Урок ОМ для 6 класу з теми "Історичний жанр"

     Тема уроку: ІСТОРИЧНИЙ ЖАНР

Мета уроку:  розкрити поняття історичний жанр;розвивати  вміння аналізувати, спостерігати ; удосконалювати навички роботи учнів у групі

прищеплювати естетичне ставлення до творів мистецтва;формувати соціальну компетентність в учнів, активізувати творчу ініціативу учнів, працьовитість, акуратність, естетичний смак.

Форма :урок з елементами кейс-технологій

Тип уроку: інтегрований

Обладнання:зоровий ряд образів, репродукції картини «Козак Мамай»,

Ф.С. Касуцький  «Гість із Запоріжжя», А. Монастирський «Запорожець», зображення монет, плакатів, скульптур, послідовності роботи для груп, картки з інформацією для роботи груп;

Альбом, журнальний папір , ножиці, клей, кольорові олівці, монетка, акварель, стаканчик, пласкі пезлі.

 

Хід уроку

І. Організація класу.

1. Створення емоційної атмосфери.

- Доброго дня, діти! Я рада черговій зустрічі з вами. Чи у кожного з вас сьогодні чудовий настрій?

2. Вправа «Очікування»

- Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

ІІ. Актуалізація опорних знань.

- Наш урок ми розпочнемо з вправи « Запам’ятай та об’єднай». Зараз я вам запропоную  6 елементів картини. Ви маєте їх запам’ятати і співставити з запропонованими картинами.

- Готові? Тоді розпочинаємо.

- Тож  в якій картині об’єднуються всі ці елементи?

- Хто з вас знає, що це за картина? Яка її назва? До якого жанру ми її можемо віднести? Але перед тим, як відповісти на це запитання, згадаємо, які жанри образотворчого мистецтва ви знаєте.

• Що  об’єднує ці картини?
• Що ви знаєте про козаків?
• Як ви гадаєте, яка тема сьогоднішнього уроку?

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Ми продовжуємо наше знайомство з жанрами мистецтва  і сьогодні звернемося до історичного жанру та його різновидів. Якщо художник прагне зобразити певні події в історії людства, показати значення в них окремих історичних осіб, тоді він звертається до історичного жанру.

 

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

Отже, сьогодні ми поговоримо про  історичний жанр.

Складні історичні умови на землях Поросся викликали появу козацтва у Білій Церкві. 15-17 ст. наше рідне місто є осередком, твердинею козацтва. Тому і ми з вами не можемо не згадати про цю сторінку історії. А саме познайомимось з народною картиною «Козак Мамай»

 

V. Вивчення нового матеріалу

Історичний жанр — один з основних жанрів образотворчого мистецтва, присвячений історичним подіям та історичним діячам, соціально значущим явищам в історії суспільства.

Основні види творів історичного жанру:

— історичні картини;

— розписи;

— рельєфи і кругла скульптура;

— станкова графіка.

Історичний жанр часто переплітається з іншими жанрами:

— побутовим (історико-побутові зображення);

— портретом (зображення діячів минулого);

— пейзажем (історичний пейзаж);

1. «Чомучка»

Як ви вважаєте, чому картину ми відносимо до історичного жанру?

Чому вона відноситься до народних картин?

Чому має таку назву?

2.Історична довідка

  У багатовіковій історії  нашої країни цей загадковий образ виявився духовним символом українців, уособленням звитяжницьких ідеалів народу.

Дослідники вважають, що Мамай — половецько-татарське ім'я; відомо, що мамаями називали давніх ідолів, яких встановлювали на вершинах курганів.  Картини "Козака Мамая"  нагадували ікони і  їх у ХVІІІ— ХІХ ст.. можна було побачити у кожній хаті. Це трактувалося як прагнення народу канонізувати свого улюбленого героя.  Зображували "Козака Мамая" на полотнах і стінах хат, на дверях і віконницях, на скринях, кахляних грубах і липових колодах вуликів. Очевидно, зображення козака виконувало роль оберегу селянського помешкання.  Підтвердження цього ми знайдемо на офорті  Т.Г. Шевченка «Дари в Чигирині 1649 року», художник відтворив інтер’єр резиденції Богдана Хмельницького, на одній зі стін якої розміщена картина «Козак Мамай».

   Козак у думах і помислах українців уособлював народ­ну силу духу, незламність волі в святій боротьбі з поневолюва­чами. Зображення козака на народних картинах в час, коли Запорозького Війська вже не існувало, сприймалося як своєрідний пам’ятник героїчному минулому українського на­роду.

Може видатися дивним, що народного героя, козака-воїна, зображували не в запеклій сутичці з ворогом, а в мить перепочинку, таким собі умиротвореним і замріяним. Однак саме в цьому зовнішньому спокої і криються глибокі душевні переживання козака, його внутрішня духовна міць. Уже чи­мало років він не розлучається зі своєю шаблею, боронячи батьківський край від заклятих ворогів. Коли ж випадає вільна хвилина, сідає під дубом, кладе осторонь зброю і одній лише бандурі, “ подрузі вірній ”, довіряє тужливі думи.

 

VІ. Практична робота.

1. Вступний інструктаж

• Народна картина складається з елементів – символів. Як ви гадаєте яких?
• Вірно, це козак, дуб, кінь, кобза-бандура. Ви теж поділені на групи. Кожна з груп буде працювати зі своїм елементом картини. Двоє з команди мають обробити інформацію, яка є у конверті, поділиться нею з групою, а саме найцікавіше підготувати до захисту. Інші в цей час мають швидко виконати свою частину творчої роботи в заданій техніці. В кінці уроку ми з вами маємо скласти нашу картину «Козак Мамай»
• Чи є в когось питання, якщо ні, то приступаємо до роботи.

І група

 «Мамаями» називали взагалі відчайдушних козаків. Сказати про когось, що він «мамаює» – це те ж саме, що мандрує, не будучи до чогось прив’язаним. А вираз «піти на мамая» означав «відправитися на удачу».

Тюркською “мамай” означає — ніхто, ніяк, без імені, порожнеча. Тюрки вірили, що за душу людини борються добро і зло.  І знаходять цю людину за іменем. Якщо ж людина не має імені, злим силам вона не підвладна.

    Оця суб’єктивна невизначеність посилює враження, бо один усамітнений козак уже виступає в ролі образу всіх українців. Він ніхто — і водночас єдиний для всіх.

    Це воїн-символ, що засвідчує собою миролюбність і глибинність духовного світу українців і водночас силу духу й волі, змогу відстояти свою Батьківщину. 

 

Творча робота: зобразити козака у графічній техніці за допомогою палички, використовуючи послідовність.

 

ІІ група

Дуб – живе втілення сильного здоров’я і здорової сили. За своїм характером ніколи не гнеться – його можна тільки зламати!

Дуб споконвіку був оберегом козаків. Вважалося, що у дубі живуть душі хоробрих воїнів і у нього наймогутніша влада над злими силами. Він оберігає людину від усіляких негараздів, від злого чародійства.

У народнопісенній творчості це дерево стверджує невмирущість народу, його без­смертність. На деяких картинах символ світового дерева (де­рева життя) посилюється іншими зображеннями . Так, на дубі сидять вороги і стріляють у козака з пістолів, проте жод­на куля його не бере. Отже, дуб ототожнює людську довговічність та безсмертя нації, а в узагальненому розумінні — символізує всесвіт, його структурні складові, єдність просторово-часових площин.

Творча робота: зобразити дуб  у  техніці  питирання.

 

ІІІ група

Кінь для козака – друг, товариш і брат

Зображення коня є майже на всіх картинах без нього неможливо уявити козака ні в мирний, ні у воєнний час. У народних піснях, а отже, і в народних картинах, кінь постає вірним товаришем і побратимом козака.

Дійсно, запорізький козак, який проводив більше половини свого життя у походах, цінував свого коня і любив його. У думах, що наспівували кобзарі, кінь був найріднішою істотою для українця: «У нього (козака) бідного сиротини, чорна бурка – його сват, сивий коник – його брат».

Загиблих у бою воїна і коня ховали разом. Причому часто-густо збруя похованого коня коштувала набагато більше, аніж спорядження і одяг його господаря.

Заможні козаки володіли сімома-десятьма сотнями скакунів, а особливо заможні – і того більше.

Кінь на картині  став уособленням долі, символом воле­любності, вірної дружби, відданості, готовності до самопо­жертви. Певно, саме тому, що ці риси характеру були най­більш шановані серед козаків.

 

Творча робота: зобразити коня в авангардній течії - кубізмі, використовуючи послідовність.

 

ІVгрупа

Кобза або бандура. 

Серед великої кількості реалій, які є на картинах “Козак Мамай”, чільне місце займає кобза (бан­дура). У часи козацького лицарства вона була найбільш поши­реним музичним інструментом. Козаки не полишали її ні в дорозі, ні в бою, маючи її за «дружину вірну».

Кобза – це символ співучої української душі.

 

Творча робота: зобразити кобзу в техніці – витинання.

 

2.Творча робота

3. Захист робіт

4. Хвилинка – цікавинка

Кіно

У 2003 році на Національній кіностудії імені Олександра Довженка режисер Олесь Санін створив фільм «Мамай».

Музика

У музиці образ козака Мамая знайшов відображення у піснях сучасних українських гуртів Кому Вниз, Воплі Відоплясова та Багряний Шлях.

Література

• «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця» — роман Олександра Ільченка.
• «Мамай» — історичний роман у віршах Леоніда Горлача.
• «Міф про козака Мамая» — збірка поезій Ігоря Калинця.
• Мамай є дійовою особою драматизованої поеми Ігоря Павлюка «Бут»

Плакати та графіті

Під час Революції Гідності художник Микола Гончаров відтворив образ козака Мамая у графіті та плакатах серії «Все що тобі потрібно — це любов», замінивши кобзу на автомат Калашникова, а штоф на запалений «коктейль Молотова».

Пам'ятники

На День Незалежності України 24 серпня 2015 року в Краматорську відкрито пам'ятник Козаку Мамаю; а  в місті Києві в 2001р. на майдані Незалежності , скульптори – Валентин та Микола  Зноба.

Монети

23 липня 1997 року Національний банк України ввів до обігу срібну пам'ятну монету присвячену ідеалізованому образу козака і українців загалом в Україні.

VІІ. Підсумок уроку.

1. Аналіз учнівських робіт.

2. Оцінювання робіт.

VIIІ. Рефлексія

1. Чи справилися ви із творчою роботою?

2. Чи цікавий був урок?

3. Про що нове дізналися на уроці?

4. Чи виникали труднощі у виконанні роботи?

ІХ. Домашнє завдання

Підібрати міфи, ілюстрації до міфів.