Урок образотворчого мистецтва «Осінній пейзаж»

Тема. Створення композиції «Осінній пейзаж»

Мета. Розширити знання учнів про жанр – пейзаж; розвивати навички              сприйняття, образного мислення, асоціативної пам’яті, уяви, фантазію. Виховувати естетичне ставлення до навколишнього світу, формувати спостережливість, уміння бачити і відчувати красу осінньої пори.

Обладнання. Малюнки ( зразки дитячих робіт), ілюстрації із зображенням пейзажів, репродукції картин художників-пейзажистів.

 Фарби, пензлі, склянка з водою, палітра, планшет для малювання, олівець, гумка, альбом, словничок.

Тип уроку. Розширення та поглиблення знань і вмінь.

Техніка виконання. Живопис.

                           Хід уроку.

І. Організаційна частина.

                      Всі сідайте тихо, діти,

                      Домовляймось не шуміти.

                      Тож гаразд, часу не гаєм,

                       І урок розпочинаєм!

ІІ. Актуалізація опорних знань.

• Які ви знаєте жанри живопису?
• Що таке пейзаж?
• Які є види пейзажів?

ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

Технологія  «Передбачення».

Послухайте уважно загадку. Проаналізуйте її і спробуйте здо­гадатися, про що йдеться. Ваша відповідь і буде темою сьогод­нішнього уроку.

Коли вона загляне в сад,

Наллється соком виноград,

І пізні яблука ранет

 Солодкі стануть, наче мед.

Як помандрує по гаях

З   чарівним   пензлем   у   ру­ках,—

Все розмалює на путі,

 Берізки стануть золоті!

 І ми її уклінно просим: —

Заходь  у гості,  щедра... (Осінь.)

IV. Робота над темою уроку

1. Технологія «Сенкан».

Осінь

Золота, щедра, дощова, по­хмура...

Зацікавлює, дивує, радує, при­гощає...

Працюємо...

Осінь зимі назустріч руха­ється.

2. Вступна бесіда.

Осінь... Скільки поезії в цьо­му золотаво-сонячному слові і скільки радості й тихого смут­ку! її часто називають «чудо­вою», «замріяною», «золотою», «загадковою», «незбагненною». Щоразу осінь неповторна у своїй красі й витівках. А яка вона не­постійна! То ніжна і лагідна, то похмура і непривітна; то весела і життєрадісна, то мрійлива і пла­ксива.

Можливо, саме через це її не оминали і не оминають увагою по­ети, композитори і художники. За допомогою своїх специфічних за­собів вони передають красу осін­ньої природи. Для художника — це фарби, композитора — звуки, а для письменника — слово.

3. Прослуховування вірша
Олександра Олеся «Ліс восени».

Давно вже скошені лани,  

Стоять степи похило,

На липах листя золоте

 Тріпоче понад вами,

Неначе знову ліс цвіте

Осінніми квітками.

Там наче макові квітки

 На гілці зайнялися,

Там наче жовті нагідки

 Промінням пройнялися.

Тут в росах квіти лісові,

 Там струмені прозорі,

Ось кущ біліє на траві,

 Як шум на синім морі.

Там шпак доспівує пісні,

 Всю душу виливає,

Якісь брехеньки голосні

Сорока розпускає.

Ось жовтий лист на зайця впав,

І заєць стрепенувся,

Схопивсь, на задні лапки став

І вбік кудись метнувся.

Он ледве чутно ходить лис.

То зникне між травою,

То вгору дивиться кудись

І крутить головою.

А вколо листя золоте

Тріпоче понад нами,

Неначе вдруге ліс цвіте

Осінніми квітками.

4. Прослуховування музики П. Чайковського "Пори року" ("Жовтень".)

    Діти діляться своїми враженнями від почутого.

5. Споглядання творів мистецтва.

Бесіда за репродукцією картини І. Левітана "Золота осінь".

6. Алгоритм « Змістовний склад суто естетичної оцінки твору».

   1.    Власна інтерпретація сюжету ( Що зображено на картині?) .

   2. Опис місця події (Де це відбувається?).

   3.Визначення головного героя, його емоційного стану або інших якостей     (Що або хто знаходиться в центрі? Які явища, події, предмети?).

   4.Визначення другорядних персонажів ,їх роль у творі.

 5.Опис представлених явищ або подій ( Словесний опис картини).

 6.Аналіз композиційного вирішення ( наявність композиційного центру), плановість ( доцільність виділення планів), розміщення та підпорядкованість деталей, тощо.

 7.Відповідність реальності ( фантастична чи реалістична).

 8.Оцінка колірного вирішення (визначення колориту картини: в якій гамі кольорів).

 9.Визначення жанру твору та аналіз художньої техніки виконання (Що зображено? Чим зображено? - гуаш, акварель, олівець, туш, вугіль, пастель, сангіна, олійні фарби).

10.     Констатація образності твору (Виявлення художнього образу).
11.     Аналіз загального настрою твору.
12.     Висловлення особистого враження від твору ( Що ти хочеш змінити в картині? ). Використання асоціативних аналогій, зіставлення, порівняння, метафор, епітетів.

7. Технологія «Уяви себе»

•   Як ви думаєте, про що ця картина?
•   Що зображено на картині?

• Яка трава восени? (Пожовкла, висохла.)
• Яке небо на картині? (Блакитного кольору, з білими хмарками.)

• Якого кольору листя на деревах? (Листя на деревах жовто-багряно­го кольору.)
• Чи всі дерева одягнені у золоте вбрання? (Ні, ялинки та сосни сто­ять зелені.)
• Якою здається вода в річці? (Потемнілою, холодною.)
• Як зображено сонце? (Художник показав, що сонце освітлює верхів­ки дерев. Але воно вже не гріє.)
• Що видно на високому березі вдалині? (На задньому плані видно широкі лани.)
• Що найбільше сподобалося вам у цій картині? (Стрункий хоровод берізок.)
• Чому осінь називають "золотою", "багатою", "щедрою"?
• Який колорит у картині?
• Який настрій викликає пейзаж?
• Який заголовок можна дати цій картині?
•                 Осінь зображена на картині суха, сонячна. Стрункі молоді берези нагадують красунь-дівчат. Художник використав яскраві осінні барви природи і передав їх на полотні, назвавши картину "Золота осінь". На­певне, поштовхом до написання цієї картини послужило те, що худож­нику часто доводилося виглядати у вікно і милуватися чарівною і незрів­нянною красою золотої осені.

•   Що найбільше сподобалось вам у цій картині?

8. Дослідницька робота.

Технологія «Словесний малюнок»

        Коли ми читаємо літературний твір, ми завжди уявляємо собі природу за словесним описом, створеним письменником. Автор лише підказує, наштовхує нас на певне сприйняття . І кожен з нас уявляє його в залежності  від свого характеру, темпераменту.

 Група учнів-дослідників знайшла і зачитає як в художній літературі письменники описують осінні пейзажі. Давайте спробуємо зараз уявити те, про що буде йти мова.

  (Виступи учнів).

1). Прослуховування уривку з твору Галини Демченко «Осінь».

   Подовшали ночі.  Покоротшали дні. Сизі тумани вкривають землю, доки не зійде сонце. Прощавай, тепла пора! Тільки одна горобина весела – червоніє кетягами ягід поміж золотого листу. І гаї, і садки в багрянці. Пожовкло листя на кленах і осиках. Ледь повіє вітер – закружляє в повітрі легкими зграями. І враз нагадає, що наступила осінь.

 2). Прослуховування уривку з твору Василя Сухомлинського.

Пішов заморозок лугом. Де пройшов — по­жовкла трава. Підійшов до зеленого клена, дихнув — листя пожовтіло. Сів відпочити під горобиною — листя стало багряне, мов небо на вітряний день при заході сонця. Довго ходив заморозок садками й полями. Забув лише пі­дійти до маленької ромашки. Стоїть вона при дорозі, на тополю дивиться й дивується: чому це листя на ній пожовкло.

9.Поетична хвилина.

                  Що за чудо осіння палітра!

                  Сум і радість в пейзажі звучить.

                  Онде квітка остання розквітла,

                  Павутинка на вітрі тремтить.

                  Листя золотом щирим палає

                  Під осіннім промінням палким.

                  Вітерець між гілками зітхає,

                  Зачарований дивом таким.

                  Ну а небо – безмежне і синє,

                  Заворожує серце умить.

                  Подих вітру… і листя осіннє

                  Все летить, і летить і летить…

10. Словникова робота.

Пейзаж – жанр образотворчого мистецтва, присвячений зображенню природи, міст, сіл.

Репродукція – відтворення художнього оригіналу поліграфічним або фотографічним способом.

Гармонія – упорядкована узгодженість частин одного цілого.

Повітряна перспектива — це уявні зміни деяких ознак предметів під впливом повітряного середовища й простору.

5. Практична робота учнів.

1. Динамічна пауза

Вересень писати вчився,

Але швидко щось втомився.

Жовтень втому проганяє,

Йому руку простягає.

В кулачок, на замок,

А тепер зроби місток.

Листопад — рідний брат,

По місточку пройти рад.

В другу сторону пройдеть­ся

В кулачок рука зіжметься.

Розігнуться пальчики —

Ось веселі зайчики...

Ну, досить забавлятись —

За пензлик треба братись

    І малювати старатись

А тепер заплющіть очі й під звуки прекрасної музики А. Вівальді (звучить одна з композицій циклу «Пори року») постарай­ся згадати красиві куточки природи нашої України, які ви  спостерігати під час поїздок за місто.

Осінь — господиня — просто красуня.

Вона всім деревам вдягла нові сукні.

Якими ж бувають осінні дере­ва?

Щоб дать на це відповідь, пензлик беремо.

Відчуємо подих осіннього ві­тру.

Хай він допоможе створити палітру.

Для цієї пори підібрати кольо­ри

Не так вже і складно — лиш фарби бери.

   2. Послідовність роботи над пейзажем:

1. Виберіть мотив і «напишіть» його в умі, визначивши, що де головним на вашому малюнку.
2. Визначте точку зору, лінію горизонту. Вирішіть, яка частина аркуша буде відведена небу, землі, деревам, воді тощо.
3. Уникайте ситуацій, коли лінія горизонту поділяє лист пополам, і зображень, у яких дерево, стовп, будинок та інші об'єкти ділять малюнок по вертикалі на дві рівні частини. Виконавши малюнок, починайте роботу фарбами.
4. Спочатку пропишіть воду, землю, небо, дерева, і тільки
   тім працюйте над конкретизацією форми предметів.
5. Особливу увагу приділіть предметам, розташованим на пер­шому плані. Вони пишуться більш об'ємно та енергійно за кольо­ром, контрастами; предмети другого плану мають вигляд плоскої плями з холодним блакитним, фіолетовим або сірим відтінком.

      Під час роботи учнів, учитель здійснює індивідуальний контроль. (Звучить аудіозапис).

VI. Підсумок уроку

1. Пригадаймо:

  • Із чим новим ми ознайоми­лися?

• Що ми повторили?
• Що навчилися робити?
• Про що ми говорили?

     2.Аналіз учнівських робіт.

     3.Оцінювання малюнків.