Урок "Орфей ХХ століття. Життєвий і творчий шлях письменника. Рільке і Україна. Синтетичний вияв новітніх течій і тенденцій у поезії австрійського поета (профільний рівень).

Л.В.Крутоуз

Шляхи формування компетентної особистості                                                                  засобами зарубіжної літератури                      

Головною метою української системи освіти на сучасному етапі є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості.                                          Соціальне замовлення -  компетентна, творча особистість, яка може швидко адаптуватися до життєвих умов, що змінюються.                                                                      Компетентнісний підхід у навчанні є актуальною проблемою сьогодення.              Механізмом формування компетентної особистості на уроках зарубіжної літератури є комплекс послідовних етапів: цілепокладання → визначення очікуваних результатів → мотивація → ситуація успіху здобування знань → формування умінь та навичок → творче використання знань, умінь, навичок у життєвих ситуаціях → контроль сформованості компетентностей → саморозвиток, самоосвіта особистості.               Інноваційна значущість даного механізму полягає у створенні ефективного процесу виховання інтелектуальної, самодостатньої, з потужним духовним потенціалом людини, здатної самостійно здійснювати життєвий вибір. Вважаю, що змістовим та організаційним наповненням системи формування компетентностей учнів повинні бути такі методи та технології навчання, які в центр ставлять самостійну діяльність учня, розвивають критичне мислення та творчі здібності.                                                                                                                                               
            Як створити умови для розвитку особистості? На мою думку, в першу чергу треба пам’ятати, що на уроці зарубіжної літератури учень поринає у неповторний світ мистецтва слова, стає активним співучасником творіння письменника, намагаючись зрозуміти героїв, їхні вчинки, приймає або не приймає позицію автора, тобто виступає у ролі творця власної життєвої позиції, яку вчиться відстоювати.                                                                                                                Реалізувати цю концепцію можна лише за умов формування учнів як вдумливих небайдужих читачів. Основою будь-якого уроку зарубіжної літератури завжди буде текст художнього твору, а вдумливий читач зможе його зрозуміти, пропустивши через своє серце, збагатитись духовно і тим самим підготуватися до складних життєвих випробувань.                                                        Важливою умовою навчання і першим кроком до формування компетентності учня є внутрішня мотивація (самомотивація).  Для цього намагаюся  дотримуватися таких вимог:                                                                                     менше використовувати ситуацію змагання; намагатися не нав'язувати навчальну мету "зверху";                                                                                        намагатися уникати встановлення часових обмежень;                                                  стежити, щоб завдання відповідали віковим особливостям дитини;                            надавати дитині право вибору навчального завдання.                                                          Для успішного осмислення художнього твору традиційної мотивації недостатньо. Слід прагнути, щоб в учнів спрацювала віра у власні можливості. На допомогу приходять елементи суґестивної технології: застосування нетрадиційного  дидактичного принципу– ілюстрації до поезій з використанням комп'ютерних технологій (слайд-шоу). Такий прийом було, наприклад, використано під час вивчення теми «Біль поета за долю народу в поезії М.О. Некрасова «Роздуми біля парадного під'їзду».» (10 клас), «Еволюція поезії  Б.Пастернака» (11 клас).                                                                                                              Велику увагу приділяю мотивації, яка зосереджує  увагу дітей на проблемі й викликає інтерес до теми уроку. На цьому етапі  намагаюся відшукати просту, зрозумілу, привабливу мету в колі вікових інтересів та захоплень дітей, адже, маючи особистісну зацікавленість, учень буде налаштований на ефективний процес пізнання та вдосконалення. Скажімо, на уроці літератури у 10 класі «Життєвий і творчий   шлях письменника. Творчість Достоєвського як одна з  вершин  російської та всесвітньої літератури.  Філософські, етичні й   естетичні погляди  письменника та їх утілення в художніх творах »   спонукаю учнів замислитись  не тільки над тим, що таке життя, сенс життя, а й над тим, що треба  любити один одного,  навчитись  брати відповідальність за життя своє та інших людей. На уроці в 11 класі «Історія життя і творчості російського письменника Михайла Булгакова.   Булгаков і Київ» пропоную історію життя та творчості письменника розглянути  з психологічної точки зору,  створити якомога об’єктивніший  психологічний портрет письменника, визначити його тип темпераменту. Використовую також інтелектуальні розминки, асоціації та творчі завдання, медіа-слайди тощо.                                                                                                                 
        Під час наступного етапу – етапу цілеутворення вважаємо за необхідне, щоб учні  брали  у ньому участь. Намагаємося, щоб, крім переліку знань, які учні повинні засвоїти, вони бачили і перелік умінь, якими зможуть оперувати. Ефективним є спільне з учнями планування  роботи на уроці.                                           
        У процесі організації навчальної діяльності прагну гнучкості у виборі прийомів, нестандартності, створення ситуацій, які "оживлюють" уроки. Найбільш поширеним методом у моїй практиці є проблемний метод, що стало основою роботи з учнями старших класів. Використання проблемного методу дозволяє формувати критичне мислення учнів, сприяє зацікавленню предметом, формує активну життєву позицію, розвиває творчі здібності, мовленнєві навички, а в свою чергу, сприяє самовдосконаленню його як особистості і людини.                        
           Основні проблеми, які я вирішую з учнями на уроках – це проблеми дослідницького характеру: дослідження художньої своєрідності твору, дослідження світогляду митця, дослідження способів словесної характеристики героя, дослідження емоційного стану героя твору через особистісне сприйняття його образу.                              
           Для полеміки вибираю  те, що може викликати труднощі в розумінні авторської позиції, схвилювати. Ось низка проблемних питань, над якими була організована  робота за повістю О. де Бальзака «Гобсек»: «Гобсек – філософ чи скнара?»,  «Гобсек – «володар світу» чи самотня людина?»,  «Чи міг би Гобсек бути корисним суспільству?», Сприяють формуванню у школярів соціальних компетентностей такі питання: «Чи існують Гобсеки у наш час?», «Як уникнути руйнівної сили «влади золота»?                           
          Проблемні питання змушують розмірковувати не тільки над навчальним матеріалом, а й над загальнолюдськими цінностями, формують високодуховну особистість, її життєву компетентність. Наприклад, у 11 класі на уроці за темою «Твір М.Булгакова «Майстер і Маргарита» - роман-міф.   Трансформація міфічних мотивів; поєднання реальності та фантастики.»  пропоную учням визначити, чи актуальні сьогодні філософські проблеми, які розв'язуються в суперечці Ієшуа з Понтієм Пілатом.                                        
          Сучасний урок літератури не уявляю без новітніх технологій, які сягають корінням у далекоглядні праці педагогів В. О. Сухомлинського,                   Є. Ільїна.  Вже зовсім звичними на  уроках стали прийоми інтерактивного навчання. У своїй практиці впроваджую роботу в групах та парах: створення діафільму про письменника «Тернистий шлях Достоєвського», робота у групах («літературознавці», «артисти», «мистецтвознавці») за творчістю  А.А.Ахматової,  створення «досьє» на героїв роману А.Камю «Чума», цитатна характеристика основних суспільних прошарків, які становили панораму Франції ХІХ століття за романом Ф.Стендаля «Червоне і чорне» тощо. Групи виконують інформаційні, творчі, дослідницькі завдання. Такими видами робіт вчу дітей співпраці в команді, допомагаю усвідомити власний внесок у спільну справу. Участь кожної дитини в роботі групи учні оцінюють спільно або індивідуально, що сприяє критичному ставленню до себе, відповідальності, вдосконаленню та соціалізації.                                                                                                         Щоб заохотити до активності і почути думку кожного учня, впроваджую прийоми «Мікрофон», «Продовж речення», «Мозковий штурм», «Коло думок», «Займи позицію».                                                                                          
          Для формування читацької культури і компетентності учнів, розвитку їхніх творчих здібностей, навичок самостійного аналізу прочитаного застосовую елементи технології  критичного мислення : гронування, діаграмау Вена, асоціації, вільне письмо (дає змогу висловити всі свої враження від знайомства із  творчістю письменника),  сенкан (є своєрідним узагальненням роботи над тим чи іншим твором або образом, тому його доцільно проводити після аналізу твору (образів).  Такі завдання допомагають учням зафіксувати свої думки та емоції, розвивають творчу уяву. Викликають зацікавленість художнім твором такі творчі завдання: «Продовж художній твір», «Доповни сюжет», «Запитання до автора (героя)», заповнення анкети героїв .Такі прийоми сприяють розумінню специфіки мови художнього твору, оволодінню основними видами мовленнєвої діяльності, розвиткові здібностей до написання письмових робіт різних жанрів та висловленню власної точки зору щодо порушених у творі проблем.                                                                                                         
           Пізнавально-творчу діяльність учнів урізноманітнюю використанням ігрових елементів, керуючись висловлюванням А.Макаренка; «Дитина має пристрасть до гри, і необхідно її задовольнити. Необхідно їй дати не тільки час погратися, а й пройняти цією грою все її життя. Все її життя – це гра». Дидактичні, пізнавально-навчальні, інтелектуальні різнорівневі ігри покликані зробити набуття знань, умінь і навичок учнями доступним, цікавим, приємним, щоб цей процес приносив учням радість, викликав інтерес. Впроваджую як загальновідомі  -  «Літературне лото», «Піймай  помилку», «Вгадай героя за його словами», « «Так» чи «Ні»», кросворди, так і власно розроблені ігри:                                                                                          «Літературний поєдинок». Два учні (або дві команди) біля дошки по черзі обирають номер із питанням та відповідають на нього, намагаючись обрати питання з одного  ряду. Виграє той, хто швидше утворить «ряд» правильних відповідей. На питання, що залишилися, відповідають учні класу.                               «Нитка Аріадни». Учні ставлять по одному питанню з власно складених за прочитаним твором ланцюжком один одному. Якщо відповіді немає або неправильна, учню на допомогу приходить експерт-рятівник (учень, який знає відповідь), щоб не був розірваний «ланцюжок».                                                           «Біографічний пасьянс».Учням треба розкласти на окремі купки (етапи життя і творчості письменника) клаптики паперу з інформацією у хронологічній послідовності.                                                                                           «Попелюшка». Учням треба обрати лише ті речення або факти, які стосуються життя та творчості певного письменника.                                    
            Реалізувати свою проблему мені допомагають нестандартні форми уроку,  які стимулюють пізнавальну активність учнів, вміння діяти в незвичних ситуаціях, використовувати власний досвід, адаптацію до змін:  урок-диспут, кіноурок, урок- презентація, урок- віртуальна екскурсія, урок-засідання літературного клубу, урок-пошук істини ,урок-дослідження, урок-психологічне дослідження,урок-реклама,  урок-представлення проектів.            Одним із напрямів методичного забезпечення моїх уроків є проведення їх на основі інтеграції, змісту, відібраного з кількох предметів і об’єднаного навколо однієї теми. Наприклад,  бінарний інтегрований урок   у 11 класі (світова література-  історія-  біологія) «Відтворення руху Опору й глибинний філософський зміст у романі А.Камю «Чума»». Використовую на уроках, розроблені мною міні-підручники та учнівські тематичні портфоліо . Для актуалізації знань учнів використовую літературні диктанти, вікторини, кросворди, тестування, запитання для бесіди. Етап сприйняття та засвоєння нового матеріалу містить інформаційний блок з теми, запитання для аналізу тексту, проблемні завдання. Для підсумкового етапу пропонуються творчі завдання, завдання проблемного та аналітичного характеру.               
              Важливу роль, на мою думку, відіграє проектна діяльність, адже учень під керівництвом учителя працюючи над проектом, вчиться планувати свою роботу, аналізувати та синтезувати опрацьований матеріал. Проекти дають змогу виявити інтерес більшої кількості учнів до теми, що вивчається, проявити здібності у тих сферах діяльності, до яких більше схильні, усвідомити роль знань та умінь у житті та навчанні.                              
                Між структурними елементами моделі роботи з обдарованими дітьми та методу проектів є логічний, умотивований зв’язок. Метод проектів безпосередньо пов'язаний з реаліями життя. Аналізуючи літературний твір, учні відкривають для себе те, що зачіпає інтереси кожного. Особлива увага приділяється визначенню конфліктного підґрунтя розгортання основних сюжетних ліній, проблематики, життєвих прагнень і духовного світу головних героїв, ідейно-емоційних оцінок твору.                                         Літературна компетенція ( інтегрований результат навчальної діяльності учнів, отриманих у процесі літературної освіти, і виявляється в уміннях, необхідних для сучасного життя) стає основою формування життєвої компетентності особистості дитини. Проект – ефективний спосіб співпраці у рамках узгодженої теми чи обраної проблеми. Він учить окреслювати цілі, планувати роботу, оцінювати результати. Передбачає високу активність і незалежність виконавців проекту, які змушені пам’ятати про власну відповідальність за результати свого навчання.                                                                                       Старшокласникам  пропонуються  теми дослідницьких проектів: «Тема кохання у літературі», «Еволюція жінки в художній літературі». Елементи проектної діяльності застосовуються мною як фрагменти уроку. Наприклад, творче завдання по вивченню новели Ф.Кафки «Перевтілення»,  завдання для групи дослідників при вивченні творчості Л.М.Толстого. У своїй практиці я впроваджую дослідницькі, творчі (ілюстрації до творів), ігрові, інформаційні медіа-проекти. Учні створюють портфоліо  -  систему своїх творчих наробок: малюнки, кросворди, казки, есе, вірші тощо.                                                                                                          
  Продуктивним у сучасному навчанні, на мою думку,зокрема у роботі з обдарованими учнями,  є застосування мультимедійних технологій, насамперед тому, що специфіка викладання курсу «Зарубіжна література» вимагає значного обсягу ілюстративного матеріалу. В цьому плані особливо важливим є допомога комп’ютерних програм Movie Maker, PowerPoint на вступних уроках по темі, наприклад, уроки-екскурсії «Булгаков і Київ» (11-ий клас), «Музеї Достоєвського» (10-ий клас), уроках позакласного читання («Поезія Марини Цвєтаєвої», 11-ий клас), уроках узагальнення та систематизації (творчість А.А.Ахматової, творчість Поля Верлена).                         
           Завдяки використанню інформаційно-комунікаційних технологій відбуваються зміни  у навчальному процесі, в центрі якого перебуває особистість учня, головною метою стає розвиток інтелекту і творчих здібностей, пізнавальної активності школярів, що дасть змогу сформувати здатність до самореалізації, самостійності мислення, уміння працювати над розв'язанням важливих життєвих проблем. Змінюється в цьому процесі і роль вчителя: він виконує фасилітативні функції (за В.І.Шуляром): стає координатором, партнером, співавтором, консультантом.                                                  Така система роботи допомагає  виявити неординарних, творчих особистостей. Результатом цієї роботи є участь і призові місця учнів у І етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт у секції «зарубіжна література» МАН.                                                                                                                                             Запровадження досвіду формування компетентної особистості сприяє формуванню інтелектуально розвиненої, високодуховної людини та розвитку її творчих здібностей. Основними принципами сучасної шкільної освіти є гуманізація та профілізація, що зумовлено світовими ціннісними орієнтирами та тенденціями розвитку.              На вирішення поставлених задач по соціалізації учнів, формуванню у них ключових життєвих компетентностей направлений зміст навчальної програми з предмета, за якою працюють учителі зарубіжної літератури. Для досягнення оптимально можливого результату навчання, на мій погляд, необхідно доцільно застосовувати традиційні та інноваційні методи. Формування компетентної особистості повинно відбуватися не лише на уроках зарубіжної літератури, а й під час вивчення інших предметів, у їх тісному взаємозв’язку. Також слід розробити систему оцінювання сформованості компетентностей особистості.                                                           
          Я впевнена, що зацікавити, повести за собою спроможний лише той педагог, який сам перебуває у постійному пошуку. Адже ще В. О. Сухомлинський закликав: «Будьте самі шукачами, дослідниками. Якщо не буде вогника у вас, вам ніколи не запалити його в інших...».

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.  Буряк С.Д, Острова Г.О.Інтерактивні й нестандартні уроки зарубіжної літератури: Навчально-методичний посібник. –Харків: Видавнича група «Основа», 2005;

2.Дячок С.О. Урок світової літератури і комп’ютер 5-11класи. - Тернопіль: Мандрівець, 2011

3. Сологуб А. Технологія креативного навчання // Завуч. – 2005. – №28.

4. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти // Директор школи. – 2000. – №39-40.

5. Освітні технології: Навчально-методичний посібник // За ред. О.М.Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001.

6. Родигіна І.Компетентнісно орієнтований підхід до навчання. – Харків. – 2005.

7. А.Л.Ситченко, В.І.Шуляр, В.В.Гладишев. Методика викладання літератури. Термінологічний словник. – К., 2008.                                                                                  

8.Машбиц Е.И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения: (Педагогическая наука – реформе школы). – М.: Педагогика, 1988. – 192 с.

9.Рождественська Д.Б. Інформаційний та психоло-педагогічний дослідницький потенціал освітнього порталу “Діти України” у зб. наук. праць “Засоби і технології єдиного інформаційного освітнього простору” / За ред. В. Ю. Бикова, Ю. О. Жука / Інститут засобів навчання АПН України. – К.: Атіка, 2004. – 240 с. – С.74-80.                                                                                                                                 

10.Шуляр В.І. Підготовка майбутнього вчителя літератури до конструкторсько-технологічної професійної діяльності: Автореф. дис... канд. Пед. наук // Інститут педагогіки АПН України. – К., 2004.

11.Штанько Л.І. Світова література. Інтерактивні технології на уроках 5-11 класи. - Тернопіль: Мандрівець, 2011;

12. Штейнбук Ф.М. Методика викладання зарубіжної літератури в школі: Навчальний посібник.-Тернопіль:Мандрівець, 2009;

13. Якиманская И.С.Разработка технологии личностно-ориентированного обучения // Вопросы психологии. – 1995, №2.

Тема уроку: Орфей ХХ століття. Життєвий і творчий шлях письменника. Рільке і Україна. Синтетичний вияв новітніх течій і тенденцій у поезії    австрійського поета (профільний рівень).

Мета уроку: формування предметних компетентностей: допомогти  старшокласникам  визначити роль України в долі Рільке,  прослідкувати  синтетичний вияв новітніх течій і тенденцій у його поезії, основних мотивів творів,  розкрити позачасове значення його лірики; розвивати  в учнів навички  дослідницько-пошукової роботи , компаративного аналізу  поетичних творів , діалогічного мовлення, виразного  читання, акторські здібності ; 

                формування ключових  компетентностей : уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну  й  пошукову  діяльність та критичне мислення учнів , комунікативної: формувати  навички спілкування в  парі та колективі; інформаційної: розвивати навички роботи з різними джерелами інформації; загальнокультурної: сприяти вихованню в    учнів гуманістичних почуттів, естетичного смаку, високої читацької та   загальної культури, цілеспрямованості, прагнення до літературної освіти, естетичний смак, світогляд

 Обладнання: портрети Р.М.Рільке, виставка  його творів, мультимедійні презентації учнів, декорації до інсценізацій, міні-підручники до теми уроку.

Тип уроку:урок формування , знань, умінь і навичок.

Форма проведення: урок-презентація проекту.

 

Хід уроку

 

                                                           Ти  один сказав Богові щось нове.

                                                                                                          М.Цвєтаєва

                                                              Ті люди, що живим поета знали, не відали,                                                                             

                                                           яким єдиним він зі світом був:  його лицем                                                                    

                                                           ставали ці води, гори, ниви   цих долин.

 

                                                                                                 Р.М.Рільке

 

І. Організаційний момент.                                                                                                   ІІ.Актуалізація опорних знань.

1. Інсценівка за мотивами оповідання Рільке «Пісня про правду».                                 Родина (Петро Якимович,  його дружина Якилина,  підстаркувата, негарна видом дочка і син Олекса)  сидять за  столом, на якому стоїть миска з кашею. Петро їсть, а решта дивляться на нього, чекаючи на те, що він  залишить. Раптом рука його з ложкою застигла, і старий повернув своє широке, змарніле обличчя до дверей. В двері постукали. Заходить кобзар Остап.                                                                                                   Олекса  впізнає гостя:                                                                                                            - - Дід Остап! (Остап тричі перехрестився і низько вклонився в  бік ікони)                                 Остап:                                                                                                                                                      - У кого ж це я?                                                                                                                                          Петро Якимович:                                                                                                                                     - У нас, батечку, у Петра Якимовича, шевця.                                                                          Остап:                                                                                                                                                     - А, у Петра Якимовича, того, що образи′ малює…(Остап сідає на лавку)                          Олекса:                                                                                                                                              - Заспівайте, діду Остапе, про героїв:  Кирдягу, Кукубенка ,Бульбу, Остряницю й Наливайка!                                                                                                                                    Остап:

Не про них сьогодні буде пісня…

(Звучить бандура)

Нема в світі Правди, не знайти, немає.                                                                               Хто забуту Правду нині відшукає?                                                                                   Нема в світі Правди, не знайти до скону,                                                                           Правда — під п'ятою лютого Закону.                                                                                        Тепер свята Правда сидить у темниці,                                                                                   а вельможна Кривда — з панами в світлиці.                                                                  Правду зневажають, як сірому голу,                                                                                     а Кривда сідає до панського столу.                                                                                Тепер святу Правду топтано ногами,                                                                                          а вельможну Кривду поєно медами.                                                                               Правдо, мати рідна, орлице крилата,                                                                                     де ж той син, що прийде тебе відшукати?                                                                      Стане Бог великий йому на підмогу                                                                                          і вкаже, єдиний, праведну дорогу.                                                                                   Петро Якимович:                                                                                                           - Де збираються чоловіки?                                                                                              Остап:                                                                                                                                         - Недалеко в  містечку …                                                                                                     Петро Якимович:                                                                                                                        - Випий, дядьку Остапе,  наливки домашньої.                                                                        ( частує кобзаря наливкою в надії довідатися більше).                                                - Скільки козаків зібралось, Остапе?

Остап:

• Багато…

Петро Якимович:                                                                                                           

• А коли вирушають?

Остап:

• Незабаром… Що ж , мені час іти. Дякую за гостинність.                                           Олекса:
• Діду Остапе, а  на війну всім можна йти?

Остап:

• Усім.

(виходить з кімнати)

Олекса:

• Цей старий був сам бог…                                                                                                   Керівник театральної групи (учень):

Наш театральний колектив «Бандуристи» підготував інсценівку за мотивами новели відомого австрійського поета Райнера Марії Рільке «Пісня про правду». Сподіваюсь, нам вдалося переконати всіх глядачів в тому, наскільки близькі поету українські традиції, звичаї, культура.                                                   

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.                                                                             1.Вступне слово вчителя                                                                                                            

    -Своєю творчою  роботою розпочали наш урок-проект «Орфей ХХ століття» члени театральної групи.

Працювали ми над короткотривалим проектом трішки більше тижня. Кожна група, пара мали конкретні завдання.

2. Керівники груп про завдання

Біографи: зібрати основні відомості життя та творчості Рільке, підготувати інтерв’ю з поетом.

«Екскурсоводи»:створити віртуальний музей цікавих фактів, речей та портретів відомих людей у житті поета, провести віртуальну екскурсію.                                                                                                     Літературознавці: дослідити ставлення поета до того чи іншого літературного напряму чи течії, визначити  особливості манери написання поетичних творів, настрої та віяння поезій. Підготувати сценарій ділової розмови літературного критика з літературознавцем.

Театральна група «Авангард»:дослідити причини тривалого листування між Рільке та відомими російськими поетами Мариною Цвєтаєвою та Борисом Пастернаком, інсценізувати зібраний матеріал.

«Політолог»: позначити на карті країни, міста України,в яких побував Рільке, порівняти політичне становище Австро-Угорської імперії та України на межі ХІХ-ХХ століть. З′ясувати, чи не вплинула соціально-політична ситуація на батьківщині на бажання поета оселитися у Києві.

Учитель:

- Дозвольте  продовжити наш урок притчею.                                                                        
Султан викликає до себе верховного візира  і запитує його:                                                                   -              Скільки в моїй країні поетів?

- Сто, падишаху всесвіту, - відповідає візир.

- Киньте їх до в’язниці.

Через рік запитує:

- Ну, як там мої поети? Хто з них продовжує писати?

- Десять диваків.                                                                                                                                                           -              Випусти цих диваків і дай кожному по палацу.

Через рік він знову запитує:

- Ну, як там мої поети? Хто з них продовжує писати?                                              - Двоє, - відповідає візир.                                                                                                      - Ось вони і є справжніми поетами.

   Сьогоднішній урок присвячений життю і творчості саме такого поета. Він писав, не зважаючи на жодні випробування долі. Адже Рільке  не міг не писати, бо весь світ для нього був сповнений поезії. Уявити собі поетичну спадщину ХХ століття без творчості австрійського поета Райнера Марії Рільке неможливо. Недаремно за  програмою із зарубіжної літератури знайомство з модерністською поезією першої

 половини  ХХ століття розпочинається саме з Рільке. Пройшовши у своєму творчому становленні основні етапи розвитку літератури на рубежі віків  Рільке здобув репутацію «Орфея ХХ століття».                                                                                                     ІІІ. Робота над темою, метою, епіграфом уроку.

• Хочу звернути увагу на те, що кожен із вас, працюючи  з міні-підручником, зможе набрати певну кількість балів, виконуючи завдання.
• Як ви розумієте епіграф?

ІV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.

1. «Портретна галерея»

Учитель:

- Перед вами портрети Рільке і його фотографії. Що ви можете сказати про нього, дивлячись на роботи різних художників? Яким ми бачимо поета? На перший погляд,  Рільке на портретах зовсім різний. Його малювали люди, які його дуже любили.  Це Леонід Пастернак,  Паула  Модерсон-Беккер, німецька художниця - експресіоністка.                    - Настав час ближче познайомитися з поетом Рільке.

2. «Інтерв′ю  з поетом»( телепередача «Зіркові історії»)

- Доброго дня, шановні телеглядачі.  Ми в студії  телеканалу СТБ. До вашої уваги телепередача «Зіркові історії» Через декілька хвилин  з′явиться цікавий гість - відомий австрійський поет , Орфей минулого століття  Райнер Марія Рільке. А ось і він!  Доброго дня, шановний Райнере! Присядьте, будь ласка.  Хочу пригостити вас українським чаєм, відваром  лікарських трав, зібраних у Херсонських степах. Смачний і корисний для здоров′я напій! Реклама на СТБ. Дуже  приємно бачити Вас в українській вишиванці! Це данина моді, чи поклик серця?

-Україна дорога моєму серцю.  Я вражений красою української природи, народними піснями, звичаями і традиціями, святами, зокрема святкуванням Зелених свят у Києві.  У «місті, близькому до Бога» - Києві я хотів навіть оселитися назавжди, а 1 вересня 1900р. записав до свого щоденника: «згадую полтавські степи, надвечірні зорі, і охоплює душу сум, що мене там немає»

- Які саме міста, крім Києва,  ви відвідали на Україні?

- Я подорожував Дніпром до Кременчука, зупинився у Каневі, знайомився з українцями, піднімався на Чернечу Гору вклонитися Кобзареві, якого вважаю не тільки великим поетом, а і талановитим художником. Побував у Полтаві, у  Харкові…

- Чи щасливим було ваше дитинство?

- Ні, я почувався зайвим у родині. Батьки розлучилися, коли мені було дев′ять років, вони поділили дітей: я жив з батьком, а молодший брат  залишився з матір'ю. Можливо, саме розлучення батьків підштовхнуло мене до віршування, але на мої ранні вірші ніхто уваги не звернув. Дванадцятирічного мене  батько віддав в кадетське училище. Психологічна драма поглиблювалась кволим здоров’ям , я ріс  тихим і непримітним, скромним та сором’язливим.

- Чому у вас не склалося подружнє життя із скульптором  Кларою Вестхоф ?  Наскільки я знаю, у вас народилася донька  Рут , чому ж  навіть ця обставина  не врятувала ваш шлюб?

- Шлюб  розпався через матеріальну скруту, яка все життя переслідувала мене.

-Відомо, що з 1919 року і до самої смерті ви жили у Швейцарії у старовинному будиночку, купленому вашими друзями. Чому покинули Францію?

- Залишити Францію змусила Перша світова війна. Прагнув усамітнення, спокою, щоб писати вірші, які  увібрали б усі мої попередні пошуки  й здобутки.

- Що б хотіли побажати українським телеглядачам?

- Миру, любові, гармонії з природою і богом!

- Щиро дякуємо вам !  До побачення !                                                                                                             З вами була телеведуча  Юн Анна

3. Думка «політолога»                                                                                                      Учитель:

• Рільке багато подорожував, шукаючи духовну батьківщину…Цікаво, що саме Україна, Росіія, Франція та  Швейцарія стали духовною батьківщиною поета. Чому? Чи не вплинула на це соціально-політична ситуація в Австро-Угорщині ?

Політична ситуація в Україні на зламі ХІХ – ХХ століть визначалася надзвичайним ідеологічним плюралізмом ідей, ідеалів, поглядів, концепцій. На політичній арені тогочасної України домінували партії лівоцентристського спрямування, які досить помірковано уявляли державницьке майбутнє України, залишаючись на автономістських та федералістських позиціях. Ідеологи партій правого спрямування хоча і не мали широкої підтримки серед українства, послідовно відстоювали ідеї державної самостійності України.

   Щодо суспільно-політичної ситуації в Австро-Угорщині - існувала свобода політичних об’єднань пов’язана з історичним переходом імперії від абсолютної до конституційної монархії..

Я вважаю, що бажання Рільке оселитися в Києві навряд чи пов’язане з суспільно-політичною ситуацією в Україні та Австро-Угорщині…

4. Віртуальна екскурсія до віртуального музею Рільке

Учитель:

• Думаю, час завітати до віртуального музею, створеного групою учнів

 

• Доброго дня, шановні гості! На віртуальну екскурсію до віртуального музею австрійського поета Райнера Марії Рільке вас запрошують екскурсоводи - Погорєла Вікторія та Степаненко Ірина.
• Запрошуємо до першої зали цікавих експонатів. Погляньте на портрет цієї гарненької дівчинки. Це наш поет. Райнер народився  в родині, де до нього у тижневому віці померла донька.  Два із шести його імен, Рене и Марія, були жіночими. До п’яти років мати одягала Рільке  у дівочі сукні і гралася з ним,  як з дівчинкою.
• А ось цікаві експонати, пов’язані з шанобливим ставленням поета до України.  Шовкова хустка і срібний візантійський хрест, українські сувеніри, з якими поет не розлучався ціле життя.
• Погляньте на портрет цієї красуні. Лу Андреас-Саломе

У 1899 році подружжя Андреас взяли Рільке  з собою в подорож по Росії. Незважаючи на п'ятнадцятирічну різницю у віці, Лу Андреас-Саломе зуміла привернути до себе Рільке не тільки як творчаособистість, а й як жінка. Він присвячував їй вірші і навіть змінив почерк, намагаючись писати так само, як Лу. До речі, саме Лу порадила йому поміняти ім'я на більш «чоловіче» - так Рене перетворився на Райнера. Саме завдяки ЛуАндреас-Саломе Рільке захопився російською культурою і почав вчити російську мову - згодом він навіть писав вірші російською.

• Перед вами портрет Валерії  фон  Давид-Ронфельд, племінниці Юліуса Цойера, чеського поета, вона була дівчиною начитаною і всерйоз захопилася новим знайомим - але скоріше їм самим, чим його творчістю. Першу поетичну збірку «Життя і пісні» Рене  присвятив Валерії. На її гроші збірник і був опублікований в грудні 1894 року, але ні слави, ні грошей юному поетові не приніс.
• Завітайте до наступної зали музею,  до вашої уваги – портретна галерея відомих людей в житті поета Рільке.
• Портет  відомого російського художника Леоніда Пастернака, батька поета Бориса Пастернака.  Йому уперше довелось побачити  Рільке у квітні 1899 року, коли той приїхав з ЛуАндреас-Саломе до Росії». Друзі відомого художника  з Німеччини звернулися з проханням допомогти і словом, і ділом у знайомстві молодого поета Рільке з країною, її людьми, зокрема, з  Львом Толстим
• Портрет відомого російського письменника- Льва Толстого. Ще зовсім молодий поет Рільке побував в гостях у Льва Толстого, кілька днів прожив у Ясній Поляні. Російський спосіб життя він багато в чому ідеалізував, побачивши в ньому можливість єдності людини, природи і бога.
• Зверніть увагу на портрет талановитого французького скульптора Огюста Родена. Зближення Рільке з ним відбулося 1902 року в Парижі. Рільке деякий час  був навіть секретарем цього видатного митця. Рільке запозичив у скульптора  вміння творити «речі» і передавати їх рух у предметних образах. .Зверніть увагу на одну із робіт скульптора. Роден захоплює письменника  талантом відтворення найтонших порухів душі й почуттів, вражень, що роблять важкий камінь «поезією».
• А ось перед вами портет не менш відомого художника  Поля  Сезана, який прагнув малювати не тільки ту природу, яку ми бачимо, але й ту, яку ми пізнаємо розумом, створюючи синтетичний образ предмета і всієї природи. Під впливом живопису Сезана у Рільке виникли думки, «що більшість людей не знають, який прекрасний світ і скільки надзвичайного містить у собі навіть маленька річ, яка-небудь квітка, камінь, кора дерева або березовий листок». Уважно придивіться до картин художника.
• Просимо відвідати наступну залу. Кімната воскових фігур Мадам Тюссо.

Поряд з Рільке – відомі  російські поети.  В останні роки життя з'явився ще один місток між поетом та Росією - його листування з поетами                   Борисом  Пастернаком та Мариною Цвєтаєвою. Листування Рільке та Цвєтаєвої сприймається сьогодні як стенограма унікального діалогу двох геніальних поетів. Здається, фігури оживають…

• Дякуємо за увагу!  До нових зустрічей!

5.  Літературно-музична композиція  «Єднання трьох сердець»

Учитель:

- Фігури великих поетів ожили…

Цвєтаєва: «З нашим німецьким другом регулярне листування почалося в травні 1926 року. З Пастернаком ми були вже пов’язані дружбою і тривалим листуванням. Рільке жив тоді в Швейцарії, йому було 50, і він на той час був великим німецьким поетом ХХ століття»                                                                                                                           Пастернак: Ми троє були духовно самотні у той час і намагались, листуючись , відшукати нові можливості мистецтва.

Цвєтаєва: Природа і душа – нас трьох цікавило саме це.                                                      Рільке: Я ставився до Пастернака та Цвєтаєвої з великою довірою. Листування – це розмова  людей, що розуміють один одного з півслова.

Цвєтаєва:  Мене вразили ваші «Дуїнянські елегії» і «Сонети до Орфея»! Райнер Марія Рільке. Чи можу я Вас так називати? Адже Ви справжня поезія , повинні знати, що уже одне Ваше ім'я - поезія. Ваше ім'я не рифмуєтся з сучасністю; воно - із минулого чи з майбутнього - здалеку».

Рільке: «Хвилі і море єсмо,  Марино! Глибини і небо! Ми є землею, Марино! Ми  - тисячовесни, жайвори, що в невидиме пускають пісень водограї…»

Цвєтаєва: «Рільке – ви моя остання німецькість. Моя улюблена німецька країна; моя пристрасть, моя батьківщина, колиска моєї душі!»

Пастернак: «Ви  були  для мене найбільшим письменником , авторитетом, перед вами я схилявся  як перед генієм, що у своїй творчості піднявся на недосяжну висоту. Тим більшою радістю була для мене передана батьком звістка про те, що Ви  похвально відгукнулися  про мої вірші …»

Цвєтаєва:  

Через все миры, через все края - по концам дорог

Вечные двое, которые - никогда - не могут встретиться.

Рільке:

"Касаемся друг друга. Чем? Крылами

 Издалека ведем свое родство…»

 

6. Тест «Теорія літератури»                                                                                                                  

Учитель:

- Давайте пригадаємо, що таке модернізм?  Назвіть його основні течії.

- Установіть відповідність між назвами течій, напрямів та їх визначеннями:

 

1. Одна зі стильових течій модернізму, що виникла у           Франції в 70-х pp. XIX ст., а в українській літературі          поширилася на початку XX ст. Основною її рисою є         те, що конкретний художній образ перетворюється на                   багатозначний символ. 2.Течія раннього модернізму. Сюжетові  твору притаманні напруженість, елементи небезпеки, боротьби, таємничі або надприродні події. 3. Напрям у мистецтві останньої третини ХІХ століття, стрижнем  художнього бачення  якого є «культ враження»… 4.Умовна назва для позначення  тих тенденцій у поезії межі ХІХ-ХХ століть, що брали за основу «класичну норму», яка передбачала досконалість форми та ясність поетичної мови,зосередженість на вічних засадах буття, настанову на успадкування культурної та літературної традиції, орієнтацію на кращі взірці мистецтва, використання античних сюжетів і образів.

А. Імпресіонізм     Б.Неоромантизм   В. Симвлоізм   4.Неокласицизм

 

  7. «Ділова розмова» (діалог літературознавця з літературним критиком)                                                                                                                             Учитель:

- Про місце поетичного скарбу  Рільке  серед величезної кількості        літературних напрямів і течій будуть говорити літературознавець,  дослідник    творчості поета Дем′янова Юлія Сергіївна та літературний критик Даврищева Софія Сулейманівна. 

                                                                                                                                                             - Доброго дня! Дякую вам, Юлія Сергіївна,  за те , що погодилися зустрітися.                                -  Присядьте, будь ласка. Чаю, кави…                                                                                            

      -  Дякую.

• Пишу статтю про творчість Райнера Рільке, знаю, що ви займалися дослідженням творчого шляху поета, можете мені допомогти, якщо маєте час і бажання.
• Звичайно, залюбки
• Коли з′явилися перші твори  Рільке?
•  Йому було 19 років, коли вийшла перша збірка  «Життя й пісні».
• Я чула, що його цікавили теми природи, кохання, особистого життя.
• Так, Рільке починав як неоромантик. До раннього періоду належать також збірки «Подорожник» , «Жертви ларам» , «Вінчаний снами».
• У нього чимало віршів, де змальовано образ Праги. Не збагну,в чому їх особливість?
• Рільке засвоїв і досягнення імпресіонізму з його поетикою відображення миттєвих вражень. Поет не прагне точно відтворити образ міста, головне для нього – дати миттєвий його „знімок”
• Чи правда, що становлення Рільке-поета завершується на рубежі ХХ століття і його творчу зрілість засвідчують  дві знамениті збірки «Книгша годин» і «Книга картин»?    
• Так, знамениту роль у появі цих книжок відіграли  мандрівки письменника Росією, що відбулися в 1899 і 1900 роках.  
• Читала, що на поета велике враження справила подорож Україною, зокрема, паломництво  до Києво – Печерської Лаври .

      -   Під впливом вражень Рільке створив «Книгу життя чернечого» і «Книгу прощ». Ліричний герой цих книг – паломник або ж чернець, який розмовляє з Господом. Вірші цих книг – молитв. Для поета пізнання Бога - це шлях до власного духовного зростання.     Крім того,  подорож розбудила у Рільке інтерес до Київської Русі, козацької пісні, тому й дві новели з «Казок про любого Бога» присвячено козацькій тематиці. Поет був вражений історією життя Остапа Вересая, відомого українського кобзаря,патріотизмом українців, що відобразилося у його «Пісні про правду».  В співцеві – кобзареві він побачив своєрідного Орфея, який веде людей до духовної вищості.                                                                                                                                           

• Рільке є автором «поезій-речей», як це розуміти?
• Його «поезії-речі» мають на меті розкрити «забуту сутність речей», їхнє «приховане життя». У творчості Рільке розгорнуте справжнє філософське вчення про річ. Кожну   з них поет розглядає як певну загадкову реальність,  що існує сама по собі, незалежно від усього навколишнього.     Таке  світобачення призвело до написання збірки «Нові вірші» . Така поезія, ніби змагається зі скульптурою , живописом чи  архітектурою:  здається, що описуваної поетом речі  можна доторкнутися. 
•  До  збірки «Нові поезії» увійшла велика кількість віршів на біблійні сюжети?
• Так, ці поезії чергуються з творами про культурне та сучасне життя, і як результат виникає відчуття, що біблійні образи живуть єдиним життям з людством. До того ж автор насичує біблійні сюжети власним баченням, філософськи підкреслює ті чи інші грані вічних образів.  
•  Чи правда, що в останній період  творчості  Рільке посилюються трагічні мотиви відчуття хаосу світу, порушення гармонії.?
• Рільке дуже болісно сприйняв початок Першої світової війни. Сходить нанівець його творчість, жорстоким випробуванням піддаються його гуманістичні переконання. Водночас у його поезії загострюється сприйняття сучасності як світу, що остаточно втрачає свій справжній, «людський зміст». Однак навіть трагічне становище не здавалося поетові безнадійним. Він пише про рятівну місію мистецтва, про високе призначення митця, здатного повернути людству духовний зміст «загублених речей». Цей своєрідний орфізм яскраво виявився у «Сонетах до Орфея»й  «Дуїнянських елегіях.».Ці дві філософські збірки стали відбиттям моральної атмосфери світу початку XX століття з його напруженим драматизмом, суперечностями, трагедіями і, попри все, -    здатністю до духовного  розвитку.   
• Дуже дякую вам за цікаву інформацію.Думаю, що варто уважно перечитати  кожну поезію митця, щоб його зрозуміти, гідно оцінити.
• І щоб зрозуміти, наскільки актуальна його творчість сьогодні.                                                       

8. Робота зі схемою «Творчий шлях поета»

Перший період творчості поета 1890 – 1902 рр.

                                                           Поетичні збірки

↓

          Життя й пісні      «Офіри ларам»   «Свят – вечір»   «Мені до свята»

                                                          ↓

                             Підсумком раннього періоду стали збірки:

 

                                        «Книга картин»    «Книга годин»

   ↓

Поетичний стиль

↓

символізм               імпресіонізм           неоромантизм

     ↓

Духовна батьківщина

 

 

Україна                                      Росія

 

Другий період творчості 1902 – 1918 рр.

↓

Двомовник «Нові вірші»

↓

Вплив творчості і особистості О. Родена

                                                              ↓

Розробка жанру «вірша - речі»

↓

Поетичний стиль

↓

Синтез модерністських стилів

                                                              ↓

                                                   Духовна батьківщина

                                                                           ↓

Франція

 

Третій період творчості

(1919-1926 рр.)

Поетичні цикли

 

«Дуїнянські елегії»                          «Сонети до Орфея»

↓

Поет наділений даром перетворювати світ

↓

Поетичний стиль

↓

Неокласицизм

↓

Духовна батьківщина

↓

Швейцарія, замок Мюзо

 

 

 

9. Вправа «Закінчи  речення»                                                                                                                                           «Рільке пройшов складний шлях формування поетичного стилю - від________________ , ________________ ,_______________  до ________________.

 

10.Виразне читання поезій  і аналіз  лірики  поета                                                              

Учитель:

- Рільке записав до свого щоденника: «згадую полтавські степи, надвечірні зорі, і охоплює душу сум, що мене там немає» Відчуваєш його почуття і у віршах

(Учень читає поезію Рільке)

Земля без меж, вітри, рівнини,

Лісів там тіні старовинні

Й незмірна неба височінь,

Пливуть тобі на зустріч села

І знов зникають в далині,

Немов прожиті щойно дні

Чи пісня дзвонів невесела.

        Учитель:

• До кого звертається автор цієї поезії?

 

     Згаси мій зір — я все ж тебе знайду                                                                                                     

     Замкни мій слух — я все ж тебе почую,

Я і без ніг до тебе домандрую,

Без уст тобі обітницю складу.

Відломиш руки — я тоді тебе                                                                                               Впіймаю серцем. Наче між долонь,                                                                                                   А спиниш серце — мозок  запульсує;

Коли ж ти вкинеш в мозок мій огонь,                                                                                          Тебе в крові палючій понесу я.

     Учитель:

• Для поета пізнання Бога - це шлях до власного духовного зростання.     

              Найяскравіше ці пошуки Рільке відтворені у вірші «Згаси мій зір – я                   

              все ж Тебе знайду...»

Жанр «вірша-речі» не обмежує тематику. Рільке уважно придивляється до своїх речей-моделей, визначає в них найсуттєвіше, показує переходи одного стану в інший, як у поезії «Чаша троянд» здійснюється перехід від речі (однієї із квіток) до ідей народження життя, персоніфікованої в образі Венери.

1. Вставте пропущені слова і виразно прочитайте  поезію                                                                 

              «Чаша троянд»

Троянди можуть рухатись. Поглянь:

В їх рухах кут одхилення малий, -

 Отож троянд не видно, лиш …(струмує)                                                                           Проміння світла нарізно від них.

Поглянь отам на білу, що блаженно

Свої великі пелюстки …(розкрила).

Неначе з мушлі підвелась Венера…

 

2) Учениця декламує поезію Рільке

«Іспанська танцівниця»

Немов сірник, доторкнутий вогнем,

ще не спахнувши, язичками грає,-

отак і в колі перед глядачем,

палка, порвиста, осяйна лицем,

вона свій кружний танець починає.

Раптово вгору полум'я звелось.

Волосся нагло запалало, й ось

розкішний одяг спалахнув на ній,

кружляючи, як вихор вогневий,

в якому, наче злякані зміюки,

вились і гримотіли голі руки.

Коли ж вогонь її немов опік,

його зірвала, і жбурнула вбік

величним жестом владності і волі,

і глянула: лежав він гнівно долі,

не скорений, не знищений до тла.

 Тоді, звитяжна, горда, неоспала,

вона лице усміхнене звела

і ніжками твердими жар стоптала.

                               (Переклад М.Бажана)

- За допомогою яких засобів поет відтворює стихію танцю? (За допомогою порівняння з образом полум’я)

- Яким постає образ танцівниці? (Поет порівнює танцівницю із сірником, з вогнем, що раптово спалахнув. Уся її постать  освітлена жаром вогню.  Горять очі, спалахує вогнем волосся, мов змії, звиваються у вогневому вихорі руки. Композиція вірша відображає етапи іспанського танцю: початок, основну частину і заключну, коли танцівниця  перемагає вогонь)

11. Компаративний аналіз (порівняння перекладів поезії М.Бажана і В. Стуса)

 «Іспанська танцюристка»

Немов сірник, що тільки спалахне --

враз язикате полум'я займеться.

Так і вона. Заледве промайне --

залопотить одіння осяйне:

здригаючись, у круглім танці в'ється.

І вмить вогнем все коло повилось,

замиготіло пасмами волось.

Кружляє сукня. Все її єство

проймає танцю дике торжество:

одне шалене коло вогневіє,

лиш дві руки стенаються, як змії.

Неначе цей вогонь її знеміг.

Вона його пошпурила до ніг,

зірвавши з себе владно і зухвало.

Та він і на землі іще помалу,

нескорений, горів. Тоді вона,

всміхнувшись, гордо повела бровою,

огнисті спалахи з тонкого полотна

збиває дужою маленькою ногою

                   (Переклав Василь Стус)

 

Учитель:

     - Який переклад сподобався більше? Чому?

 «Сонети до Орфея» та «Дуїнянські елегії» Рільке, які написані у третій період творчості, стали шедеврами модерністської поезії ХХ століття, це вершина творчості поета. Про це ми поговоримо на наступному уроці.

V. Рефлексія

Відповідь на проблемне питання (як підсумок уроку)

- У чому позачасове значення поезії Рільке?                  

VІ.  Оцінювання навчальних досягнень учнів (взаємооцінювання участі у роботі 

        над проектом).

 VІІ.  Домашнє завдання.

1. Виразно читати «Сонети до Орфея».

2. Підготувати повідомлення про сонет, історію сонету, про Орфея, про новаторство Рільке в царині сонету.

3. Підготувати повідомлення «Образ Орфея у світовій культурі».

4.Написати твір-роздум «Чарівна сила мистецтва» (за мотивами творчості Р.М.Рільке).

5.Створити відеоролик до одного із сонетів.

 

    Заключне слово учителя.

ХХІ століття не покидає пошуку пізнання Рільке: Рільке – творця, Рільке – філософа, Рільке – людини. Він і надалі, як і належить митцю, загадка, таїна, що вабить. А життя його творчості – найкращий пам’ятник Рільке.

Слова убогі і щоденно вжиті, -

Я їх люблю непишні ці слова.

Я їх оздоблю в барви розмаїті –

І радість в них пробудиться жива.

Своє суття, яке в собі сховали,

Нам радо являть світлі і ясні,

Вони ніколи співом не бували,

Тож ввійдуть трепетно в мої пісні.