Урок на тему "Я(Ротантика)" - новела про добро і зло в житті та в душі. Проблема внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і обов'язком."

Тема. «Я (Романтика)» – новела про добро і зло в житті та в душі. Проблема внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і обов’язком.

Мета. Допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст новели, розкрити філософський підтекст новели, навчитися пояснювати присвяту новели, символічність образу матері,  з’ясувати проблеми, порушені автором, розкрити філософський підтекст,

характеризувати образ ліричного «я», розвивати уміння аналізувати прозові твори, самостійність мислення, уміння відстоювати власні переконання; виховувати гуманізм і милосердя.

Очікувані результати: учні знають зміст новели, уміють аналізувати твір, висловлюють про нього власну думку, визначають риси індивідуального стилю письменника.

Тип уроку. Комбінований.

Обладнання: мультимедійний проектор, комп’ютерна презентація, видання твору.

                                                        Епіграф.  

…хто від правди ступить
на півметра, -
душа у нього сіра й напівмертва.

Л. Костенко

Перебіг уроку.

1. Вступне слово-звернення вчителя до учнів.

Добро і зло… Проблема вічна. На нашій землі поняття добро сприймається як порядність, милосердя, співпереживання, чесність. А зло – це все те страшне, що заважає людині жити щасливо, примушує страждати. Часто в душі людини протистоять добро і зло. І кожен вільний вибирати свій шлях. Але варто пам’ятати, що людина приходить у світ для добра.

Декілька уроків поспіль ми з вами говорили про «розстріляне відродження», про найтрагічнішу сторінку в історії української культури. Сьогодні мова піде про Миколу Хвильового і його твір «Я(Романтика)». 

• Ваші враження від прочитаної новели (Що відчували, читаючи твір, що переживали, що, можливо, було незрозумілим. Хто із героїв викликав неоднозначні враження).

Слайд 1,2,3 (тема, завдання, епіграф)

ІІ Оголошення теми, мети, епіграфу   уроку.

Слайд (портрет)  Творчість Миколи Хвильового стала по-справжньому видатним явищем в історії української літератури. Хоча за своє коротке життя письменник написав не так вже й багато творів, проте кожен з них – глибокий, насичений психологізмом, хвилюючий.

У збірці «Сині етюди» Хвильовий започаткував такий стилістичний напрям, який назвав «романтика вітаїзму».  Романтика життя. Життєвість українського відродження., ідеал активної, сильної, здатної до боротьби людини. Микола Хвильовий пропагував цю ідею. Він говорив, що романтизм мусить бути активним. Хвильовий писав: Слайд (слова Хвильового)

«Я, знаєте, належу до того художнього напрямку, який сьогодні не в моді. Я…- романтик! Саме відси й іде розхристаність і зворушливе шукання самого себе. Я до безумства люблю небо, трави, зорі, задумливі вечори, ніжні осінні ранки…-усе те, чим так пахне сумно-веселий край нашого строкатого життя… Іще люблю до безумства наші українські степи, де промчалась синя буря громадянської баталії. Я вірю в «загірну комуну» і вірю так божевільно, що можна вмерти! Я – мрійник. Хай живе життя! Хай живе безсмертне слово!»

Діти, хто ж такий романтик? Чи вважаєте ви себе романтиками?

Отже, романтика – це заглиблення в почуття, це ідея, це віра в цю ідею, це прагнення втілити цю ідею.

Учитель. Часто на життєвому шляху  людина потрапляє у скрутну ситуацію.  Із кожної скрутної ситуації є вихід, найважче знайти його і зробити правильний вибір.  Перед вибором поставив письменник і свого героя. Йому прийшлося вибирати між ідеями фанатизму й гуманізму: «Я чекіст, але я і людина». У процесі аналізу новели спробуйте знайти відповідь на запитання: який вибір у цій ситуації зробили б ви? Які людські цінності треба зберігати в будь-якій, навіть найскрутнішій життєвій ситуації?

Висловити власні думки ви можете, осягнувши глибину змісту твору.

Учитель. Грудень 1923 року. Київський театр ім.. Т. Г. Шевченка. У холодній нетопленій залі зібралася кількатисячна аудиторія. Сьогодні читатиме свої твори Миколи Хвильовий. Він вийшов на сцену й глухо прочитав: «Я (Романтика)» «Цвітові яблуні». У залі ніби запахло весною, обличчя посвітлішали, полагіднішали. Та коли автор дочитав останні рядки, запала свинцева тиша. А потім – грім оплесків, які довго не вщухали. Тогочасна преса писала про «глибоке враження на кількатисячну аудиторію» твору Миколи Хвильового. За словами О. Білецького, це найкращий твір не лише в доробку письменника, а й у новітній прозі початку XX століття.

•                   Чому Микола Хвильовий присвятив новелу «Я (Романтика)» «Цвітові яблуні» М. Коцюбинського? ( По-перше, Микола Хвильовий був пильним учнем М. Коцюбинського. По-друге, у «Цвітові яблуні» теж виведено персонаж із роздвоєною свідомістю. Торжествує в цій трагедії творча, життєстверджуюча сила. Тобто все починається з весни, з цвітіння, і з надії на життя.

•                   Як можна пояснити таку досить дивну назву твору Миколи Хвильового «Я (Романтика)»?  ( Сама назва символізує два смислові пласти тексту. «Я» - у центрі уваги перебуває світ оповідача. «Я» - це людина з моральними цінностями. «Романтика»- романтичне осмислення буття та його проблем.  Я означає мій власний світ, а друга назва уточнює простір цього внутрішнього світу. Ним виявляється романтика, яка зводиться до трагедії людської особистості. Вона засліплена ідеологічною ілюзією, переступає через Божий і людський закон. Це загірне, романтичне, злочинне.
•                   Від чийого імені  ведеться оповідь? (Оповідь ведеться з позицій автора-оповідача, безпосереднього учасника подій?
•                   Чому, на вашу думку, розповідь у новелі ведеться від першої особи? (Так краще можна розкрити порухи й стан душі героя.

Підсилюється емоційне враження від твору)

Людськими вчинками керують три речі: любов, бажання слави і страх. Що ж керувало вчинками й думками героя з новели «Я(Романтика)»? Давайте спробуємо розібратись.

Учитель. Читаючи новелу, постійно ставиш собі запитання: чому так відбувається в житті? Адже людство, створюючи нову ідеологію, прагне досягти перш за все миру, спокою, злагоди та справедливості. Але так часто найкращі ідеї переростають у війни, протистояння. Прагнучи рівності прав людини та рівності економічної, людство отримало чи не найстрашнішу ідеологію XX сторіччя – комунізм, який шляхом масових убивств боровся із будь-якою людиною, яка відрізняється від маси.  Як страшно іноді спотворюються найкращі ідеї! Як страшно все це може спотворити душу людини.

Буктрейлер за змістом новели.

 Учитель.  То про  що ж новела? Сформулюйте тему  твору.

Слайд Темою новели є зображення громадянської війни як одного з найтрагічніших явищ в історії України, адже в основі війни лежить руйнація, братовбивство.

Учитель  Які проблеми порушує автор у новелі?

• роздвоєності людської особистості;
• позбавлення людини свідомого вибору, тиск на неї обставин та інших людей;
• чи можливо зрадити рідну матір заради фанатичної ідеї;
• фанатичної віри в ідею та служіння їй;
• вибору між синівською любов'ю та революційним обов'язком;
• життя і смерті;
• добра і зла.

Хто ж є героями новели?

Випереджаюче завдання. Додому вам було завдання: охарактеризувати образи новели.

Робота в групах.

Учні характеризують образи, використовуючи цитати.

І група   Образ матері.

IІ група. Характеристика образу Я.

IIІ група .  Доктор Тагабат.

УI група. Дегенерат.

V група. Андрюша.

• Якою постає матір героя? Характеризуючи образ матері, ми розкриємо проблему добра і зла, між якими точиться запекла боротьба.   Слайд (мати)

 Робота з текстом (зачитати початок твору)

Учні І групи

Примірна відповідь

Учень (У новелі добро уособлюється в образі матері. Матір головного героя новели звати Марією. Мені здається, автор невипадково обирає це імя, приховано порівнює матір Марію із образом Божої Матері, біблійної Марії. Недарма мати стоїть перед образом Марії, зводить руки догори, ніби захищаю­чи «м'ятежного сина».

Образ матері втілює два начала -реальна, земна людина, яка понад усе любить свого сина, є для нього втіленням добра, турботи, всепро­щення і розуміння; а також цей образ вивищується до образу Богородиці. Проте Діва Марія віддала свого сина ради спасіння людства, а в новелі мати  пішла на смерть від рук сина ради його примарної ідеї, що знову-таки зводиться до спасіння народу. Мати - це втілення добра, любові. Вона також зро­била вибір, реалізувавши до кінця материнське призначення - врятувала життя синові ціною влас­ного. Мати викликає у героя переважно тактильні асоціації: він відчуває дотик її рук, тепло тіла.

Протягом сторіч образ  матері був символом спокою, чистоти, людяності. Тож убиваючи матір, головний герой убиває в собі людину, убиває спокій і чистоту. Марія – людська й Божа мати, а ще мати-Україна. Матір приходить до сина, коли він має хвилинку для перепочинку між жорстокими битвами. Але поступово наростає тривога, насувається гроза, син бачить в очах матері дві хрустальні росинки. Чому ж у чудових очах рідної людини сльози, чому плаче мати-Україна?  Мабуть, тому, що син стоїть  над дилемою гуманності й фанатизму. Убивши матір, герой опиняється серед мертвого степу, а над «тихими озерами загірної комуни» зникає світле видиво Богоматері.

• Чому мати не намагається відвернути сина від злочину, не вмовляє, не переконує?  Як зрізаний колос, похилилася вона на мене. (Жито- життя).
• Чи можна прийти до раю, розстрілявши найсвятіше?

Слайд Учитель. Хто такий Я? Яку проблему в образі головного героя порушує автор? 

Учні ІІ групи    Примірна відповідь

(З одного боку це інструмент, який має вершити революційний суд, а з другого – людина, яка вміє любити, бути ніжною, яка невидимою силою любові пов’язана з матір’ю. Він головний у чорному трибуналі, який виносить невинним людям тільки один вирок – розстрілять!  Душа романтика революції розділена навпіл.  Хвильовий по-новому розкрив споконвічну суперечку між життям і смертю. Стомлений син шукає спокою на старечих материнських долонях. «Я – чекіст, але я і людина», - підкреслює головний герой.  Одне я тягнеться до ніжної й доброї матері, інше Я – молиться на той час, який звів його з товаришами з чорного трибуналу.. фанатично віддане ідеям революції, йде на вбивство матері.

Як розуміти фразу: «Шість на моїй совісті? Ні, це неправда. Шість сотень, шість тисяч, шість мільйонів - тьма на моїй совісті!»? Чому після цих слів герой здавлює голову? Як розуміти зміст на­ступної фрази: «Але знову переді мною проносить­ся темна історія цивілізації, і бредуть народи, і віки і сам час...» (Герой усвідомлює, що він не просто вбиває конкретних людей, а знищує їхніх ненаро­джених потомків. Це відкриття вражає його як людину. Однак за мить він знаходить собі виправ­дання, адже вважає себе вершителем історії.)

Прокоментуйте сцену вбивства. Які деталі вражають? Чи можна виправдати героя? (Убивст­во здійснюється у пориві «якоїсь неможливої ра­дості», навіть якщо вона викликана ситуацією на полі бою, то все одно ця деталь вражає; після вбив­ства  Я «дико озирнувся». Він цілує тіло, але залишає його не похованим... Потім цілком віддається волі «сторожа душі» і йде назустріч канонад. Убивши матір, герой повністю помирає духовно. У цьому епізоді Я абсолютно схожий на дегенерата).

Позиція автора: «Я» - «справжній революціонер, чистий перед ідеєю, якій служить, перетворюється на заручника системи, в яку вірить.

Останній крок героя новели «Я (Романти­ка)» - назустріч «загірній комуні». - - Куди веде ця дорога?

слова М.  Жулинського: «Згодом ця жорстока теза юного фанатика кому­ни: "будуть сотні розстрілів" в ім'я наближення "загірної комуни" - втілиться в фантасмагорію сталінських репресій». «Я йшов у нікуди» Триразовий повтор

Учитель. Зверніть увагу, що головний герой убиває матір на узліссі. Узлісся, згідно з міфологічними уявленнями, ― «домівка зла». Зупинка «в місці зла» ― просторі узлісся ― означає остаточну катастрофу героя.

• Чи був інший вибір у головного героя?
• Який вибір у цій ситуації зробили б ви?            Совість!!!

Учитель. Важливо, що героя оточують другорядні персонажі. Сам головний герой називає їх «сторожами його душі». Проте вони не сторожі душі, а навпаки – сторожі темряви, зла, насилля, злочину, які не дають головному героєві повернутися до нормального життя.

Відповіді IIІ групи.        Примірна відповідь

Слайд  Доктор Тагабат розвалився на широкій канапі вдалі від канделябра, і я бачу тільки білу лисину й надто високий лоб. . «Цей доктор iз широким лобом i бiлою лисиною, з холодним розумом i з каменем замiсть серця, ― це ж вiн i мiй безвихiдний хазяїн, мiй звiрячий iнстинкт.

Доктор Тагабат. безглуздо жорстокий п’яниця і людожер, людина зла й безсоромна. Доктор Тагабат — "Сліпий революціонер",  символ безглуздої жорстокості більшовицької революції  "злий геній, зла моя воля", "кат з гільйотини". Він втратив людську подобу, його совість залита алкоголем, він жорстокий і цинічний.

Цей образ показує, до якої катастрофи ведуть народ більшовики.)

Учитель  Його позиція: мета виправдовує будь-які засоби.

• Чи згодні ви з таким твердженням?

• Кого з героїв ще вивів автор у новелі?
• Хто такий дегенерат?

Слайд   ДЕГЕНЕРАТ  – виродок, вироджений) 
людина, що має ознаки фізичного або психічного виродження.

Відповіді IУ групи. Примірна відповідь

Дегенерат – вартовий революції з душею «палача з гільйотини». вірний вартовий із дегенеративною будівлею черепа.

— у дегенерата — низенький лоб, чорна копа розкуйовдженого волосся й приплюснутий ніс. Мені він завжди нагадує каторжника, і я думаю, що він не раз мусів стояти у відділі кримінальної хронічки.

цей дегенерат, завше був солдатом революції, і тільки тоді йшов з поля, коли танули димки й закопували розстріляних).

Учитель. Доктор Тагабат, дегенерат  – люди, у душах яких вірність революції перемогла всі інші вічні цінності.

• У складі чорного трибуналу є ще один представник. Це Андрюша.

Відповіді V групи. Андрюша – єдиний образ чекіста, який викликає співчуття у читачів. Це людина безвольна, яка проти власної волі потрапила до чорного трибуналу, «чекіст мимоволі». Але він кориться, мнеться, підписуючи накази про розстріли, не знаходить у собі сили протистояти злу, знущанню зі звичайних людей, які не вчинили жодного злочину. Саме Андрюша пропонує відпустити матір, але не знаходить потрібних сил та необхідної впевненості, щоб збудити у чиїйсь душі людяність, щоб перемогти «солдата революції».

Хочу сказати, що Андрюша – брат-близнюк героя, його відлуння, дзеркальне відображення того людяного, що жевріє в образі Я.

— На фронт. Я більше не можу тут.

Андрюша знітився, зблід і вийшов із кабінету.

 _ Чи хотіли б ви, щоб на вашому життєвому шляху зустрівся такий Андрюша?   Чому?

Учитель. Чи заслуговує на співчуття Андрюша?

       Учитель. Слайд (схема)   Чи випадковий підбір чекістів? (Ця трійка - яскрава ілюстрація суті сумнозвісної ЧК, різні типажі: «холодний розум і камінь замість серця», «вірний вартовий на чатах» і людина з «кволим розумом», що поступово звикає до свого «права купатися в калюжах крові». Таку характеристику їм дає Я. А ко­жен із цих персонажів - це частинка самого Я.)

Убиваючи матір, герой не одразу усвідомлює, реальність це чи мара, галюцинація. Але розуміє, що це дійсність, «хижа і жорстока, як зграя голодних вовків».  Але хто ж робить її такою? Її створюють саме люди, такі ж хижі й жорстокі. Вони полюють на душі людей, убиваючи їх. Слід пам’ятати, що на наші душі невпинно чатує зло, бо добро і зло співіснують у людині, постійно ведуть боротьбу. І якщо хоч на хвилинку в цій боротьбі дозволити собі стати солдатом певної теорії, то зло переможе. Тож слід поставити на сторожі своєї душі когось надійнішого: добро, вічні загальнолюдські цінності, усвідомлення своїх цілей, причин та наслідків.

Учитель  Як змінюється ставлення головного героя до факту вбивства впродовж новели?

Учень. Новела складається трьох розділів, упродовж котрих змінюється ставлення головного героя до факту вбивства: у першому розділі убивство як явище й особиста причетність до нього є джерелом мук і душевних страждань героя; у другому розділі герой постає людиною без сумнівів і без вагань (влада над життям інших приносить йому майже фізичне задоволення); ...В кабінет увалився цілий натовп черниць. Я цього не бачив, але я це відчував. Я дивився на город. Вечоріло — Я довго не повертався, я смакував: всіх їх через дві години не буде!  третя частина новели ― ілюстрація того, як саме реалізуються доктрини, що відкидають загальнолюдські цінності, природні синівські почуття.

• Слайд  Які моральні уроки новели Миколи Хвильового «Я(Романтика)»?

Орієнтовні відповіді.

• Жахливі й нічого не варті ті ідеї та ідеали, заради яких проливається кров, втрачається совість, здійснюється вбивство матері.
• Людина повинна бути чесною не лише з іншою, а й сама з  собою.
• Треба вміти відстоювати свою життєву позицію.

Фанатизм – не гідне людини явище.

Блажен той муж, воістину блажен,
котрий не був ні блазнем, ні вужем.
І не схибнеться на дорогу зради,
і у лукавих не спита поради.
І не зміняє совість на харчі, -
душа його у Бога на плечі.
І хоч про нього скажуть: навіжений,
то не біда - він все одно блаженний.
І між людей не буде одиноким,
стоятиме, як древо над потоком.
Крилаті з нього вродяться плоди,
і з тих плодів посіються сади.
І вже йому ні слава, ні хула
не зможе вік надборкати крила.

А хто від правди ступить
на півметра, -
душа у нього сіра й напівмертва.
Не буде в ній ні сили, ні мети,
лиш без'язикі корчі німоти.

Куди б не йшов він, на землі і далі,
дощі розмиють слід його сандалій.