Урок.«П'ятнадцятирічний капітан» Ж. Верна — географічний роман. Знайомство з героями та місцем дії.

6 клас зарубіжна література                                                                                               ______________

Чорна О.О.

Тема уроку. «П'ятнадцятирічний капітан» Ж. Берна — географічний роман. Знайомство з героями та місцем дії.

Мета: допомогти учням усвідомити пізнавальне значення твору, виз­начити елементи географічного роману, поглибити знання з географії;  розвивати увагу, творчу уяву, навички зв’язного мовлення, спілкування, аналізу й систематизації навчального матеріалу, уміння висловлювати свою думку та обґрунтовувати її; виховувати повагу до повагу до нау­кових знань, високі моральні якості;  формувати читацькі, літературні, комунікативні компетентності. 

Тип уроку: комбінований.

                                                                          Життя – це пригода, в якій є місце подвигу.

                                                                                                                                Жуль Верн

                                        Хід уроку

1 Організаційний момент.

- Починаєм   урок. Шхуна знань вже пливе океаном.

   Мабуть, рифи підводні зустрінуться декому з нас .

   Тож готуйтесь здійснити всі нами задумані плани,

   І хай радість прийде у наш тихий і затишний клас.

2 Актуалізація опорних знань.

          Розв'язання кросворда.

1 Чилійський порт, в якому «Пілігрим» повинен був розвантажитися. (Валь­параїсо).

2. Одне з перших серйозних випробувань Д. Сенда як капітана. (Бу­ря).

3. Який острів, на думку Діка Сенда, побачив Геркулес в океані. (Пасхи).

4. Країна, до якої потрапили пасажири «Пілігрима». (Ангола).

5. Один із голов­них невільничих ринків Африки. (Казонде).

6. Кого використав Геркулес в ролі зв'язкового з Діком Сендом? (Дінго).

7. Славнозвісний чаклун, роль яко­го вдало зіграв Геркулес. (Мганнга).

• Робота з епіграфом.

                     Установіть послідовність подій  І частини роману.

1.Ураган та його наслідки.

2.Загибель капітана Халла.

3. Шхуна-бриг “Пілігрим” вирушає у плавання.

4. У руках работоргівців.

5. Задум Негору та Гарріса.

6. Порятунок екіпажу “Вальдека”.

7. Дік Сенд – новий капітан судна.

8.Вимушена висадка на берег.

Код: 3627185

                 Літературний диктант «Упізнайте героя» і впи­шіть пропущені слова.

1. «Тільки один чоловік на борту не був американець за походженням. Звали його ..., родом він був із..., але добре знав англійську мову. На шхуні він виконував скромну роботу... (Негору, Португалії, кока.)
2. Ім'я Дік — скорочене від... — дано маленькому сироті на честь жалісливого перехожого. (Ричард.)
3. «Дік був скупий на слова та жести. Дуже рано, в тім віці, коли ще звичайно не замислювався над май­бутнім, він усвідомив своє становище й дав собі обі­цянку...» (Стати людиною.)
4. «Дік Сенд вирушив у плавання на судні свого бла­годійника ..., яким командував його покровитель ка­пітан...» (Джеймса Велдона, Халл)
5. «Найстарішого негра звали...» (Том.)
6. «Решта негрів були молоді люди від двадцяти п'яти до тридцяти років, звали їх...,...,... і...». (Бет, Остін, Актеон, Геркулес.)
7. «Літери ..., вигравіювані на нашийнику, — оце і все, що в'язало Дінго з минулим, яке досі так і за­лишилося загадкою». (С.Б.)
8. «Під третю годину ранку старого Тома стало хи­лити на сон... Тим-то він і не помітив, що на палубі прослизнула людська тінь. То був...» (Негору.)

3. Оголошення теми, мети уроку.

 Учитель:  На минулому уроці ми розпочали знайом­ство з французьким письменником, автором численних романів із се­рії «Незвичайних подорожей» Ж. Верном. Багато хто з дослідників життя цього митця стверджує, що його біографія зводиться до одно­го слова — робота.

• Чи погоджуєтеся ви з цим? Аргументуйте свою думку.

     Є свідчення, що Ж. Верн працював за письмовим столом з п'ятої ранку до восьмої вечора. За день він зазвичай писав півтора друкова­них аркуша, що дорівнює 24 книжковим сторінкам. Таку працьови­тість навіть важко уявити! «Робота — це моя життєва функція. Коли я не працюю, то не відчуваю в собі ніякого життя», - - говорив письменник.

     Серед 63 романів у Ж. Берна були й улюблені твори. «П'ятнад­цятирічний капітан» — один із них. Сьогодні на уроці ми з вами ще раз зануримося й усягнему романтику подорожей. Куди ж ми з вами будемо мандрувати? - Сторінками роману видатного французького письменника Жуля Верна “П’ятнадцятирічний капітан”.

• А що треба для того, щоб мандрівка була безпечною, цікавою і повчальною? –
• А чи сподобався вам цей роман? Чим саме?

4. Мотивація навчальної діяльності.

- Визначимо, яких результатів очікує кожен із вас від уроку.

                     Інтерактивна вправа "Мікрофон"

Починати свою відповідь, як завжди, можете словами:

• Цей урок навчить мене…
• Я очікую від цього уроку…
• Цей урок познайомить мене…
• На цьому уроці я хочу дізнатися….

5Вивчення нового матеріалу.

• Доведіть, що «П'ятнадцятирічний капітан» — це не повість і не оповідання, а роман. Чи можна цей твір назвати пригодницьким ро­маном?

 Учитель. Роман «П'ятнадцятирічний капітан» називають ще геог­рафічним. Наше завдання — перевірити це твердження та визначити основні елементи географічного роману.

ГЕОГРАФІЧНИЙ РОМАН – науково обгрунтований роман, в основі сюжету якого покладено географічну помилку. 

                  Метод «Прес».

Я вважаю, що …

Тому що …

Наприклад ….

Отже …

ВИСНОВОК. Роман Ж.Верна „П`ятнадцятирічний капітан”—пригодницький географічний роман. Герої потрапляють в різні екстримальні ситуації, з яких виходять переможцями, хоча і втрачають дорогих людей.

                   Прослухайте текст, та почувши неточність підіймайте руку.

                                                 Прийом «Лови помилку»

   «2  лютого 1873 року китобійна шхуна «Вальдек» вирушила у плавання. Всі члени команди були дуже дружні, тільки кузен Бенедикт тримався осторонь і з неприязню зиркав на членів команди. Був на цьому кораблі і Дік Сенд, який був рідним сином місіс Уелдон. Що вже боягузливий був хлопчина. Одного дня команда «Пілігрима» врятувала напівзатоплене судно. На ньому було 5 негрів і собака Рекс. Дінго зразу накинувся на капітана Халла. Проте з судном «Пілігрим» сталося нещастя. Загинув їхній капітан і капітаном «Пілігрима» одноголосно обрали Діка Сенда.»

       Учитель. Багато труднощів і нещасть випало на до­лю команди Діка Сенда. Та коли всі вони залишилися позаду, юний капітан, аналізуючи події, дійшов висновку: «Якби на борту «Піліг­рима» я знав усе, що належить знати справжньому морякові, скіль­кох нещасть можна було б уникнути!»

     Дік Сенд — надзвичайно мужній юнак. І дуже прикро, що йому забракувало певних знань, у тому числі й з геогра­фії, щоб уникнути багатьох нещасть.

• Як же так трапилося, що, тримаючи курс на американське узбе­режжя, Дік Сенд потрапив до узбережжя Екваторіальної Африки?

Словникова робота

Навігатор — спеціаліст із навігації.

Навігація — наука про водіння суден і літальних апаратів.

       Учитель.    10 лютого «Пілігрим» знаходився за координатами 43°35' південної широти й 164° 13' західної довготи ,в Тихому океані. Відстань до американського узбережжя — близько 4500 миль (1 ми­ля — 1853 метри). Приблизна швидкість шхуни при супутному віт­рі — 180 миль на добу. Очевидно, Дік Сенд планував досягти захід­ного узбережжя Південної Америки десь на початку березня (при­близно за 25 днів). Тому 9 березня, на 27 день подорожі, Дік Сенд почав хвилюватися: чому до цього часу шхуна ще не досягла землі?

    Дік Сенд не знав, що в ніч 14 лютого Негору, прокравшись на корму, підклав під нактоуз залізяку, від чого стрілка компаса відхи­лилася, і «Пілігрим» збився з курсу на 45°. Тепер він прямував не на схід, а на південний схід (приблизно до крайньої південної точки Південної Америки — мису Горн).

     Гнаний бурею, «Пілігрим» далеко відхилився від курсу, оминув мис Горн і з Тихого океану потрапив до Атлантичного! Пізніше Не­гору зізнається: «Хлопчисько не знав, що ми обійшли мис Горн. Алея розгледів його в тумані». У ніч 14 березня Негору витяг з-під нак­тоуза залізяку. Тепер кок хотів, щоб стрілка компаса показувала пра­вильний напрямок — на північний схід. «Пілігрим», гнаний страш­ним ураганом, мчав на північний схід, до Африки, і врешті розбився біля узбережжя африканського континенту.

Учитель. Але ж 26 березня, близько 8 години ранку, на шхуні помітили землю. Дік Сенд визначив, що то був острів Пасхи.

• Як пояснити таку невідповідність? Адже за вашими розрахунками в цей час «Пілігрим» уже наближався до берегів Екваторіальної Африки?

Пізніше Дік Сенд сам зрозуміє, що то був не острів Пасхи, а якийсь з островів на захід від африканського континенту, швидше за все — Тристан-да-Кунья.

    А шхуну «Пілігрим» 6 квітня, на 74 день подорожі, хвилі вики­нули на берег Екваторіальної Африки в районі Анголи. За розрахун­ками ж Діка Сенда, «Пілігрим» розбився десь біля берегів Перу в Південній Америці. Але, звичайно, для п'ятнадцятирічного капітана та його друзів залишалося загадкою: чому шлях до американського континенту шхуна долала так довго — аж 55 днів, замість запланова­них 25-ти?

Учитель - А чи міг Дік Сенд уникнути такої фатальної помилки? Чи можливо визначити місцеперебування корабля в океа­ні без компаса? Що для цього потрібно знати?

«Експерт» (у ролі «експерта» виступає учень, який прочитав пов­ний текст роману).        Юному капітанові не вистачило знань і досвіду. «За чотири-п'ять років Дік Сенд досконало оволодів би прекрасним і водночас важливим фахом моряка... Сонце б стало йому повсякден­ним порадником. Місяць і планети говорили б йому: «Твій корабель тут, у цій точці океану!»

    За словами Негору, Дік Сенд — «новачок у навігації: він уміє визначити місцеперебування судна тільки за допомогою компаса і ла­га». Це й стало головною причиною географічної помилки п'ятнад­цятирічного капітана.

 Учитель.   Я пропоную вирушити в подорож разом із ге­роями Жуля Берна. Наше завдання — познайомитися з природою Екваторіальної Африки, помітити ті рослини і тварини, наявність або відсутність яких мала допомогти героям зрозуміти, що вони знахо­дяться не в тропічному лісі Південної Америки, а в Екваторіальній Африці. Результатами нашої подорожі стануть заповнені таблиці «Природа Екваторіальної Африки» та «Природа Південної Америки».

6 Закріплення вивченого.   

                               Природа Екваторіальної Африки

Рослинний світ		Тваринний світ
Назва рослини	її властивості	Тварини, комахи	Особливості
Баугінія	«залізне дерево»	Жирафи	Дуже швидкі
Моломпі	Легка, міцна деревина, з якої роблять весла	Муха цеце	Дуже   небезпечна   для тварин
Сумаха	Дерево, багате на фарб­ники	Слони	Об'їдають  гілля  дерев, топчуть дорогу в чага­рях
		Гіпопотами	Бовтаються у воді
		Леви	Грізно ричать і прониз­ливо виють
		Терміти	Будують термітники

                                Природа Південної Америки

Рослинний світ			Тваринний світ
Назва рослини	її властивості		Тварини, комахи	Особливості
Каучуконос	Видобувають каучук		Колібрі	Дуже маленькі, яскраві
Хінні дерева	Кора має цінну влас­тивість знімати жар (температуру тіла)	Мавпи: ревуни, стрибуни		Зустрічають         ранок страшенним вереском
		Папуги		Яскраво-оранжеві з небесно-блакитними хвостами

      Фізкультхвилинка.

Встаньте, діти, посміхніться,

Землі нашій уклоніться

За щасливий день вчорашній.

Всі до сонця потягніться,

Вліво, вправо нахиліться,

Веретенцем покрутіться.

Раз присядьте, два присядьте

І за парти тихо сядьте.                                                                        

                 Бесіда за запитаннями.

— На породи яких цінних дерев натрапили мандрівники, розпо­чинаючи свою подорож? Чим саме цінні ці дерева? (Баугінія, моломпі, сумаха).

— Яке дерево мріяв побачити під час подорожі Джек? Чому це дерево так цікавило хлопчика? (Каучуконос, із якого видобувають ка­учук — природний матеріал, що з нього роблять гумові речі, в тому числі дитячі іграшки). Чому мрія Джека не здійснилася? (Каучуконос не росте в Африці).

• Чому Дік Сенд був переконаний, що в лісі знайдуться природ­ні ліки проти пропасниці? (Дік знав, що в тропічному лісі ростуть хінні дерева, кора яких має цінну властивість знімати жар). Чи поба­чив Дік хоч одне хінне дерево? Чи міг він його побачити в Африці? (Ні. Батьківщина хінного дерева — Південна Америка).
• Як правило, на світанку в тропічному лісі Південної Америки стоїть страшенний галас: «... і квоктання, і рохкання, і крякання, і гавкіт, і вереск, і глузливе бормотіння». Хто його зчиняє? («Так ві­тають світанок мавпи в лісах Південної Америки»).
• Чи почули подіб­ний «концерт» Дік і його друзі першого ранку свого перебування в лісі? (Ні). їх це здивувало? (Ні, вони не знали цієї особливості тро­пічного лісу Південної Америки).
• «Малий Джек мав право вимагати, щоб йому показали чарів­них   пташок-мух...»   Яких   пташок-мух   хотів   побачити   хлопчик? (Колібрі). Чому Джек «мав право вимагати»? (У лісах Південної Аме­рики їх «сила-силенна»). Чи зустрів Джек хоча б одну колібрі під часподорожі? (Ні, на африканському континенті такі пташки не во­дяться).
• «Малому Джекові вже трохи набридла одноманітна подорож. До того ж не було виконано жодної з даних йому обіцянок. Гумових дерев, пташок-мух хлопчик і досі не бачив...» Що ще обіцяли хлоп­чикові в тропічному лісі? («Йому також мали показати найгарніших у світі папуг»). «Але де вони — яскраво-оранжеві папуги з небесно-блакитними хвостами ... ? Де барвисті ара з голими щоками й дов­железними хвостами, які ніколи не сідають на землю? Де дрібні барвисті папужки? Де всі оті балакучі папуги, які, за словами індіан­ців, розмовляють мовами давно вимерлих племен?» (У тропічному лісі Південної Америки. В Африці їх немає). А яких папуг Джекові все-таки показали? («З усіх папуг Джекові показали тільки попелястих жако з червоними хвостами, що ними аж кишіли крони дерев... їх понавозили в усі частини світу. З усієї родини гладкоязичних папуг жако найлегше вивчають слова»).
• Чому ентомолог Бенедикт вважав, що зробив велике відкрит­тя, коли впіймав муху цеце? (Учений вважав, що він перший, хто знайшов цеце в Америці, адже вважалося, що ця комаха водиться ли­ше на африканському континенті. Бенедикт стверджував, що муха цеце для людей не отруйна. За сучасними даними, ця комаха небез­печна і для людей: вона переносник трипанозом — збудників страшної сонної хвороби).

Учитель. Природа підказувала Діку і його друзям, що вони знаходяться в Африці. І незабаром саме Дік почав підозрю­вати щось недобре. Особливо, коли мандрівники почали зустрічати тварин. Справді, увійшовши в глиб континенту, герої почали зустрічати тварин, які характерні лише для Африки.

Бесіда.

• «Раптом кроків за сто від них із гущавини вихопилося кілька височенних тварин, які тут же кинулись навтьоки». З якими тва­ринами зустрілися герої? (Жирафами). Чому всі були страшенно вражені цією зустріччю? (Усі знали напевно: жирафи не водяться в Південній Америці).
• «Крізь притоптану траву на вологій землі виднілися сліди... А хто поламав на такій висоті гілля?» (Слони). Але мандрівники ви­рішили: «припущення, що це сліди слонів — зовсім неймовірне».
  - Чому вони дійшли такого висновку? (Тому що всі знали: «слони не водяться ні в Південній Америці, ні в Новому Світі взагалі, їх туди ні­коли не завозили...»).
•  Раптом Дік Сенд «побачив у широкому потічку кілька вели­чезних тварин... Товсті тулуби на куцих дебелих ніжках, величезні голови з тупими округлими мордами, гладенька коричнева шкіра й ікла завбільшки з фут у роззявлених пащах». Яких тварин побачив Дік Сенд? (Гіпопотамів). Це дуже здивувало Діка. Чому? (Гіпопота­ми водяться тільки в Африці).
• «Зненацька близько одинадцятої години десь далеко пролунав довгий грізний рик і відразу після нього — пронизливе виття... Дік Сенд схопив Тома за руку, але той встиг крикнути...» Що «встиг крикнути Том»? («Лев!»). Чому «Діка Сенда мов громом уразило. Він вихопив ніж і кинувся туди, де спав Гарріс»? (Поява левів оста­точно переконала Діка Сенда в тому, що вони знаходяться в Еквато­ріальній Африці, а Гарріс підло їх обманював, коли стверджував, що вони подорожують Південною Америкою).
•  «Африка — країна мурашок», — вважав учений-ентомолог кузен Бенедикт, розповідаючи про термітів та їхнє вміння будувати термітники. Почувши слова Бенедикта: «Я вважав, що такі термітники є лише в Африці», — місіс Уелдон остаточно пе­реконалася, що вони знаходяться на африканському континенті.

Учитель. Ми запросили «експерта-ентомолога», який, скориставшись лек­цією вченого Бенедикта, розповість нам про надзвичайно цікавих ко­мах — термітів.

                                               Словникова робота

Ентомоло́гія — наука, що вивчає комах. Інколи це означення набуває ширшого змісту і включає в себе також вивчення інших наземних членистоногих, таких як павуки, скорпіони та кліщі.

   Розповідь «експерта-ентомолога». Грози в Африці страшні: дощ як з відра, ураганний вітер, що вивертає найміцніші дерева, без­перестанні блискавки. Дік Сенд знав це і дуже стурбувався, коли гро­за застала мандрівників на рівнині, де ніде було сховатися від него­ди. Раптом Дік помітив якісь споруди, схожі на конічні намети, які спочатку прийняв за табір тубільців (місцевих жителів), проте, підій­шовши ближче, зрозумів, що то мурашники, або термітники. Терміти їх чомусь залишили. Мандрівники скористалися цим і заховалися від негоди у велетенському термітнику. Стіни термітника зсередини ски­далися на шафу з багатьма полицями, які йшли ярусами, як ліжка в каюті пароплава. На верхніх «ліжках» лягли спати місіс Уелдон, ма­лий Джек, Нен та кузен Бенедикт, нижче розташувалися всі інші.

    Кузен Бенедикт прочитав своїм супутникам лекцію про термітів, з якої ті дізналися, що батьківщиною термітів є Африка, що термітів плутають з мурахами, бо вони живуть великими громадами і за спо­собом життя та звичками нагадують мурах. Більшість термітів — це безплідні безкрилі робітники. Робітників із великими головами й розвиненими щелепами називають солдатами. У громаді є ще самиця й самець. Вони крилаті, але після першого весільного польоту втрачають крила. У цієї пари є тільки одна мета: продовження роду. Терміти різні за розміром: робітники - 5 мм, солдати — 10 мм, са­мець і самиця — 20 мм.

      Ученого дуже турбувала думка: чому терміти раптово покинули свій будинок? Лише інстинкт міг погнати термітів геть із свого житла. Очевидно, вони відчували неабияку небезпеку. Як виявиться згодом, терміти передчували повінь, тому й залишили своє помеш­кання. Люди ж, які не мають такого інстинкту, як у комах, мало не загинули від задухи в термітнику.

7 Підсумок уроку.

Учитель. На закінчення нашої літературної подорожі Екваторіальною Африкою я пропоную всім поділитися враженнями.

«Мікрофон»

• Прошу продовжити речення: «Завдячуючи роману Ж. Берна «П'ят­надцятирічний капітан», я зробив (зробила) для себе таке географіч­не відкриття...» та «Я хотів би (хотіла б) підказати Діку Сенду, що...»

Учитель Доведіть, що «П'ятнадцятирічний капі­тан» — географічний роман. Які елементи географічного роману ви помітили? (В основі сюжету — географічна загадка. Замість Півден­ної Америки герої потрапляють в Екваторіальну Африку. Твір має велике пізнавальне значення: за ним можна вивчати рослинний і тва­ринний світ Африки й Південної Америки, рельєфи обох континентів, особливості клімату тощо).

8 Домашнє завдання.

Намалювати ілюстрації до теми сьогоднішнього уроку.

Написати  твір – роздум  “Як  стати  справжньою  людиною?”Дібрати  цитатний  матеріал  для  характеристики  Діка  Сенда