Урок. "Засудження рабства у творі Ж. Верна «П'ятнадцятирічний капітан». Характеристика образів Негору і Гарріса".

6 клас зарубіжна література                                                                                               ______________

Чорна О.О.

Тема уроку: Засудження рабства у творі Ж. Верна «П'ятнадцятирічний капітан». Характеристика образів Негору і Гарріса.

Мета: підвести учнів до розуміння позиції Ж. Верна щодо рабства як потворного явища людського суспільства, розкрити учням роль образів негативних персонажів в авторському задумі роману ; розвивати навички аналізу художнього твору, образне мислення та мовлення; виховувати в школярів гуманізм, повагу до людей інших національностей; формувати читацькі, літературні, комунікативні компетентності.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

                                                     “Работоргівля – це слово,

                                                      якому не повинно бути місця в

                                                       людський мові...”

                                                                                                Ж.Верн                                                    

                                                   Хід уроку

1. Організаційний момент.

Емоційний настрій до заняття

Дзвоник всім нам дав наказ –

До роботи швидше в клас

Біля парти станем чемно –

Час хай лине недаремно.

Будьмо уважні й старанні всі –

Сядьмо рівненько на місця свої.

2. Актуалізація опорних знань.

      Літературний диктант

1· «Упізнайте героя» і впишіть пропущені слова.

2· «Тільки один чоловік на борту не був американець за походженням. Звали його ..., родом він був із..., але добре знав англійську мову. На шхуні він виконував скромну роботу... (Негору, Португалії, кока.)

3· Ім'я Дік — скорочене від... — дано маленькому сироті на честь жалісливого перехожого. (Ричард.)

4· «Дік був скупий на слова та жести. Дуже рано, в тім віці, коли ще звичайно не замислювався над майбутнім, він усвідомив своє становище й дав собі обіцянку...» (Стати людиною.)

5· «Дік Сенд вирушив у плавання на судні свого благодійника ..., яким командував його покровитель капітан...» (Джеймса Велдона, Халл)

6· «Найстарішого негра звали...» (Том.)

7· «Решта негрів були молоді люди від двадцяти п'яти до тридцяти років, звали їх...,...,... і...». (Бет, Остін, Актеон, Геркулес.)

8· «Літери ..., вигравіювані на нашийнику, — оце і все, що в'язало Дінго з минулим, яке досі так і залишилося загадкою». (С.Б.)

9· «Під третю годину ранку старого Тома стало хилити на сон... Тим-то він і не помітив, що на палубі прослизнула людська тінь. То був...» (Негору.)

                  Гра “Відгадай слово”

1). Назва річки в Анголі. (Кванза)

2). Головний невільничий ринок в Анголі. (Казонде)

3). Шаман. (Мганнга)

4). Комаха із сімейства коників. (Мантикора)

           Стисло розкажи про епізоди, пов’язані з цими назвами.

                   Так перевозили рабів; колодка для шиї, рук і ніг

3. Підготовка до сприймання.

— Чи існує рабство сьогодні? Що вам про це відомо? (Читало громадян СНД їдуть на заробітки до країн Європи та Азії і потрапляють там у рабство. Віддав­ши паспорт та інші документи «хазяїнові», довірливі заробітчани можуть втра­тити й власну свободу. В Україні навіть існує акція «Жінки проти рабства».)

4.  Оголошення теми, мети, епіграфу до уроку.

5. Мотивація навчальної діяльності.

- Визначимо, яких результатів очікує кожен із вас від уроку.

                     Інтерактивна вправа "Мікрофон"

Починати свою відповідь, як завжди, можете словами:

• Цей урок навчить мене…
• Я очікую від цього уроку…
• Цей урок познайомить мене…
• На цьому уроці я хочу дізнатися….

 6. Вивчення нового матеріалу

— Як виникло рабство? З яких причин? 

Вступне слово вчителя. Починаючи з XVI ст., по­пит на працю рабів перетворив работоргівлю людей із Захід­ної Африки на прибутковий бізнес. Срібні рудники в Пів­денній Америці, плантації ка­ви в Бразилії і цукрової трос­тини на Карибах вимагали більше робочої сили, ніж її могло надати корінне населен­ня, яке невпинно скорочувало­ся. Для задоволення попиту утворився так званий «торго­вельний трикутник» :  європейські капітани обмі­нювали продукцію своїх країн на рабів у Західній Африці, пе­реправляли їх в Атлантику і мі­няли на американські товари.

               Словникова робота.

Рабство — це насильницьке підпорядкування однієї людини іншою або однієї групи людей іншою групою людей. У раба не має особистих прав власності, його можна продати, убити.

• Коли вперше Ж. Верн промовив страшне слово рабство?

- Що так налякало Тома під час переходу в джунглях?

-   Розкрийте зміст «страшних слів», що промовив Дік Сенд.

Коментар ілюстрації «Кораблі смерті».

               «Кораблі смерті» для транспортування рабів в Америку

  Рабів заганяли на кораблі смерті для транспортування в Америку. На ілюстрації ви бачите зображення британського судна «Брук», на якому кожному рабові на сорокаденну подорож відводилося місце 180-16,5-70 см. Тому багато з них помирали під час подорожі.

   Коментар уривків записника Ж. Верна.

Розкрийте поняття невільничий караван.

• Проілюструйте прикладами нелюдське поводження хавільдарів із полоненими під час «маршу».

— Чому письменник звертає увагу на те, що супроводжували кара­ван «африканські найманці»?

                          Дослідження

• Дослідіть мовні засоби, які використав Ж. Берн для опису невільників. Яка їхня роль у загальній структурі твору? («Підганяли нагаями», «тягли дітей — голих і босих», «людська череда», «на шиях важкі колодки з рогачами», «батоги смугували спини», «муки бранців», «дика жорстокість наглядачів», «невільниця шкутильгає», «плече, розсічене ударом нагая», «нестерпні страждання», «моторошні крики в пітьмі», «жалюгідний харч», «брудна каламутна вода», «живі скеле­ти», «криваві сліди», «тіло... — це суцільна кривава рана», «дорога всіяна трупами»).

— Чи зрозуміла вам позиція письменника стосовно такого страш­ного явища, як рабство? Відповідь аргументуйте.

                           Повідомлення учнів (випереджувальне завдання)

   Початок торгівлі невільниками- неграми був покладений у XV столітті, і ось за яких обставин. Вигнані з Іспанії мусульмани улаштувалися на іншій стороні Гібралтар­ської протоки, на африканському узбережжі. Португальці, які займали на той час це узбережжя, жорстоко переслідували їх. Деяких втікачів було захоплено переслідувачами й доставлено в Португалію. їх зробили рабами, і це були перші африканські раби у Західній Європі після початку нашої ери.

    Полонені мусульмани у більшості своїй належали до забезпечених сімейств, які намагалися викупити їх за велику ціну. Однак португальці відмовлялися навіть від найбагатшого викупу. Де вони могли використати іноземне золото? їм були потрібні робочі руки для колоній, що народжувались, і, скажемо пря­мо,— руки рабів.

    Втративши можливість викупити полонених родичів, багаті мусульмани за­пропонували обміняти їх на велику кількість африканських негрів. Португаль­ці погодилися на цю вигідну пропозицію. Так було покладено початок торгівлі рабами в Європі.

   До кінця XVI ст. ця огидна торгівля дуже поширилася й цілком відповідала варварським звичаям тієї доби. Усі держави підтримували работоргівлю, вба­чаючи в ній добрий засіб для швидкої та надійної колонізації своїх віддалених

володінь у Новому Світі. Адже чорні раби могли жити й працювати там, де єв­ропейці, не призвичаєні до тропічного клімату, гинули б тисячами. Тому спе­ціально побудовані судна стали регулярно поставляти в американські колонії великі партії рабів-негрів, і міжнародна торгівля людьми спричинила появу на Африканському узбережжі великих агентств. «Товар» коштував на своїй бать­ківщині недорого й давав величезний прибуток.

    Нічим не можна було виправдати нелюдської торгівлі неграми. Багато бла­городних людей почали протестувати проти цього і в ім'я гуманності вимагати від європейських урядів законів про відміну рабства.

    У1751 р. на чолі руху за відміну рабства стали квакери (релігійна община в Ан­глії, існувала з 1649 р.). Це відбулося у тій самій Північній Америці, де 100 років тому спалахнула війна Півночі з Півднем, одним з пунктів якої було питання про звільнення негрів. Декілька північних штатів — Вірджинія, Коннектикут, Масачусетс, Пенсільванія — оголосили про відміну рабства й дали свободу чорним невільникам, перевезення яких на їх територію коштувало чималих грошей.

    Кампанія, розпочата квакерами, не обмежувалась тільки північними шта­тами Нового Світу. Активна боротьба проти захисників рабства розпочалась і по інший бік Атлантичного океану. У Франції та Англії було особливо багато при­бічників цієї благородної справи.

      Щоб перешкодити цьому злу, потрібні були дієвіші заходи. Сполучені Шта­ти в 1820 р., Англія у 1824 р. прирівняли работоргівлю до піратства й оголоси­ли, що з работорговцями будуть вчиняти так само, як із піратами. Це означало негайну страту. Франція також приєдналась до цієї умови. Але держави Пів­денної Америки, іспанські та португальські колонії не приєдналися до акта про заборону работоргівлі. Вони продовжували торгувати чорними невільниками з великим зиском для себе.

Бесіда

— Щоб краще усвідомити, що таке рабство і які його наслідки, звернімося до розділу «Работоргівля» з роману «П'ятнадцятирічний капітан».

    Вчитель: Жуль Верн писав: «Работоргівля! Усі знають, що означає це слово, якому б не повинно бути місця в мові людини. Цю ганебну торгівлю тривалий час із великим зиском проводили європейські країни, що володіли заокеанськими колоніями — Англія, Франція, Іспанія...» 

Фізкультхвилинка.

          Раз! Два! Час вставати:

Будемо відпочивати.

Три! Чотири! Присідаймо,

Швидко втому проганяймо.

П’ять! Шість! Засміялись,

Трішечки понахилялись.

Зайчик сонячний до нас

Завітав у вільний час.

Будем бігати, стрибати,

Щоб нам зайчика впіймати.

Прудко зайчик утікає

І промінчиками грає.

Сім! Вісім! Час настав

Повернутись нам до справ

Вчитель:   Чимало сторінок роману присвячено жахливим картинам африканської работоргівлі. «Як важко мені описувати ці картини! - пише автор. -  Але я вважав своїм обов 'язком відтворити їх у всій їхній жахливій реальності».

•  З якою метою, на вашу думку, автор представляє своїм читачам ці страшні звірства?
•  Назвіть героїв роману, які займалися справою, недостойною людини. (Негору, Гарріс, Муані-Лунга, Жозеф-Антоніу Алвіш, Коїмбра.)
• Як Негору та Гарріс ставилися до нещасних рабів? Що для них було найважливіше? (Жадоба до грошей, до наживи.)
• Відомо, що Гарріс — американець, Негору — португалець. Як вони поводилися з білими людьми, тобто з людьми своєї раси? (У їхній ганебній справі не має значення колір шкіри людини.)
• Чи усвідомлювали Гарріс та Негору, що вони стали на шлях знищення цілих народів? (Вони взагалі не задумувалися над світовими проблемами. Для них головне — гроші.)

                         Дослідницька робота

• Використовуючи ключові слова уривка з розділу IX («Капітан Сенд»), опишіть внутрішній стан Негору після трагедії в океані.

(«Яке враження справила трагедія на цього загадкового чоловіка», «дивився», «не зробивши жодного жесту», «не мовивши жодного слова», «жадібно стежив», «обличчя незворушне»).

Учитель. У творі читаємо: «прослизнула людська тінь», «прокравшись на корму», «пірнув у пітьму», «холодні й незворушні очі», «зла посмішка», «жорстокий вираз його обличчя».

- Спираючись на висновки дослідницької роботи, наведені вище словосполучення, обґрунтуйте — в чому вияв­ляється майстерність Ж. Верна в описах Негору? Чому саме такий підхід у письменника до змалювання героя

      Розкрийте історію Негору, спираючись на план (розповідь «лан­цюжок»):

а) скромний агент работорговця Алвіша;

б) каторжна тюрма в Сан-Паулу-ді-Луанда;

в) у тюрмі англійського пароплава до Нової Зеландії, в Окленд;

г) праця чесної людини;

ґ)       кок на китобійному судні «Пілігрим».

— Що об'єднує Негору і Гарріса, цих пройдисвітів, «поважних ко­мерсантів»?

•  Яку пропозицію зробив Негору місіс Уелдон і якою була її ре­акція?
• Навіщо Гарріс бреше Дікові стосовно долі місіс Уелдон та її сина Джека?
• Що означає фраза Негору: «По краплі крові білої людини!»
• Гарріс гине від руки Д. Сенда, а Негору покараний Дінго. Чому такий фінал життя обирає Ж. Берн для двох работорговців? Обґрун­ туйте свої міркування.

7.  Закріплення вивченого.

Літературна вікторина « Упізнай героя»

1. «... був чорнявий, сухорлявий, моторний, середній на зріст і, пев­но, дужий чоловік. Чи мав він якусь освіту? Мабуть, так, це видно бу­ло із зауважень, які часом прохоплювалися в нього». {Португалець Негору).
2. «Це був середнього зросту, міцно збудований чоловік років під сорок. Жваві очі, посріблені сивиною чуприна й борода, засмагле, аж чорне, обличчя, мов у того кочовика, що все своє життя мандрує на вільному повітрі по лісах та рівнинах. Шкіряна куртка, крислатий ка­пелюх, чоботи на високих підборах з халявами до колін, на закаблуках великі остроги, які дзвеніли при кожному кроці». {Гарріс, америка­нець).
3. «На голові в нього вивишалося щось на взірець тіари, прикраше­ної пазурами леопарда, пофарбованими в червоний колір, і втиканої віхтиками білої вовни». {Тубілець Муані-Лунга, володар Казонде).
4. Він «уже досить літний чоловік, не був, як дехто може подумати,
   «мсунгу» — тобто білим. Тільки ім'я мав португальське — безперечно,
   взяв його з комерційних міркувань. ...був чистокровний негр; звали йо­
   го Кенделе. Родом із Донду, на березі Кванзи, він почав свою кар'єру
   звичайним агентом у работорговця. Врешті-решт цей негідник став од­
   ним із найбільших торговців неграми». (Жозе-Антоніу Алвіш, чисто­
   кровний негр).
5. «Булькатий здоровило, з жовтим обличчям, із густою закустра-
   ною чуприною. Брудний, неохайний, у драній сорочці й плетеній із
   трави спідничці, в обтріпаному солом'яному брилі, він скидався на по­
   творну стару відьму». {Португалець Коїмбра).

Складання схеми.

• Що спонукає Гарріса та Негору займатися недостойною людини справою?
• Яка риса характеру скеровує поведінку героїв щодо нещасних рабів?
• Гарріс — американець, Негору — португалець; як поводять вони себе стосовно білих людей, людей своєї раси?
• Чи розуміють такі, як Гарріс і Негору, що вони стали на шлях знищення цілих народів?

   Складання плану-характеристики работорговців у романі Ж. Верна

 I. Засудження рабства — одна з провідних ідей роману Ж. Берна

«П'ятнадцятирічний капітан».

II. Зображення системи работоргівлі в Африці.

 Прагнення до легкої наживи — основна мета торговців «чорним деревом».

Ненависть і жорстокість до тубільного населення — спільна риса як білих, так і темношкірих «вельмишановних комерсантів».

 Немилосердність стосовно пригноблених — шлях до винищення цілого народу.

III. «Треба, щоб у світі знали про це» {Ж. Берн).

8.  Підсумок уроку.

 - Оцінюючи характери работорговців та їхніх агентів, Ж. Берн констатував: «Що й говорити, відразливі характери».

-  Висловте своє ставлення до Негору, Гарріса та їм подібних.

- Чи залежать найкращі людські якості людини від расової належності?

“Мікрофон”

1. Я знаю, що рабство – це… 2. Я вважаю, що рабство… 3. Я співчуваю…

9.  Домашнє завдання.

Скласти цитатну характеристику до образів  Негору та Гарріс. Намалювати малюнок.

Дослідити мовні засоби, які використовує Ж. Верн, описуючи шлях невільників.