Урок «Новела «Камінний хрест»  художнє відтворення трагедії переселенців. Типові характери та обставини»

Конспект уроку на тему: «Новела «Камінний хрест»   художнє відтворення трагедії переселенців. Типові характери та обставини»

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть: переказати зміст  новели «Камінний хрест», пояснити її сюжетно-композиційні особливості та багатозначність символіки; описати образ головного героя, знайти ознаки модернізму у творі; обгрунтувати історичну основу новели; демонструвати вміння приймати групові та індивідуальні рішення, робити висновки, висловлювати власну думку стосовно проблеми, порушеної у творі.

І. Організація класу

ІІ. Мотивація навчання

«Мікрофон»

• Що ви можете сказати про В. Стефаника — людину і митця?
•  З якими новелами В. Стефаника ви знайомі?
• Ваше враження від прочитаного?
• Що вам особисто дав В. Стефаник для розуміння життя як такого?

 ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Учні класу заздалегідь об’єднані в дві групи, кожна група одержала завдання.

 І. Експерти з історії та географії.

ІІ. Експерти з літературознавства.

Проблемне питання уроку:

«Еміграція – це зрада чи необхідність, прагнення людини до самореалізації».

Минають роки і століття, відходять у небуття покоління людей, змінюються їхні вірування і звичаї, а «Камінний хрест» не перестає хвилювати нас драмою людського серця. Чому? Риторичне запитання, чи не так?

     Виступ експертів з історії та географії про причини еміграції

1. Суспільно-політичне життя галицьких українців наприкінці ХІХ ст. Було ознаменоване ще однією цілковито новою подією, яка мала важливий вплив на національний рух. Ідеться про початок масової еміграції українських селян до Америки, здебільшого до Канади і США, менше – до Бразилії та Аргентини. Окрім того, селянство виїжджало на сезонні заробітки до Німеччини, Чехії, Румунії, Данії, Франції, Бельгії та у прикордонні російські губернії. Але для розвитку національного життя найбільше значила постійна еміграція. Її масштаби сильно зросли на початку ХХ ст. Якщо в 1890 – 1900 pp. З Галичини емігрувало 78000 чоловік, то впродовж першого десятиріччя ХХ ст. Виїхало понад 224000 осіб. Еміграція полегшила становище селян, оскільки вона дещо пом'якшила проблему аграрного перенаселення.

Підраховано, що з 1890 по 1913 р. Число емігрантів дорівнювало майже третині всього приросту населення за цей період.

2. Гнані голодом і безземеллям, галицькі селяни поселялися на чужих землях, де виникали цілі краї, заселені українцями. Спочатку еміграція викликала почуття страху серед галицько-українських політиків, оскільки її масовість створювала враження, що зникає головна опора національного руху – українське селянство. Але вона несподівано обернулася доброю стороною: американські емігранти і європейські сезонні робітники велику частину заощадженого заробітку переказували додому. Кінець ХІХ – початок ХХ століття ознаменувався для Галичини посиленням еміграції внаслідок мізерної платні за 17-18-годинний день влітку, роботу «за сніп» та інші кабальні форми визиску й безправ’я.

Стефаник не раз чув скарги селян на те, що земля родить лишень три колоски: один цареві, один шинкарю, один панові й попу, а четвертого для мужика не було. «Усі вони... Ноги збивали, досвітками вже по росі ходили, а четвертого колоска не доробилися». Щастя та достаток трударі сподівалися знайти за океаном.

Західноукраїнського селянина знала вся Європа. Селяни працювали на шахтах Франції, Бельгії. Уряди США, Канади, Бразилії заохочували масове переселення з-за кордону. На кінець ХІХ ст.. Українська громада в США нараховувала 200 тис. Чоловік, українська громада Канади – 24 тис.

     Виступ експертів з літературознавства про історію написання новели

Історія написання

Коли Василь Стефаник навчався у Кракові, йому доводилося спостерігати, як мандрують у світи його земляки – емігранти. Враження було гнітюче, розпачливе:

«Еміграція! Я бачив і ще бачив тут, на двірці, тоту еміграцію. Гонить їх голод з дому за світові води… Море сліз, ціле пекло муки!..»

Темні селяни, які ніколи раніше не були за межами свого повіту, тяжко орієнтувалися у чужому краю, ставали жертвами обману, шахрайства, не вміли себе обстояти. Ситуація ускладнювалася тим, що емігрантами були переважно заможні господарі, які в селі мали повагу й авторитет, а, тут, у безнадійному чеканні, їх принижували, вважали «бидлом», не мали за людей.

На Краківському вокзалі, проводжаючи земляків у далеку Америку, Стефаник бачив сині, спечені губи, підпухлі від плачу дитячі очі, чув захриплі від голосінь та зойків голоси матерів.

У листі до своєї дружини Ольги Гаморак від 21 квітня 1899 року він пише:

«У п’ятницю приїхало їх 800 душ ранісінько, не вилізали з возів, але випадали, не сідали до другого поїзду, але здобували його штурмом. Жінки бігали і верещали за згубленими дітьми, урядники одного – двох мужиків силоміць пхали до воза, хоть той молив їх, що жінка з дитиною десь пропала, а публіка дивилась на то і перестрашено питалася, що то є і хто лишився на тій землі, що емігранти покинули».

Такі картини Стефаник часто спостерігав, вони мучили його, не давали не тільки спати, а й жити. Новела «Камінний хрест» і стала тими «муками, сльозами та кривавим криком» народу, які письменник передав через монолітний образ Івана Дідуха.

Новела була написана в лютому 1899 року. Сам письменник дуже любив цей твір. Саме в цьому творі він найбільше порушує питання еміграції.

Прочитавши новелу «Камінний хрест», Ольга Кобилянська писала Стефанику:

«Страшно сильно пишете Ви. Так, якби –сьти витесували потужною рукою пам’ятник для свого народу… Гірка, пориваюча, закривавлена поезія Ваша, котру не можна забути…»

Наприкінці 60-х - на початку 70-х років ХІХ століття почався масовий рух з українських земель, якому судилося відіграти таку значну роль у житті нашого народу та народів, що приймали еміграційний потік.

Саме 7 вересня 1891 року ступили перші українці на землю країни Кленового листу. Ними були Василь Єленяк та Іван Пилипів, галицькі селяни з Несилова Івано-Франківської області, які переїхали в Канаду на пароплаві «Орегон».

Вони були перші. А за ними одна одну доганяли хвилі переселення. Прибувши до Вінніпегу, шукали за землею в Маніботі, працювали у фермерів.

На Різдво того ж 1891 року Пилипів був уже вдома. До нього підходили люди, як звичайно, розпитували: як і що?

- Тікайте звідси, тікайте, бо тут землі не маєте, а там земля. Ви тут попихачі, а там будете господарями, – говорив він.

Новела написана на основі реальних подій. Прототипом Івана Дідуха була реальна особа – русівський селянин Стефан Дідух, який дійсно виїхав до Канади і листувався з письменником. Через 36 років після написання новели Стефаник у листі до онука Стефана Дідуха писав: «Зараз по їх від’їзді я написав оповідання «Камінний хрест», де є дослівні думки Вашого небіжчика діда майже в дослівнім наведенню. Це, так сказати, мій довг, сплачений Вашому дідові в українській літературі, він, же, ваш дідусь, мав в моїй молодості великий вплив…» Письменник замінив ім’я Стефан на більш поширене Іван, а камінне поле замінив більш виразним образом безплідного горба.

 

Міні-диспут

-   Еміграція була порятунком чи тільки пошуком порятунку?

-  Чи є камінний хрест пам’ятником українській нації?

- Еміграція – це зрада чи необхідність, прагнення людини до самореалізації?

-  Як на вашу думку, склалася доля Івана Дідуха, що є прототипом Стефана Дідуха?

ІV. Формування вмінь та навичок учнів

1. «Дерево рішень»

Учитель: давайте допоможемо головному герою зробити правильний вибір у його складній життєвій ситуації шляхом припущень і міркувань.Клас ділиться на 4 групи. Кожна група обговорює питання й робить записи на своєму «дереві», потім групи поміняються місцями і допишуть на дереві сусіда свої ідеї стосовно життєвої ситуації Івана Дідуха. «Дерево рішень»  є технологією розв'язання проблем, яка допомагає   учням проаналізувати та краще зрозуміти механізми прийняття складних рішень шляхом їх обговорення у групах за такою схемою:  проблема – варіанти рішень – позитивні і негативні наслідки рішень – найбільш прийнятне рішення – висновки.

Наша земля – Україна, і тільки стоячи обома ногами на рідному ґрунті, можна набратись сил і залишитись справжніми дітьми своєї неньки. Треба лишатись вдома і вирішувати свої проблеми тут, а не шукати десь за кордонами примарного щастя. Україна за всю історію свого існування натерпілась чимало лиха, чимало страждав народ. 1 зараз нам, українському народу, треба бути разом як ніколи. Спільно підіймати нашу землю з руйновища. І тільки віра в краще і наполеглива праця допоможуть нам.

У своєму творі «Камінний хрест» В. Стефаник не говорить про це прямо, але з підтексту стає зрозуміло, що відриватись від рідного коріння не можна

2.   Дебати «За» і «Проти»

Запитання до класу: як ви розумієте поняття «дебати»?

Дебати – обмін думками на зборах, засіданні

«Чи помилявся у своїх діях головний герой? Які шляхи вирішення проблеми можете запропонувати ви?»

3. Вправа «6 капелюшків» де Боно

Клас поділяється на 6 груп, кожна з яких отримує капелюшок і завдання відповідно до нього.

Білий: інформація. Учні збирають потрібну інформацію про еміграцію українського народу та Івана Дідуха, презентують її.

Червоний: почуття і інтуїція. Учасники висловлюють свої почуття стосовно головного героя, висловлюють свої інтуїтивні здогади  про те, як складеться його подальша доля, але не вдаються у пояснення, хто винен і що робити.

Чорний: критика. Учні критикують героїв, вказують на можливі ризики, зв’язані з діями героїв.

Жовтий: логічний позитив. Учасники переключають свою увагу на пошук достоїнств, переваг і позитивних сторін ситуації.

Зелений: креативність. Учні підтримують нові ідеї, шукають альтернативи, досліджують можливості вирішення проблеми.

Синій: управління процесом. Учні, які керують процесом і підбивають підсумки, узагальнюють зроблене і визначають нові цілі.

V. Підбиття підсумків уроку

Учні готують плакат – підсумок.

Узагальніть опрацьований матеріал на плакаті, створивши колаж, який відтворить усі моменти життя Івана Дідуха.

 - Що виявилося для вас найскладнішим на уроці? Найцікавішим? Найлегшим?

Оцінювання

Домашнє завдання

Скласти питання для опитування з теми: «Новела «Камінний хрест» та її ідейно-художній зміст».