Урок "Нова економічна політика"

Розділ 3 «Провідні держави світу в міжвоєнний період»

Тема : «Нова економічна політика»

Мета уроку:

1. Актуалізувати знання учнів щодо суспільних явищ в Росії «громадянська війна» та «військовий комунізм»; визначити причини та основну мету проведення нової економічної політики; охарактеризувати зміст НЕПу в різних сферах життя; вказати на протиріччя НЕПу; визначити наслідки нової економічної політики більшовиків; ознайомити з основними поняттями теми: «НЕП», «госпрозрахунок», «продподаток», «концесія»;  
2. Розвивати критичне мислення, комунікативні здібності, хронологічну, логічну та аксеологічні предметні компетенції;   
3. Формувати життєву позицію людини як стратега у відношенні до свого минулого, сучасного, майбутнього; впливати на розвиток в учнів усвідомлення відповідальності людини за власне життя.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Методичне забезпечення: підручник, роздатковий матеріал, мультимедійна презентація, історичне джерело

Дати: 1921-1929 – нова економічна політика

Поняття: госпрозрахунок, концесія, НЕП, продподаток

Структура уроку.

І. Організаційна частина

ІІ. Основна частина

1. Актуалізація опорних знань і умінь

Методичний прийом «Прогнозування за ілюстрацією». Робота з візуальними джерелами

Методичний прийом «Ромашка Блума»

2. Мотивація  навчальної та пізнавальної діяльності

Методичний прийом «Чотири погляди»

Ознайомлення  учнів з темою та метою заняття. Запис плану заняття.

3. Вивчення нового матеріалу

Форма роботи – індивідуальна.

Методичні прийоми: «Евристична бесіда», «Фронтальне опитування», «Табличний метод», «Робота з історичним джерелом»

 ІІІ. Заключна частина

4. Закріплення нових знань та вмінь

Методичний прийом «Фронтальне опитування» (перевірка заповненої таблиці)

Прийом «Чотири погляди» (перевірка вірного твердження)

Методичний прийом «Прес»

5. Коментар відповідей студентів. Оцінювання.
6. Висновки вчителя.
7. Домашнє завдання.

Хід уроку.

І. Організаційна частина

ІІ. Основна частина

1.Актуалізація опорних знань і умінь

Методичний прийом «Прогнозування за ілюстрацією»

1.1.Вчитель:  Подивиться на картину та спробуйте  визначити історію якої країни ми будемо сьогодні вивчати? (слайд 2)

Очікувана відповідь: Росія

1.2.Вчитель: Перед вами ілюстративний ряд, як називається цей вид мистецтва?

                  До яких подій в історії Росії відносяться ці плакати? (слайд 3)

Очікувана відповідь: плакат; жовтнева революція, продрозкладка, «військовий комунізм»,  громадянська війна

1.3.Методичний прийом «Ромашка Блума»

Вчитель: Що ви знаєте про такі події в історії Росії як  громадянська війна та військовій комунізм?

Робота  для 2 варіантів. Учні отримують роздатковий матеріал з питаннями, на які потрібно надати відповідь протягом 5 хв. (Додаток 1 Слайд 4)

Коментар відповідей.

2.Мотивація  навчальної та пізнавальної діяльності студентів

Вчитель: Громадянська війна та політика військового комунізму призвела до глибокої соціально-економічної та політичної кризи. Більшовики реально могли загубити владу.

Спробуємо передбачити реакцію Леніна, як керівника держави, на цю кризу.

Метод «Чотири погляди».  На робочих столах ви маєте картки чотирьох кольорів. Якщо ви обираєте картку червоного кольору то ви вважаєте, що Ленін буде продовжувати політику військового комунізм,у так як лише завдяки терору, репресіям та насиллю можна утримати владу в своїх руках. Якщо обираєте картку жовтого кольору, то Ви вважаєте, що Ленін відмовиться від командних висот в політиці, економіці та ідеології, тобто все повертається до минулого. Картка зеленого кольору – Ленін зробить тактичний маневр, при якому, з одного боку збережеться командно система управління, з іншого – будуть зроблені тимчасові поступки небільшовицьким силам. Якщо Ви обираєте картку синього кольору, то Ви вважаєте, що Ленін проведе повне реформування економічної та політичної систем, яке буде спрямовано на утвердження СРСР на арені. (слайд 5)

Пропоную проголосувати. (Усні роблять вибір. Вчитель підраховує результат). Ми повернемось до результатів голосування в кінці уроку.

Запишіть тему та план  уроку. (Слайд 6)

Тема: Нова економічна політика (НЕП) 1921-1929 рр.

План:

1. Причини проведення нової економічної політики.
2. Заходи НЕПу в різних сферах життя.
3. Протиріччя та наслідки НЕПу

Метою нашого заняття є: визначити причини та передумови проведення нової економічної політики; охарактеризувати заходи НЕПу в різних сферах життя; сформувати протиріччя НЕПу та визначити наслідки цієї політики.

3.Вивчення нового матеріалу.

Вчитель: Політика військового комунізму після закінчення громадянської війни привела до протистояння влади та народу. Селянські повстання охопили територію України, Поволжя, Кубань і Дон. Активізувався рух басмачів у Турке­стані.(Слайд 7) Найбільш організованим і небезпечним було повстання в Кронштадті навесні 1921 р. (Слайд 8)

Питання: Які уроки з ціх подій можна було б винести більшовикам?

Очікувана відповідь: більшовики можуть  загубити владу якщо не буде здійснено заходи щодо подолання кризи.

Вчитель: В.І. Ленін в роботі «Уроки Кронштадтського повстання» визначив ці події, як загальнонаціональну кризу. Також він заявив, що ця подія дозволила урядові винести 3 уроки:

- Тільки угода з селянством може врятувати революцію

- Потрібно посилити боротьбу проти меншовиків, есерів, анархістів з метою їх ізоляції від народних мас.

- Домогтися більшої згуртованості та дисципліни всередині партії.

Ленін вчиться на своїх помилках і навесні 1921 року пропонує нову економічну політику більшовицької партії.

Запишіть самостійно в зошит причини НЕПу.

Робота з результатами. (Слайд 10)

НЕП треба розглядати, перш за все, як на засіб, що дозволив вийти з важкої кризової ситуації.  Нової цю політику називають тому, що вона визнавала необхідність маневру, допущення деякої свободи економічної діяльності, торгівлі, товарно - грошових відносин, поступок селянству і приватному капіталу (Додаток 2 Слайд 10 )

Основні цілі НЕПу. Принципово мета не змінилася - перехід до комунізму залишався програмним завданням партії і держави, але методи переходу були частково переглянуті. (Слайд 11)

Головна політична мета НЕПу - зняти соціальну напруженість, зміцнити соціальну базу Радянської влади у формі союзу робітників і селян.

Економічна мета НЕПу - запобігти розруху, вийти з кризи, відновити господарство і зміцнити фінансову систему.

Соціальна мета НЕПу - забезпечити сприятливі умови для побудови соціалістичного суспільства, підвищити рівень життя.

Зовнішньополітичні цілі - відновлення нормальних зовнішньополітичних і зовнішньоекономічних зв'язків, на подолання міжнародної ізоляції. Досягнення цих цілей призвело до поступового виходу з кризи.

Перехід до НЕПу законодавчо був оформлений Декретом ВЦВК і Раднаркому, рішеннями  Х Всеросійського з'їзду Рад у грудні 1921р. НЕП включав комплекс економічних і соціально - політичних заходів. 

Робота з роздатковим матеріалом, заповнення таблиці. (Додаток 3,4 Слайд 12)

Учні працюють по варіантах: 1 варіант заповнює сільське господарство, 2 варіант – промисловість, 3 варіант – торгівля, 4 варіант – фінансова сфера

Фронтальне опитування учнів, доповнення таблиці ( у разі потреби).

Коментар вчителя  щодо заповненої таблиці. (слайди  13-15)

Робота з історичним джерелом  (додаток 5, слайд 16).

Подальше заповнення таблиці відбувається під час розповіді вчителя.

Вчитель: Політична сфера в 1921 - 1929гг.

Нові віяння в економіці не змінили методи політичного керівництва країною.

Проте багато комуністи вийшли з РКП (б), вважаючи, що введення НЕПу означає реставрацію капіталізму і зраду соціалістичним принципам, партії загрожував розкол. Становище погіршилось політичною боротьбою в керівництві країни між групами Бухаріна, Рикова, Томського (прихильників НЕПу) та групою Сталіна, Молотова, Кагановича, Ворошилова (слайд 17). У боротьбі перемогли прихильники військово-комуністичних методів управління економікою – група Сталіна. Вони і взяли курс на ліквідацію НЕПу.

Важливою ланкою в політичній системі в ці роки був апарат насильства - ВЧК, в 1922р. він був перейменований в ГПУ - Головне політичне управління. ГПУ стежило за настроєм всіх верств суспільства, виявляло інакомислячих, відправляло їх в тюрми.(Слайд 18) Особлива увага приділялася політичним противникам. У 1922р. ГПУ звинуватило 47 заарештованих раніше керівників партії есерів в контрреволюційній діяльності. Відбувся I великий політичний процес за радянської влади. Восени 1922р. з Росії було вислано 160 вчених і діячів культури, що не розділяли більшовицьку доктрину ( «філософський пароплав»).

Також в роки НЕПу було завдано удару по церквах. У 1922р. під приводом збору коштів для боротьби з голодом, була конфіскована значна частина церковних цінностей. Посилювалася антирелігійна пропаганда, руйнувалися храми і собори. Почалися переслідування священиків. Багато священиків були заарештовані або змушені демонструвати лояльність до Радянської влади. (Слайд 19)

 Зміцнення єдності партії, розгром політичних та ідейних супротивників дозволили зміцнити однопартійну політичну систему, в якій так звана «диктатура пролетаріату в союзі з селянством" на ділі означала диктатуру ЦК РКП (б). Ця політична система з невеликими змінами продовжувала існувати всі роки Радянської влади.

Робота з таблицею (напрямок «політична сфера»). Фронтальне опитування. Коментар відповідей учнів.

Вчитель: Протиріччя та підсумки НЕПу

НЕП забезпечив стабілізацію і відновлення господарства.(Слайд 20) До 1925р. промисловість дала 75,5% довоєнної продукції. Це був великий успіх.  Економічні успіхи сприяли деякому поліпшенню матеріального становища населення. Була відмінена обов’язкова трудова повинність і знято основні обмеження на зміну роботи. У промисловості та інших галузях була відновлена грошова оплата праці, уведені тарифи зарплати, що виключають зрівнялівку. Реальна заробітна плата робітників помітно підвищилася. До дореволюційному рівню наблизилося споживання харчових продуктів.

Незважаючи на продуманість, заходи по налагодженню прямого товарообміну між містом і селом зазнали цілковитої невдачі. (Слайд 21)  Л. Троцький назвав цю невдачу «ножицями цін»,  коли ціни на промислову продукцію виявилися невмотивовано завищеними, а ціни на продукцію сільського господарства - низькими. Через це селяни, сплативши податок, відмовлялися за безцінь продавати продукти на ринку. Це негайно позначилося на містах, оскільки погіршилося їх постачання продовольством. Тимчасовий вихід було знайдено в підвищенні державою цін на продукцію селян.

 У 1925-1928 рр. у країні відбулися дві «кризи хлібозаготівель» - селяни відмовлялися здавати «лишки» за невигідними для них державними цінами. За відмову закон передбачав до 5 років ув'язнення тим, хто не підкорявся, а тому, хто доносив на свого односельця, який «ховав хліб від пролетаріату», перепадало 25 % вилученого збіжжя.

Працівники в містах постійно відчували загрозу голоду, хоча хліб в країні був, але через викачування коштів із села виникали труднощі із забезпеченням міста продовольством і притому за доступними для робочої маси цінами.

Головною причиною відмови від НЕПу слід вважати перспективи розвитку сільськогосподарського виробництва, забезпечення держави товарним хлібом. Центральний і республіканський апарати не прагнули будувати незнаний їм кооперативний соціалізм. У квітні 1925 р. відбулася XIV конференція ВКП(б), у резолюції якої було записано, що колективізації сільського господарства необхідно приділяти більше уваги, ніж це робилося до цього часу.

 Відбулися зміни в соціальній структурі села. У 20-і рр. на селі переважали середняцькі господарства (понад 60%), заможних (розвиток яких обмежувалося державою) налічувалося 3-4%, бідняків - 22-26%, батраків - 10-11%. Проте селянин – власник і комунізм були явищами несумісними.

Питання: Як ви вважаєте, чому?

Вчитель: (слайд 22)  До негативних наслідків НЕПу треба віднести:

• Мав місце непропорційний розвиток основних галузей народного господарства.
• У місті протягом 20-х років збільшувалася чисельність безробітних, яка до кінця НЕПу склала понад 2 млн чоловік.
• Фінансова система зміцніла лише на певний час. У другій половині 20-х років у зв’язку з активним фінансуванням важкої індустрії була порушена ринкова рівновага, почалася інфляція, що підірвало фінансово-кредитну систему.

ІІІ. Заключна частина

     4. Закріплення нових знань та вмінь

4.1. Перевірка заповненої таблиці. Методичний прийом «Фронтальне опитування». (Остаточний варіант таблиці на слайді № 24)

4.2. Вчитель: Повернемось до вашого передбачення дій Леніна на кризу початку 20-х рр. Яке твердження було вірним? Чому?

4.3. Метод «Прес»(Слайд 25)

Питання: Чи міг НЕП стати довготривалою політикою?

5. Коментар відповідей. Оцінювання.
6. Висновки вчителя.

Ми можемо зробити відповідний підсумок НЕПу і заключити, що ця економічна політика була вимушеним кроком радянської влади по виходу з кризового становища, яке залишила по собі війна, революції, епідемії та голод. І лише явне небажання більшовицького уряду сподоблятися капіталістичній системі ведення економічних справ, дало можливість «блукати в соціалізмі» понад 70 років…

7. Домашнє завдання.

Прочитати відповідний параграф підручника

Скласти порівняльну таблицю «Військовий комунізм – НЕП».

Додаток 1

1 варіант - Громадянська війна в Росії

2 варіант - Політика військового комунізму

Коли відбулась подія?

2) Ви вважаєте цю подію знаковою в історії Росії?

3) Чому? Яка основна мета події?

4) Чи можна було б уникнути цієї події?

5) Які наслідки мала ця подія?

6) Який урок ми можемо винести зараз з цієї події?

Додаток 2

Словник понять

Госпрозрахунок - система економічних відносин, при якій підприємства одержують певну самостійність, відшкодовують витрати на виробництво продукції своїми прибутками, розпоряджаються доходом, матеріально стимулюють якісну працю робітників.

Концесія (від лат. «Поступка») - договір про здачу в оренду іноземним фірмам підприємств або ділянок землі, що належать державі, з правом виробничої діяльності.

Нова економічна політика – політика, проголошена в березні 1921 р. на Х з’їзді РКП (б) і спрямована на подолання масового незадоволення політикою «воєнного комунізму». Передбачала заміну продрозкладки продподатком, свободу торгівлі, приватне підприємство, залучення іноземного капіталу, використання праці наймитів на селі.

Продподаток (продовольчий податок) — основна форма заготівлі сільськогосподарської продукції, що здійснювалась шляхом встановлення натурального податку на селянські господарства, запроваджена в 1921 — 1922 в радянській державі. У 1922-1923 збирався єдиний натуральний податок, що обраховувався у хлібних одиницях, хоча селяни могли сплачувати його й іншими продуктами. В 1923—1924 П. дозволялося сплачувати і в грошовій формі, а в 1924—1925 — лише грошима. Позитивною стороною було встановлення твердо фіксованого П. залежно від обсягів виробленої продукції, а також від розмірів земельних ділянок, кількості членів сім'ї та урожайності. Після сплати П. селяни могли вільно реалізувати лишки сільськогосподарської продукції. Запровадження П. стало потужним стимулом для розвитку приватної трудової власності (оскільки 94% селян отримали безоплатно земельні наділи), значного розширення обсягів сільськогосподарської продукції

Додаток 3

«Основні заходи НЕПу»

Додаток 4

Сільське господарство.

Введення НЕПу почалося саме з сільського господарства.

• Продрозкладка була замінена продподатком (продовольчий податок).

(Робота з поняттям)

 Він встановлювався до посівної компанії, не міг змінитися протягом року і був в 2 рази менше розверстки.

• Після виконання державних поставок дозволялася вільна торгівля продуктами свого господарства.
• Допускалася оренда землі і найм робочої сили.
• Припинилося насильницьке насадження комун, що дозволило зміцниться в селі приватному, дрібнотоварного сектора.

Селяни одноосібники давали 98% сільськогосподарської продукції.

Взагалі, система продподатку забезпечувала можливість накопичення надлишків сільськогосподарської продукції і сировини у селянства, що створювало стимул для промислового виробництва. Відтак за 1922-1924 рр. сільське господарство досягло рівня найуспішнішого з довоєнних 1913 р., а споживання м'яса в сім'ях зросло вдвічі.

Поліпшилося постачання промисловості сільськогосподарською сировиною.

Торгівля

Для здійснення проекту були потрібні товарні запаси, яких не було в розореній країні. Оскільки державна торгівля не могла забезпечити зростання товарообігу, приватний капітал був допущений у сферу торговельного і грошового обігу. У результаті допуску приватних відносин в торгівлю в країні нормалізувалися ринкові відносини. Нова економічна політика продемонструвала значні економічні результати, особливо в перші роки її проведення. Розвиток товарно-грошових відносин призвело до відновлення всеросійського внутрішнього ринку (відтворювали великі ярмарки - Нижегородська, Бакинська, 1рбітський та ін.) Для оптових угод до 1923 р. було відкрито 54 біржі. Швидко розвивалася роздрібна торгівля, на 3 / 4 знаходилася в руках приватників.

У 1924р. був створений Наркомат внутрішньої торгівлі СРСР.  У внутрішній торгівлі брали участь і державні, і кооперативні, і приватні підприємства. Вони доповнювали один одного, а конкуренція, виникала між ними, ще більше стимулювала зростання товарообігу. До 1924р. вона вже досить добре обслуговувала господарські зв'язки в економіці.

Фінансова система.

У фінансовій сфері, крім єдиного Державного банку, з'явилися приватні та кооперативні банки, страхові товариства. Стягувалася плата за користування транспортом, системами зв'язку та комунальними послугами. Стабілізація грошової системи сприятливо вплинула на ринкові відносини в країні.

Дуже жорсткої ставала податкова політика. 70% прибутків промислових підприємств відраховувались в казну. Сільгоспподаток становив 5% зменшуючись або збільшуючись в залежності від якості землі, кількості худоби. Прибутковий податок складався з основного і прогресивного. Основний платили всі громадяни, крім чорноробочих, поденників, державних пенсіонерів, а також робітників і службовців з зарплатою, менше 75 руб. в місяць. Прогресивний податок платив тільки той, хто отримував додатковий прибуток (непмани, приватно практикуючі адвокати, лікарі і т.п.). Існували ще непрямі податки: на сіль, сірники та ін.

Не менш важливу роль відіграла грошова реформа, розпочата в 1922 р., біля витоків якої стояв народний комісар фінансів Г. Сокольников. Він, який здобув ступінь доктора економіки в Сорбонні, чи не єдиний у більшовицькому керівництві вважав, що економіка Росії є невід'ємною складовою світової економіки. Державний банк РСФРР натомість радзнаків запровадив нову грошову одиницю - червінець, який на 25 % забезпечувався золотом, а на решту 75 % - іноземною валютою, популярними серед населення товарами, цінними паперами. Хоч спочатку паралельно існували старі й нові гроші, але саме червінець відразу набув значної популярності. У 1924 р. за 1 червінець давали майже 2 долари США і майже 9 англійських фунтів стерлінгів; до 1925 р. червінець вільно обмінювався на іноземну валюту, а відтак мав попит на зарубіжних біржах.

Промисловість

Припинялася націоналізація дрібної і середньої промисловості, допускалася приватне підприємництво, в приватні руки могли передаватися підприємства з чисельністю до 20 осіб. Повсюдно дозволялася оренда. Передбачалася реорганізація державного сектора на основі впровадження відносин господарського розрахунку. Основний принцип госпрозрахунку - оперативна самостійність та самофінансування. (Робота з поняттям)  Було скасовано декрет про загальну націоналізацію промисловості. Але держава залишила за собою право залишити командні висоти в таких галузях як:

- металургія; транспорт; паливна промисловість; нафтовидобуток; зовнішня торгівля

Оренда промисловості в цілому дала позитивні результати: було відновлено кілька тисяч дрібних підприємств, що сприяло розвитку ринку товарів і зміцненню економічних зв'язків між містом і селом; створювалися додаткові робочі місця; орендна плата збільшила матеріально - фінансові ресурси держави.

Іншою значною капіталістичної формою в I пол.20-х років були концесії. Вони займали велике місце у відносинах держави з іноземним капіталом. Концесія (від лат. «Поступка») - договір про здачу в оренду іноземним фірмам підприємств або ділянок землі, що належать державі, з правом виробничої діяльності. Була скасована трудова повинність і трудова мобілізація, впроваджувалася оплата праці за тарифами з урахуванням кількості та якості продукції. У підсумку, в результаті заходів НЕПу в 1926р. за основними видами промислової продукції було досягнуто довоєнного рівня. Легка промисловість розвивалася швидше, ніж важка, що вимагала значних капіталовкладень. Умови життя міського і сільського населення значно покращилися. Була скасована карткова система розподілу продуктів харчування.

Таким чином, одна з цілей НЕПу - подолання розрухи - була вирішена

Додаток 5

М.Булгаков, «Торговый ренессанс», 1921 г. (мова оригіналу)

«Для того, кто видел Москву всего каких-нибудь полгода назад, теперь она неузнаваема, настолько резко успела изменить ее новая экономическая политика…

Началось это постепенно… понемногу… То тут, то там стали отваливаться деревянные щиты, и из – под них глянули на свет после долгого перерыва запыленные и тусклые магазинные витрины. В глубине запущенных помещений загорелись лампочки, и при свете их зашевелилась жизнь: стали приколачивать, прибивать, чинить, распаковывать ящики и коробки с товарами. Вымытые витрины засияли. Вспыхнули сильные круглые лампы над выставками или узкие ослепительные трубки по бокам окон.

Трудно понять, из каких таинственных недр обнищавшая Москва умудрилась извлечь товар, но она достала его и щедрой рукой вытряхнула за зеркальные витрины и разложила на полках…

Не узнаешь Москвы. Москва торгует…, кондитерские на каждом шагу, и целые дни до закрытия они полны народу. Полки завалены белым хлебом, калачами, французскими булками. Пирожные бесчисленными рядами устилают прилавки.

Все это … чудовищных цен. Но цены в Москве уже давно никого не пугают, и сказочные, астрономические цифры миллионов (этого слова давно нет в Москве, оно окончательно вытеснено словом «лимон» пропускают за день блестящие … кассы.

Движение на улицах возрастает с каждым днем … А на Ильинке с серого здания с колонами исчезла надпись «Горный совет» и повисла другая, с огромными буквами “Биржа”…»

Питання:

• До якого виду історичних джерел належить цей уривок?
• Хто є автором? Коли це написано?
• Чи можна вважати цей вид джерел цілком достовірним? Чому?
• Які нові явища (у порівнянні з політикою «військового комунізму») відмічає М. Булгаков?
• З яких сфер (виробництво, транспорт, торгівля, фінанси) почався рух країни у бік «ринку»? Як це описує автор?