Урок "Паризька мирна конференція"

Магдалинівська ЗОШ

Вчитель історії та правознавства

Тема:  Паризька мирна конференція

Мета: виявити причини розбіжностей між державами – переможницями, навчитися критично аналізувати рішення Паризької мирної конференції, узагальнювати значення повоєнного врегулювання міжнародного становища; розвивати вміння користуватися історичною картою, аналізувати історичні події за допомогою історичних документів та карти; виховувати любов до історичного минулого людства та своєї країни

Тип уроку: урок формування вмінь і навичок

Форма проведення: урок-конференція

Обладнання: картки представників держав-учасниць, мультимедійна презентація, картки з документами, «макети» договорів

Підготовчий етап
Заздалегідь слід розподілити ролі учасників прес-конференції: представники держав-учасниць, представники масмедіа. Учні отримують випереджувальні завдання. Парти в класі розставляються по колу для досягнення кращої інтерпретації тих подій. Біля учнів, що отримали ролі «представників» розставляються картки з іменами.

1. Організаційний момент
2. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. 11 листопада 1918 р. представники німецького уряду підписали у Комп’єнському лісі продиктовані представниками країн Антанти умови угоди про перемир’я.

 Давайте розглянемо карту «Європа напередодні Першої світової війни» і визначимо кордони європейських держав та зазіхання країн – агресорів напередодні Першої світової війни (слайд 2)

Перша світова війна, яка тривала більше 4-х років та яка забрала десятки мільйонів людських життів, була нарешті закінчена. Перед країнами-переможницями, і насамперед перед Англією, Францією та Сполученими Штатами Америки, постало завдання – забезпечити вигідний для них післявоєнний устрій світу. Для того, щоб виконати це завдання, а головне – для опрацювання та підписання мирних договорів з Німеччиною та її союзниками, й була скликана в Парижі мирна конференція країн-переможниць, яка почала свою роботу 18 січня 1919 р.

3. Вивчення нового матеріалу

Учитель. У роботі Паризької мирної конференції взяли участь представники 27 країн. Але з самого початку висвітлився її антидемократичний характер. Порядок її роботи визначали представники великих держав, не рахуючись з інтересами інших країн. Рішення найважливіших питань проходило не на пленарних засіданнях (їх було небагато, вони проводились для офіційного оформлення вже узгоджених у вузькому колі рішень), а на засіданнях так званої „ради десяти”, до якої входили по два представники від кожної з п’яти великих держав-переможниць – Англії, Франції, США, Італії та Японії. Робота цього органу йшла негласно, в глибокій таємниці. Дуже скоро засідання „ради десяти” змінилися засіданнями ще більш вузького органу. Ним стала так звана „рада чотирьох”, де радились голови делегацій Англії, Франції, США та Італії. (слайд 3)

 Фактично ж вирішувачами справ мирної конференції стали три чоловіки: прем’єр-міністр Франції Жорж Клємансо, який як голова країни, на території якої йшла конференція, став її постійним головою (слайд 4), прем’єр-міністр Англії Девід Ллойд-Джордж (слайд 8) та президент США Вудро Вільсон (слайд 6 ).

Урок проведемо у формі прес-конференції, учасниками якої будуть представники держав-учасниць. Ми спробуємо відтворити події, що відбувались на Паризькій мирній конференції.

Найважливішою проблемою, яка постала перед керівниками Паризької мирної конференції, було питання про те, як, яким шляхом забезпечити післявоєнний устрій світу. Для цього треба було вирішити низку важливих завдань:

опрацювати прийнятні для них принципи нової післявоєнної системи міжнародних відносин;

здійснити переділ сфер впливу найкрупніших держав, привести їх у відповідність до підсумків Першої світової війни;

вирішити долю основних об’єктів післявоєнного переділу світу – колоній Німеччини та володінь Турецької імперії на Арабському Сході.

Кожна країна-переможниця мала свої претензії на конференції  і прагнула, щоб її амбіції були задоволені.

Прошу, пане Клемонсо, окресліть свої прагнення. Учень – доповідач «Клемонсо» висвітлює прагнення Франції (слайд 5).

Будь – ласка, пане Ллойд Джордж, які претензії у вирішенні питання перерозподілу світу має ваша країна? Учень-доповідач «Ллойд Джордж» озвучує претензії, що має Великобританія (слайд 9).

Шановний пане Вільсон, окресліть коло ваших питань та на яких засадах ви пропонуєте облаштування повоєнного світу? Учень- доповідач висловлює питання, на які прагне звернути увагу. Виголошує «14 пунктів» В. Вільсона:

1. Скасування таємних міжнародних угод, а дипломатія завжди буде діяти відверто на очах у всіх.
2. Гарантування вільного і безпечного мореплавства поза територіальними водами, крім випадків, визначених міжнародним законодавством.
3. Усунення економічних бар'єрів і встановлення рівних умов для торгівлі.
4. Справедливі гарантії того, що національні озброєння будуть скорочені до граничного мінімуму, сумісного з державною безпекою.
5. Абсолютно неупереджене вирішення всіх колоніальних суперечок, інтереси населення повинні мати однакову вагу в порівнянні із справедливими вимогами того уряду, права якого мають бути визначені.
6. Звільнення всіх російських територій і таке розв'язання питань, в яких зацікавлена Росія, яке гарантує їй найбільш повне й вільне сприяння з боку інших націй у справі отримання повної і безперешкодної можливості ухвалити незалежне рішення щодо її власного політичного розвитку та її національної політики та забезпечення їй привітного прийому до співтовариства вільних націй при тому образі правління, який вона сама для себе обере.
7. Бельгія повинна бути звільнена і відновлена, без спроби обмежити суверенітет, яким вона користується нарівні з усіма іншими вільними націями.
8. Вся французька територія повинна бути звільнена, окуповані частини повернуті, а зло, нанесене Франції Пруссією в 1871 у в відношенні Ельзас-Лотарингії, яке порушувало загальний мир майже 50 років, має бути виправлено, щоб мирні відносини могли знову бути встановлені в інтересах усіх зацікавлених сторін.
9. Виправлення кордонів Італії має бути зроблено на основі ясно помітних національних кордонів.
10. Повинно бути створено незалежну Польську державу, яка повинна включати в себе всі території з незаперечно польським населенням, територіальна цілісність, повинна бути гарантована міжнародним договором.
11. Турецькі частини Османської імперії, в сучасному її складі, повинні отримати забезпечений і міцний суверенітет, але інші національності, повинні отримати автономію. Дарданелли повинні бути постійно відкриті для вільного проходу суден і торгівлі всіх націй під міжнародними гарантіями.
12. Румунія, Сербія і Чорногорія повинні бути звільнені. Зайняті території повинні бути повернені Сербії . Повинен бути наданий вільний і надійний доступ до моря. Взаємовідносини різних балканських держав повинні бути визначені дружнім шляхом, відповідно до історично встановлених принципів приналежності та національності
13. Повинно бути утворено загальне об'єднання націй на основі особливих статутів, з метою створення взаємної гарантії політичної незалежності і територіальної цілості як великих, так і малих держав.
14. Народи Австро-Угорщини, місце яких у Лізі Націй ми хочемо бачити огородженим і забезпеченим, повинні отримати найширшу можливість автономного розвитку.

Пане Кіммоті, окресліть перелік своїх домагань. Учень – доповідач «Кіммоті» висловлює претензії Японії, які бажає, щоб були задоволені внаслідок домовленостей на Паризькій мирній конференції (слайд 11).

І, нарешті, пане Орландо, що ви прагнете отримати внаслідок досягнутих домовленостей? Учень – доповідач «Орландо» висвітлює прагнення Італії (слайд 12, 13)

Російська делегація не була запрошена на конференцію, так як вона вважалася зрадницею домовленостей між країнами Антанти, оскільки підписала Брест – Литовський мирний договір з Центральними країнами.

Запитання. Як ви вважаєте, чи справедливими були прагнення країн-учасниць стосовно переділу післявоєнного світу?

Паризька мирна конференція перетворилась на місце запальних дискусій, внаслідок яких 28 червня 1919 року у Версалі було підписано договір з Німеччиною, що увійшов в історію як Версальський. Цей договір також передбачав утворення Ліги Націй, яка повинна була контролювати додержання миру і справедливості у світі.

Які ж обмеження передбачав Версальський договір для Німеччини?

•        Територіальні (слайд 14);

Запитання:

1. На користь яких країн Німеччина поступалась своїми територіями?

2. яка територія передавалась під управління Ліги Націй?

•    Військово-політичні (слайд 15);

Запитання:

Охарактеризуйте зміни у військово-політичному житті Німеччини?

•        Фінансово-економічні (слайд 16)

Запитання:

1. В чому полягали економічні зобов’язання Німеччини щодо інших держав?
2. Чим контрибуція відрізняється від репарацій?

Згідно з Версальським договором утворювалась Ліга Націй. Учні отримують уривки із статуту Ліги Націй та опрацювавши його, відповідають на запитання:

1. З якою метою було утворено Лігу Націй?
2. Яким чином Статут Ліги Націй передбачав запобігати новим конфліктам?

Зі статуту Ліги Націй 
«Високі Договірні Сторони, беручи до уваги, що для розвитку співпраці між народами та для гарантії їх миру та безпеки важливо прийняти деякі зобов’язання: не вдаватися до війни; підтримувати у повній гласності міжнародні відносини, засновані на справедливості й честі; суворо дотримувати розпорядження міжнародного права, що визнаються відтепер дійсним правом поведінки урядів; встановити панування справедливості й сумлінно дотримуватись договорів та зобов’язань у взаємних відносинах, — приймають існуючий Статут Ліги Націй. 
Члени Ліги визнають, що збереження миру вимагає обмеження національних озброєнь до мінімуму, що гарантує національну безпеку та виконання міжнародних зобов’язань, які накладаються загальним виступом. 
Рада, враховуючи географічне положення та особливі умови кожної держави, готує плани цього обмеження з метою розгляду та внесення рішення різними урядами. 
       Ці плани повинні скласти предмет нового розгляду, а в разі потреби — перегляду, щонайменше кожні десять років. 
Після їх ухвалення різними урядами ліміт озброєнь, встановлений таким чином, не може бути перевищений без згоди Ради. 
Члени Ліги зобов’язали поважати й зберігати проти всякого зовнішнього 
нападу територіальну цілісність та існуючу політичну незалежність всіх членів Ліги. У разі нападу, загрози або небезпеки нападу Рада вживає заходів щодо забезпечення виконання цього зобов’язання. 
        Безумовно оголошується, що будь-яка війна або загроза війни, чи зачіпає вона прямо, чи опосередковано кого-небудь з членів Ліги, цікавить Лігу в цілому і що остання повинна вжити заходів,здатних у реальний спосіб захистити мир націй. У подібному випадку Генеральний секретар негайно скликає Раду на вимогу будь-якого члена Ліги. Кожен член Ліги має право дружнім чином звернути увагу Зібрання або Ради на будь-яку обставину, здатну вплинути на міжнародні відносини і, отже, загрожувати миру або добрій згоді між націями, від яких залежить мир». 
 

Одним  з питань, що розглядалось на Паризькій мирній конференції було «українське питання». Представники УНР та Західних областей УНР на чолі з Г. Сидоренком були також запрошені на конференцію (слайд 17), але не зважаючи на окремі розходження в позиціях делегацій країн Антанти щодо вирішення українського питання, вони були єдиними в прагненні не допустити проникнення більшовизму в Європу. І тому українські землі були включені до складу Польської держави

На Паризькій мирній Конференції були підписані договори з союзниками Німеччини: Туреччиною, Австро-Угорщиною та Болгарією. Учні за допомогою підручника та карти «Післявоєнне облаштування світу» (слайд 18) заповнюють таблицю «Договори з союзниками Німеччини».

«Договори з союзниками Німеччини»

Французький генерал Фош передрік долю договорів, що були укладені на Паризькій мирній конференції (слайд 19)

4.Узагальнення та систематизація знань.

Як ви вважаєте, чи вирішила спірні питання Паризька  конференція? Обґрунтуйте свою думку.

5.Домашнє завдання

Опрацювати параграф підручника, вивчити ключові поняття