Мета. Розширити знання учнів про жанр – пейзаж; розвивати навички сприйняття, образного мислення, асоціативної пам'яті, уяви, фантазію. Виховувати естетичне ставлення до навколишнього світу, формувати спостережливість, уміння бачити і відчувати красу літньої пори.
Тема. Створення композиції «Спогади про літо».
Мета. Розширити знання учнів про жанр – пейзаж; розвивати навички сприйняття, образного мислення, асоціативної пам’яті, уяви, фантазію. Виховувати естетичне ставлення до навколишнього світу, формувати спостережливість, уміння бачити і відчувати красу літньої пори.
Обладнання. Малюнки ( зразки дитячих робіт), ілюстрації із зображенням пейзажів, репродукції картин художників-пейзажистів.
Фарби, пензлі, склянка з водою, палітра, планшет для малювання, олівець, гумка, альбом, словничок.
Тип уроку. Розширення та поглиблення знань і вмінь.
Техніка виконання. Живопис.
Хід уроку.
І. Організаційна частина.
Всі сідайте тихо, діти,
Домовляймось не шуміти.
Тож гаразд, часу не гаєм,
І урок розпочинаєм!
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Метод «Прес»
Інтерактивна гра «Знайди невідповідність»
На дошці записане слово «Живопис», навколо нього розміщені репродукції картин, серед яких є декілька, які не стосуються цього виду мистецтва. Завдання дітей – знайти невідповідність
ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.
ІV. Робота над темою уроку.
В.Крищенко
Сонячне яблуко
Медом яблуко налите
Зачепилось на гіллі,
По садочку ходить літо
У солом'янім брилі.
Літо яблука зриває
І підносить дітлахам.
Гарну пісеньку співає:
— Цьому дам і тому дам...
А маленькому — найбільш,
Подарую цілий ківш,
Покуштуйте, любі діти,
Подаруночки від літа.
Літо... Прозорість неба озивається до нього жайвороном, полум'ям займаються перед ним суниці, шикуються в рядочки молоді буряки, стрілами листу дзенькає кукурудза, світиться жовтими ліхтарями цвіт гарбузів, піниться квітом картопля, підіймають голівки соняшники.
А в лісі помахом капелюха вітає його від імені грибного братства красень дубовик.
Бджілки золотисті
В квітах літають.
Роси перлисті
З трав опадають.
З золота зіткане
Сяєво ллється,
Ліс в нім купається,
Листям сміється.
В квітках барвистих
Дівчина сяє.
В оченьках чистих
Сонечко грає.
З тих оченяток
Сяєво ллється.
Дівчина літом
Веселим зоветься.
3. Прослуховування музики П. Чайковського "Пори року"
Діти діляться своїми враженнями від почутого.
4. Споглядання творів мистецтва.
Бесіда за репродукцією картини І. Шишкіна "Полудень". Змістовний склад суто естетичної оцінки твору.
1. Власна інтерпретація сюжету ( Що зображено на картині?) .
2.Опис місця події (Де це відбувається?).
5. Дослідницька робота.
Коли ми читаємо літературний твір, ми завжди уявляємо собі природу за словесним описом, створеним письменником. Автор лише підказує, наштовхує нас на певне сприйняття . І кожен з нас уявляє його в залежності від свого характеру, темпераменту.
Група учнів-дослідників знайшла і зачитає як в художній літературі письменники описують літні пейзажі. Давайте спробуємо зараз уявити те, про що буде йти мова.
(Виступи учнів).
1). Прослуховування уривку з твору Галини Демченко «Літо».
Настало літо. Дружно росте в полі жито, пшениця, всяка пашниця. Досихає на луках свіже сіно. З'явилися перші ягоди й гриби. У ставках та озерах вода на мілині так прогрілась, що й купатися можна.
«Тьох-тьох! Тюр-р-р!» — завів на всі лади свою пісеньку соловей. «Фітіу-ліу! Фітіу-ліу!» — підхопила вивільга. «Ку-ку! Ку-ку!» — взялася щедро лічити літа зозуля. І гримить-дзвенить пташиний концерт на всю діброву.
2). Прослуховування легенди “Соняшник».
А чи знаєте, звідки взявся соняшник? Це була чарівна і гірка історія.
...Як на світі ще нас не було, то Сонце сходило на землю зі своїми дочками. Вдень вони жили на землі, а ввечері йшли на небо. Одного дня веселилися вони в гайку, як стало Сонце сідати, почали збиратися додому. Коли дочки були вже далеко від гаю, то найменша згадала, що забула свій вінок, і повернулася назад. Але на місці його вже не було. Запримітила вона неподалік під березою гарного парубка з віночком у руках. Він обійняв дочку Сонця і заговорив до неї словами, солодшими меду. Цілував її, обіцяв кохати все життя так, що їй буде з ним краще, ніж у батька — Сонця. Юна красуня згодилася жити на землі, де тьохкають солов'ї, цвіте черемха, існує любов.
Даремно Сонце кликало дочку додому, сердилося, попереджало, що на землі її жде важке життя. Дочка зосталася з коханим. Почалося для неї звичайне буденне життя з нудною роботою, одноманітними клопотами. Юнак більше працював, ніж говорив своїй коханій ніжні слова, а іноді зовсім забував про неї.
Він змовчав... І красуня ще більше засумувала за батьком, за зірками-сестрами. Забула про свою гордість і закралася непомітно до батькового царства. Але Сонце не могло забрати до себе дочку, яка вже вросла в землю, воно лише скропило її своїми слізьми. І тоді красуня стала квіткою, що в тузі за батьківщиною завжди повертається голівкою до Сонця. Назвали її соняшником.
6. Словникова робота.
Пейзаж – жанр образотворчого мистецтва, присвячений зображенню природи, міст, сіл.
Репродукція – відтворення художнього оригіналу поліграфічним або фотографічним способом.
Повітряна перспектива — це уявні зміни деяких ознак предметів під впливом повітряного середовища й простору.
V. Практична робота учнів.
А тепер заплющіть очі й під звуки прекрасної музики А. Вівальді (звучить одна з композицій циклу «Пори року») постарайся згадати красиві куточки природи нашої України, які ви спостерігати під час літнього відпочинку.
Послідовність роботи над пейзажем:
Під час роботи учнів, учитель здійснює індивідуальний контроль. (Звучить аудіозапис).
VІ. Динамічна пауза.
«Раз» — підняти руки вгору,
«Два» — нагнутися додолу.
Не згинайте, діти, ноги,
Як торкаєтесь підлоги.
«Три», «чотири» — прямо стати.
Будем знову починати.
Потім разом всі присядем
І за парти дружно сядем.
VІІ. Підсумок уроку.
VІІІ. Поетична хвилина.
М.Познанська
Літо наступає
В сад прийшли під вишню ми
Ранньою порою:
Нас умили гілочки
Свіжою росою;
Стали рвати вишеньки
Із самого ранку, —
На солодке вишеньки
Будуть до сніданку.
Рвали, рвали вишеньки
Кожний поодинці,
А нарвали вишеньок
Кожен — по корзинці!
Чисті-чисті вишеньки,
Наче їх помито...
За червоні вишеньки
Уклонімось літу.
І. Чубач
Літо
Заховало тінь під віти,
Відпустило в небо вітер.
Одягло вінок з колосся
І присіло на покосах.
Гори хліба дарувало
Тим, що землю засівали,
І котило жовті дині
Всім, хто вийшов в поле нині.