Там земля мила, де мати народила.
3.Тема. Народні традиції, родинні свята і здоров'я. Створення пам'ятки «Як улаштувати веселе свято».
Мета уроку:
формування ключових компетентностей: вміння вчитися – організовувати своє робоче місце, загальнокультурної – дотримуватись традицій українського народу, здоров'язбережувальної – вміти правильно та зручно сидіти за партою;
предметних компетентностей: формувати в учнів уявлення про сімейні стосунки, знайомити із народними традиціями та родинними святами, розвивати вміння піклуватися про членів сім'ї. Поглибити знання учнів про традиційні свята українців, звичаї, обряди, народні ігри та забави. Вчити берегти свою національну культуру. Виховувати прагнення берегти народні традиції.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: малюнок родового дерева, фотографії родин учнів, малюнки із зображенням свят та підписами до них, підручники.
Особливості проведення уроку: урок розроблений з використанням мультимедійної презентації, інтерактивних технологій.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПРНИХ ЗНАНЬ
Гра «Чарівна скринька»
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Бесіда
Ми з вами всі український народ, який складається з родин – великих і малих, дружних і працьовитих. Як могутня річка черпає силу з маленьких джерел, так і наша Україна збагачується родинами.
Прошу поглянути на родинне дерево (малюнок на дошці; коріння – прародичі, стовбур і товсті гілки – дідусі і бабусі, тонкі гілки – батьки, а листочки – діти.)
ІV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
З давніх-давен український народ найголовнішою цінністю у житті вважав здоров'я . Навіть вітаючись і прощаючись, люди бажали один одному здоров'я: «Здоровенькі були!», «Дай, Боже, здоров'я!», «Доброго вам здоров'я!», «Бувайте здорові!», «Ходіть здорові!» та інше. Сьогодні на уроці ми поговоримо про народні традиції здорового способу життя.
V. ПЕРВИННЕ СПРИЙНЯТТЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота з підручником (с.110)
- Уважно роздивіться малюнок.
- Хто головні герої цих мультфільмів?(Козаки)
- Який одяг носили козаки?(Сорочка, шаровари, жупан, пояс, шапка)
- Як називається зачіска козаків? (Запорожці голили голови, залишаючи над лобом чуприну – так званий оселедець. Коли ця чуприна виростала довгою, козак закладав її за вухо. Вусів козаки не підстригали,а змащували смальцем і закручували їх догори. Довгі вуса й чуприна були у запорожців особливою відзнакою.)
- Яка улюблена страва козаків? (Куліш)
- Що зміцнювало здоров'я людей у давні часи? (Вони їли чисті продукти, багато часу проводили на свіжому повітрі, виконували фізичну роботу, багато співали, танцювали)
- В яких випадках сучасні люди співають і танцюють?
РУХАНКА «Асоціації»
Вчитель називає українські народні танці, а діти виконують рухи під музику.
2. Гра «Упізнай свято»
Послухайте уривки з віршів та скажіть, про яке свято в них ідеться.
Мороз всі вікна заплете
Льодком, мов павутинкою.
До нас Снігуронька прийде
З веселою ялинкою. (Новий рік)
У Вифлеємі, в стайні на сіні
Христос народився всім на спасіння!
Люди, радійте, Христа вітайте,
Божому сину славу віддайте. (Різдво)
Бабусі, матусі й Іванці – сестричці
Сашко майже тиждень ладнає гостинці.
До свята весняного встигнути варто,
Усіх привітати із радісним святом! (8 Березня)
На столі духмяна паска,
А круг неї - писанки.
Уділи нам, Боже, ласки
На всі дні, на всі віки! (Великдень)
Не садок розцвів тут, не грядки –
Біля школи хлопчики й дівчатка.
Це вони прийшли сюди з квітками,
Бо сьогодні стали школярами. ( День знань)
3.Бесіда
- Які твої улюблені свята?
- Давайте складемо пам'ятку «Як улаштувати веселе свято?»
* Зібрати друзів;
* визначити мету зустрічі;
* продумати місце проведення свята;
* скласти список конкурсів;
* підібрати улюблену музику;
* приготувати подарунки один одному.
3. Робота з віршем А. Костецького «У гостях» (с.130)
- Чому гості втекли зі свята?
- Які ви знаєте правила гостинності?
VІ ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
Попереду мати йде
І сім'ю свою веде, а маляток поучає:
Ось підходим ми до річки –
Піднімайте лапки вище.
А тепер, мої малята,
Трішки походіть на п'ятах,
На носочках походіть,
Жабенят не розбудіть.
Подивіться вправо-вліво,
Чи немає де поживи?
Нахиліться низько-низько,
На водичку гляньте зблизька.
Щоб були міцними ніжки,
Пострибаємо ми трішки.
VІІ ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1.Перегляд презентації про народні традиції здорового способу життя.
Народні звичаї, які існують віками, позитивно впливають на здоров'я людини. Наші пращури завжди були тісно пов'язані з природою, намагались задобрити її (колядували, щедрували, посипали), щоб забезпечити собі щасливе життя.
Весну зустрічали гаївками, поєднуючи пісні з іграми та танцями на вигонах, пагорбах («Мак», «Огірочки», «Гречка», «Льон», «Подоляночка» та інші). Малеча ходила селом з обрядовим печивом – жайворонками. Закінчували веснянки «кривим танцем», який з'явився з часів нападу татар на нашу землю. Це батьки так вчили своїх дітей заплутувати сліди, щоб по них вороги не прийшли у село. Молодь отримувала великий емоційний заряд після зими, розвивала фізичну спритність, витривалість.
На Великдень популярними були гойдалки, які робили парубки. Вважалось, що повітрям під час гойдання очищалися від злого, ставали здоровими.
Споживання освячених пасок, ковбаси, сиру після молитви при запалених свічках дарувало людям душевний спокій.
На Івана Купала очищалися від гріхів вогнем.
Наші пращури шанобливо ставились до води – освячували її. Йорданську і Стрітенську воду вважали цілющою – її пили, змочували рани і хворі місця, нею умивалися, обливалися, купалися. Це дарувало людям здоров'я і вроду.
В день літнього сонцестояння жінки та дівчата до сходу сонця тягали по луговій траві полотно, потім викручували з нього вологу у відра і вмивалися. Після цього з чистими обличчями та думками плели вінки.
В селах для об'ємної роботи часто організовували толоку, на яку зарошували сусідів та родичів. Безкорисливі, доброзичливі взаємини між людьми – кращі народні традиції здорового способу життя.
Матері обов'язково наспівували дітям колискові пісні з побажаннями здоров'я та гарної долі. Вони не лише присипляли своїх дітей, а й розвивали музикальність, душевну чуйність, ставили свої материнські обереги.
Купання немовляти заряджало дитину позитивною енергією від пестливих рук матері, її ласкавого голосу, цілющих трав.
Відвари і настої зі свяченої верби використовували для лікування багатьох хвороб.
Діти ковтали наввипередки на Вербну неділю вербові «котики», щоб горло не боліло.
2.Робота з прислів'ями.
Українські народні прислів'я свідчать про те, що наші предки завжди вважали здоров'я найголовнішою цінністю. Сьогодні ми вивчимо лише деякі з них.
3.Корисні поради.
Дорогі діти, уявіть собі, що вам треба порадити своїм друзям способи збереження здоров'я.
VІІІ. Підбиття підсумків уроку.
Література: