ОБСТАВИНА. СПОСОБИ ВИРАЖЕННЯ ОБСТАВИН
Мета:
Внутрішньопредметні зв’язки:
Міжпредметні зв’язки: мова, література, народознавство.
Тип уроку: урок систематизації й поглиблення знань.
Методи: бесіда, гра «Ти мені подобаєшся тим, що…», «Незакінчене речення», робота біля дошки, «Мікрофон» творча робота, робота в парах, гра «Початок – кінцівка», «Незакінчене речення».
Обладнання: таблиця, картки.
ХІД УРОКУ
Ну щоб, здавалося, слова,
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!
(Т. Шевченко)
Діти, сьогодні на уроці поговоримо про найдорожчий скарб народу – його мову. Але для того, щоб наше спілкування було приємним, відвертим і цікавим, важливо, щоб у нас був позитивний настрій. Для цього ми з вами проведемо вправу на покращення емоційного стану.
Діти, а скажіть мені, будь ласка, чим відрізняються люди різних країн? (Відповіді дітей: одягом, виглядом, місцем проживання, мовою) А пригадайте з попередніх уроків, що є символами нашої держави? (Відповіді дітей: герб, гімн, прапор, калина, вишиванка, мова…)
21 лютого 2000 року в штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі вперше відзначили Міжнародний день рідної мови, аби привернути увагу світової спільноти до того факту, що з 6000 мов, які зараз існують, більшість перебуває під загрозою зникнення. В Україні свято рідної мови запровадили 2002 року.
Глибокі знання рідної мови, досконале володіння нею – одна з важливих ознак високої культури й освіченості людини. Тож не гаймо часу та покращуймо свої мовленнєві навички, збагачуймося знаннями.
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
На уроці рідну мову
Ревно будемо вивчати,
Розбирати кожне слово,
Щоб її нам краще знати.
IV. ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Обставина – другорядний член речення, що характеризує дію з точки зору її місця, часу, причини, мети, способу або ступеня і відповідає на питання як? куди? звідки? коли? чому? з якою метою? якою мірою? де? Обставина виражається прислівниками, сполученням іменника у непрямому відмінку з прийменником, інфінітивами, фразеологізмами. Підкреслюється рискою – крапкою. Обставини можуть мати при собі залежні (пояснювальні) слова, тобто бути поширеними: Стоїть (як?) по пояс в Україні ромашка в білому вінку.
ВИДИ ОБСТАВИН ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Способу дії |
Місця |
Часу |
Причини |
Мети |
Умови |
Допустові |
Як? В якій мірі? Яким чином? |
Де? Куди? Звідки? |
Коли? Відколи? Як довго? |
Чому? Від чого? Через що? |
З якою метою? Навіщо? Для чого? |
За якої умови? У якому випадку? |
Незважаючи на що? |
Він нехотя звівся і сів на лаві під мисником.
|
У Кремлі, мабуть, весело було жити. |
Другого дня рано небо було синє.
|
З голоду та холоду і півень не співає.
|
Вола кличуть не мед пить, а воду возить.
|
Не зоравши, не посієш.
|
Незважаючи на погодні умови, урожай було зібрано вчасно.
|
Деякі другорядні члени залежно від запитання можна визначити в реченні як додатки і як обставини.
Струмок в’ється (серед чого?) серед гаю, як стрічка.
Струмок в’ється (де?) серед гаю, як стрічечка.
V. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Мова – це не лише засіб спілкування. Мова – це вираження культури та знань народу, мудрості, її поглядів і переконань, її приналежності до певної нації, народу, держави.
Слово
На світі існує невидима сила. Вона є водночас зброєю та лікарем. Вона здатна змінювати світ та зцілювати душі. Ця сила є словом.
Слово є силою, якщо воне не пусте. Гостре слово українських письменників, наприклад, вголос говорило про гноблення простого народу. І сьогодні сміливе слово здатне захистити людину, встановити справедливість. Так будемо користуватися словом обережно та влучно, бо воно є великою силою та цінністю! І тільки від людини залежить, як використати цю силу: на зло чи на добро.
У нас, українців, напрочуд гарна, співуча й ніжна мова. Щоб добре нею розмовляти, щоб відчути серцем її красу та багатство, щоб зрозуміти її неповторність і ніжність, мелодійність і багатство барв, її треба старанно вивчати. Діти, а давайте методом «Мікрофон» спробуємо описати нашу мову.
(Відповіді дітей: співуча, гарна, милозвучна, рідна, дорога, своєрідна, сердечна…)
Березень підкрався (як?) ….
Якось (коли?) …. дмухнув теплий вологий вітер.
Цілу ніч він шумів голим гіллям (де?) … .
(Коли?) … почався рясний дощ.
(Коли?) … ночі довшають .
Дітям стало (як?) … .
Рідне наше слово! Не раз розіп’яте на історичних Голгофах, ніби навмисне було обране для мук і випробувань. На захист рідного слова поставали І. Франко, Л. Українка, Б. Грінченко, М. Куліш, О. Олесь… Тих, хто зберіг рідну мову в часи лихоліть, було набагато більше, ніж тих, які своєю байдужістю мовчки відправляли її у вічне небуття.
Після І. Котляревського Т. Шевченко відшліфував нашу мову – дорогоцінний діамант нашого народу.
Картка №1
|
Картка №2
|
Картка №3
|
Картка №4
|
Початок |
Кінцівка |
Хто хоче багато знати,
|
тому треба мало спати.
|
Нема в тебе хліба м’якого |
зате є в тебе слово ніжне. |
Доброму слову душа радіє, |
лихе слово б’є, як кілок, по голові. |
Зберігши мову, |
збережемо народ. |
Якщо мову зневажаєш, |
батька й неньку не поважаєш. |
Не питай, що за людина, |
а послухай її мову. |
А тепер пропоную згадати або дати тлумачення прислів’ям:
По-моєму, кожна людина мусить хоч раз коли (небудь) сягнути свого зеніту. Яка ціна за день, (по) пустому прожитий? Люди, які розмінюють свої почуття(на) право й (на) ліво, по-моєму, (з) рештою мусять відчувати себе злидарями. |
VI. ПІДСУМОК УРОКУ. АРГУМЕНТАЦІЯ ОЦІНОК
Нації помирають не від інфаркту.
Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні
Бути свідомі того, що мовна проблема
Для нас є актуальною і на початку
XXI століття, і якщо ми не схаменемося,
То матимемо дуже невтішну перспективу.
Л. Костенко
Діти, краса нашої мови залежить лише від нас, від наших старань. Тож давайте вживати в мовленні крилаті вислови, народні прислів’я та приказки, ввічливі слова, слова вдячності, побажання. І пам’ятайте, що «Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя».
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ