Урок "Пауль Целан і Україна. Модерністське зображення Голокосту в поезії „Фуга смерті”."

Урок-реквієм

Тема. Пауль Целан і Україна. Модерністське зображення Голокосту в поезії

 „Фуга смерті”.

Мета: ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом поета, схарактеризувати основні етапи його творчості, період перебування в Україні; визначити ключові  мистецькі запити у  формуванні П.Целана – поета- модерніста; презентувати один із хрестоматійних творів П.Целана - „Фуга смерті”; визначити сюрреалістичні мотиви у вірші, використання модерністської поетики у тексті „Фуга смерті” ( алюзія, метафора ,оксиморон, сугестія  тощо); встановити зв’язок між сюрреалістичним живописом  та поезією, знайти точки перетину;

більше дізнатися про трагедію Голокосту, її масштаби та наслідки.

Тип уроку:  урок позакласного читання

Обладнання: портрет П.Целана, тексти віршів у перекладах російською та українською мовами, слайди про життя і творчість Пауля Целана, репродукція картини П.Пікассо „Герніка”, ілюстрації про Голокост, музичний запис Й.Баха „Фуга” у сучасній обробці, вірші про П.Целана.

Словник: сюрреалізм,  поліфонія, фуга, оксиморон, алюзія

Епіграф уроку:

 Не шкодував ти нам своїх зірок.

До тебе в дім
вривалась далина.
Ламався часу висохлий вінок.
Тобі корилась сила чарівна.

 

Роза Ауслендер

   

Зміст  уроку

 

І. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети і завдань

уроку.

 

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Слово вчителя

Пауль Целан – один з найбільших німецькомовних поетів–модерністів другої половини ХХ ст..  Йому судилося народитися в Україні, на Буковині, а закінчити життєвий шлях у Франції, в Парижі. Багато горя випало на долю цієї людини: Друга світова війна, загибель батьків, ув’язнення,  потім – еміграція (Бухарест, Відень, Париж).  В еміграції, як зазначає перекладач творів П.Целана Петро Рихло, “жахливою була самотність Целана, яка пожирала його серце і душу поступово, день у день,  рік у рік. Він опинився в Парижі в мовній ізоляції, міг спілкуватися по-німецьки лише з друзями та знайомими, що приїздили до нього з Німеччини чи Австрії.” Мабуть, це і підштовхнуло його до трагічного кінця. Він належить до цілої плеяди німецькомовних поетів, якими світову культуру збагатила Буковина (А.Маргул-Шпербер, Г.Дроздовський, К.Блум, М.Розенкранц, Р.Ауслендер та інші.).

- Зверніть увагу на епіграф нашого уроку. Як ви розумієте слова поетеси?

2. Штрихи до портрета Пауля Целана

 Методичний коментар. Група  учнів-літературознавців отримала завдання випереджувального характеру: підготувати „штрихи до портрета Пауля Целана” за планом.

Літературознавець 1. Чернівці: дитинство і юність.  

Пауль Целан (справжнє прізвище – Анчель) – австрійський поет і перекладач – народився 23 листопада 1920 року в Чернівцях (Буковина) німецькомовним євреєм румунського підданства. Його батько був небагатим комерсантом.
  Початкову освіту Целан отримує в народній школі (1926-1930), а з 1930 по 1938 роки відвідує греко-латинську гімназію. В юності поет захоплюється ідеями марксизм і анархізм. Літературні уподобання формувалися під впливом творчості Гофмансталя, Стендаля, Рільке. Потяг до поезії і самостійної творчості проявився дуже рано: перші вірші з’являються у 1934-1935 роках.
  З 1938 року Целан у Франції вивчає медицину в медичній школі міста Тур, але з початком Другої світової війни вимушений повернутися додому, де продовжує навчання у Чернівецькому університеті (займається романською філологію).
  З 28 червня 1940 року по 22 червня 1941 року перебував у радянському громадянстві (у 1940 році до Буковини вступають радянські війська , і Буковина приєднується до СРСР). Після встановлення радянської влади у Чернівцях поет пристосовується до нових умов життя: вивчає російську мову і працює перекладачем. Наступні три роки (1941-1944) Целан виживав в обстановці безупинного кошмару між життям і смертю, утратив усіх рідних, залишився живий лише завдяки чистій випадковості. У 1941 році Чернівці окуповують німецько-румунські війська, сім’я Целана потрапляє до єврейського гетто. Через деякий час батьки поета були депортовані до концтабору, звідки вони не повернулися. Сам Пауль Целан потрапляє до румунського трудового табору на примусові дорожні роботи, де, незважаючи на страшні умови, залишається живим.

Літературознавець 2. Війна. Окупація. Життя на межі смерті.

Події цих років стали трагедійно основою всієї подальшої творчості поета. Саме в роки війни Целан вдруге народжується як поет, як творча людина,  яка має і хоче сказати щось дуже важливе, донести до людства ту істину, яку він збагнув у тяжкі часи воєнних випробувань. У 1944 році він повертається до Чернівців і продовжує навчання в університеті (вивчає англійську мову і літературу). Целан збирає перший (ще машинописний) збірник поезій, куди ввійшли як воєнні, так і найкращі довоєнні вірші. Восени того ж 1944 року зібрано другий (також машинописний) збірник. Обидва збірники були віддані на прочитання відомому буковинському поету Маргулу-Шперберу, який високо поцінував перші поетичні спроби молодого поета. Ранні поезії Целана були вперше надруковані у Румунії вже після смерті поета.

На початку 1945 року поет зволів не чекати милостей від нової адміністрації, перетнув радянський кордон і відновився у румунському підданстві. Він свідомо залишив зону юрисдикції радянської окупаційної влади, бо не переносив політичної плутанини, що панувала там, і занадто добре знав про зникнення колишніх австрійських громадян у підвалах СМЕРШу.

  Працював у видавництві «Російська книга» у Бухаресті, перекладав румунською російську прозу, писав власні вірші. Саме тут, у Бухаресті, вперше на літературній арені з’явилось ім’я Целана: у 1947 році в авангардистському журналі «Агора» надруковано три вірші, підписані новим, нікому ще не відомим прізвищем – Целан: німецьке написання свого призвища – Antschel – Пауль переробив у псевдонім Zelan, але пізніше писав його на французький лад Celan.

Літературознавець 3.  Бухарест. Відень. Пошуки самого себе.

  Повоєнна Румунія нічим не відрізнялась від повоєнної Східної Європи – хіба що традиційний антисемітизм там був трохи сильнішим. Целан робив тихий дрейф до Заходу. У 1947 році він доклав зусиль і перебрався до Австрії. Як нащадок громадян Австрії і жертв Голокосту, Целан автоматично отримав австрійське громадянство. У Відні у Целана вперше з’являються друзі й однодумці: молода літераторка Інгеборг Бахман, художник-сюрреаліст Едгар Жене, видавець журналу «План» Отто Базель, які фінансово допомогли Целану видати його першу книгу віршів «Пісок з урн» (1948). Збірник складався з 48 віршів, в яких виявилось 18 помилок, що перекручували і спотворювали зміст (пізніше Целан увесь невеличкий тираж – 500 примірників – повністю знищує).
На частині території Австрії усе ще перебували радянські війська (вони пішли звідти тільки в 1955 році), і Целан від гріха подалі у 1948 році перемістився до Парижа (де жив до кінця життя). «П’ятий пункт», що недавно гарантував смерть, тепер відкривав кордони – Європа каялась. У Парижі поет живе в домі франко-німецького поета Івана Голля і вивчає германістику та мовознавство в  Сорбонні.
Перші повоєнні роки ознаменувалися виходом на авансцену поезії цілого ряду чудових майстрів, що писали німецькою мовою. Це й Інгеборг Бахман, і Йоханнес Бобровськи, і Нобелівський лауреат Неллі Закс, і Марія-Луїза Кашніц, і багато інших. Важко, та й непотрібно розставляти митців за ступенями ієрархічних градацій. Але, по справедливості, не можна не віддати одного з перших місць у цьому ряду Полю Целану.

Літературознавець 4. Потойбіч людства.

  У 1952 році з’являється перший збірник поезій Целана, виданий у Франції «Мак і пам’ять» - елегійний цикл, присвячений пам’яті загиблих. У цьому ж році поет одружується з художницею Жізель Лестранж.

Украй зосереджений на літературній праці, Целан належав до того типу «небожителів», поетів трохи не від світу цього, про яких прийнято писати в поблажливому тоні. Чудо порятунку із самого пекла гітлерівського геноциду відступило на другий план перед тягарем пам’яті про пережите. Найбільш відомий вірш Целана – «Фуга смерті» - вражає моторошною реальністю. Присвячена темі Голокосту, «Фуга смерті» поєднує в собі кілька ліричних жанрів. Деякі його вірші стали «знаменням 20 століття». І в першу чергу це стосується його «Фуги смерті». У своїй творчості  Целан пройшов дивовижний шлях від класично рівного вірша до верлібру, у якому не тільки затемнюється зміст розірваних рядків, але вже починається руйнація словесної тканини. Пізні вірші Целана схожі на ребуси, імпресіоністичні і важкозрозумілі.

  1955 рік знаменується двома важливими подіями в житті поета: народженням сина Еріка і виходом нової збірки поезій «Від порога до порога».  

У Париж, інтелектуальну і літературну столицю Європи, він переїхав винятково з творчою метою – у свідомості західних людей постійне проживання за кордоном не асоціювалося з поняттями «зрадництво» і «зрада Батьківщини». У Франції Целан жив на правах постійно проживаючого іноземця, на французьке громадянство (яке у наші дні одержати нелегко) не претендував. Швидко здобута популярність, письменницькі та перекладацькі гонорари забезпечували йому пристойний рівень матеріального благополуччя. Інакше кажучи, кар’єра молодої людини із забутого Богом куточка карпатської землі була майже запаморочлива: живи й радій!

Целан не страждав психічним розладом, «не списався» у вульгарному смислі цього слова. Він просто згорів, і не зміг уже знаходити більше сил для адекватного вираження того, що переповняло його випалене серце; піднявшись із дна на вершину, він волів не починати спуск… Пізнім весняним вечором 20 квітня 1970 року Целан кінчає життя самогубством, кинувшись з паризького мосту в Сену.

Слово учителя.

Пауль Целан удостоєний престижних літературних нагород: літературна премія міста Бремена (1958 р.), найвища в Німеччині премія імені Георга Бюхнера (1960 р.). Його твори перекладали і видавали багатьма мовами світу. Справді, Пауль Целан має українське коріння (справжнє ім’я поета - Павло Львович Анчель). Тож не дивно, що твори цього видатного майстра слова викликали неабиякий інтерес у представників української школи перекладу.

Українською мовою твори П.Целана перекладали М.Бажан, Л.Череватенко,

М.Білорусець, М.Новикова, М.Фішбейн. Низку поезів переклав В.Стус. Та

найбільше зробив у цій справі Петро Рихло, доктор філологічних наук Чернівецького держуніверситету, який видав збірку поезій П.Целана “Меридіан серце”

(1993 р. Чернівці) у власних перекладах. Його дисертаційне дослідження та монографія також присвячені творчості Пауля Целана.

Творча спадщина П.Целана

Методичний коментар. Учні записують у зошити назви прозових та поетичних збірок Пуля Целана та рік їх створення.

• 1948 р. – зб. “Пісок із урн”
• 1952 р. – “Мак і пам'ять”
• 1955 р. – “Мовні грати”
• 1963 р. – “Троянда нікому”
• 1967 р. – “Переведення подиху”
• 1968 р. – “Сонце з ниток”
• 1970 р. – “Диктант світла”
• 1971 р. – “Рештка снігу”

У 1992 році в Чернівцях споруджено  пам’ятник  П.Целану  скульптором  Іваном Салевичем. А чернівецька поетеса Тамара Северюк присвятила поету вірш “Нота”.

Народився на схід натхненний,

А душа під прицілами йшла.

Око мороку. Хвилі Сени.

Чужини незлюбива мла.

Гостро молодість безтуманну

Перерізав печалей ріст.

Ледь на устоньках сніг розтанув

Руки долі гойднули міст...

Серед білого дня

Зелений

В Чернівцях проломивсь туман

Розімкнулися хвилі Сени

І зімкнулись: Целан... Целан...

3. Поетична фреска Пауля Целана.

Методочний коментар. Учні виразно читають вірші  Пауля Целана, які вибрали самостійно, за власними уподобаннями, із запропонованих учителем текстів.

-  Як кожен із митців, П.Целан всі події усвідомлює по-своєму. Відповідно і відображає їх згідно з власними мистецькими уподобаннями, створює свою власну поетичну мову і систему образів.

                ***

Осокоре, ти в пітьмі сивієш.

Моя мати сивини не знала.

Зелено, купаво на Вкраїні.

Моя світла мати не вернулась.

Хмаро, ти наповнюєш криниці.

Моя тиха мати гірко плаче.

Зірко, ти снуєш вогнисту стрічку.

Серце матері свинець пронизав.

Двері, хто вас висадив із петель?

Моя ніжна мати вже не прийде.

МАНДОРЛА
Нимб. Миндаль

Перевод Ольги Седаковой

В миндале — что стоит в миндале?
Ничто.
Стоит ничто в миндале.
Стоит оно там и стоит.

В ничем — кто там стоит? Там Царь.
Стоит там Царь, Царь.
Стоит он там и стоит.

                      Еврейская прядь, ты не будешь седой.

А твой взгляд, на что уставлен твой взгляд?
Твой взгляд уставлен на миндаль.
Твой взгляд уставлен на ничто.
Уставлен на Царя.
И так он стоит и стоит.

                      Людская прядь, ты не будешь седой.
                      Пустой миндаль, царский голубой.

 

ІІІ. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.

1. Історична довідка.

Методичний коментар. Творча група учнів-істориків отримала завдання „Дослідити тему голокосту в історії ХХ століття”.

Історик 1. Голокост -  трагедія єврейського народу у книзі  історичної пам’яті

Голокост – масове, методичне винищення євреїв режимом фашистської

Німеччини в газових камерах концтаборів чи просто в ході розстрілів.

Голокост – загибель значної частини єврейського населення Європи (понад 6 мільйонів) під час систематичного переслідування і знищення його нацистами та їхніми підручними в Німеччині та на окупованих нею територіях протягом 1933 – 1945рр.

 Кривава програма гітлерівців була висвітлена в так званій «Пам’ятці німецького солдата». Пам’ятай і виконуй:

1. …Нема нервів, серця, жалості – ти зроблений із німецького заліза…

2. ….Знищ в собі жалість і співчуття, убивай всякого росіянина, не зупиняйся, якщо перед тобою старий чи жінка, дівчинка чи хлопчик…

3. … Ми поставимо на коліна весь світ…

4. Германець – абсолютний господар світу.

5. Ти будеш вирішувати долі Англії, Росії, Америки…

6.Знищуй все живе, що чинить опір на твоєму шляху…

7.Завтра перед тобою на колінах буде стояти весь світ».

Убивство євреїв, як правило, відбувалось таким чином: після окупації якого-небудь населеного пункту німці реєстрували всіх євреїв і зобов’язували носити «жовту зірку», іноді для євреїв утворювали гетто (район населеного пункту, де проживали тільки євреї). Тут панували голод і злидні. Часто євреї жили по дві-три сім’ї в одній кімнаті. Потім з’являвся наказ про переселення. Зібравши в’язнів в одному місці, німці відбирали цінні речі, вели до протитанкових ровів і, наказавши роздягнутися, розстрілювали. Смерть від непосильної роботи, холоду, голодного виснаження або від кулі – з часом всі ці способи вбивства стали здаватися недостатніми. Тому 5 вересня 1941 року в блоці №11 в Аушвиці (німецька назва Освенціум) есесівці провели випробування: в цей день вперше був застосований на людях препарат сильної кислоти «циклон Б». Потім був Майданек, в грудні 1941 року – Хелмно, навесні 1942 – Белджей та Собібор, у червні 1942 – Тремблінка. В кожному таборі було по декілька камер, в які запускався газ, а також крематорії для спалення трупів. На роздягалках прямо перед газовими камерами були написи: «Душова» і «На дезінфекцію». Людям, що роздягались, радили запам’ятовувати номер гачка, щоб потім вони могли швидше знайти свої речі. Есесівці підганяли в’язнів: „Поспішайте, їжа і кава прохолонуть”.

 Історик 2. Історія голокосту в Україні. Бабин яр.

 Учитель.

      Тема Голокосту, неодноразово висвітлювалася в світовій літературі: «Щоденник Анни Франк», «Буря», І.Еренбурга, «Треблінське пекло», «Життя і доля» В.Гроссмана, «Важкий пісок» А.Рибакова, «Бабин яр» Є.Євтушенка, поезія Н.Закс, А.Вознесенського, М.Бажана, І.Драча, О.Розенбаума та ін.

2. Читання вірша „Фуга смерті” німецькою мовою.

Методичний коментар. Учитель може спочатку запропонувати учням прослухати поезію „Фуга смерті” у виконанні автора твору - Пауля Целана, а вже потім варіанти різних перекладів.

- Яке враження справив на вас голос автора?

- Яка ритмомелодика вірша?

- Чи відчувається в голосі автора біль, тривога, страждання?

3.  Читання вірша „Фуга смерті” у перекладах.

 - „Фуга смерті” -  хрестоматійний вірш, найвідоміший текст минулого століття німецькою мовою. Вірш був написаний у 40-их роках ХХ століття і став символом денацифікації Німеччини, а сам Пауль Целан – людиною-легендою, яка спростувала твердження про те, що після Освенцима писати поезію неможливо.

ФУГА СМЕРТИ
Перевод Ольги Седаковой
Черное молоко рассвета мы пьем его вечерами
мы пьем его в полдень и утром мы пьем его ночью пьем и пьем
мы роем могилу в воздушном пространстве там тесно не будет
В том доме живет господин он играет со змеями пишет
он пишет когда стемнеет в Германию о золотые косы твои Маргарита
он пишет так и встает перед домом и блещут созвездья он свищет своим волкодавам
он высвистывает своих иудеев пусть роют могилу в земле
он нам говорит а теперь играйте станцуем

Черное молоко рассвета мы пьем тебя ночью
мы пьем тебя утром и в полдень мы пьем вечерами пьем и пьем
В том доме живет господин он играет со змеями пишет
он пишет когда стемнеет в Германию о золотые косы твои Маргарита
пепельные твои Суламифь мы роем могилу в воздушном пространстве там тесно не будет

Он требует глубже врезайте лопату в земные угодья эй там одному а другому играйте и пойте
он шарит железо на поясе он им машет глаза у него голубые
Глубже лопату врезай эй там одному а другому играй не кончай мы танцуем

Черное молоко рассвета мы пьем тебя ночью мы пьем тебя в полдень и утром мы пьем вечерами пьем и пьем
в том доме живет господин о твои золотые волосы Маргарита
пепельные твои Суламифь он играет со змеями пишет
Он требует слаще играйте мне смерть Смерть это немецкий учитель
он требует темней ударяйте по струнам потом вы подыметесь в небо как дым
там в облаках вам найдется могила там тесно не будет

Черное молоко рассвета мы пьем тебя ночью
мы пьем тебя в полдень Смерть это немецкий учитель
мы пьем тебя вечерами и утром пьем и пьем
Смерть это немецкий учитель глаза у него голубые
он целит свинцовая пуля тебя не упустит он целит отлично
в том доме живет человек о золотые косы твои Маргарита
он на нас выпускает своих волкодавов он нам дарит могилу в воздушном пространстве
он играет со змеями и размышляет Смерть это немецкий учитель
золотые косы твои Маргарита
пепельные твои Суламифь.

ФУГА СМЕРТИ

Перевод А. Глазовой

Чёрное млеко рассвета мы пьём его на ночь
мы пьём его в полдень и утром мы пьём его ночью
мы пьём его пьём
мы роем могилу в ветрах так не тесно лежать
человек живёт в доме играет со змеями пишет
когда темнеет в Германию твой волос златой Маргарита
он пишет он выйдет из дома и звёзды мерцают он свистнет своих кобелей
он свистнет евреев к себе чтоб копали могилу в земле
он даст нам приказ плясовую играть

Чёрное млеко рассвета мы пьём тебя ночью
мы пьём тебя утром и в полдень мы пьём тебя на ночь
мы пьём тебя пьём
Человек живёт в доме играет со змеями пишет
когда темнеет в Германию твой волос златой Маргарита
Твой волос как пепл Суламифь мы копаем могилу в ветрах так не тесно
лежать

Он крикнет одним недра глубже взрывать другим играть и петь
он схватит железо на поясе взмах его глаза голубы
вы глубже вонзайте лопаты а вы плясовую играйте

Чёрное млеко рассвета мы пьём тебя ночью
мы пьём тебя в полдень и утром мы пьём тебя на ночь
мы пьём тебя пьём
человек живёт в доме твой волос златой Маргарита
твой волос как пепл Суламифь он змеями играет

Он крикнет нежнее играйте смерть смерть это мастер германский
он крикнет темнее касайтесь скрипок подниметесь в воздух как дым
найдёте могилу свою в облаках так не тесно лежать

Чёрное млеко рассвета мы пьём тебя ночью
мы пьём тебя в полдень смерть это мастер германский
мы пьём тебя утром и на ночь мы пьём тебя пьём
смерть это мастер германский его глаз голубой
свинцовой пулей настигнет тебя он и точно настигнет
человек живёт в доме твой волос златой Маргарита
он травит на нас кобелей он дарит нам в ветре могилу
мечтая играет со змеями смерть это мастер германский

твой волос златой Маргарита

твой тепел волос Сулами.

 

4. Аналіз поезії „Фуга смерті”.

- Визначте головну тему вірша.

- За яким принципом побудований твір?

- Які асоціативні образи можна виділити у вірші?

- За рахунок чого  у творі створюється сугестія?

- Які кольори і  звуки переважають?

- Визначте ключові слова у тексті вірша.

- Характеризуйте образи „майстра”, „Маргарити”, „Суламіф”, в’язнів.

-  Чиї голоси лунають із віршованого одкровення Пауля Целана?

-  Що символізують образи Суламіф і Маргарити?

- Чому автор завершує твір паралеллю Маргарити і Суламіф?

- Якою є позиція автора щодо Німеччини?

-  Чому автор вдався до музичної термінології у назві вірша? Як це

позначилося на художній організації твору?

- Чому автор відмовляється від пунктуації?

5.Робота групи мистецтвознавців.

Фуга –  у перекладі з латинської “втеча”.  Це музичний термін, ним позначають форму поліфонічного музичного твору, яка будується на імітаційному проведенні однієї або декількох тем в усіх голосах за певним тонально-гармонічним планом.

Поліфонія – багатоголосся, багатозвуччя, засноване на одночасному гармонічному поєднанні та розвитку рівноправних самостійних ліній, один із найважливіших виражальних засобів у музиці та поезії.

Мистецтвознавець 1. Пабло Пікассо „Герніка”

Причиною створення «Герніки» Пікассо стала бомбардування міста країни Басків - Герніки. Під час Громадянської війни в Іспанії 26 квітня 1937 легіон «Кондор», добровільні підрозділ Люфтваффе, скоїв нічний наліт на Герніку.На місто було скинуто кілька авіабомб, що послужило причиною руйнівної пожежі, в результаті якого була знищена значна частина міста та постраждало за різними підрахунками близько 200-250 чоловік.
 За цими подіями спостерігав увесь світ, у тому числі і Пабло Руїс Пікассо.Іспанська поет і видатний громадський діяч Рафаель Альберті згодом згадував: «Пікассо ніколи не бував у Гернітиці, але звістка про знищення міста вбила його, як удар бичачого рога». Бомбардування Герніки послужила поштовхом до створення знаменитого полотна.Картина була написана буквально за місяць - перші дні роботи над картиною Пікассо працював по 10-12 годин і вже в першому начерках можна було побачити головну ідею. Складалося враження, що художник уже давно продумав концепцію полотна, і тільки зараз втілював свої ідеї в життя.
На Всесвітній виставці в Парижі Пікассо представив свою картину широкої аудиторії, але реакція глядачів не зовсім відповідала уявленням художника.Відомий французький архітектор Ле Корбюз'є, що був присутнім на відкритті іспанського павільйону, згадував потім: «Герніка» бачила в основному спини відвідувачів ".Однак не тільки прості відвідувачі виставки не були підготовлені до сприйняття картини, в такій своєрідній формі розповідає про жахи війни.Далеко не всі фахівці взяли «Герніку»: одні критики відмовляли картині в художності, називаючи полотно «пропагандистським документом», інші намагалися обмежити змістом картини тільки рамками конкретної події та бачили в ній лише зображення трагедії баскського народу.А мадридський журнал «Сабада графіку» навіть писав: «Герніка - полотно величезних розмірів - жахлива. Можливо, це найгірше, що створив Пабло Пікассо за своє життя ».
Мистецтвознавець 1.

Згодом Пабло Пікассо, говорячи про долю свого дітища, зауважив: «Чого тільки не довелося мені почути про мою" Гернику "і від друзів, і від ворогів». Проте друзів було більше. Долорес Ібаррурі, наприклад, відразу високо оцінила картину Пікассо: «Герніка» - страшне звинувачення фашизму і Франко.Вона мобілізовувала і піднімала на боротьбу народи, всіх чоловіків і жінок доброї волі. Якби Пабло Пікассо за своє життя не створив нічого, крім «Герніки», його все одно можна було б зарахувати до кращих художникам нашої епохи ".Данська художник-карикатурист Херлуф Бідструп вважав «Герніку» найзначнішим противоєнним твором. Він писав: «Люди мого покоління добре пам'ятають, як фашисти піддали садистської бомбардуванні місто Герніку під час громадянської війни в Іспанії.Художник показав звіряче обличчя війни, відображення тієї страшної дійсності в абстрактних формах, і вона як і раніше в нашому антивоєнному арсеналі ».
 У 1939 році через деякий час після вступу німецьких військ у Париж Пабло Пікассо викликали в гестапо. Мова відразу зайшла про «Герника».«Це зробили ви?» - Поставили майстру риторичне питання про картину. «Ні, - відповів він, - це зробили ви». Невідомо чому фашисти залишили цю відповідь без наслідків.
Сама «Герніка» являє собою полотно-фреску, написану маслом у чорно-білих тонах, 3,5 м і висотою 7,8 м завдовжки.Це величезне полотно було написано з неймовірною швидкістю - усього за місяць.
 «Герніка» представляє сцени смерті, насильства, звірства, страждання і безпорадності, без вказівки їх безпосередніх причин.Вибір чорно-білої палітри, з одного боку, передає хронологічну близькість до газетної фотографії того часу, з іншого - відображає позбавлений життя характер війни.
 «Герніка» відображує страждання людей, тварин, і будівль, трансформовані під впливом насильства і хаосу.
   Учитель:

• Як пов’язаний текст вірша Пауля Целана з мистецтвом сюрреалізму?
• Що спільного у світосприйнятті художника-сюрреаліста Пабло Пікассо, автора неперевершеного полотна „Герніка” та „Фугою смерті” німецького поета-авангардиста Пауля Целана?

Дружина Пауля  Целана — французька художниця Жизель Целан-Лестранж.

 

6. Робота над поетичними засобами вірша, композицією:

• принцип синтаксичного паралелізму,
• вільні асоціації,
• ряди метафор,
• відсутність розділових знаків,
• поліфонія,
• фуга,
• алюзія,
• оксиморон.

     - Який композиційний прийом найчастіше використовує автор? (повтор)

• За допомогою яких метафор  автор створює образ смерті?

 

IV. Підсумок уроку, висновки.

 

-  Назвіть основні риси творчого методу П.Целана (нетрадиційна

метафоричність, асоціативна образність, неоднорідність строфіки, відмова

від розділових знаків у тексті)

 -  Вплив якого модерністського напряму позначився на творчості поета?

(сюрреалізм)

V. Домашнє завдання:

1. Підготувати питання до літературного диктанту за творчістю П.Целана.

2. Визначити види метафор у тексті „Фуга смерті”.

3. Створити  сюрреалістичну мініатюру „Моє враження від уроку за твором „Фуга смерті” П. Целана.”

 

Література

 

1. Целан Пауль. Фуга смерті (Переклад Петра Рихла). Зарубіжна література:

хрестоматія. 11 клас. Тернопіль: Астон, 2001. с.233-234.

 

2. Васильчук С.В. Сучасні європейські поезія, проза, драматургія. Нові

твори для 11 класу в програмі 2001 р. Коломия, 2001. с.4.-8.

 

3. Літературознавчий словник – довідник. К.: Академія.1997.

 

2. Левітас Ф.Л. Доля єврейського народу в курсі всесвітньої історії // Відродження. – 1995. - № 5 – 6. – с. 69 – 73.

3. Марк Белорусець. Пауль Целан. Стихотворения. Проза. Письма. – М.: ООО «Ад Марнигем Пресс», 2008. – с. 736. 

4. Марченко Наталія. Тема Голокосту в світовому літературному контексті // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2008. - № 4. – с. 49 – 51.   

5. Рагінський М.Ю. Нюрнберг: перед судом истории.

6. Типиченко С.В. Сповіді, обпалені війною: за щоденниками дітей Другої світової війни // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2005. - №10. – с. 57 – 61.–  «Tenebrae». Tenebrae: в перек