23 липня о 18:00Вебінар: STEM-освіта без гендерних стереотипів – запорука успішного майбутнього школярів

Урок "Перший Зимовий похід. Повернення більшовицького режиму"

Про матеріал
Мета: з’ясувати причини відновлення більшовицького режиму в Україні; охарактеризувати Перший зимовий похід армії УНР; розвивати увагу пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; удосконалювати навички роботи з історичним матеріалом та історичною картою, вміння працювати в парах та малих групах; виховувати інтерес до національної історії. Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:  оперувати хронологічним та понятійним матеріалом теми;  характеризувати Перший зимовий похід армії УНР;  причини відновлення більшовицького режиму в Україні;  показувати на історичній карті перебіг подій осені та зими 1919 р.
Перегляд файлу

Конспект уроку

з історії України

для 10-го класу

Підготувала учитель історії

КЗ «Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ст.»

 Вистороп Тетяна Василівна

Тема. Перший Зимовий похід. Повернення більшовицького режиму

Мета: з’ясувати причини відновлення більшовицького режиму в Україні; охарактеризувати  Перший зимовий похід армії УНР; розвивати увагу пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; удосконалювати навички роботи з історичним матеріалом та історичною картою, вміння працювати в парах та малих групах; виховувати інтерес до національної історії.

Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:

  • оперувати хронологічним та понятійним матеріалом теми;
  • характеризувати Перший зимовий похід армії УНР;
  • причини відновлення більшовицького режиму в Україні;
  • показувати на історичній карті перебіг подій осені та зими 1919 р.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, відеоролик, історична карта, роздатковий матеріал.

Хід уроку

  1. Організаційна частина.
  2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.
  1. Самостійна робота на картках.

Картка 1

  1. Оберіть портрет Антона Денікіна.

А. Картинки по запросу нестор махно   Б. Картинки по запросу Антон денікін   В.  Картинки по запросу євген петрушевич  Г.   Картинки по запросу християн раковський

  1. Оберіть події та факти з життя та діяльності Антона Денікіна.

А. Російський військовий та політичний діяч.

Б. Депутат австрійського парламенту та Галицького сейму. 

В. Генерал-полковник армії УНР. –

Г. Учасник російсько-японської війни.

Д.  Командир та організатор Добровольчої армії.

Є. Керівник селянсько-повстанського руху в Україні у 1918 – 1920 рр. –

Картка 2

  1. Виправте помилки.

З вересня 1919 р. головним театром воєнних дій між радянськими та білогвардійськими військами став Крим. 4 жовтня 1919 р. Н. Махно захопив Севастополь,  у листопаді – Ялту та Керч. 31 грудня 1919 р.  у Харкові зустрілися українські війська з білогвардійцями, яких очолював А. Денікін. Ці події отримали назву «харківська катастрофа».  На захопленій території було створено п’ять областей.

Картка 3

  1. Заповніть таблицю, розмістивши літери у відповідні колонки.

Картинки по запросу нестор махно

Картинки по запросу євген петрушевич

Картинки по запросу михайло Омелянович Павленко

Картинки по запросу Антон денікін

Є,

Б,З

В, Ж

А,Г,Д

А. Російський військовий та політичний діяч.

Б. Депутат австрійського парламенту та Галицького сейму. 

В. Генерал-полковник армії УНР.

Г. Учасник російсько-японської війни.

Д.  Командир та організатор Добровольчої армії.

Є. Керівник селянсько-повстанського руху в Україні у 1918 – 1920 рр.

Ж. З 1918 – 1919 рр. головнокомандувач УГА.

З. Обраний президентом УНРади.

Картка 4

  1. Виконайте завдання на картосхемі.

Картинки по запросу україна в 1919 році

  • Позначте:
  • Територію, зайняту військами УНР та УГА внаслідок наступу в липні – серпні 1919 р.
  • Межу просування денікінців на липень 1919 р.
  • Денікінський фронт на середину жовтня.
  • Денікінський фронт на початку грудня.
  • Підкресліть міста:
  • захоплене А Денікіним у травні 1919 р;
  • захоплене А. Денікіним у червні 1919 р.
  1. Фронтальне опитування.
  • Яку подію історики називають «київською катастрофою»? (протистояння 31 серпня 1919 р.)
  • Коли А. Денікін почав наступ на Україну?
  • Хто очолював армію білогвардійців під час «київської катастрофи»? (М. Бредов)
  • Охарактеризуйте значення «київської катастрофи».
  • Поясніть поняття «червоний» та «білий» терор.
  1. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.
  1. Робота з візуальними джерелами.
  • Розгляньте візуальні джерела.

Картинки по запросу снігур Похожее изображение  Картинки по запросу ялина Похожее изображение Похожее изображение   Картинки по запросу костер Похожее изображение   Картинки по запросу консервиКартинки по запросу шапка

(Перший зимовий похід)

  • За їх допомогою сформулюйте тему уроку.
  • Висловіть припущення, у чому можуть полягати дані події.
  • Сьогодні ми проаналізуємо події осені та зими 1919 р.
  1. Вивчення нового матеріалу.
  1. Кероване читання (с. 128 – 129 підручника).
  • Опрацюйте текст підручника на с. 128 – 129.
  • Коли Директорія УНР оголосила війну Добровольчій армії? (24 вересня 1919 р.)
  • Які проблеми спіткали армію УНР?
  • Як просувалася Червона армія?
  • Охарактеризуйте роль Нестора Махна у боротьбі з денікінським режимом.
  • Кого називають махновцями?
  • Які події отримали назву «листопадова революція»?
  • Які події отримали назву «Першого зимового походу»? Хто його очолив? (Михайло Омелянович-Павленко)
  1. Робота в парах.
  • Опрацюйте додаткову інформацію. Визначте, чому становище української армії отримало назву «трикутник смерті».

У вересні 1919 року генерал Денікін, який наступав на більшовиків, не припиняючи походу на Москву, розпочав війну проти армії УНР по всьому фронту. Денікінці вдерлися до Києва і витиснули зі столиці українське військо. Цією ситуацією скористалися більшовики, їхня 14-а армія, затиснута між українцями та денікінцями біля Одеси, прорвалася через Ольгопіль і Сквиру до Житомира.

Стан, що склався наприкінці 1919 року, значно послабив боєздатність української армії. Наближалася холодна зима, але взути й одягнути військо на фронті не було змоги. Серед козаків, згадує сучасник Н. Коваль-Степовий, можна було побачити багатьох з обмотаними ганчір'ям ногами або в черевиках, з яких визирали голі пальці. Майже повністю витратилися рушничні й гарматні набої. Украй бракувало ліків, а бойові частини війська були охоплені страшною епідемією епідемічного висипного тифу.

Оточена з усіх боків, не маючи достатньої стратегічної бази, зброї й амуніції, Українська армія мусила відступати перед численним ворогом — московськими Білою й Червоною арміями. З тилу загрожували поляки. Узимку 1919—1920 рр. від тифу вмерло 25 тисяч українських вояків.

«Трикутник смерті» — історичний термін, яким характеризують ситуацію українських національних сил у 1919 році, коли Українська Народна Республіка опинилася в оточенні більшовицьких, білогвардійських та польських військ. Також іноді використовують назву «Чотирикутник смерті», у зв'язку з вороже налаштованим Королівством Румунія.

  1. Робота в малих групах.
  • Опрацюйте додаткову інформацію.

1-ша група – визначте завдання Першого зимового походу.

2-га група – хід операції.

3-тя група – результати операції.

4-та група – складіть кілька запитань до тексту.

ПЕРШИЙ ЗИМОВИЙ ПОХІД АРМІЇ УНР 1919–1920 – рейд військових з'єднань Армії Української Народної Республіки по тилах радянських і білогвардійських військ. У листопаді 1919 знекровлена попередніми боями та пошестю тифу (залишилося 8–10 тис. вояків) Армія УНР виявилася затиснутою у "трикутнику смерті" в районі Старокостянтинова. На пд. та сх. України діяла Добровольча армія, на зх. – польська армія, на пн. – Червона армія. Під тиском переважаючих сил противника Армія УНР змушена була відійти на пн., під її контролем залишалася невелика територія в районі м. Любар Волинської губернії.

У таких умовах продовжувати боротьбу регулярними військовими силами було неможливо. 4–6 грудня 1919 в Новій Чорториї відбулася нарада представників уряду та вищого командування армії за участю С.Петлюри, В.Тютюнника, Ю.Тютюнника, М.Омеляновича-Павленка, Є.Коновальця та ін. Вона ухвалила ліквідувати регулярний фронт, вийти у ворожий тил і розпочати партизанську війну разом із повстанськими загонами. Уряд прийняв рішення про від'їзд С.Петлюри до Варшави.

1-й Зимовий похід розпочався 6 грудня 1919. Боєздатні частини були зведені в 4 групи. Командуючий армією – генерал-хорунжий М.Омелянович-Павленко. Загальна чисельність армії становила близько 10 тис. вояків (з них боєздатних 3–3,5 тис.) при 2 тис. шабель та 12 гарматах. Січові стрільці під командою Є.Коновальця відмовилися брати участь у рейді, оскільки не бачили сенсу в партизанських діях.

У грудні 1919 – березні 1920 укр. війська, у тяжких боях знищуючи ворожі гарнізони й окремі військові формування білогвардійців та червоних, пройшли по Єлизаветградщині, форсували Дніпро, зайняли Умань, Черкаси, Канів, Смілу та ін. населені пункти. Під час походу командування підтримувало постійний зв'язок з урядом і С.Петлюрою. У квітні 1920 за наказом Гол. отамана Армії УНР С.Петлюри війська почали пробиватися на зх., щоб об'єднатися з укр. частинами на польсько-рад. фронті (див. Польсько-радянська війна 1920). 6 травня 1920 в районі Ямполя відбулося з'єднання частин Армії УНР. За 180 днів Зимового походу армія пройшла2500 км, захопила значні трофеї та полонених. 1-й Зимовий похід сприяв поширенню селянських повстань в Україні, показав силу духу і жертовність вояків Армії УНР в боротьбі за державність. Усіх учасників походу було нагороджено Залізного Хреста орденом. Пізніше в еміграції була створена Орденська рада рицарів Зимового походу.

Запитання:

  • Назвіть хронологічні межі Першого зимового походу.
  • Назвіть його основні завдання.
  • Чому Січові стрільці відмовилися від участі в поході?
  • Охарактеризуйте значення Першого зимового походу.
  1. Робота з візуальними джерелами.
  • Розгляньте візуальні джерела на с. 129 підручника. 
  • Проаналізуйте прапор махновців.

Картинки по запросу прапор махновців

  1. Узагальнення та систематизація знань.
  1. Робота з картосхемою.
  • Відтворіть на картосхемі події осені та зими 1919 р.

Картинки по запросу україна в 1919 році

  1. Робота з іторичними джерелами.
  • Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел.

Зі статті голови ВУЧК М. Лациса: «У зв’язку з авантюрою отамана Григор’єва Рада оборони оголосила червоний терор стосовно лівих соціалістів-революціонерів-активістів і “незалежників”-активістів... Хто не з нами, той проти нас... Ми вдаримо по ворогу... ми повинні розстрілювати на місці кожного, хто взяв або збирається взяти проти нас зброю. Нам це диктує здоровий глузд, наш інстинкт самозбереження. Червоний терор необхідний. Це змушена дія до самозахисту».

Ультиматум голові так званого Українського робітничо-селянського уряду Раковському, висунутий отаманом Головного штабу повстанських військ України Ю. Мазуренком 28 червня 1919 р.: «Від імені повсталого українського працюючого народу заявляю вам, що робітники і селяни України повстали проти вас як влади завойовників, котра, прикрившись святими для нас гаслами: 1) влади Рад робітників і селян; 2) самовизначення народів, аж до відокремлення; 3) боротьби проти імперіалістів-завойовників і гнобителів трудящих мас – псує не тільки всі святі гасла і руйнує дійсну владу робітників і незаможних селян сусідньої держави, а ще й використовує їх з метою, далекою від усякого соціалістичного устрою.

1. Ви іменуєте себе “урядом робітничим”, а водночас вивозите з України сировину, матеріали, вугілля й навіть машини і тим самим припиняєте роботу на заводах і фабриках, викидаючи на вулицю голодних робітників.

2. Ви іменуєте себе “селянським урядом”, а водночас анархічним вивозом руйнуєте селянські господарства, а ваші так звані “красноармейці” палять хати, грабують села, ґвалтують жінок, убивають стариків і дітей. Ви насильно відбираєте хліб і вивозите із України.

3. Ви іменуєте себе “радянським урядом”, а замість цього ввели “комісародержавіє” і “чрезвичайки”, котрі нічим не відрізняються від царських губернаторів, жандармів і охранок».

  1. Підсумки уроку.
  1. Хмара "тегів".

сьогодні я дізнався ...

 було важко ...

 я зрозумів, що ...

 я навчився ...

 я зміг ...

 було цікаво дізнатися, що ...

 мене здивувало ...

 мені захотілося ... і т.д.

Кожен учень вибирає по 1-2 пропозиції і закінчує їх.

  1. Інструктаж з домашнього завдання.
  1. Опрацювати § 29 – 30 підручника.

 

 

docx
Додано
1 лютого
Переглядів
368
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку