Практичне заняття. Життя на фронті і в тилу. Переосмислення системи загальнолюдських цінностей. Зміна статусу жінки в період війни.

Практичне заняття. Життя на фронті і в тилу.

Переосмислення системи загальнолюдських цінностей.

Зміна статусу жінки в період війни.

 

Мета:

•                визначити особливості життя на фронті та в тилу в роки Першої світової війни;
•                охарактеризувати зміни в системі загальнолюдських цінностей в роки Першої світової війни;
•                з’ясувати як і чому війна змінила роль жінки у суспільстві.

Тип уроку: практичне заняття.

ХІД УРОКУ

1.     ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Метод «Коло ідей»

Поміркуйте, чим Перша світова війна відрізнялася від попередніх військових зіткнень.

 

3. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Війну 1914-1918 років сучасники назвали великою війною, тому що вона породила нові небувалі раніше явища та зміни. Вона була довгою, смертоносною, тотальною. Ця війна спричинила фізичну і культурну мобілізацію і військових, і цивільного населення, чоловіків та жінок. Ця війна вплинула на повсякденне життя населення та спонукала до переосмислення системи загальнолюдських цінностей.

 

4. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Завдання 1.

На основі відомих фактів та матеріалів підручника складіть портрет людини на війні. Відповідь оформіть у вигляді «Ментальної карти».

 

Завдання 2.

Опрацюйте історичні джерела.

Якими були настрої солдатів армій різних країн на початковому етапі війни? Сформулюйте одним-двома словами.

Чим, на вашу думку, зумовлене таке ставлення військових до війни, адже кожен солдат знав, що міг загинути?

Чи пов’язані настрої солдатів на початку війни з поглядами політиків на неї? Обґрунтуйте свою відповідь.

Зі свідчень рядового австро-угорської армії,

що потрапив у полон (2 грудня 1914 р.)

У казки про руську жорстокість мало хто вірить, бо у дійсності вона практично ніде не підтвердилась, а особисто з полоненими кубанські козаки, які мене захопили, поводились добре: нагодували та, дізнавшись, що я хворий, наказали господарю тієї хати, де я знаходився, запрягти коня й на возі довезти до руського шпиталю.

 

З листа до матері солдата німецької

армії (25 вересня 1914 р.)

...Чи є небезпека на війні? Небезпека. Хто її зневажає, той від неї вислизає. Набігає неспокій. Однак я в окопному загоні. Героїчна смерть – ось для мене найбільше бажання. Щоправда, героїчній смерті життя важливіше. Всі зневажають смерть. Моїм обов’язком є життя. Моїм обов’язком є боротьба, на яку мене принудили росіяни і французи. Якби війна була агресивною, загарбницькою, то моя служба не була б добровільною... Все це реалії війни.

 

З листа до батька солдата французької

армії (жовтень 1914 р.)

Любий батьку, зараз схарактеризую своє нове положення. Роблю все можливе, щоби добути собі лакея... Якщо б мама виїхала з Парижа, то могла б мене провідати в Майні. Я був би дуже вдячний, але нехай вона бережеться залізничного транспорту, який ходить досить нерегулярно через перевіз поранених, амуніції для військових частин. Радив би мамі їхати самостійно, залежно від ситуації. В таборі багато поранених...Шпиталь тут організований дуже добре.

До побачення, любий батьку.

 

Завдання 3.

З книги «С.Панхерст. Домашній фронт»

У липні (1916 р.) до мене звернулися жінки, що працювали на авіаційних підприємствах у Лондоні.

Вони покривали крила літаків маскувальною фарбою за 15 шилінгів у неділю, працюючи з восьмої ранку до о пів на сьому вечора. Їх часто просили працювати і до 8 вечора, а платили за цю зверхню працю, як за щоденну... За їхніми словами, постійно по шість або й більше з 300ти жінок, що працювали на фарбуванні, були вимушені виходити з цеху і відлежуватись на камінні по півгодини чи й більше, ніж вони могли повернутися на свої робочі місця.

 

На фабриці гранат. Німеччина, 1917 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Уявіть, що лист з описом, схожим на джерело, та фотографія потрапили на фронт. Які почуття вони могли викликати у солдатів? Як це позначалося на їхніх бойових якостях?

 

Завдання 4.

Розгляньте фоторяд. Про які нові професії та сфери діяльності жінок у суспільстві можна дізнатися з цих фотографій? Як і чому війна змінила роль жінки в суспільстві? Ознайомте зі своїми міркуваннями (у вигляді газетної статті).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 5.

На основі документів простежте зміни у повсякденному житті європейців у роки війни. Чим вони були викликані? Як вплинули ці зміни на настрої цивільного населення у той час?

 

Російський письменник К. Чуковський

про боротьбу з розкішшю в Англії

Навіть обгорілі сірники в Німеччині не пропадають даремно. Німець, запаливши цигарку, не викине сірника, що згас, а сховає його обережно в коробочку, щоб на сірниковій фабриці до неї знов приробили головку і пустили її в повторний обіг. В результаті досить велика економія. Скільки зберігається дерева. Таке німецьке плюшкінство надзвичайно схвилювало англійців. Англійська газета «Daily Mail» надрукувала навіть знімок з того сірника: «Ось урок, гідний наслідування...» Ось уже півроку минуло, як призов до економії в Англії зробився гаслом.

– Геть комірці та манжети! – закликає «Daily Mail». Відмовтесь від накрохмаленої білизни! Отже в Англії щонеділі крохмалиться п’ятдесят мільйонів штук манишок, комірців і манжетів. В рік – два з половиною мільярди! Скільки витрачається крохмалю і вугілля! На сімдесят мільйонів рублів! А якась жінка в «Daily News» з ентузіазмом пропонує фартух. Фартух зекономить мільйони. Доброчинність нації у фартуху. Купіть самого простого коленкору, пошийте фартухи дітям і дорослим, і нехай носять їх, не знімаючи, увесь день. Це немов у казці збереже їхню одежу.

 

 

 

 

Із щоденника невідомого учасника

подій (Північна Буковина)

Субота, 18.11.1916 р.

Живемо, як в криміналі: нігде не ходимо, нічого не знаємо. Стали справжніми вегетаріанами. Правда, дріб не таккто й дуже дорогий. Курку можна купувати за 2К (К – крона), качку за 3К, гуску за 5К, та біда, що на все треба грошей, а грошей меншає, не прибуває, бо платні ніхто не дає. Тому щадиться до крайності. Що було старе «нездале», тепер направляється – і воно добре. От я тепер став «шевцем»: золюю та латаю собі і дітям черевики, а мама латає їм сукенки. Нафти вже не мож ніде дістати. У нас щось 5 л, та щоби стало надовго, світимо тільки одну лампочку № 5 в кухні. А як ця вийде, то будемо світити каганчиком – черепочком зі смальцем і гнотиком. Однако то не всім тепер так тяжко жити, як нам. Є і такі, яким тепер багато ліпше живеться, як під час миру. Але то треба бути «лисом» і обманцем. 33й рік науки вже нема. Олю й Толю підготовляю сам. Однак шкільна наука всеетаки ліпша.

 

Завдання 6.

Чим і чому подібні запропоновані фотоджерела? Зверніть увагу: одне з них походить з країни Антанти, а друге – Четверного блоку. Як ви думаєте, чому діти з’являються на листівках і фотографіях з атрибутами війни? Яку роль виконували такі зображення?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.   ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Бліц-опитування

1. Яких матеріальних та моральних втрат зазнало людство внаслідок Першої світової війни?

2. Як погіршилося становище пересічної людини під час війни?

3. Чому на зміну оптимізму у суспільній свідомості після війни прийшов песимізм?

4. Висловіть припущення, як ірраціоналізм міг вплинути на подальший розвиток європейської цивілізації.

5. Чому книга О. Шпенглера «Занепад Європи» вважається маніфестом нового світосприйняття?

6. Висловіть своє ставлення до зміни статусу жінки в суспільстві після Першої світової війни.

7. Чого вдалося досягти жінкам завдяки активним діям жіночих організацій?

8. Чому тогочасна індустрія пропаганди активно використовувала жіночі зображення на плакатах та листівках?

 

Метод «Мікрофон»

Учні по черзі висловлюють думки з приводу допустимості масового знищення мирних жителів під час воєнних конфліктів, наводять аналогічні приклади із сьогодення.

 

6. ПІДСУМКИ УРОКУ
7.        ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Творче завдання: Напишіть листа від імені військового з фронту додому і від імені дружини солдата з дому на фронт. Конкретизуйте, який це військовий, яка це жінка (країна, соціальний стан, період війни, солдат чи офіцер тощо).