Урок образотворчого мистецтва з елементами розвитку мовлення

Урок образотворчого мистецтва з елементами розвитку мовлення

Тема. Ознайомлення з символом «червона калина». Малювання грони калини.

Мета. Удосконалення знань учнів про червону калину, розширювати уявлення про цю рослину. Вчити учнів складати текст-опис за поданими запитаннями, малюнком та власним спостереженням. Формувати знання учнів про оберіг нашого життя – калину. Ознайомити з легендами, приказками, обрядами пов'язані з нею. Навчити малювати калину петриківським розписом. Розвивати зв'язне мовлення, спостережливість, мислення. Збагачувати словниковий запас. Виховувати любов до України, свого народу, прищеплювати любов до рідного краю.

Тип уроку: Інтегрований

Обладнання: Вишитий рушник, грона калини, музичний супровід, роботи гуртківців, фарби.

Хід уроку

І. Організація класу до роботи.

У нас сьогодні ніби свято,

Гостей зібралося багато.

Тепер на мене подивіться

І веселесенько всміхніться.

ІІ. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.

Слово вчителя:

• Ми живемо на Україні і любимо її гарну та співучу мову, її прекрасних людей, її пишну природу. Наша земля красива і щедра. Росте і жито і городина, цвітуть квіти, зріють плоди. Але особливою любов'ю користується калина.

Майже у всіх народів є улюблені рослини-символи, обереги. У канадців – клен, у росіян – береза, а у нас українців – калина, верба, тополя. Правду каже українське прислів'я: «Без верби і калини нема України!

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

• Сьогодні на уроці ми поговоримо про калину. Спробуємо дізнатися якомога більше про неї. А потім намалюємо її. Допоможуть у цьому наші гості: бабуся Ганна та наші шефи – учні 5 класу.
• Відгадайте загадку:

За хатиною в садочку,

У зеленому віночку,

Та в червоних намистинах

Стала наче молода.

І збігаються всі діти,

Щоб на неї поглядіти.

За намисто кожен – смик,

Та й укине на язик.

Зветься ж ця рослина

Червона … (калина).

Що воно за кущ стоїть

І червоним полум'ям горить?

Кисло-солодкі ягідки

Їдять і дітки, і пташки.

ІV. Робота над новим матеріалом.

1. Розповідь легенди.

Одного гарного погожого дня на наше село напали чужинці, вони бігали від хати до хати, старих людей вбивали, молодих забирали в полон, грабували все, що можна було забрати з собою. А що не можна було забрати то спалювали.

Одна дуже красива молода відважна дівчина вирішила втекти від злих яничарів, але їй не вдалось втекти, ворожа шабля наздогнала її і зарубала. А на шиї у дівчини було багряно – червоне намисто. Воно розірвалось і розсипалось. І на тому місці, де впали закривавлені намистинки, виросли кущі червоної калини, які весною зацвітають білим пахучим цвітом, а восени вкриваються червоно - гарячими гронами, нагадуючи про криваву боротьбу селян з яничарами.

2. Опис калини.

Калина – дуже красива рослина. Це стрункий кущ, з багатьма тонкими вітками, що тягнуться до неба. Із приходом весняного тепла на них набухають бруньки. Потім калина вся вкривається білими суцвіттями-парасольками, вона вбирає тепло сонця та живильну вологу землі.

Потім, коли квіти оцвітають, на їхньому місці з'являються маленькі зелені ягідки. Вони поступово стають більшими та восени набувають насичено червоного кольору.

Калина трохи кисла та терпкувата на смак. З неї готують смачне варення та компот. Зображенням калини прикрашають предмети побуту, крашанки, вишиванки.

3. Колискова пісня про калину (співають учениці 5 класу, тримаючи на руках ляльок).

Буде вітер повівати,

Калину хитати.

Пташки будуть прилітати

Моїй донечці співати

Баю, баю, баю,

Дровець нарубаю

Чай з калини наварю

І дитину напою.

4. Прислів'я, приказки про калину (випереджаюче завдання).

5. Фізкультхвилинка.

Я дівчинонька мала раз, два.

Як калинонька струнка раз, два.

Буду швидко підростати,

Щоб усім допомагати.

6. Розповідь бабусі Ганни про лікарські властивості калини.
7. Показ весільного рушника.

• Раніше, коли наші бабусі були маленькими, люди дуже любили малювати і вишивати. В хатах розмальовували біля вікон і печі. Майже у кожній такій розмальовці зустрічалася калина.

Коли дзвеніло весілля, калиною прикрашали весільний коровай. На весільному рушнику вишивали калину і листя дуба – як символ дівочої краси і хлоп'ячої сили. Калиновими узорами вишивали дівчата сорочки.

V. Творча робота.

1. Розповідь учителя.

- На Дніпропетровщині є селище Петриківка. Майже 50 років тому там з'явилися майстри-художники, які почали малювати дивним способом. А саме пальцями рук. Звичайно і кісточкою вони користувалися. Дуже багато ними створено малюнків, в основному – це рослини і птахи. Розмальовувати таким розписом вони почали майже всі кухонні вироби – дощечки,  тарілки. Завдяки цьому розпису майстрині здобули всесвітню славу.

         2. Малювання калини.

         3. Виставка дитячих робіт.

VІ. Підсумок уроку.

• Про яку рослину ми сьогодні говорили на уроці?
• Яка вона? Опишіть.
• Як ніжно можна назвати калину?
• За що цінують калину українці?
• Чому сказано, що «калина у червоному намисті»?
• З ким порівнюють калину?