Урок "Наталка як уособлення кращих рис української дівчини, що відстоює людську гідність, бореться за своє щастя"

Тема  уроку:   Наталка  як  уособлення  кращих  рис  української  дівчини,  що

                         відстоює  людську  гідність,  бореться  за  своє  щастя

                         (за  одноіменною  п’єсою  І.П.Котляревського  «Наталка 

                          Полтавка»).

Мета:             ознайомити  учнів  із  драматичною  творчістю  І. Котля-

                         ревського,  опрацювати  зміст  твору,  поглибити  вивчене

                         про  драматичний  твір,  проаналізувати  образ  Наталки,

                          визначити  риси  її  характеру;

                          розвивати  навички  самостійної   роботи,   уяву,

                          спостережливість,     вміння   висловлювати  свої  думки, 

                          робити  висновки     та   узагальнення;

                         виховувати  старшокласників  у  дусі  народної  моралі,

                         прищеплювати    кращі   риси    персонажів   драми  Івана

                         Котляревського  «Наталка  Полтавка»,  виховувати  добре 

                         ставлення  до  батьків,  глибоку  відповідальність   за  особисті

                          вчинки,  вірність  у  коханні.

Обладнання:  збірки  творів  І.П.Котляревського,  портрет  автора,  ілюстрації 

                         до  змісту  твору, презентація,    аудіозапис    пісні,  підручник,

                         текст  твору. 

Тип  уроку:    урок  вивчення  нового  матеріалу. 

 

Епіграф  до  уроку

                                                                      Щастя  дістається  тим,

                                                                      хто  за  нього  бореться.

                                                                                                     П’єр Бомарше

                                                                                                

Довідка.   П’єр Бомарше  -  французький  драматург  і  публіцист  епохи  Просвітництва  XVIII ст.

 

Проблемне  питання:  «Чи  може  бути  Наталка  Полтавка  ідеалом  для  сучасної  української  дівчини?»

 

 

 

 

 

 

                                            Хід  уроку

1. Організаційний  момент.

   Сьогодні  особливий  урок. Будемо  працювати  так,  щоб  були  задоволені  всі.  Побажаємо  один  одному  гарного  настрою.  Нехай  на  нашому  уроці  панує  атмосфера  доброзичливості, творчості,  пізнання  та  успіху.  Подумки  перенесемося  в  мальовниче  українське  село  під  Полтавою,  яке  розкинулося  на  берегах    річки  Ворскли.

2. Оголошення  теми    і  мети  уроку.

Тема  уроку  «Наталка  як  уособлення  кращих  рис  української  дівчини,  що  відстоює  людську  гідність,  бореться  за  своє  щастя»  ( учні  записують  у  зошити). Слайд 1.

   Мету ж нашого уроку, я думаю, ви зможете  визначити    самостійно, давши відповідь на запитання

- З чим    повинні     ознайомитися?

- Що  будемо  розвивати?

- Що маємо виховувати в собі?

        Епіграфом  до  уроку  є  слова  знаменитого  французького    драматурга  і  публіциста  епохи  Просвітництва  XVIII ст.    П’єра   Бомарше:                                           « Щастя  дістається  тим, хто  за  нього  бореться». Слайд 2.

Проблемне  питання:  «Чи  може  бути  Наталка  Полтавка  ідеалом   для  сучасної  української  дівчини?» Слайд 3.

 Визначення  групи  дітей,  які  допоможуть  інсценізувати  уривки  з  твору.

 

           III.    Вивчення  нового  матеріалу.

Учитель.  Небагато  знайдеться  у  світовій  драматургії  творів, які    були  б  такі  популярні  в  народі,  як  безсмертна  «Наталка  Полтавка»  -  одна  з  найкоштовніших  перлин  української  класичної  літератури. У  цьому  році  виповнюється  200 років від  часу  її  першої  постановки  на  сцені,  адже  ця  подія  відбулася  1819 року в Полтаві за участю видатного актора Михайла Щепкіна.

           Визначний  український  драматург  назвав  «Наталку  Полтавку»   І.Котляревського  «праматір’ю  українського  народного  театру».  Цим  драматургом  був  Іван  Карпенко – Карий.  Така  висока  оцінка  свідчить  про  те,  що  ця  драма  стала  явищем  у  літературі  того  часу  і  не  сходить  зі  сцени  і  понині. Справді, саме з цього твору починається наша драматургія, саме ця полтавська дівчина відкрила галерею образів прекрасних українок, якими так захоплюється   цілий світ. Важко знайти твір, який мав би таке довге і щасливе життя. Мабуть, немає в Україні театру, де б не зверталися до цієї п’єси. Все в ній приваблює: і чудова мова, і виразні діалоги, і зворушлива історія кохання…У 1818 році І.П.Котляревського  призначають директором Полтавського театру. З метою збагачення репертуару він створює драму "Наталка Полтавка" і водевіль "Москаль-чарівник", які з успіхом були  поставлені  у 1819 році. Так   на полтавській сцені   з початків нової української драматургії зароджувався національний професійний театр.

            Поштовхом  до  написання  твору  був  справжній  факт.  У  театрі,  де  І.П.Котляревський  був  директором,  працював  селянин  Мефодій.  До  нього  в  гості  приїхала  племінниця.  Котляревський  завітав  до  Мефодія  в  гості  і  познайомився  з  дівчиною.  Вона  розповіла,  що  до   неї  сватається  писарчук,  а  вона  не  хоче  іти  за  нього,  бо  чекає  свого  нареченого,  який  чомусь  забарився  на  заробітках  і  не  повертається  уже  4  роки.  А  писарчук  багатий:  має  воли,  хату  велику,  гроші… І  мати  заставляє  її   іти  заміж  за  нього…

   Прийшовши  додому,  І.Котляревський  почав  писати  драму.

•  Чи  всі  учні  прочитали  «Наталку  Полтавку»? Давайте  перевіримо.

                                              Мозкова  атака

* Якою піснею починається п’єса «Наталка Полтавка» ? («Віють вітри, віють буйні…»).

* Де відбувається дія твору? ( В одному полтавському селі над Ворсклою).

* Яка тема п’єси? (Зображення життя й побуту українських селян на початку XIX  ст.   і    драма кохання бідної селянської дівчини, яка відстоює своє право на щастя).

* Який основний конфлікт твору? (Соціальні перешкоди на шляху одруження закоханих, майнова нерівність).

*  У   якому епізоді розкривається кульмінація п’єси? (Наталка категорично відмовляється вийти заміж за   возного).

* Яка пісня в п’єсі є переробкою відомого твору Г. Сковороди? («Всякому місту -  звичай і права»).

*  Як  визначають  сучасні  літературознавці  за  жанром  твір  «Наталка  Полтавка»?        (Сучасні  літературознавці  називають  її  соціально – побутовою  п’єсою). 

  * Як за жанром автор визначив свою п’єсу? («Малоросійська опера». Феноменальність твору — 22 пісні).          

* Хто з славетних українських композиторів у 1890 році на текст «Наталки Полтавки» написав оперу? (Микола  Лисенко)

  * Скільки  дійових  осіб  у  п’єсі  «Наталка  Полтавка»?  Назвіть  їх. (   Як бачимо, у п'єсі всього шість дійових осіб: Наталка Полтавка, Горпина Терпилиха, Петро, Микола, возний Тетерваковський, виборний Макогоненко).

*Яке  справжнє  прізвище  Наталки? (Терпило).

    Учитель:  П’єса «Наталка Полтавка» прочитана… І, напевне, багатьом із вас сподобалася смілива, енергійна, щира дівчина-українка, у якої багато чого можна повчитися. Вразив і нещасливий Петро, який готовий віддати зароблені гроші, аби його кохана була щасливою і чоловік не дорікав їй бідністю. Ми прощаємо навіть возному.

    Отже,  головний  персонаж  цього  твору -  Наталка  Полтавка. Слайд 4.

 То  хто ж  така Наталка?

Головна героїня однойменної п’єси, дочка  Горпини Терпилихи, бідна дівчина, яка кохає Петра  і   4 роки вірно жде його із заробітків. Вона не кріпачка,  а   вільна, живе з матір’ю, шиттям заробляє собі і матері на життя.

Учитель:    Давайте  подивимося,  що  говорить  сама  про  себе  дівчина,  що  -  люди  про неї,  як  характеризують  Наталку  її  вчинки?  Усе  це  зіставимо  і  зробимо  висновок,  яка  вона,  справжня  українська  дівчина,  які  риси  характеру  притаманні  їй?

          (Звучить пісня  «Ой  я  дівчина  Полтавка»).

 

 Учитель:     Що  говорить  про  себе  Наталка?   Процитуйте   слова  з  пісні.

Учні:  Не  багата  я  і  проста,  но  чесного  роду,

             Не  боюся  прясти,  шити  і  носити  воду.

Учитель:  Що  говорить    про  неї  мати?   Наведіть  рядки  ( перехресна  характеристика  героїні).

Учні: Хоть  і  не  годиться  своєї  дочки  вихваляти,  та  скажу  вам,  що  вона  у  мене  добра  дитина..( Дія  1,  ява  6).

Учитель:  А   виборний?  Зацитуйте.

Учні:  Золото,  не  дівка! Наградив  Бог  Терпилиху  дочкою. Окрім  того,  що  красива,  розумна,  моторна  і  дотепна,  – яке  у   неї  добре  серце,  як  вона  поважає  матір  свою;  шанує  всіх  старших  за  себе;  яка  трудяща,  яка  рукодільниця;   себе,  і  матір  свою  на  світі  держить.( Дія  1,  ява  3).

Тілько  Наталка  не  промах!.. О, розумна  і  догадлива  дівка. ( Дія  1,  ява  3).

Об  розумі    і  добрім  серці  Наталки  нічого  і  говорити:  всі  матері  приміром  ставлять  її  своїм  дочкам. ( Дія 1,  ява  6).

Учитель:  Що  говорить  про  Наталку  возний?

Учні:  Нічого  сказати – теє-то як  його – хороша, хороша  і  вже  в  такім  возрасті…( Дія  1,  ява  3).

    Найкраща  зо  всього  села  і  всіх  прикосновенних  околиць  дівиця. ( Дія  2,  ява  3).

Учитель:  Що  говорить  про  Наталку  Микола?

Правда,  хороша  і  розумна,  а  до  того  і  добра;  тілько  не  багата. ( Дія  2,  ява  4).

 

Учитель:  Отже,  всі  люди,  які  знають  Наталку,  говорять  про  неї  лише  хороші  слова.  Але  до  кінця  людину  можна  пізнати  тільки  в  ділах.  Давайте  застосуємо  це  правило  і  до  Наталки    і  зрозуміємо,  які  діла  говорять  в  її  користь.

  Що  свідчить  про  працьовитість  головної  героїні?

    Учні:  Однією  з  важливих  рис  характеру  Наталки  є  її  працьовитість.  Вона  не  соромиться  буденної  селянської  роботи  -  прясти,  шити,  носити  воду.  Навіть  вперше  перед  глядачами  вона  виступає  саме  в  праці:  вона  не  вийшла  гуляти,  а  йде  з  коромислом  і  відрами,  щоб  принести  з  річки  води.  Праця  для  Наталки  -  органічна  потреба,  і  вона  не  обтяжлива  для  неї.

 

Що свідчить про розум дівчини  та  почуття  власної  гідності?

Учні:  Уже під час першої зустрічі з возним бачимо,  що Наталка розумна, пряма, чесна,  відверта. Вона вміло і вправно відхиляє всі «поползновенія» возного, його замахи на її волю. Вона дає зрозуміти возному,   щоб  його  не  образити,  що залицяння пана зовсім не роблять честі бідній дівчині. І робить це з почуттям власної гідності, моральної вищості над возним: «Гріх   вам   над  бідною  дівчиною  глумитися!  Чи  я  вам  рівня?  Ви  пан,  я  сирота;  ви  багатий,  а  я бідна;  ви  возний,  а  я  простого  роду.  Та  й  по  всьому  я  вам  не  пара».  При  цьому  підкріплює     свої  слова  прислів’ями :  «Знайся  кінь  з  конем,  а  віл  з  волом». Вона не шукає матерiального достатку, навпаки, радіє, що тепер стала рівнею бідному Петрові. На її думку,  в заможного чоловіка бiдна жiнка "буде гiрше наймички, буде кріпачкою".

Яким вбачає для себе Наталка  майбутнє родинне життя?

Учні:  «Жити люб’язно і дружно, бути вірним до смерті і помагати один одному». Її не страшить тяжка праця, бідність, аби весь вік жити з коханим.

 

Які  вчинки  говорять  про  доброту  Наталки?

 Учні:  Наталка  дуже  добра.  Вона  готова  на  самопожертву  ради  матері,  адже  та  уже  стара  і  убита  горем.  Можна  уявити,  яким  би  було  її  життя  зі  старим  і  нелюбим  возним.

 

Які  вчинки  говорять  про  вірність  Наталки?

  Учні:  Чотири  роки  вона  чекає  свого  милого.  Чотири  роки  терпіння,  а  від  милого  ні  вісточки.  Вірність  її  тим  більша,  що  до  неї  в  цей  час  сватаються  і  дяк,  і  волосний  писар,  і  канцелярист,  і  «многії  другії»,  а  вона  відмовляє  всім ( «многим  женихам  піднесла  печеного  гарбуза»),  хоч  мати  не  схвалює  цього.

Прочитайте   слова  Наталки,  які  говорять  про  її  глибоку  віру  в  те,  що  Петро  живий?

Учні:  Так  що ж?  І  він  про  нас  нічого  не  чує,  так  ми  живемо;  то  і  він  жив  і  так  же  пам’ятує    об  нас.

  Серце  моє  за  його  ручається,  і  воно  мені  віщує,  що  він  до  нас  вернеться.

 

Якщо Наталка вірна Петрові,  то чому вона віддає рушники возному?  Яка боротьба проходить у її душі?

Учні:  Наталка щиро кохає Петра, вона віддано чекає   його   кілька років. Проте обставини тиснуть на дівчину, мати схиляє до шлюбу з іншим. Прекрасно описує автор і душевні переживання Наталки, і громадську думку, згідно з якою шлюб за розрахунком сприймається як цілком нормальне явище.

  Який епізод п’єси виправдовує її перед Петром?   

Учні:  Той  епізод,  де  вона  пожаліла  свою  матір  і  пообіцяла  вийти  заміж  за  першого,  хто  до  неї  посватається.

Інсценування  епізоду  1.

Т е р п и л и х а. Ти оп'ять чогось сумуєш, Наталко! Оп'ять щось тобі на думку спало?..

Н а т а л к а. Мені з думки не йде наше безталання.

Т е р п и л и х а. Що ж робить? Три роки уже, як ми по убожеству своєму продали дворик свій на Мазурівці, покинули Полтаву і перейшли сюди жити; покойний твій батько довів нас до сього.

Н а т а л к а. І, мамо!.. Так йому на роду написано, щоб жити багатим до старості, а умерти бідним; він не виноват.

Т е р п и л и х а. Лучче б була я умерла: не терпіла б такої біди, а більше через твою непокорность.

Н а т а л к а (відставляючи  роботу). Через мою непокорность ви біду терпите? Мамо!

Т е р п и л и х а. Аякже? Скілько хороших людей сватались за тебе — розумних, зажиточних і чесних, а ти всім одказала; скажи, в яку надежду?

Н а т а л к а. В надежду на бога. Лучче посідію дівкою, як піду замуж за таких женихів, як на мені сватались. Уже нічого сказать — хороші люди!

Т е р п и л и х а. А чому й ні? Дяк тахтауловський чом не чоловік? Він і письменний, розумний і не без копійки. А волосний писар і підканцелярист Скоробрешенко — чому не люди? Кого ж ти думаєш —може, пана якого або губерського панича? Лучче б всього, якби вийшла за дяка, — мала б вічний хліб; була б перше дячихою, а послі і попадею.

Н а т а л к а. Хотя б і протопопшею, то бог з ним! Нехай вони будуть розумні, багаті і письменнійші од нашого возного, та коли серце моє не лежить до їх і коли мені вони осоружні!.. Та і всі письменні — нехай вони собі тямляться!

Т е р п и л и х а. Знаю, чом тобі всі не люб'язні; Петро нав'яз тобі в зуби. Дурниця все те, що ти думаєш; чотири годи уже, як об нім ні слуху нема, ні послушанія.

Н а т а л к а. Так що ж? Адже і він об нас нічого не чує, та ми живемо; то і він жив і так же пам'ятує об нас, та боїться вернуться.

Т е р п и л и х а. Ти не забула, як покійний твій батько напослідок не злюбив Петра і, умираючи, не дав свого благословенія на твоє з ним замужество; так і мого ніколи не буде… Не плач, дочко! Я тобі не ворог. Правда, Петро добрий парубок, та де ж він? Нехай же прийде, нехай вернеться до нас; він не лежень, трудящий, з ним обідніти до злиднів не можна. Але що ж! Хто відає — може, де запропастився, а може, і одружився де, може, забув і тебе. Тепер так буває, що одну нібито любить, а о другій думає.

Н а т а л к а. Петро не такий; серце моє за його ручається, і воно мені віщує що він до нас вернеться. Якби він знав, що ми тепер так бідні — о, з кінця світа прилинув би до нас на помощ.

Т е р п и л и х а. Не дуже довіряй своєму серцю: сей віщун часто обманює. Придивися, як тепер робиться в світі, та і о Петрі так думай. А лучче, якби ти була мені покорна і мене послухала.

Ти на те ведеш, щоб я не дождала бачити тебе замужем, щоб через твоє упрямство не дожила я віку: бідность, сльози і перебори твої положать мене в домовину. (Плачет).

Н а т а л к а. Не плачте, мамо! Я покоряюсь вашій волі і для вас за первого жениха, вам угодного, піду замуж; перенесу своє горе, забуду Петра і не буду ніколи плакати.

 

Слайд 5.

Учитель:  Важко  уявити,  яким  би  було  життя  Наталки  з  чоловіком,  якого  вона  не  кохає. До  цієї  теми  зверталися  не  лише  письменники,  а  й  художники. Зверніть  увагу  на  репродукцію  картини  Василя  Пукирева  «Нерівний  шлюб»,  яку  художник  написав  у  1862  році. Дівчина  виходить  заміж  за дорослого  чоловіка.  Видно,  як  зверхньо  він  на  неї  дивиться. Мабуть,  наречена  така ж  бідна,  як  і  Наталка.  Вона  ще  зовсім  молода,  низько  похилена  голова,  очі  опущені,  ось – ось   по  щоках  покотиться  сльоза. Мабуть,  у  цей  час  вона  думає  про  своє  майбутнє  життя,  чи  зможе  вона  людям вільно   глянути   після  весілля   в  очі?  І  ким  вона  буде  для  свого  чоловіка,  наймичкою   чи  іграшкою? 

Як же змінюється поведінка Наталки, коли вона дізнається, що її Петро повернувся?

Інсценування  епізоду  2.

Т е р п и л и х а (побачивши  Петра). Ох, мені лихо!

Н а т а л к а. Чого ви лякаєтесь, мамо? Се Петро.

Т е р п и л и х а. Свят, свят, свят! Відкіль він взявся? Се мара!

П е т р о. Ні, се не мара, а се я — Петро, і тілом, і душею.

В о з н и й (до  виборного). Що се за Петро?

В и б о р н и й. Се, мабуть, той, що я вам говорив, Наталчпн любезний, пройдисвіт, ланець.

В о з н и й (до  Петра). Так ти, вашець, Петро? Чи не можна б — теє-то як його — убиратись своєю дорогою, бо ти, кажеться, бачиться, видиться, здається, меж нами лишній.

Н а т а л к а. Почому ж він лишній?

Т е р п и л и х а. І відомо — лишній, коли не в час пришов хати холодити.

П е т р о. Я вам ні в чім не помішаю, кінчайте з богом те, що начали.

Н а т а л к а. Не так-то легко можна окончпти те, що вони начали.

В о з н и й. А по какой би то такой резонной причині?

Н а т а л к а. А по такій причині: коли Петро мій вернувсь, то я не ваша, добродію.

В о з н и й. Однако ж, вашеці проше, ви рушники подавали, сиріч — теє-то як його — ти одружилася зо мною.

Н а т а л к а. Далеко іще до того, щоб я з вами одружилася! Рушники нічого не значать.

 

    Учні:  Дівчина стає сильною,  рішучою, готовою боротися за своє щастя, навіть на відміну від Петра, який здається: «Я вам ні в чім не помішаю, кінчайте те, що начали»,  «Наталко, покорися своїй долі, послухай матері, полюби  пана возного і забудь мене навіки!» Котляревський підкреслює й інші дуже важливі риси характеру Наталки: хоробрість, енергійність i наполегливість у боротьбі за своє щастя, її усвідомлення власної гідності.

   Рішучість  і  наполегливість  у  боротьбі  виявляються  тоді,  коли  Наталка  побачила  Петра.  Вона  рішуче  говорить:  «Клянусь,  що,  окрім  Петра,  ні  з  ким  не  буду».

    Коли  возний  погрожує  Наталці  судом  і  тюрмою,  щоб  силою  примусити  її    піти  з  ним  до  шлюбу,  Наталка  проявляє  сміливість  і  кидає  всім  в  обличчя:  «До  цього  силою  ніхто  мене  не  принудить…» 

 У  цій  сцені  образ  Наталки  розкрито  найглибше.  ЇЇ  розум,  наполегливість  і  енергійність  перемагають.

Чому у боротьбі проти звичаїв свого середовища героїня виявилася переможницею?

Учні:  Під тиском матері і обставин Наталка змушена була відступити від своїх позицій, але поява Петра, що свідчило про його вірність,  зміцнює душевні сили й волю Наталки, знову надихає її на боротьбу. Навіть тоді, коли не тільки мати проти неї, а й сам  Петро відступається, вона мусить захищати права не тільки на власне щастя, а й коханої людини. Вона  не складає зброї, рішуче і сміливо виступає проти наділених владою супротивників,  проти волі матері, ламає «узаконений порядок».

Які риси характеру Наталки допомагають їй у боротьбі за своє щастя?

Учні:  У боротьбі за своє щастя вона не вдається до якихось витівок, змов, обдурювань. Методи її боротьби цілком витікають з характеру: рішуча, щира, мужня, вона прямо і відверто заявляє про своє небажання зв’язати долю з нелюбом, висловлює свої погляди, захищає і відстоює їх, відкидаючи все, що стоїть на її шляху. Захоплюючись сміливістю і послідовністю Наталки, Микола вигукує: «От дівка, що і на краю пропасті не тільки не здригнулась, но і другого піддержує». Образ Наталки змальовано реалістично.

Учитель:    Запишемо в зошит  основні  риси     характеру  Наталки Полтавки. Слайд 6.

Риси характеру Наталки Полтавки

1.Працьовитість.

2.Готовність на самопожертву.

3.Доброта.

4.Самоповага,почуття людської гідності.

5.Шанобливість.

6.Вірність.

7.Чесність, порядність, скромність, дотепність.

8.  Рішучість  і  наполегливість  у  боротьбі  за  своє  щастя.

9. Сміливість.

Отже,  Наталка  Полтавка  не  має  жодної  негативної  риси.

   Можна  сміливо  твердити,  що  це  образ  ідеальної  української  дівчини – селянки.  До  того  ж  слід  додати,  що  це  перший  позитивний  образ  в  українській  літературі.  Дехто  з  дослідників  вважає,  що  він  етнографічно – фольклорній.  Це  означає,  що  в  той  час,  коли  жив  Котляревський,  такою  повинна  була  бути  кожна  дівчина  в  ідеалі.

    Говорячи  про  Наталку,  не  можна  не  звернути  увагу  на  культуру  її  мовлення. Текст  п’єси  щедро  пересипаний  прислів’ями,  приказками.  Знайдіть  їх  і запишіть  у  зошит.

Учні.

1.  Заміж  вийти  -  не  дощову  годину  пересидіти.

2. Ніхто  не  віда,  як  хто  обіда.

3. Лучче  синиця  в  жмені,  ніж  журавель   у   небі.

4. Знайся  кінь  з  конем,  а  віл   з  волом.

5. Спхнути  із  мосту   та  в  воду.

6. Живемо  і  маємося,  як  горох  при  дорозі:  хто  не  схоче,  той  не  вскубне.

7. На  похиле  дерево  і  кози  скачуть.

8. Коли  козак  у   полі,  тоді  віз  на  волі.

9. Де  не  посій,  там  і  вродиться.

10. Нав’яз  в  зуби.

Учитель:  І.Котляревський  ретельно  збирав  фольклорні  зразки  рідного  народу,  а  потім  щедро  їх  використовував  у  своїх  творах,  що  ми  і  бачимо  в   «Наталці  Полтавці». 

 

    Чи  набагато  змінився  ідеал  дівчини  у  наші  часи? 

    Учні:  Нехай  інший  одяг  у  дівчат,  нехай  інші  захоплення (  не  плетіння  та  вишивання,  а  комп’ютер),  нехай  інші  умови  проживання  і  так   далі,  але  кожна  дівчина  і  хлопець  повинні    бути  працьовитими,  добрими,  чесними,  шанобливими,  вірними,  рішучими,  сміливими.  У  кожного  повинні  бути  кращі  риси  характеру,  тоді  така  людина  буде  завжди  щасливою  і  в  сім’ї,  і  на  роботі,  і  в  школі  -  скрізь,  де  б  вона  не  була.

Чи  набагато  змінилися  моральні  цінності   в  Україні  за  200 років?

      Учні:   Ні.  Тому  і  нині  твір  не  сходить  зі  сцен  театрів.  Образ  Наталки  -  класичний  в  українській  літературі.  Він  правдивий.  Наталка  -  родоначальниця  всіх  наступних  образів  жінок.

 Учитель:    Одна  з  виконавиць  ролі  Наталки  Полтавки  сказала  такі  слова:  «Немає  меж  моїй  закоханості   в  цей  образ.  Наталка  назавжди  причарувала  мене  великою  пошаною  до  матері,  до  старших,  працелюбністю,  дівочою  чистотою,  скромністю  і  відданістю  великому  коханню.  Наталка  Котляревського  -  це  гімн  великому  коханню,  цей  образ  буде  приваблювати  ще  не  одне  покоління  людей.  Мені  хотілося  б  побажати  нашим  молодим  дівчатам  та  юнакам  наслідувати  це  велике,  чисте  кохання…»

Зверніть увагу на епіграф: « Щастя дістається тим, хто за нього бореться». Чи погоджуєтеся   ви з такою думкою?

   Учні:Кожен, хто з’являється на світ, претендує на щасливу долю. Але чому одні її мають, а інших вона вперто обминає? Що ж таке щастя? Як його знайти? Погляди на цю вічну, як світ, проблему дуже   різняться. Кажуть: «Щасливими не народжуються, ними стають». І саме в тому, як розуміють герої п'єси своє щастя,  криється конфлікт твору.

Робота  в  групах.

  Які  прислів’я    про  щастя  розкривають  характер  Наталки ,  а  які  інших  персонажів  твору? Відповідь аргументуйте.

Всякий свого щастя коваль.

Не родися красна, а родися щасна.

Не родись багатий, а родись щасливий.

Дожидай долі, то не матимеш і льолі.

Щастя без розуму — торбина дірява.

Не родись багатий та вродливий, а родись при долі і щасливий.

Щастя біжить, а нещастя летить.

Щастя з нещастям на одних санях їздять.

Кому щастя, той на киї випливе.

Щастя має ноги, а біда — роги.

Що написано на роду, того не об'їдеш і на льоду.

Моє щастя таке, як тої курки, що качата водить.

Як не було талану, не буде й долі.

При нещасті і розумний подурнішає.

Із щастя та горя скувалася доля.

Щастя розум одбирає, а нещастя повертає.

Без лиха не бува добра.

Вдар лихом об землю.

Що буде, то буде, а більш копи лиха не буде.

Бува лихо, що плаче, а бува, що й скаче.

Перемелеться лихо — добро буде.

Що буває, те й минає.

Хто горя не бачив, той і щастя не знає.

Справжнє щастя завжди попереду.

Щастя знає, кого шукає.

 

IV. Закріплення  вивченого матеріалу.  Рефлексія

1. «Займи позицію». Слайд 7.

-Чи може бути Наталка ідеалом  для сучасної української дівчини?

-Хто вважає, що Наталка може бути ідеалом для сучасної дівчини, підніміть руку.

-Чому?  Аргументуйте свою думку..

Учні:  Так, Наталка може бути ідеалом, адже з неї можна брати приклад.

Вона шанує матір, старших, працелюбна, скромна, віддана великому коханню, чесна, рішуча, бореться за своє щастя.

2.Метод «Незакінчене речення». Слайд 8.

*На сьогоднішньому уроці я…

*Мені сподобалося…

*Я хотіла б (хотів би)…

*У героїв п’єси я вчуся…

-  Ставлю  оцінки  учням  за  відповіді.

 

V.  Домашнє  завдання. Слайд 9.

Написати  творчу  роботу :  «Чи  може  бути  Наталка  Полтавка  ідеалом  для  сучасної    української  дівчини?»