Тема. Народні загадки і скоромовки.
Мета: формування предметних і ключових компетентностей (комунікативна, читацька, навчання впродовж життя, соціальна); розвиток зв’язного мовлення, творчого мислення, навички співпраці та культури командної роботи; виховувати розуміння доброго у народних піснях, повагу до джерел народної творчості.
Учні: досліджують малі форми усної народної творчості; пояснюють їхнє значення; складають загадки; самостійно будують висловлювання; проявляють фантазію; аналізують почуте; взаємодіють усно; розуміють усну народну творчість; висловлюють припущення на основі почутого; ставлять запитання; беруть участь у колективному обговоренні; висловлюють власне ставлення до змісту прослуханої інформації; користуються формулами мовленнєвого етикету; дотримуються правил спілкування.
Обладнання: виставка «Джерела народної мудрості», «Щоденник вражень».
Хід уроку
I. Вступна частина
1. Мотиваційна хвилинка
Діти: Ось дзвінок сигнал подав —
До роботи час настав.
Тож і ми часу не гаймо,
А урок свій починаймо.
Учитель:Тож сьогодні, любі діти,
Хочу я вам побажати
Всі знання з апетитом
На уроці поглинати.
А щоб ці знання і вміння
Вам не стали тягарем,
Побажаю всім терпіння
І старання.
Тож почнем!
2. Психологічна настанова на урок
- Усі готові до роботи? Пропоную розпочати урок із девізу, що налаштує нас на плідну роботу. Я починаю речення, ви його закінчуєте. Працювати будемо - ... (активно, старанно, вміло, плідно, сумлінно, гарно).
Слухати будемо - ... (уважно, гарно). Міркувати будемо - ... (швидко, нестандартно) Відповідати будемо - ...(правильно, точно, вірно)
— я впевнена, що сьогодні ми проведемо цікавий, творчий, продуктивний урок, на якому зуміємо створити ситуацію успіху. Щоб наша праця була успішною, слід дотримувати таких правил:
— правило «піднятої руки»;
— дружня співпраця у групах;
— уважно слухати пояснення вчителя і учнів;
— активно та творчо працювати.
II. Мовленнєва розминка
— Діти, а хто з вас робив зарядку вранці? (Відповіді учнів.)
— Зараз ми зробимо зарядку для нашого язичка.
1. Робота над чистомовкою.
Ли – ли – ли ― урок почали.
Ри – ри – ри ― чітко говори.
Ви – ви – ви ― слова назви.
Жи – жи – жи ― свою думку скажи.
III. Перевірка домашнього завдання
Конкурс на краще читання з пам’яті та пояснення змісту прислів’я.
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Діти, пригадайте як називається розділ, що ми вивчаємо? («Із джерел народної мудрості»)
— Що належить до усної народної творчості? (Казки, легенди, міфи, прислів’я, приказки, пісеньки)
— Сьогодні на уроці ми розширимо свої знання з усної народної творчості та ознайомимося ще з декількома її видами.
— Українська народна творчість є різноманітною. Наш народ із давніх-давен висловлювався різними влучними висловами, збагачуючи тим самим рідну мову. Такі вислови передають досвід народу: поради, застереження. Це — прислів’я та приказки. З ними ми ознайомилися на попередньому уроці. Сьогодні ми попрацюємо над скоромовками і загадками — золотими зернятами народної мудрості.
V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Робота над загадками
1) Пояснення вчителя.
— Загадка — це цікава задача. Вона має форму питального або розповідного речення, в якому слова часто римуються. У загадках називається не сам предмет, а подібний до нього за істотними ознаками.
2) Читання «ланцюжком» поданих у підручнику с. 57, загадок.
— Проаналізуйте, як побудовані загадки. Знайдіть відгадки.
3) Гра «Загадай — я відгадаю».
Підготовлені учні загадують загадки, а клас відгадує.
4) Робота в групах.
— Складіть загадку: 1-ша група — про рослини; 2-га група — про тварин;
3-тя група — про шкільне приладдя.
Щоб скласти загадку, потрібно:
- порівняти предмет, явище з іншим, схожим за істотною ознакою (наприклад, за кольором, формою, звуком тощо);
- ввести цю ознаку в загадку так, щоб не відразу можна було здогадатися, про що йдеться;
- сформулювати загадку стисло й чітко.
— Послухайте і повторіть.
Заболіло горло у горили,
Бо горила багато говорила.
— Що ми промовляли? (Скоромовку)
— Що означає слово скоромовка? (Скоро мовити — швидко вимовляти.)
— Скоромовки вчать дітей правильно, чітко вимовляти окремі важкі звуки. Часто їх швидке вимовляння перетворює скоромовку на «спотиканку» — той, хто прагне швидко проказати, «спотикаючись», перекручує слова.
Скоромовки — жартівливі вислови, складені із складних для вимови слів. Скоромовки треба читати швидко, водночас звертаючи увагу на правильну вимову слів.
Фізкультхвилинка
3. Робота за підручником (с. 58)
Читання скоромовок.
Читання скоромовки спочатку повільно, потім — швидше, ще швидше, правильно і чітко вимовляючи всі слова.
4. Гра «Дощик»
Діти читають хором:
- Накрапає дощ (тихо).
- Дощ припускає сильніше (голосніше).
- Злива (голосно).
- Дощ слабшає (тихіше).
- Дощ припинився (читання припиняється).
5. Робота в групі. Гра «Упізнай і віднови скоромовку».
Учитель показує ілюстрацію (журавля, солов’я). Учні знаходять скоромовку, відновлюють її і зачитують.
- Назбирав собі на борщ,
Та якраз вперіщив дощ.
Цілий день збирав щавель.
На болоті журавель.
- Має солов’їха всі
втіху солов’ята у тата
всі Всі із всі співучі мов
артисти хистом голосисті
6. Конкурс на кращого читця скоромовок
Учні читають скоромовки спочатку у групі, потім обирають найкращого скоромовця, який презентує роботу групи.
VІ. Підсумок уроку
«Мозковий штурм»
— Які перлини народної творчості ми опрацювали?
— Що таке скоромовка?
— Яку скоромовку запам’ятали? Розкажіть.
— Чому треба зберігати й шанувати такі перлини народної творчості.
— Чи цікавим був урок?
— Що найбільше сподобалося на уроці?
— А що було важким?
VІІ . Домашнє завдання
Скласти дві загадки.