Урок "Науки, що вивчають людину. Методи дослідження організму людини"

Коваленко І. П.,

учитель біології вищої категорії

старший учитель

КУ ССШ №2

м. Суми, Сумської області

Урок __ 

Дата: ____________

 

Тема:Науки, що вивчають людину.  Методи дослідження організму людини. Значення знань про людину для збереження її здоров’я.

Мета:

Освітня:

розширити знання учнів про біологічні науки, що вивчають людину, про методи дослідження організму людини та значення знань про будову свого організму для збереження здоров’я;

Розвиваюча:

розвивати вміння порівнювати, аналізувати, установлювати причинно-наслідкові зв’язки;

Виховна:

формувати екологічну культуру.

 

Цілі:

учні повинні знати: розділи біології, що вивчають організм людини, методи

          дослідження організму людини;

учні повинні вміти:

• давати відповідну характеристику методам вивчення організму людини, приладам, які для цього використовуються;
• працювати з додатковою літературою, підручником.

учні повинні розуміти:

• значення знань про будову та функції організму людини для збереження здоров’я свого та своїх близьких;
• необхідність дотримання правил здорового способу життя.

Обладнання та матеріали:

проектор, екран, ноутбук

Тип уроку: урок     засвоєння    нових  знань

Міжпредметні зв’язки: історія, медицина, географія

Базові поняття та терміни: цитологія, гістологія, генетика, анатомія, фізіологія, біохімія, ембріологія, гігієна, екологія, медицина, валеологія, мікроскопія, рентгенографія, ультразвукова діагностика (УЗД), електрокардіографія.

Методи та прийоми

 

№	Методи	Форми	Прийоми
1	Інформаційно-рецептивний
	а) словесний	Розповідь, бесіда	Пояснення
	б) наочний	Демонстрація наочних засобів, спостереження
2	Репродуктивний	Відкриті запитання	Конкретизація і закріплення набутих вже знань
3	Проблемно -пошуковий	Проблемний виклад знань, пошукова діяльність учнів	Постановка взаємопов`язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення

 

 

Інноваційні технології навчання:

• Інтерактивні технології:

«Так – ні», «Сенкан», «Дивуй», «Мікрофон», «Утворіть логічні пари», «Мозковий штурм», «Закінчити речення», «Взаємооцінювання»

• ІКТ.

Презентація до уроку за посиланням  https://naurok.com.ua/prezentaciya-nauki-scho-vivchayut-lyudinu-metodi-doslidzhennya-organizmu-lyudini-192700.html

Хід уроку

І. Орієнтація, мотивація діяльності

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку

ІІ. Цілепокладання

1. Актуалізація й корекція опорних знань

«Так – ні»

 Учитель зачитує твердження, а учні погоджуються або не погоджуються з ними.

 Проведення взаємоперевірки.

1. Антропогенез – це процес виникнення і формування людини у процесі еволюції.

2. Біологічні рушійні фактори антропогенезу – це праця та мова.

3. Посилення дії соціальних факторів збільшувало залежність людини від довкілля.

4. Вид Людина розумна належить до роду Гомініди.

5. Здатність до прямоходіння сприяли тому, що хребет має S-подібну форму і чотири вигини.

6. Стопа людини утворює склепіння.

7. Мозковий відділ черепа людини розвинутий менше ніж лицьовий.

8. Соціальні рушійні фактори антропогенезу – це спадкова мінливість, боротьба за існування та природний добір.

9. Особливості будови скелета людини, зумовлені здатністю до прямоходіння і трудовою діяльністю.

10. Людина розумна належить до типу Хордові.

2. Мотивація навчальної діяльності

 «Дивуй»

Розповідь  вчителя.

 Як багато на світі див! Гігантські дерева і велетенські статуї, фантастичні водоспади та вигадливі палаци викликають подив у кожного, хто хоча б раз їх побачив. Але жодне з чудес світу не порівняти з тим, що завжди з нами. Це диво – ми самі!

 Здавалося б, що в кожному з нас незвичайного, дивовижного? Тіло, як тіло, - дві руки, дві ноги, тулуб, голова… Але за цією видимою простотою приховується дуже складний, тонко організований світ.

3. Повідомлення теми, мети, завдань  уроку

Учні разом з учителем формулюють мету, завдання уроку.

4. Визначення очікуваних результатів

 «Мікрофон»

– Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

 

ІІІ. Цілереалізація

1. Сприйняття й первинне усвідомлення  навчального матеріалу, осмислення зв’язків і співвідношень в об’єктах вивчення

Розповідь учителя з елементами бесіди

Протягом століть людина намагається пізнати саму себе. Людину вивчають анатоми і фізіологи, психологи і генетики, антропологи і екологи. Але процес пізнання людини ще триває, є ще чимало нерозгаданих таємниць.

•     Пригадайте біологічні науки, про які ми дізналися під час вивчення представників царства Тварини та царства Рослини. Які з цих наук можуть також вивчати організм людини? (Обговорення відповідей учнів.)

Самостійна робота учнів із термінами з подальшою взаємоперевіркою

Цитологія — наука, що вивчає будову та функції клітин.

Гістологія — наука, що вивчає будову та функції тканин.

Анатомія — наука про будову організму.

Фізіологія — наука про функції та процеси життєдіяльності організму.

Генетика — наука про спадковість і мінливість організмів.

Біохімія — наука про закономірності та особливості перебігу хімічних явищ у живих організмах.

Біофізика — наука, що вивчає закономірності та особливості перебігу фізичних процесів у живих організмах.

Ембріологія — наука, що вивчає закономірності розвитку клітини, тканини та органів зародка.

Гігієна — наука, що вивчає вплив різних факторів на організм та його здоров’я.

Екологія людини — наука, що досліджує вплив на людину природних і соціальних факторів навколишнього середовища.

Медицина — наука, спрямована на зміцнення та охорону здоров’я людини, продовження її життя, запобігання хворобам.

Валеологія — наука, що вивчає методи здорового способу життя.

Повідомлення учня (випереджальне завдання)

Анатомія – наука про будову організму та його органи. Це одна з найдавніших наук: уже первісним мисливцям було відомо, де в тілі людини розташовані життєво важливі органи. В Україні розвиток анатомії розпочався в Києво-Могилянській академії. Українську анатомічну школу ХІХ-ХХ століть представляли Володимир Бец, Олександр Вальтер, Михайло Тихомиров та інші науковці.

Фізіологія – наука про функції та процеси життєдіяльності організму в цілому, його органів, тканин, клітин. Виникнення фізіології як науки пов’язане з ім’ям Вільяма Гарвея, який відкрив замкнений кровообіг (1628 р.). Розвиток фізіології завжди визначався досягненнями анатомії та інших природничих наук. Основним у фізіології є експериментальний метод дослідження, який обґрунтував англійський учений Френсіс Бекон.

Антропологія – наука, що вивчає тілесну природу, походження, еволюцію людини. Як самостійна наука сформувалася в середині ХІХ століття. Українська антропологія ХХ ст.. тісно пов’язана з такими вченими, як Федір Вовк, Анатолій Носов та інші. Основним у цій науці є описовий метод дослідження, основа якого – спостереження.

Вправа «Мікрофон»

•     Що вивчає така комплексна наука, як біологія людини?

(Учитель записує на дошці всі відповіді учнів, а потім допомагає їм сформулювати визначення цього поняття.)

Біологія людини — наука про будову, процеси життєдіяльності, розвиток, походження, еволюцію та географічне розселення людей.

 Розповідь учителя з елементами бесіди, заповнення учнями таблиці «Основні методи дослідження організму людини».

Описати зовнішню будову тіла людини нескладно: будь-яку його частину ми можемо побачити безпосередньо. Проте як з’ясувати, що міститься під шкірним покривом тіла? Одним із найважливіших і найдавніших методів, що дає змогу відповісти на це запитання, є розтин мертвого тіла й вивчення його органів. Невипадково назва науки про будову організму походить від грецького слова «анатоме» — розтинання. Хоча людський організм лікарі вивчали й за часів античності, і за часів середньовіччя, систематичні анатомічні дослідження розпочалися лише в епоху Відродження — після скасування заборони на розтин тіл, накладеної християнською церквою. Засновником анатомії як науки вважають італійського вченого Андреаса Везалія, який у 1543 році написав трактат «Про будову людського тіла». Лише через декілька століть із розвитком фізики вчені-анатоми й лікарі змогли «зазирнути» всередину живого організму людини.

•     Які сучасні методи дослідження організму людини ви знаєте?

(Мікроскопія, рентгенографія, ультразвукова діагностика (УЗД), електрокардіографія тощо).

Завдяки відкриттю рентгенівських променів дослідники вперше одержали зображення внутрішніх органів на спеціальних плівках. Внутрішні органи можна побачити й на моніторі приладу для ультразвукового дослідження (УЗД), піддаючи певні ділянки тіла дії звукових хвиль високої частоти. Щоб роздивитися органи зсередини, застосовують ендоскоп — гнучку пластикову трубку, у якій містяться спеціальні волокна, що проводять світло. Ендоскоп уводять у шлунок, бронхи тощо й через об’єктив, розміщений на зовнішньому кінці приладу, досліджують внутрішню поверхню органа.

Методи дослідження організму людини

Методи	Характеристика
Мікроскопія	Вивчення зразків тканин чи клітин за допомогою мікроскопа
Ультразвукова діагностика	Одержання на екрані зображення внутрішніх органів у результаті відбиття ультразвукових хвиль від їхніх меж
Рентгенографія	Одержання рентгенівських знімків різних органів
Ендоскопія	Введення ендоскопа (зонд з освітлювальним приладом) в порожнини тіла і внутрішніх органів з метою їх огляду та фотографування
Термографія	Одержання інформації про тепловіддачу різних частин тіла
Електроенцефалографія	Реєстрація біострумів мозку при різних станах організму
Сканувальна томографія	Одержання на екрані комп’ютера зображення окремих шарів досліджуваного органа
Електрокардіографія	Реєстрація біострумів серця для визначення стану його працездатності

 

Сьогодні вчені використовують чимало спеціальних приладів, щоб дослідити функціонування органів людини. Електронна мікроскопія дає змогу одержати зображення клітин різних органів, збільшене в сотні тисяч разів. Застосовуючи магніто-резонансну томографію (МРТ), вивчають процеси, які відбуваються в живих тканинах. Цей метод базується на тому, що тканини організму в залежності від їхнього стану по-різному поглинають електромагнітні коливання. Розглядаючи на моніторі комп’ютера зображення, отримане за допомогою МРТ, можна дослідити, які зміни відбуваються в тканинах.

Сучасна людина спромоглася проникнути в глибини атома, вийти у відкритий космос й побувати на Місяці. Проте сьогодні, як і тисячі років тому, її переслідують хвороби. Цього року ми вперше вивчатимемо людський організм. І робитимемо це для того, щоб розв’язати питання – бути здоровим або хворіти. Відомо, що здоров’я на 50% залежить від способу життя, на 20% - від довкілля, ще на 20% - від спадковості й лише на 10% - від рівня розвитку медицини.

Як же зберегти здоров’я? Головне – оволодіти знаннями про себе й уявляти наслідки дії негативних чинників.

 

2. Узагальнення й систематизація знань, застосування їх у різних ситуаціях, наближених до життєвих

«Утворіть логічні пари»

Функції організму	Апарати для їх вимірювання
А робота серця	1 тонометр
Б рівень артеріального тиску	2 глюкометр
В рівень глюкози в крові	3 електрокардіограф
Г знімки внутрішніх органів	4 рентгенівський апарат
	5 електроенцефалограф

 

«Утворіть логічні пари»

Наука	Що вивчає?
А ембріологія	1 наука про функції та процеси життєдіяльності організму
Б фізіологія	2 наука, що вивчає будову та функції клітин
В біохімія	3 наука про закономірності та особливості перебігу хімічних явищ у живих організмах
Г цитологія	4 наука, що вивчає закономірності розвитку клітини, тканини та органів зародка
	5 наука, що вивчає методи здорового способу життя

 

«Мозковий штурм»

• Чому загартована людина легше переносить вплив несприятливих чинників навколишнього середовища?

 «Фізкультхвилинка»

Виберіть чинники, які покращують ваше здоров’я. Якщо чинник призводить до погіршення здоров’я – присядьте, якщо до покращення – стрибніть вгору та плескайте в долоні:

1. тривале перебування біля телевізора;

2. постійне психічне напруження;

3. раціональне харчування;

4. регулярна фізична активність;

5. куріння;

6. загартовування;

7. чергування періодів праці та відпочинку.

3. Повідомлення  домашнього завдання

• опрацювати § 4;
• відповісти на запитання до §4  (с. 24);
• індивідуальне завдання: складіть схему «Взаємозв’язок наук про людину.»*

ІV. Рефлексивно-оцінюючий

1. Підведення підсумків уроку
2. Рефлексія

 «Закінчити речення»

• На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…
• Урок важливий, тому що…
• Мені сподобалося…
• Мені не сподобалося…
• Від наступного уроку я чекаю…

 «Побажання другові»

Побажайте своїм однокласникам міцного здоров’я та довгих років життя.

3. Цінування, оцінювання

«Взаємооцінювання»

 Учні виставлять один-одному оцінки, аргументуючи їх. Учитель, за необхідності їх коригує

 

 

Використані джерела:

1. Біологія: підручник для 8-го класу загальноосвітніх навчальних закладів/

Н. Ю. Матяш (та ін.) – Київ: Генеза, 2016. – 288с.: іл.

2. Біологія. Уроки. 8 клас/ К. Шуліка; упорядкування С Агапшук. – Київ: «Вид. дім «Перше вересня», 2016. – т248с. – (Бібліотека «Шкільного світу»)

3.  Усі уроки біології. 9 клас. - Х.: Вид. група «Основа», 2009. - 287 с. - (Серія «12-річна школа»).
4.  Біологія. 9 клас. Дидактичні матеріали до курсу. Випуск 1. - Х.: Вид. група «Основа», 2009. - 127 с. - (Б-ка журн. «Біологія»; Вип. 6 (78)).