим питанням, чи була у вас у житті така мить, коли ви побачили себе, свою душу і світ у справжньому вигляді.

 

VI. Виставлення та коментар оцінок.

 

   VII. Домашнє завдання

А) Написати новелу “Моя мить просвітлення душі”

Б) Прочитати новелу О. Генрі “Дари волхвів”. Дати відповіді  на питання. С.240.

В) Зробити малюнки до вивчених новел.