Урок. "Неопалима купина", "Як виникли Карпати", "Чому в морі є перлини і мушлі". Уявлення про добро і зло

Тема.           «Неопалима купина», «Як виникли Карпати», «Чому в морі є перли і мушлі». Уявлення про добро і зло

Мета:

• навчальна: продовжити ознайомлення   учнів з міфологічними творами, розкрити тему, ідею, основну думку, їх ідейно-художнє багатство, отримати уявлення про боротьбу добра і зла в художній літературі;
• виховна:  сприяти виробленню і учнів навичок читання, прищеплювати шанобливе ставлення до первісних уявлень людей;
• розвивальна: виховувати в дітей почуття патріотизму, формувати світогляд та кругозір учнів.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

    І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

    1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

    2. Перевірка домашнього завдання

• Що таке міф? Чого навчають міфи?
• Чи знайшли ви  в міфах про Берегиню та Дажбога якісь фантастичні та реальні події?

     3.  Актуалізація опорних знань

•  Чи могли в міфах відбуватись якісь події  насправді?
• Пригадайте з географії, які версії виникнення гір ви знаєте? Звідки на­справді вони взялися?
• Назвіть речі або матеріали, які, на вашу думку, не можуть го­ріти в огні. Чому це відбувається?
• Що таке «мушлі»? Чи знаєте ви, з чого вони утворюються?
• Які вчинки ви вважаєте добрими, а які — лихими? Як ви від­різняєте добро та зло в повсякденному житті?
• Чи можуть добрі люди робити погані вчинки та навпаки? Об­ґрунтуйте свою думку.

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

     Діти, погляньте навколо себе — усе, що нас оточує, було створе­но або людьми, або вищими силами. І якщо можна зрозуміти, хто зробив парту,  стіл, книгу, класну дошку та вікно, то звідки насправді взялися озера, річки, гори, дерева? Чи замислювались ви над тим, хто або що сприяло їхній по­яві? Природознавчі науки дадуть вам чіткі відповіді на це питання, але художня література має свої, більш цікаві версії та історії, з якими  ми ознайомимось сьогодні на уроці.

2.  Читання та аналіз міфів

 «Неопалима купина».

Цікава  інформація за змістом тексту.

 Ікона Божої Матері «Неопалима Купина» відкриває старозавітне пророцтво, що вказувало на Богоматір. Неопалима Купина—це кущ, якого бачив пророк Мойсей,– що він горів у вогні, але не згорав. Це знаменувало зачаття Божою Матір’ю Ісуса Христа від Духа Святого. Будучи Матір’ю вона залишалася Дівою. За іншим переданням, Богоматір, народившись на грішній землі, перебувала чистою, непричетною до гріха. За народним повір’ям, ікона ця береже від пожежі.
«Неопалима Купина» зображується, іноді в охопленого полум’ям куща, над яким здіймається видима до пояса Богородиця з Дитям на руках. Це зображення зустрічається рідко! Найчастіше зображується восьмикутна зірка, що оточує Богоматір. Зірка складена з двох чотирикутників: червоний—образ вогню, зелений нагадує кущ. По кутках ікони чотири символи, що згадуються в Апокаліпсисі: чоловік, лев, бик, і орел а також Архангели Михаїл, Рафаїл, Уриїл, Салафаїл, Варахіїл і Гавриїл. В правій руці Пречистої Діви іноді малюється драбина, прихилина верхнім кінцем до плеча Богоматері—знамення того, що вона піднесла людство на небо. Іноді пишуть ще Врата і Жезл—символ Спасителя! Найдавніша ікона, за переказом, написана на камені тієї скелі, де Мойсей бачив таємничий кущ. 1390р. палестинськими монахами вона принесена в Москву і знаходиться нині в Благовіщенському Соборі

Отже, Неопалима купина — у Біблії це терновий кущ, що горить, але не згорає, у якому Бог з’явився Мойсею, що пас овець у пустелі по­близу гори Синай. Коли Мойсей підійшов до куща, щоб поглянути, «чому кущ горить вогнем, але не згорає», Бог звернувся до нього з куща, що горів, призвавши вивести народ Ізраїлю з Єгипту в зем­лю Обітовану.

Неопалимою купиною в народі називають ясенець. Ясенці — дуже гарні рослини. Мають привабливі білі або рожеві п’яти­пелюсткові квіти, зібрані в китицеподібні суцвіття. Причому чотири пелюстки спрямовані вгору, а п’ята — донизу. Чіткі темніші жилки на пелюстках збігаються в центральній частині квітки, де на її дні міститься нектар. Ясенець має цупке темно-зелене непарно-перисте листя, схоже формою на листочки ясена. Мабуть, тому і назвали її лагідним словом «ясенець». Ця рослина густо вкрита великою кількістю буро-чорних волосинок. Це своєрідні мініатюрні резерву­ари, наповнені ефірною олією. Завдяки їй ясенець має запах, схожий на суміш ароматів кориці та камфори. Спекотної літньої пори ефірна олія починає випаровуватися. Може трапитися самозаймання. Квіт­ка сама спалахує тремтливим зеленувато-блакитним або рожевим полум’ям. Кілька секунд ясенець стоїть, оповитий вогнем. Та ще мить, і полум’я гасне, а рослина продовжує стояти неушкодженою. Бо ж горіла не вона сама, а легкі речовини в повітрі навколо неї.

Зустрівши ясенець у природі, будьте обережними. Речовини, які він виділяє, можуть викликати враження шкіри, отруєння ор­ганізму. Крім того, це — рідкісна рослина, що має лікувальні влас­тивості. Ще за старослов’янських часів ясенець використовували для лікування різноманітних захворювань. У XII столітті в країнах Сходу його застосовували як добрий засіб від укусів змій. Нині на­стій трави ясенця дає значний ефект у разі лікування захворювань шкіри.

        Робота в робочих зошитах.

          Тема: зображення боротьби мешканців Дорогобужа з польськими та угорськими завойовниками, осади Дорогобужа загарбниками, демон­стрування сили і духовної міцності мешканців міста.

 Ідея: ствердження незнищенності української землі та її народу уславлення незламного духу українців перед облич­чям небезпеки.

           Основна думка: “Неопалима Купина” – це поетичне зображення долі України та українського народу. Яких тільки бід не випадало на наш край. Його палили, плюндрували, грабували, нищили століттями різні заброди, висмоктували животворні сили, забороняли українську мову і культуру, викорчовували саму назву Україна. Купина -  незнищенність нашої Вітчизни, незнищенність нашого народу – ось, що символізує рожево-квітна Неопалима купина.

Виразне читання легенди.

 Аналіз твору «Неопалима купина» у формі бесіди за пи­таннями:

• Як можна охарактеризувати дію королів по відношенню до мешканців міста Дорогобужа?
• Прочитайте, що передав посланець від оборонців міста королю. Як це зрозуміти? («Мені старійшини доручили передати тільки це. А ще веліли сказати: якщо вам цього зілля замало, то ось довкола вас на пагорбі його цвіте скільки завгодно.... Воно горить і не згорає».)
• Що символізує рослина неопалимого зела? (Ствердження незнищенності української, землі та її, народу.)
• Опишіть ікону «Неопалима купина». Яке її призначення?  («На ній зображення Богородиці з Сином на руках вписується у восьмикутну зірку, яка складається з двох — червоного і зеленого — чотирикутників з гострими кутами й увігнутими всередину сторонами. Зелений колір означає кущ купини, червоний — полум'я, яке охоронило рослину. Ця ікона, виставлена у храмі чи в хаті, нібито оберігає приміщення від пожежі та блискавки».)

• Аргументуйте, що на прикладі цього твору переважає — сила чи мудрість?
• Поясніть, чому неопалима купина — поетичне відображення долі України та українського народу.
• Протиставте поведінку оборонців Дорогобужа і королів-завойовників.

• Про яку квітку йдеться в оповіді?
• 3 якою метою чужоземці прийшли до Дорогобужа?
• Як тлумачили ворожі володарі відповідь мешканців?
• Чим дивувала ворогів не бачена ними раніше квітка?
• На вашу думку, які риси характеру притаманні загарбникам та мешканцям міста?
• Що несе в собі образ неопалимої купини для України?

•  Що нового ви дізналися з цієї легенди?

3. Цікава інформація за змістом тексту.

Карпати — гірська система на сході України, найбільша висота в Україні — гора Говерла (2061 м). У Карпатах знаходиться значна частина всіх лісів України. Карпатські гори відносно молоді — їм понад 25 мільйонів років.

Назва «Карпати» має давньовічну історію і такі значення у пере­кладі, як «камінь», «купа каміння», «значні нерівності», «підводні каміння», «значні стовбури», або «коріння».

 Тема: історія утворення Карпатських гір за народним повір’ям.

      Ідея: перемога справедливості та правди над кривдою та ґнітом.

     Виразне читання легенди.

     Аналіз твору «Як виникли Карпати» у формі бесіди за пи­таннями:

• Що ви знаєте про гори Закарпаття?

• Який ландшафт був навкруги в той час?
• Які відносини були між господарем та його людьми?
• Хто такий Карпо? Охарактеризуйте цього персонажа.
• Які почуття викликає у вас велетень Силун?
• Чому природа допомогла Карпові здолати велетня?
• Як, за легендою, Силун пов’язаний з утворенням Карпат?
• Чому гори дістали таку назву? Як назвали озеро біля них?
• Чи знаєте ви які-небудь інші легенди про утворення Карпат?

4 «Чому в морі є перли і мушлі».

Цікава інформація за змістом тексту.

Мушля, черепашка — це захисний скелетний утвір, що вкриває тіло багатьох найпростіших, більшості молюсків, плечоногих та деяких ракопо­дібних. Для практичного використання та колекціонування най­більше значення мають мушлі молюсків.

З мушель молюсків з давніх часів виготовляли посудини, лож­ки, ножі, скребки, риболовні крючки, сигнальні ріжки, амулети, прикраси, навіть гроші. З деяких мушель добувають перламутр, а з інших — складаються вапняки та інші осадкові породи, що правлять за будівельний матеріал. Мушлі давно стали предметом колекціонування науковців, художників та прихильників мис­тецтв. Особливо поціновувались великі за розміром мушлі, ними навіть викладали тло картин або екзотичні фігури.

Перлина (рос. жемчуг, англ. реагls) — виникає всередині мушлі, коли туди потрапляє стороння речовина (напр., піщинка), схожа на перламутрове зерно кулястої форми. Розміри перлів — від мікро­скопічних до голубиного яйця. Колір білий, рожевий, жовтуватий, іноді — чорний. Розрізняють перли морські і річкові.

Найбільша морська перлина («Перлина Аллаха») важить 6,370 кг. Її виловили 7 травня 1934 року. Перли вирощують також штучно. Прикраси із перлів були відомі чи не з доісторичних часів, це один із ранніх дорогоцінних каменів, відомих людині.

Перли — надзвичайно «живі» самоцвіти. Ніжні, ледве помітні м’які переливи кольорів, плями яскравого світла плями на гладкій ма­товій поверхні, акуратної природної кулеподібна форма. Не випадково поняття «перлина» стало синонімом всього красивого та досконалого.

За переказами, перли сприяють довголіттю, процвітанню та до­бробуту, оберігають від невірних друзів. Вважалось, що перли да­рують його володарю розсудливість, тому його ніхто і ніколи не об­дурить. Вони вважались символом чистоти, тому в багатьох країнах вони — обов’язковий компонент у весільному наряді нареченої.

 Тема: легенда про виникнення перлів та мушель.

 Ідея: роль природи в появі нових творінь.

 Виразне читання легенди.

 Обговорення за питаннями:

• Скажіть, мушлі й черепашки це одне й те саме поняття? Поясніть свою думку.
• Що таке мушлі? Звідки вони беруться?
• Як з’являються перлини? Що сприяє цьому?
• Чи сподобалась вам легенда? Який зв’язок вона має з реаль­ністю?

5. Уявлення про добро і зло

Добро́ — категорія етики, якою позитивно оцінюють певну поведінку, явища чи події. Добро — благо, моральне, правильне, стверджувальне, позитивний початок, корисне, пожиточне.. Людській волі є властивим бажання добра, краси або правдивого щастя. Кожна людина гостро відчуває природне бажання добра, яке б зробило її щасливою. Добро протистоїть злу, поганому, руйнівному, нега­тивному початку.

Зло — це щось погане, якась кривда та  несправедливість. Тобто все, що викликає в нас незадоволення, огиду, або взагалі оцінюється нами негативно.

У душі кожної людини завжди живуть ці дві несумісні проти­лежності — добро і зло. Хто з них переможе, такою і буде людина. Дуже важливо, щоб душі більшості з нас були чистими, щедрими, щоб зло не мало змоги оселитися там і перемогти.

Пригадайте ті казки, які розповідали вам бабусі,— у них за­вжди перемагають справедливість, правда, добро, незважаючи на важкі перешкоди та вчинки поганих персонажів. У них герої знешкоджують страховиськ, відьом, підступних тварин. У казках завжди щасливий кінець. Завдяки їм ми знайомимось із добрими героями: хоробрими воїнами, відважними принцами, богатирям, намагаючись наслідувати їх, та недолюблюючи поганих — Чахлика невмирущого, Бабу-Ягу тощо. Казки вчать доброти, милосердя, любові, вони — наші перші вчителі.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1.    Про язичницьких богів ідеться в легенді (міфі)

А «Берегиня»

Б «Неопалима купина»

В «Як виникли Карпати»

Г «Чому в морі є перли і мушлі»

2.    Установіть відповідність.

3. Установіть відповідність.

4.    Поясніть, за якими ознаками твір «Берегиня» — міф, а «Як виникли Карпати» — легенда.

5.    Який момент у міфі «Берегиня» найбільш емоційно напружений? Чому ви так уважаєте?

   Випишіть у робочий зошит імена героїв міфу «Берегиня» у дві колонки: у першу тих, хто належить до світу добра й світла, у другу — до світу зла та темряви.

V.  ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Добро і зло зустрічаються не тільки в легендах та міфах, вони повсякчас навколо нас. Ми маємо навчитись одне від іншого та творити добро, щоб зло ніколи не перемогло.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати вивчені міфи, укласти таблицю добрих та лихих персо­нажів. Написати міні-твір (5-10 речень) на тему «Чи завжди я роблю добрі вчинки?».