Урок "Основні тектонічні структури. Зв`язок рельєфу з тектонічними структурами. Геологічна будова. Неотектонічні рухи. Вплив геологічної будови та тектоніки на діяльність людини."

8 клас                                          ГЕОГРАФІЯ

Урок 17

Тема: Основні тектонічні структури. Зв`язок рельєфу з тектонічними структурами. Геологічна будова.  Неотектонічні рухи. Вплив геологічної будови та тектоніки на діяльність людини.

Мета: 

Знаннєвий компонент

Сформувати в учнів поняття «платформа», «щит», «область складчастості» на прикладі тектонічної структури території України,

 Діяльнісний компонент

Формувати уміння називати та показувати на карті тектонічні струк­тури в межах України. Ціннісний компонент

Навчити встановлювати взаємозв`язки  між рельєфом, тектонічними структурами, корисними копалинами,  геологічною будовою території

Тип уроку: формування нових знань, вмінь, навичок.

Обладнання: тектонічна та фізична карти України, шкільні учнів­ські атласи.

Опорні та базові поняття: платформа, щит, область складчастості.

Географічна номенклатура: Український щит, Дніпровсько-Доне­цька западина, Волино-Подільська плита, Львівська западина, До­нецька складчаста споруда.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

(Визначення мети і завдань уроку, основних видів та етапів роботи на уроці).

Оголошення теми і мети уроку.

На сьогоднішньому уроці ми продовжуємо вивчати і пізнавати природу  України, а саме «Основні тектонічні структури. Зв`язок рельєфу з тектонічними структурами. Геологічна будова.  Неотектонічні рухи. Вплив геологічної будови та тектоніки на діяльність людини».

Епіграф уроку: Щоб Україну любити, треба її добре пізнати.

                                                                          С.Рудницький

Учні працюють з «Хмарою слів»:

II. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Учитель. Поверхня території України сформувалась протягом багатьох геологічних епох. За цей час змінювалися площі суходолу і моря, кліматичні умови, відбувалися рухи земної кори.

На середину палеогену припадає максимальна морська трансгресія. В цей час на півдні Східноєвропейської платформи тільки сучасна територія Українського щита і західна частина Подільської височини являли собою острівний суходіл. На місці сучасних Карпат і Кримських гір були геосинклінальні області, в яких відбувались інтенсивні текто­нічні рухи. Завдяки ним виникли складчасті утворення Кримських гір і Карпат. У неогені відбулося загальне підняття платформенної частини території, її поверхня мала вигляд малорозчленованої рівнини.

Вчитель: Рівнини в центрі і на сході, гірські системи на заході і півдні України. Чому так? Чому правобережна частина України вища за лівобережну? За будь-якою загадкою криється пояснення. І саме ці пояснення та «пошуки джерел» ми сьогодні будемо мати можливість спільно знайти. До роботи!

 

 

ІІІ. Актуалізація навчальної і пізнавальної діяльності

1. «Географічний футбол».

 Учні отримують дидактичні картки з однаковими запитаннями (одну на парту). Вибравши одне, дають відповідь і «пасують м’яч» іншій парі, яка вибирає своє питання і т.д. Перший пас робить вчитель даючи можливість учням з нижчим рівнем знань можливість найбільшого вибору.

1.Дайте визначення поняття «рельєф». Назвіть відомі вам форми рельєфу.

2.На прикладі географії материків (7 клас) пригадайте приклади взаємозв’язку тектонічних структур і рельєфу.

3.Що називається платформою? Яка будова характерна для цих тектонічних структур?

4.Які причини утворення складчастих поясів? Принципи їх розміщення на поверхні Землі?

5. Які види рухів характерні для великих тектонічних структур?

6.На які ери та епохи горотворення поділяється історія формування Землі?

7.Які унікальні форми рельєфу є на території України?

2. Прийом «Бліцопитування»

1. Чи знаєте ви, що вивчає наука геоморфологія?

2. Дайте визначення поняття «рельєф».

3. Назвіть відомі вам форми рельєфу.

4. Яка внутрішня будова нашої планети?

5. Основні типи земної кори? Які їх особливості?

6. Астеносфера – це…?

7. Як співвідносяться за площею низовини, височини та гори в межах території України?

 

 

 

 

IV. Вивчення нового матеріалу

1.Робота з тектонічною картою та атласами України. Вивчення легенди карти та ознайомлення з розташуванням великих тектонічних структур України.

 

 

1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учні працюють з картою тектонічної будови України. Вивчають її легенду та самостійно шукають відповіді на запитання:

• Які тектонічні структури виділяються в межах території України?

• Визначте приблизний час утворення порід, що складають терито­рію сучасної України.

• Як розташовані в межах території країни тектонічні розломи?

• Знайдіть території, де знаходяться межі платформ.

На виконання завдання дається 4–6 хвилин.

 

2.Аналіз мультимедійної презентації зі схемами будови типових тектонічних структур: платформи, щита, плити, області складчастості. Для кращого розуміння використовують текст підручника (робота в парах).

 

 

 

 

	область складчастості

 

1. В ході роботи учні з’ясовують типові ознаки будови різних тектонічних структур, які закріплюють у вигляді таблиці.

Європейська літосферна плита	Середземноморський складчастий пояс
Східноєвропейська  докембрійська платформа	Карпатська складчаста система
Західноєвропейська платформа (каледонська)	Кримська складчаста система
Скіфська платформа і зона Добруджі (герцинська)
в рельєфі відповідають
Рівнини	Гори

 

2. Визначають дрібніші тектонічні структури України на карті і особливості їх розташування:

• Східноєвропейська докембрійська платформа: Український кристалічний щит, Воронезький кристалічний масив, Волино-Подільська плита, Львівська западина, Донецька складчаста споруда, Дніпровсько- Донецька западина, Причорноморська западина;
•  Карпатська складчаста система: Передкарпатський прогин, Карпатська покривно- складчаста споруда, Закарпатська западина;
• Кримська складчаста система: складчасто-брилова споруда гірського Криму; Індоло-Кубанський прогин.

3. Прийом «Роблю висновок».

Учні роблять висновок щодо виконаної роботи.

4. Прийом «Дивуй».

Учитель розповідає учням легенду.

Був собі в стародавні часи легендарний герой на імя Кідца. По­дорожував він Землею.

І от одного разу потрапив він у велике місто. Побачив гомінкий базар. Підійшов до одного з торговців та спитав, чи давно стоїть у цьому місті це славетне місто. На що торговець відповів, що місто це дуже старовинне і що його батько, дід та прадід з давніх-давен були його мешканцями та торгували на цьому базарі. Кідца подивився на славетне місто та пішов собі далі.

Через багато сотен років він знов потрапив у цю місцевість і по­бачив на місці славетного міста поле, на якому батько із сином в’язали в снопи пшеницю. Кідца спитав у них, чи давно вони обробляють це поле, адже тут, ще не так давно, було славетне місто. Батько разом із сином відповіли, що скільки вони себе пам’ятають, стільки існує це поле, ще дід діда обробляв його та вирощував на ньому пшеницю. Кідца здивувався такій відповіді та й пішов далі.

Пройшло ще чимало років. Кідца знову повернувся в цю місцевість та побачив синє море на місці колишнього багатого на врожай поля пшениці, здивувавшись, він спитав у рибалок, що вибирали рибу, чи давно вони займаються тут цим промислом, адже нещодавно тут було чудове поле. Рибалки дуже здивувались цьому запитанню і від­повіли, що їх діди — прадіди ловили тут рибу і ніхто ні про яке поле ніколи не чув…

Ця легенда має дуже глибокий смисл. Вигляд нашого краю змі­нювався під впливом зовнішніх та внутрішніх сил Землі. Територія нашого краю не один раз була дном моря, не раз укривалась густими лісами, тут росли папороті, хвощі, плауни. Були тут і діючі вулкани. Тваринами, що зустрічались частіше понад усе, були динозаври. Скелет одного з них було знайдено в районі міста Дружківка, у довжину він сягав понад 30 метрів.

5. Прийом «Географічна лабораторія»

Учні працюють з геохронологічною таблицею та з’ясовують, який існує зв’язок між основними формами рельєфу та тектонічними струк­турами.

6. Прийом «Проблемне питання»

• За допомогою тексту підручника, карт атласу заповніть таблицю

«Генетичні типи і форми рельєфу»

Типи рельєфу	Форми рельєфу
Ендогенний
Тектонічний	Хребти, височини, рівнини, западини
Вулканічний	Кратери, лійки, конуси, лавові плато і нагір’я
Екзогенний
Водний	Річкові долини, балки, яри, вимоїни, тераси, дельти
Морський та озерний	Абразійні схили, ніші, пляжі, берегові вали, тераси
Льодовиковий	Троги, кари, баранячі лоби, моренні горби, ози, ками
Карстовий	Печери, гроти, лійки, понори, сталактити, сталагміти
Гравітаційний	Осипи, обвали, зсуви, випуклі та ввігнуті схили
Еоловий	Западини, ніші, гряди, бархани, дюни
Техногенний	Кар’єри, копанки, виїмки, шахти, насипи, вали, тери­кони

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ 

Підготуйте контурні карти і прості олівці  до роботи. Відкрийте карту "Тектонічна будова України". Ваше завдання – при ознайомленні з кожною тектонічною структурою, підписувати її на своїй контурній карті. Крім того назву кожної виписуйте в зошит, прийом «Словничок» 

Розповідь учителя . Розглянемо тектонічну карту Європи. Як видно на карті, майже вся Східна Європа знаходиться на Східноєвропейській (Руській) платформі. Що таке платформа?Це малорухома ділянка літосферної плити, що утворена кристалічним або складчастим фундаментом та осадовим чохлом. Майже вся територія України знаходиться саме на ній. Що це означає з точки зору рельєфу? Так. Територія України переважно рівнинна. Отже, як ми бачимо, тектонічна будова території визначає її рельєф, що детальніше ми розглянемо пізніше.

Отож, більша частина території України розташована в межах Східноєвропейської платформи, а також Західноєвропейської та скіфської платформ. Тому на її території переважають платформенні тектонічні структури. Які тектонічні структури є платформ енними? Крім того деякі частини знаходяться в межах складчастих областей.

Розглянемо детально тектонічну карту і тектонічні структури в межах України. З північного заходу на південний схід через усю територію України простягається Український кристалічний щит, кристалічні породи якого подекуди виходять на поверхню. Розділений розломами, по яких проходять долини річок. Отже щит- частина платформи, у межах якої кристалічний фундамент виходить на поверхню або перекривається малопотужним(менше 500 м.) осадовим чохлом.

На захід і схід кристалічний фундамент заглиблюється під товщу осадових порід і переходить на заході у Волино-Подільську плиту з потужністю осадових порід до 2000 – 2500 м. Плита- частина платформи,перекрита потужним (більше за 500 м) чохлом осадових порід(западини, прогини, масиви). Ще західніше фундамент даної плити ще більше заглиблюється і тут знаходиться, так звана, Галицько-Волинська западина з потужністю осадових шарів від 3000 до 7000 м.

На сході від щита переходить у Донецько-Дніпровську западину з товщею осадових порід до 10 – 12 км, на півдні у Причорноморську западину.

На північному-сході на територію України заходять відроги Воронезького кристалічного масиву – частини платформи, кристалічний фундамент якої знаходиться від поверхні порівняно не глибоко – 150 м.

Донецька складчаста споруда – складчаста область минулого (утворилась в герцинську епоху горотворення), змінена геологічними процесами наступних епох і даний час проявляє властивості платформенної структури.

Північна частина Кримського півострова лежить в межах Скіфської платформи, яка не має щитів і вкрита великою товщею осадових порід (3000 – 6000 м), тому її ще називають плитою. В її західній частині виокремлюється складчаста зона Добруджі.

На заході невелику територію України займає Західноєвропейська платформа.

На заході і півдні України простягаються ділянки складчастих систем молодої альпійської складчастості. Їх молодість проявляється в сейсмічній активності, правда, на щастя, не дуже великій. Це Карпатська складчаста область (на заході) і складчаста система Кримських гір (на півдні). В межах цих областей гірські породи зім'яті в складки. Слідуючи закономірності, цим територіям передують прогини кристалічного фундаменту, заповнені товщею осадових порід.

Огляд учителем виконаних контурних карт.

Вдома зафарбуєте тектонічні структури: платформенні – холодними, складчасті – гарячими.

 

2. Інтелектуальна гра «Встановіть відповідність»

Вчитель називає тектонічні структури, а учень – відповідну форму рельєфу.

Тектонічна структура	Форма рельєфу
Причорноморська  западина	Причорноморська низовина
Український щит	Придніпровська височина
Волино-Подільська плита, Український кристалічний щит, Дніпровсько-Донецька западина	Поліська низовина
Волино-Подільська плита, Український щит	Подільська височина
Донецька складчаста споруда	Донецька височина
Воронезький масив	Середньоросійська височина
Дніпровська-Донецька западина	Придніпровська низовина
Складчасті споруди альпійського горетворення	Карпатські та Кримські гори

 

2. Прийом «Експрес-тести»

1. Наука, що вивчає рельєф:

а) геологія;

б) геоморфологія;

в) мінералогія;

г) стратиграфія.

2. Чинники, що мали вирішальний вплив на формування і поши­рення основних типів і форм рельєфу на території України в ан­тропогені:

а) вулканізм;

б) ерозія;

в) неотектонічні рухи;

г) господарська діяльність людини.

3. Форми рельєфу, на формування яких вплинули внутрішні сили Землі:

а) тектогенні форми рельєфу;

б) техногенні форми рельєфу;

в) еолові форми рельєфу;

г) льодовикові форми рельєфу.

4. Територія України, в межах якої поширені льодовикові форми рельєфу:

а) Кримські гори;

б) Причорноморська низовина;

в) Донецький кряж;

г) Українські Карпати.

5. Форми рельєфу, що належать до водно-ерозійних:

а) річкові долини;

б) зсуви;

в) дюни;

г) насипи.

6. Назва процесу руйнування гірських порід водою, льодом та вітром:

а) абразія;

б) денудація;

в) вивітрювання;

г) карст.

4. Фронтальне опитування

1.Що таке платформа, область складчастості, щит?

2.Покажіть на карті основні тектонічні структури Східноєвропейської платформи.

3.Зробіть висновок про відповідність форм рельєфу основним тектонічним структурам України.

VI. Підсумки уроку

Прийом «Мікрофон».

Підбиття підсумків уроку.

VII. Домашнє завдання:

Рівень А :

1.Опрацювати параграфи 15, 16  підручника; с.87 – пит.1-4 – усно.

2.Вивчити особливості простягання основних тектонічних структур України.

Рівень В:

1. Дослідження: Історія геологічних досліджень території України Г. Капустіним, В. Зуєвим, В. Вернадським, В. Бондарчуком (на вибір).

2. Підготувати повідомлення про історію виникнення геохронологічної таблиці.