Західноукраїнська Народна Республіка.

Тема уроку: ЗахідноУкраїнська Народна Республіка.

Мета уроку: розкрити події пов’язані з розпадом Австро-Угорської імперії і

створення держави на західно-українських землях – ЗУНР;

 розвивати вміння учнів працювати в групах і парах з

історичними документами,       

самостійно робити висновки та узагальнення;

виховувати любов до історичного минулого нашого краю.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання уроку: історичні документи, презентація, уривок документального фільму, роздатковий матеріал.

Епіграф уроку: «У вогні залізо перетворюється на сталь, у боротьбі народ перетворюється на націю.»   (Є. Коновалець)

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Фронтальна бесіда:

• До складу якої держави входили західно-українські землі?
• Чи прагнули західні українці створити власну державу?
• Чи піднімалися питання про західно-українські землі на переговорах в Бересті?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель.

Неминуча поразка Австро-Угорщини у першій світовій війні активізувала визвольний рух на західно-українських землях. В червні 1917 року один із авторитетних депутатів від Галичини Кость Левицький  заявив в Австрійському парламенті, що українці домагаються повної національно-територіальної автономії по її з’єднаних національних територіях Австро –Угорщини. Питання про західно-українські землі були головними і на переговорах в Бересті. Делегація Центральної ради їхала з наміром добитися об’єднання всі етнічних українських земель,  в тому числі східної Галичини, Буковини, Холмщини, та Підляшшя – в єдину соборну державу. Але Німеччина та Австро-Угорщина відмовилися обговорювати це питання, стверджуючи, що це внутрішня справа монархії.

 Тим часом економічне становище Німеччини, а особливо Австрії, було скрутним. Сподіваючись на одержання продовольства з України, граф Чернін змушений був погодитися на укладання додаткового, таємного договору між Австро-Угорщиною та УНР про поділ Галичини на польську та українську, й об’єднання української Галичини з Буковиною в окремий коронний край. Проте ратифікувати його так і не вдалося.

16 жовтня 1918 року коли імперія вже була приречена, з’явився маніфест імператора До моїх вірних австрійських народів, який обіцяв федеративну перебудову держави. … Кожне плем’я на області, яку воно заселяє, творить свій власний державний організм, - відзначалося в маніфесті. Згідно з цим документом 18 жовтня українські парламентарії з Галичини й Буковини, керівники політичних партій та церковні ієрархи – разом 150 чоловік, утворили у Львові Українську Національну Раду, яка мала представницькі функції. Наступного дня вона оголосила про намір об’єднати західноукраїнські землі в єдину Українську державу. Своїх цілей Національна Рада прагнула добитися включно мирними методами.

Чи зможе Українська Національна Рада створити державу на західно-українських землях сьогодні ми дізнаємося на уроці.

IV. Повідомлення теми і мети уроку.

1.Учні записують тему і план уроку у зошитах.

2. Розповідь вчителя.

Нове політичне утворення зразу ж опинилося в гострому конфлікті з поляками. Які також інтенсивно розбудували власну державу й претендували на територію Західної України. Польські державні кола спиралися на місцеве польське населення, якого в західноукраїнських землях, особливо в містах, було досить багато. 28 жовтня вони утворили в Кракові польську ліквідаційну комісію, яка мала завдання розпустити окупаційні органи влади і передати всі повноваження польським. До Львова члени ліквідаційної комісії сподівалися прибути 1 листопада.

У цей критичний момент ініціативу перехопили молоді українські офіцери, яких не задовольняло прагнення Української Національної Ради, мирно і в рамках існуючої законності добитися визнання Української держави. Ситуація за їх переконанням, вимагала рішучих методів боротьби. У вересні 1918 року вони утворили Центральний військовий комітет, що об’єднував керівників гуртків австрійських військових частин Львова. 30 жовтня Центральний військовий комітет почав працювати, як штаб з підготовки повстання. Очолював цю роботу сотник Українського січового стрілецтва Дмитро Вітовський, якого було призначено Наказним отаманом Української Національної Ради.                        ( Історичний портрет сотника Д. Вітовського- попереднє домашнє завдання учнів.)

Напередодні повстання група відомих галицьких діячів планувала зустрітися з намісником Галичини графом Гуйном з проханням підписати маніфест про передачу державної влади Українській Національній Раді. Але ця місія, як і кілька попередніх, зазнала невдачі. Мирне розв’язання конфлікту було неможливим.

Часто історики сперечаються чи було  захоплення влади українцями  у Львові повстанням. Сьогодні ми відтворимо ці події погодинно.

3.Виступи учнів.

Уранці 31 жовтня газети повідомили, що польська влада призначила для Галичини свого комісара,  і вже наступного дня до Львова приїжджає  польська Ліквідаційна комісія для повного перебирання влади.

 В обід зібралось надзвичайне засідання УНР, де більшість погодилася чекати обіцяного Віднем маніфесту. Однак Д.Вітовський від імені Військового комітету рішуче заявив: «якщо цієї ночі ми не візьмемо Львів – завтра його візьмуть поляки.»[12.60-61]

  О 18.00.год. Д.Вітовський провів нараду всіх українських частин Львова. Частина з них вагалися, але рішучість сотника знову взяла верх: розійшлися з чіткими вказівками до дії. Ввечері Д.Вітовський скликає засідання керівників військових організацій на якому розробляється план перевороту і розсилає накази міським і повітовим комісарам краю, у ніч на 1 листопада брати владу.

  Повстання почалося о четвертій годині ранку, о п’ятій годині захопили намісництво і ратушу і заарештували генерала Гуйнова. Вранці 1 листопада Львів майже повністю контролювали українські військові підрозділи.Над ратушею замайорів блакитно-жовтий національний прапор. О сьомій годині ранку Вітовський радісно доповів голові УНРади  , що влада у Львові повністю перейшла до українців.

  Невдовзі стали надходити вісті про швидку перемогу українських військових сил у Станіславові, Коломиї, Тернополі, Бродах, Збаражі та в інших містах та повітах краю. Ранком того ж дня Вітовський висилає телеграму до Києва: «Зайнятий українськими військами Львів посилає поклін Києву, столиці Соборної України.»

Запитання до учнів:

Чи було це повстання, чи просто заповнення вакууму влади?

4.Метод мікрофон.

Вчитель.

1 листопада австрійська влада передала владу у Львові УНР. Цісарський намісник Гуйн ухилився від передачі влади і цю процедуру виконав його заступник українець Децекевич. Ця подія дістала назву Листопадовий зрив.

 В перших числах листопада УНР видає відозву до українського народу, де зазначає, що найвищою владою на українських землях є Українська Національна Рада.[5, 246 ]

Відозва
                  Української Національної Ради
     від 1 листопада 1918 року

                    Український Народе!

•      Голосимо тобі вість про твоє визволення з віковічної  неволі.
  Від  нині  Ти господар своєї землі,  вільний горожанин Української Держави.
•      Дня 19  жовтня  твоєю  волею утворилася на українських землях
  бувшої австро-угорської монархії Українська Держава і її  найвисша власть, Українська Національна Рада.

Вчитель.

9 листопада на засіданні УНР був створений уряд Тимчасовий Державний секретаріат на чолі з Кость-Левицьким.

13 листопада було прийнято « Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої австрійської монархії.

 5.Робота з документом. (Учні самостійно опрацьовують документ і дають відповіді на запитання).

«Держава проголошена на підставі самовизначення народів УНР у Львові 19 жовтня 1918 року охоплює весь простір колишньої Австро-Угорської монархії, заселений переважно українцями має назву Західно Українська Народна Республіка….» [12, 60-61 ]

1. Яку назву мала держава, коли її утворено?
2. У яких межах визначено кордони?
3. Який державний статус задекларовано?
4. Хто представляв народ, яку виборчу систему впровадили?
5. Якими були герб і прапор держави?

Учитель підсумовує творення держави, наголошуючи на формування органів державного управління.
 

6.Робота вгрупах. (Учні за допомогою схем і підручника самостійно визначають соціально-економічну і військову політику ЗУНР.)

Закріплення. Учні представляють свої роботи в групах.

Вчитель підсумовує відповіді учнів і наголошує, що задосить короткий період ЗУНР вдалося створити ефективну систему державного управління, проголосити соціально - економічні реформи і на відміну від УНР, створити досить боєздатну армію Українська Галицька Армія (УГА).

7.Історичний портрет Є. Петрушевича.

8. Зовнішня політика ЗУНР.

Вчитель.

Зовнішня орієнтація уряду ЗУНР була на Англією, яку цікавила карпатська нафта, а також на Ватикан, що був зацікавлений у покатоличенні України. Франція подарувала Англії «мосульску нафту» і Лондон покинув українців. Папа римський також відвернувся від них, бо перестав вірити  у покатоличення України. Не було єдності і східноукраїнським урядом Директорією. Таким чином шанси ЗУНР на виживання були просто мінімальними. [2, 200 ]

9.Події Листопадового зриву в нашому краї.

(Клас ділиться на дві групи групам роздається матеріали про події Листопадового зриву в нашому краї. Учні на основі документів складають невеликі проекти.)

Матеріали до роботи в групах.

Як же відбувався перехід влади до українців на Тернопільщині. У Тернополі австрійський комендант передав військову  владу українцям в особі військового священика, капелана,  Василя Кузьми. А учителі української гімназії разом зі своїми учнями роззброїли жандармів і 39 українців, резервістів австрійського війська  зайняли  державні та міські установи. 1 листопада над містом замайоріли українські прапори. Місто стало одним із центрів ЗУНР. У складі ЗУНР було створене Тернопільське воєводство, яке поділялося на 4 округи:  Тернопільський, Бережанський, Золочівський і Чортківський, а ті в свою чергу на 19 повітів. Головою Повітової Національної Ради став поет П. Карманський.

Нажаль в місті 1 листопада не обійшлося без мародерства. Як згадує наша односельчанка М. Татаринська-Слубова: « В той день, 1 листопада, я вийшла з моїм братом І. Татаринським, старшиною австрійської армії, на залізничний дворець у Тернополі. На двірці ми побачили товпи людей, які грабували крамниці. Мій брат на свою руку прийняв команду і припинив грабунки». [8,44 ]

Душею організаторів повстання став Іван Кучмак ( 1899 – 1977), що був родом з приміської Заднишівки. Був чотарем УСС та УГА. Відзначився в боях за Підволочиськ, Велику Березовицю, Тернопіль. Учасник походу на Велику Україну, боях за Вінницю, Калинівку, Корчин, Брусилів, Київ і т.д. Видатний український художник, він працював у жанрі історичного живопису в США. До Підволочиська прибув з 31 жовтня зі шпиталю у Чернівцях. Тут, разом зі своїми друзями – Тимефієм Дмитровим, Йосипом Масловським, Ярославом Щуром, хорунжим Яворівським, підстаршиною Задуберою не чекаючи вказівок з Тернополя розробив план захоплення Підволочиська. Суть його полягала втому, що з мешканців Заднишівки і Супранівки організовується загін для захоплення станції та казарми, а староміщани беруть на себе жандармерію. Першим загоном керував сам І. Кучмак, а другим Й. Масловський.

Учасники перехоплення влади у Підволочиську – на світлинах: Іван Кучмак, о. Степан Хабурський, Омелян Литвни, Тимко Дмитрів.

Попередньо всі були зібрані у Супранівському ліску, аби сформувати відповідну колону, яка мала підійти до Підволочиська по колії та з Нового світу. Заднишівчани мали увійти по сучасній вул. Данила Галицького, а Староміщина з боку Волочиськ, з боку Балкан мали діяти мешканці містечка, їх було не багато, бо на той час тут українці становили меншість. «Супранівська колона» діяла під керівництвом Ярослава Литвина, Задубери, П. Коненка та І. Цепка з Коршилівки, тут були також люди з Росохуватця, Кам’янок, Клебанівки, Богданівки. В акції захоплення влади брало участь до 2 тис. чоловік, але вони, до того, як були захоплені військові склади, були майже беззбройні, тому був певний ризик і необхідно було приголомшити австрійців несподіванкою. [4, 4]

Учні представляють свої проекти.

V. Перегляд уривку документального фільму «Акт злуки ЗУНР і УНР».

На основі документального фільму і тверджень істориків учні визначають історичне значення Акту злуки ЗУНР і УНР.

10.Метод займи позицію.

Учням пропонується зайняти позицію відносно Акту злуки чи було це великою історичною подією і дійсно обидві держави об’єдналися в єдину соборну державу? Чи соборність України проголошена 22 січня 1919 року не дочекалася своєї повної практичної реалізації?

VI. Підсумок уроку.

VII. Мотивація оцінок за урок, виставлення їх у журнал,щоденники.

VIII. Заключне слово вчителя.

 Нема сорому в тому, щоб бути переможеним в боротьбі за свободу. Навпаки, така порука може стати джерелом духовної обнови, що в нього черпатимуть сили майбутні покоління, що продовжуватимуть цю саму боротьбу на новому історичному етапі.

VIV. Домашнє завдання.