Урок "Підсумковий урок за творчістю Шевченка"

Підсумковий урок –композиція за творчістю Т.Г.Шевченка

Мета:перевірити знання учнів,одержані протягом року вивчення всієї теми;виховувати в них на прикладі життя й діяльності Кобзарялюбов до рідної землі,свого народу,його мови й культури.

                           Основний зміст роботи

1.Організація класу

2.Повідомлення теми і мети уроку

На дошці  записана тема і мета уроку.Вивішений чистий рушник.Епіграф.

1.Бесіда з учнями про використання вишитого рушника в українських народних звичаях та обрядах.

Питання для бесіди.

-Чим є рушник в житті українців?

-Згадайте,де висять рушники?

-Якими найчастіше кольорами вишивають рушники?

-Що символізує чорний і червоний колір?

Учитель.Сьогодні на уроці ми будемо « вишивати» на цьому рушникові життя і долю великого поета Тараса Шевченка.Поки що чистий рушник,бо не з’явився на світ Божий той,кому судилося стати пророком України.

Тож давайте послухаємо учнівські розповіді про дитинство Тараса.

Малий Тарас обнімає матір

Там матір добрую мою

Ще молодую у могилу

Нужда та праця положила

Там батько, плачучи з дітьми

(А ми були малі і голі)

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині!А ми

Розлізлися межи людьми

Мов мишенята.

Учитель.

А яким було життя Тараса після смерті матері?

 Учень. Не життя почалося Тарасові, а пекло.Завжди голодний .У довгій батьковій свиті. Босий і простоволосий зимою і літом

Тяжко – важко  в світі жити сироті без роду.

Учитель.Яким же кольором ми вишиємо перші стібки на рушнику дитинства Шевченка?На рушник учениця прикріплює чорну стрічку, що символізує сирітство Тараса.

Учитель.А чи бул.и у Шевченка радісні дні?

Учні відповідають.

Учитель.Радісними були у Шевченка і ті дні,коли він служив в управителя Яна Димовського., який допомагав йому пізнавати світ, а ще познайомив його з художником Степаном Превлоцьким.

Тому на рушникові ми вишиємо кілька червоних стібків.

А далі переїзд  панської сім’ї у Вільно, згодом у Петербург.Розлука з рідним краєм, яка тривала довгих14 років. На рушнику ми позначимо їх чорним кольором.

Як же жилося Шевченкові у Петербурзі?Які настрої переважають в цей час?

Це були радісні дні у житті Тараса.Це зустрічі Шевченка з Сошенком у літньому садуз Жуковським. Навчання в Академіїмистецтв. Викуп з кріпацтва. Поява  «Кобзаря» у 1840 році. На рушнику позначимо їх червоними  нитками.

Учитель .Але , незважаючи на радісні події в петербурзькій період життя ,думи поета стають на папері сумними рядками. Виконується пісня  «Думи мої, думи».

Учитель.Життя на чужині гнітило поета і ось настала пора .коли Шевченко вперше після довгої розлуки повертається на Україну у 1843 році. Червоний стібок кладеться на рушник. Що ж побачив Шевченко удома?

Відповіді учнів.

Учитель.Які почуття охоплюють Шевченка, коли він бачить голодну дитину під тином? Кого вона йому нагадує?

Читається вірш « І золотої  й дорогої»

Учитель.Шевченко в цей час пише:

Схаменіться,будьте люди,

Бо лихо вам буде

Розкуються незабаром

Заковані люди,

Настане суд, заговорять і Дніпро і гори

І потече сторіками кров у синє море

Дітей ваших.

Та не доведуть до добра такі вірші. Говорили Шевченкові селяни. І не довели

Арешт,розлука з рідним краєм. На рушникові вишиваємо чорні візерунки.

Учитель.

-Діти, а які поезії  періоду заслання ви пам’ятаєте?Діти називають твори.

Які мотиви переважають у них?

Учитель.Упродовж усього життя гріла і спопеляла Шевченка єдина,гаряча вірна і незрадлива любов до своєї знедоленої України і її періоду. Вона у кожному рядку його поезії. Учень читає вірш  «Мені однаково»

Учитель.Співець , патріот- мученик,засланець мріє повернутися на кохану Україну, подивитися на зелені луги,вилити там своє горе.

Може, ще я подивлюся

 На свою Україну…

Може, ще я поділюся словами – сльозами

З дібровами зеленими. З темними гаями.

І мрія поета  втілена у багатьох творах.Але не судилося Шевченкові не тільки побачити свій край вільним, а й дожити до реформи 1861 року. За десять днів до смерті він написав рядки:

Чи не покинуть нам, небого,

Моя сусідонько убога,

Рядки нікчемні віршувати

Та заходиться риштувать вози в далекую дорогу

На той світ, друже, мій до Бога,

Почимчикуєм спочивать.

Учитель. Смерть Шевченка була тяжкою втратою для України.12 березня1861 року відбувся похорон Шевченка Трапилося те. Чого боявся  Тарас. Чужа земля прийняла його тіло. Учні читають  «Заповіт» Шевченка.І цей заповіт друзі виконали .Закінчилося  життя нашого генія. і почалося безсмертя, слава і вічна пам’ять, яку пронесуть в своїх серцях живі і ненароджені земляки поета.

І ось ці чорні кольори на рушнику долі Шевченка переростуть  у червоні кольори всенародної любові та вдячності.

Заключне слово вчителя.