Урок на тему "Види проектної графіки"

Урок № 3 (1 год.)

Тема уроку: Види проектної графіки

Мета уроку: навчальна:ознайомити учнів з теоретичним  поняттями рисунок конструктивний, академічний, стилізований, формалізований; схеми, креслення, декоративні колористичні композиції їх використання у проектній графіці. Визначити відмінності між колористичним графічним зображенням і живописом.

розвиваюча:розвиток наочно-образного мислення, пізнавального інтересу, творчих здібностей учнів;

виховна::виховувати любов до праці, до предмету, творче ставлення до праці

Тип уроку:засвоєння нових знань

Наочність: презентація, плакати

Обладнання: мультимедійна дошка.

Міжпредметні зв'язки: малювання, креслення.

Структура уроку

І. Організаційний момент……………………………………………..	3 хв.
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів………………………..	5 хв.
ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів…………... ІV Повідомлення теми та завдань уроку…………………………....	3 хв. 1 хв.
V. Вивчення нового матеріалу………………………………………	25 хв.
VІ. Закріплення нових знань…………………………………………	7 хв.
VІІІ. Заключна частина…………………………………..………….	5 хв.

 

 

Хід і зміст уроку

І. Організаційний момент.

1.Введення учнів в майстерню після дзвоника;

2. Привітання;

3 Перевірка присутності учнів за журналом;

4. Перевірка підготовленості учнів до заняття;

5. Ознайомлення учнів з планом заняття.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Під час актуалізації опорних знань і вмінь учнів застосовується прийом «Так чи Ні». Вчитель загадує вид рисунку, а задача учнів віднайти відповідь. Головна умова – учні мають послідовно задавати питання, на які вчитель може відповідати лише «так», «ні» чи «не суттєво».

Цей прийом дозволяє формувати навички системного мислення, відбирати потрібні факти, пов'язувати їх між собою у єдиний логічний ланцюжок.

Для того, щоб зменшити галасливість при роботі, вчитель попередньо має зазначити, що питання краще задавати послідовно, не перебиваючи та поважаючи один одного.

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Одним із основних засобів зображення видимого світу є малюнок. Малюнок відомий з давніх-давен і протягом тисячоліть служить людству. Він має величезні образотворчі можливості.

За умовними малюнками, що  залишила людина епохи палеоліту і неоліту, ми дізнаємося про життя, побут, знаряддя праці тощо. Ще в стародавньому світі людина через спостереження передавала дійсність відповідно до об’єктивних законів сприйняття. Плоскі на скельні зображення земляними фарбами тварин, на яких полювала людина, орнаменту, а також декоративні зображення на знаряддях праці свідчать про те, що малюнок був невід’ємний від живопису та гравюри. Велику роль відіграв малюнок у виникненні шрифту, якому передувала піктографія(письмо за допомогою малюнка).

ІV Повідомлення теми та завдань уроку

Тема уроку: Види проектної графіки

На сьогоднішньому занятті ми з’ясуємо найбільш поширені види проектно-графічних зображень (рисунок конструктивний, академічний, стилізований, формалізований; схеми, креслення).  Дізнаємось які бувають декоративні колористичні композиції їх використання у проектній графіці.  Визначимо відмінності між колористичним графічним зображенням і живописом.

V. Вивчення нового матеріалу

Конструктивний малюнок  - це малюнок зовнішніх контурів предметів, як видимих, так і невидимих, виконаних за допомогою ліній побудови. Ви створюєте «каркас» того об'єкта, який збираєтеся намалювати. А для того, щоб створити такий каркас, потрібно проаналізувати зображення. Конструктивний малюнок починається з аналізу.

 Придивіться, подумайте, з чого складається об'єкт? З яких геометричних тіл? А які існують геометричні тіла? Це куб, шар, циліндр, конус чи призма. Якщо ви навчитесь бачити в оточуючих вас предметах геометричні тіла, то ви легко зможете створити каркас, або, точніше, конструктивний малюнок.

Для приклада, візьмемо звичайну пляшку. Вона вміщає в себе циліндр, може бути, конус, також, може бути, шар. Чи наприклад, шафа, або стіл, - складається з чотиригранної призми, або може бути з кубів.

Тому перший крок - навчитися знаходити в усьому, що нас оточує, геометричні тіла. Це допоможе розвинути об’ємне мислення. Других шаг - зображення "каркаса". Потрібно правильно розмістити геометричні тіла, з яких складається зображення, предмет, в просторі.

Тобто потрібно знати, що таке лінія горизонту і як скористатися цими знаннями. Наприклад, коли малюємо звичайний куб, ми показуємо лінії паралельних граней куби, так, щоб вони зійшлися в одній точці на горизонталі. Другий момент, - це осьова лінія. Іона допомагає створювати конструкцію правильно. Наприклад, нам потрібно намалювати два циліндри, різного діаметра. І один циліндр розташувався над іншим. Робимо, наприклад, конструкцію пляшки. Для цього нам потрібна осьова лінія.  Якщо пляшка стоїть, то ця лінія буде вертикальною.

Другим варіантом  конструктивного рисунка може бути пляшка в перспективі , так, як би дивишся на неї збоку і трохи згори. Як у  такому випадку створюємо конструктивний малюнок? Спочатку  малюємо вже не два прямокутника, а два чотиригранних призми з яких потом отримаємо 2 циліндра.

Для того щоб засвоїти  конструктивний малюнок, - треба бачити наскрізь бачить з чого складається те що ми малюємо.

Академічний малюнок - це малюнок, що виконується в рамках класичного підходу до навчання образотворчому мистецтву, з використанням науково-обгрунтованих прийомів і методів зображення об'ємного простору на площині, а також лінійно-конструктивних знань і розуміння форми, що виконується з метою вирішення певних лінійно-конструктивних, тональних, композиційних та інших навчальних завдань. Академічний малюнок ведеться поетапно, з чітким дотриманням вимог знання форми, уміння зображати обсяг, тональним співвідношенням, і найголовніше передає загальну цілісність сприйняття роботи.

Основи академічного малюнка:

1. Особливе значення має конструктивність предмета, в той же час, світлотінь повинна чітко простежуватися і гармонійно розподілятися в композиції.

2. Кожну деталь зображуваного предмета, ділять на різні геометричні форми, поступово прорисовуючи і надаючи визнаний вид кожної формі.

3. Виходячи з конструкції предметів, ви повинні знаходити кордону півтонів, кожен з яких займає свою ділянку площині.

4. Тіні і конструкція предметів промальовувалися одночасно, тому картина на будь-якій стадії опрацювання повинна виглядати як довершений витвір.

5. Від великого до малого. Спочатку робиться начерк і промальовування великих предметів, плавно переходячи до деталей.

Академічний малюнок олівцем

Ця техніка має на увазі використання олівців різної м'якості і твердості. Залежно від ступеня завершення малюнка використовують олівці: Т, ТМ, М, 2М. М'які грифелі рекомендуються для начерку зображень, а також для світлотіньового промальовування обсягів предмета і заповнення фону. У роботі над складними проектами спочатку рекомендується використовувати тверді грифелі, які також застосовують для кінцевого моделювання малюнка.

Академічний малюнок натюрморт

Академічний малюнок натюрморт олівцем починається з розміщення композиції на аркуші паперу. Перш за все ви повинні знайти найбільш вигідний ракурс, визначитися з обсягами і пропорціями, і лише після цього приступати до легкого нанесення начерків.

Академічний малюнок фігури людини

Першою сходинкою на шляху до професійного зображення на папері людської фігури є академічний рисунок гіпсової голови. Перш за все необхідно візуально відзначити пропорції і характерні особливості об'ємної фігури і знайти найкращий ракурс.

 Наступним кроком є рівномірна композиція малюнка щодо аркуша паперу і промальовування начерку, методом, який називається обрубовка голови і являє собою побудову голови з узагальнених форм. Всі пропорції повинні бути виміряні і строго дотримані.

Почати промальовування елементів, які знаходяться ближче до нас, виконати, академічний рисунок носа, академічний рисунок очей, академічний рисунок губи, не заглиблюючись в більш дрібні деталі.

Промальовування дрібних деталей і постановка світлотіней - завершальний етап в малюнку гіпсової голови. Академічний малюнок ноги, руки, тулуба людини також є важливою складовою всього зображення і вимагає грамотного підходу.

Стилізований малюнок – це малюнок який передає ознаки якогось стилю (зразка), наслідує його, тощо: стилізований орнамент, стилізовані квіти.

Формалізований малюнок – це малюнок в якому дизайнер використовує лише форму, не надаючи значення змістові.

Схема - спрощене зображення, викладення чогось у загальних, основних рисах.

Креслення - це документ, що містить графічне зображення виробу (деталі), виконане за допомогою креслярських інструментів на папері, й відомості, необхідні для його виготовлення та контролю.

Декоративні колористичні композиції їх використання у проектній графіці.

Композиція - складання, об’єднання та гармонійне поєднання частин уєдине ціле і загальне. Композиція в образотворчому мистецтві, архітектурі та дизайні - це розташування предметів, фігур, колірних плям за певними законами. Саме композиція надає творові цілісність, підпорядковує його елементи один одному, «тримає» простір, організує його. Композицією називають і сам твір, тобто кінцевий результат діяльності художника.

У художньому конструюванні існують три види композиції: фронтальна, об’ємна, глибинно-просторова.

Будь-яка композиція створюється за допомогою певних засобів та прийомів. Усі вони відіграють важливу роль у розробці конструктивних ідей та посиленні пластичної й емоційної виразності композиції виробу.

ВИДИ КОМПОЗИЦІЇ:

Фронтальна - композиція, розташована в одній площині.

Об'ємна - тривимірна (має довжину, ширину, висоту), сприймається з усіх сторін.

Глибинно-просторова - композиція, що передає глибину простору.

Відмінності між колористичним графічним зображенням і живописом.

Колористичне графічне зображення і живопис – споріднені види мистецтва. Загальним для них є, наприклад, нанесення зображення на будь-яку площину. Але в кожному разі є і свої особливості. З’ясуємо, чим відрізняється графіка від живопису.

 Графіка – мистецтво створення зображень шляхом нанесення на робочу поверхню ліній, штрихів, а також елементів у вигляді крапок і плям.

Живопис – мистецтво написання полотен, найбільш повно зображають дійсність. При створенні твору живописець найчастіше завдає на поверхню рідкі фарби.

Різниця між колористичним графічним зображенням і живописом. В першу чергу два види мистецтва можна розрізнити по застосовуваних образотворчим засобам. У графіку величезну силу набуває лінія. У природі вона сама по собі не існує. Але лінії, проведені по поверхні олівцем або крейдою, дозволяють створювати численні ефектні образи. Штрих в графіку також дуже важливий. Штрихування може бути різною за характером і розташуванням елементів. Крім того, в арсеналі графічних засобів присутні пляма, що заповнює певну частину площині, і крапка.

Дуже помітно відмінність графіки від живопису в плані використання кольору. Як такий він не грає в графіці першорядної ролі. Цінність зображення в даному випадку полягає саме в малюнку. Однак тон поверхні, переважно це папір, вибирається майстром ретельно. Також художнику зовсім не байдуже, який використовувати відтінок барвника матеріалу. Часто композиція є чорно-білою. Іноді для виразності автор привертає до основного ще один або два кольори, рідко більше двох.

Живопис ж заснована на грі кольорів і відтінків. З цим мистецтвом по колористичним можливостями не зрівняється жодна інша. Змішуючи фарби, включаючи в картину різні тональності, художник робить зображення немов живим. Робота традиційно виконується на полотні за допомогою кисті і рідких фарб (але можуть застосовуватися і інші матеріали і поверхню). При цьому важливим є характер мазка. Живопис більш гнучка, ніж графіка. У ній широко використовуються плавні колірні переходи. Фон в мальовничих творах є лише допоміжним компонентом, а часто зовсім відсутня. У той же час продукти графіки відрізняються контрастністю, а фон в таких композиціях стає повноправним учасником.

Графічний малюнок в цілому дуже лаконічний. Кожна його деталь значима і виразна. Слід зазначити, що для створення подібної роботи часто потрібно не так багато часу, як для написання картини. Тому саме графіка першої відгукується на що відбуваються в житті події. На огляд публіки майже моментально виносяться актуальні малюнки, плакати та карикатури. А їх поширенню сприяє існуюча можливість друкувати і тиражувати такі твори. Живописне полотно, в свою чергу, може бути представлено глядачам в оригіналі лише в якомусь певному місці.

 Розібратися, в чому різниця між графікою і живописом, можна, і звернувши увагу на похідні поняття «графічність» і «мальовничість». Так, про графичности картини, написаної фарбами, кажуть при утриманні в творі різких контрастів, скупий кольорової палітри, чіткому розмежуванні зображених деталей. А графічний малюнок називають мальовничим, якщо він відрізняється різноманітністю кольорів і певної художньої гнучкістю.

VІ. Закріплення нових знань

 Використовується метод шести капелюшків. Це проста і ефективна система, що значно збільшує продуктивність праці. У пропонованій системі мислення поділено на шість категорій, з кожною з яких співвіднесена метафоричний капелюх певного кольору. Коли обговорюється питання, кожний із присутніх застосовує до нього конкретний капелюх і всі думають в одному напрямку. Даний капелюх забезпечуючи більш ефективну концентрацію і легкість в управлінні власними думками. Кожний колір має свої функції.

Білий капелюх: Детальна і необхідна інформація. Тільки факти. .Розглядається теоретичне поняття рисунок конструктивний, академічний, стилізований, формалізований; схеми, креслення.

Жовтий капелюх: Символічне відображення оптимізму. Дослідження можливих успіхів і позитивних сторін.

Чорний капелюх: Застерігає і змушує думати критично. Що може статися поганого або що піде не так?

Червоний капелюх: Почуття, ідеї та інтуїтивні прозріння. Назвати відмінності між колористичним графічним зображенням і живописом.

Зелений капелюх: Фокусування на творчості, альтернативних рішеннях, нові можливості та ідеї. Це можливість висловити нові поняття та концепції.

Синій капелюх: Керування розумовими процесами. Гарантія дотримання всіх шести капелюхів.

VІІІ. Заключна частина Вчитель повідомляє про досягнення цілей заняття.