Урок " Степан Васильченко "У бур'янах". Аналіз художнього твору"

Українська література   5 клас

Тема. С.Васильченко «У бур’янах». Аналіз художнього твору.

Мета: закріпити знання учнів про дитячі роки Т.Шевченка на основі оповідання С.Васильченка «У бур’янах», учити  аналізувати художній твір; виховувати любов до Батьківщини, патріотизм; розвивати творчу уяву, логічне мислення, вміння висловлювати свою думку.

 

Обладнання: портрет митця, книжкова виставка творів Т.Шевченка, збірка «Кобзар», дитячі малюнки, картки, відеоматеріали, підручник О.М Авраменка

 

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

 

                                           Хід уроку

I. Перевірка д/з.

 

1.Презентація «Шевченко Тарас Григорович.  Дитинство поета». (Індивідуально).

Презентація

1. Шевченко Тарас Григорович. Дитинство митця.

  

2. 9 березня 1814 року в  селі Моринцях у кріпацькій сім’ї народився хлопчик, назвали його Тарасом.

 

3. Батьки хлопчика, Григорій і Катерина, мали  семеро дітей  і жили  в убогій старій хатині.

 

4. Тато  й мама Тараса зі старшими дітьми ходили щодня на панщину.

 

5. Вдома з малим Тарасиком залишалася старша сестра  Катерина, яка була йому за няньку.

 

6. Хлопчик ріс допитливим,  спостережливим, непосидючим, не завжди слухняним.

 

7.Коли батько з чумаками їхав у Крим по сіль, то інколи брав із собою й Тараса. Тут хлопець любив слухати чумацькі пісні, розмови дорослих про тяжке життя простих людей.

 

8. У 8 років Тараса віддали  до дяка вчитися. Наука була важка: хлопець учився читати буквар, збірку молитов, учнів змушували працювати, а за найменшу провину били різками.

 

9. В 11 років Т.Шевченко залишився круглим сиротою. Тепер йому довелося пасти худобу, працювати з іншими наймитами.

 

10.У шкільні роки хлопчику  дуже хотілося малювати: малював він на стінах, дверях, дорогах. Мріяв «сделаться когда-нибудь хоть маляром» і сам собі шукав учителя малювання.

 

11. Умів Шевченко писати вірші. Писав, коли пас панську худобу.

 

12.Робив книжечки, ховався в  бур’янах і записував там свої перші поезії.

 

13.У дитинстві Тарас дружив із сусідською дівчинкою Оксаною Коваленко.

 

14.Тяжке було життя Тараса  Шевченка, але він був старанним і наполегливим. Хлопець зміг стати великим художником: написав багато картин, видав альбом своїх малюнків, який назвав  «Живописна Україна».

 

15. Він став найвідомішим поетом у світі. Видав збірку своїх творів під назвою «Кобзар».

 

16. Тараса Григоровича  Шевченка знають і шанують у всьому світі.

 

2.Робота над вистакою книг Т.Шевченка.

 

II. Мотивація навчання.

1. Випереджувальне завдання.

Учні читають уривки з віршів Т.Шевченка (2-3 учні).

 

А.О Козачковському

Давно те діялось. Ще в школі,

Таки в учителя-дяка,

Гарненько вкраду п’ятака –

Бо я було трохи не голе,

Таке убоге – та й куплю паперу аркуш.

 І зроблю маленьку книжечку.

 Хрестами і візерунками з квітками

Кругом листочки обведу

Та й списую Сковороду.

 

 

І досі сниться: під горою,

Меж вербами та над водою,

Біленька хаточка.

Сидить неначе й досі сивий дід

Коло хатиночки і бавить

Хорошеє та кучеряве

Своє маленькеє внуча.

 

 

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата ,

А матері вечерять ждуть.

 

 

 

Учні читають власні поезії про Кобзаря (2-3 учні).

 

2.Слово вчителя.

Так, наш народ пам’ятає і шанує свого сина, навіть воїни АТО знають і читають напам’ять його мудрі слова, ми вивчаємо його біографію і творчість на уроках історії та літератури,  малюємо на уроках образотворчого мистецтва.

 

3. Робота над виставкою малюнків.

Ось ваші роботи, з яких можна дізнатися про життя митця.

Про Т.Шевченка написано багато оповідань, повістей, у яких розповідається про різні періоди його  життя .

 

III. Оголошення теми та мети уроку.

1.Слово вчителя.

-         Сьогодні  на уроці ми проаналізуємо твір С.Васильченка «У бур’янах»: поговоримо про життя України в роки дитинства Шевченка, про його долю, про те, якою дитиною був Тарас, адже в основу твору покладено справжні факти з життя Кобзаря.

 

2.Записи в зошити.

 

IV. Вивчення нового матеріалу.

 

2.Слово вчителя

- Непростою і незвичайною була доля поета, а як усе розпочиналося, зараз і згадаємо.

3.Робота з текстом.

 

 

Вправа «Літературний конструктор».(записи в зошити)

З-ння: поставити уривки твору у правильному порядку, прокоментувати їх.

1Д….в ненашій  далекій стороні був колись веселий край, розкішний, багатий, заворожений злими людьми, зневолений двома неволями. Одна неволя панська, друга – царська. І жили там у тяжкій чужій роботі заворожені в неволю люди. Світ їм було зав’язано, говорити – заказано, ходили німі…

2.А– Сьогодні в мене свято – сина Бог послав, не можу кинути породіллю з малими дітьми в хаті, - одгукується з хати Григор.

- Не моє діло, панові будеш казати. Ну, швидко, а то прогул писатиму.

 

3.Г – А побачила я , - сидить за столом повно всякого панства, а поміж панством – мужик стоїть, вичитує щось із паперів. А вони на нього кулаками махають, а підійти бояться…  Та бач, що виходить: виросте твій син неабияка людина – буде змагатися з панами та царями… 

4 Б.Росте Тарас Шевченко….. Батьки – на панщині, брат десь пастушить, сестра на городі, а ти , Тарасе, куди хочеш -  скрізь тобі шляхи одкриті. І мандрує мала людина по світу з ранку до вечора, дива  всякі на ньому  споглядає, розуму набирається.

5. В Усі повернулися в один бік. За перелазом біліла сорочка і блищали сині …. очі. Без шапки, босий. Лице взялось смагою – темне, як головешка, а на тій головешці білий чуб, як льон.

6. Е  - Усі на кутку кажуть, що з вашого Тараса , мабуть, щось добряче вийде, - промовив сусід.

Відповіді:1Д 

         2А 

         3Г       

         4Б

        5В

        6Е

 

 

4. Ідейно-художній аналіз твору.

 

План аналізу художнього твору

1. Автор твору.

2. Назва твору.

3. Вид літературного твору(епічний, ліричний, драматичний).

4. Жанр твору(вірш, загадка, казка, літопис, оповідання, повість).

5. Тема (про що розповідається).

6. Основна думка.

7. Будова.

8. Герої.

 

 

У зошитах

Аналіз твору

1. С.Васильченко.

2. «У бур’янах».

3. Епічний.

4. Оповідання (з повісті).

5. Тяжке становище України у роки  дитинства Т.Шевченка.

6. Випробування долі здатні перенести сильні люди, зокрема

Т. Шевченко.

7. Три частини.

8. Мати, батько,  Катря, Тарас, баба, чумаки.

 

5.Характеристика образу Шевченка.

-Яким ви уявляєте Т.Шевченка (риси характеру, його уміння…)?

-Допоможе більше дізнатися, яким він був вправа «Відомий і невідомий Шевченко».

З-ня: вибрати ознаки, характерні для Т.Шевченка підібрати до них пояснення .

 

Образ Тараса Шевченка

1.Портретна характеристика	За перелазом біліла сорочка і блищали сині Тарасові очі. Без шапки, босий. Лице взялось смагою — темне, як головешка, а на тій головешці білий чуб, як льон.
2.Вміє фантазувати,  мріяти	Дивиться, як сонце заходить, як легенька хмарка закриває його своїми червоними полами. І здається малому, що там — край світу. Там сонце спати лягає. Як мати вечорами у свято: скидає з шиї дороге намисто, у скриню ховає червону хустку, плахту...
3.Допитливий	Каже, що ходив він туди, де сонце заходить, бачив залізні стовпи, що підпирають небо, і ті ворота, куди сонце заходить на ніч, як корова в хлів. Діду Іване, а розкажіть про Коліївщину! Мамо, а де тепер живуть гайдамаки?
4.Прагне до знань	Нудна була наука в тодішніх школах, нудна і тяжка, учили з-під різок, по церковних книжках. Проте малий Шевченко брався і до цієї науки охоче. Хоч дякову якусь книжку почитаю.
5.Бажання писати	Сам робив зошит, розмальовував його і записував туди пісні, щедрівки, що їх бачив він у синьому зшиткові у свого учителя— дяка.
6.Упертий, правдивий, гарячий	Найбільше перепадало Тарасові, як найстаршому, до того упертому, правдивому і гарячому.
7.Бідування, злиденне життя	Почалося не життя Тарасові, а мука. Завжди голодний, у немитій сорочці, в драній довгій батьковій свиті. Босий і простоволосий зимою і літом... Дяк…ганяв учня …жебрачити,...посилав красти огірки в городах, яблука в садах, а то й курку десь у глухому кутку.
8.Терпеливий	Терпів усе хлопець, зціплюючи зуби… Здушить у собі сльози. Ні, буду терпіти, поки терпиться...
9.Жага до малювання	Малював, бувши малим, і Шевченко: хати, церкви, дерева.
10.Талановитий	Подивився хлипнівський маляр на Тарасові малюнки, подивився на Тараса та й каже: «Е, козаче! Та з тебе буде маляр, та ще й путній маляр»

 

 6. Інсценівка про дитинство Т.Шевченка

Батько, мати, сусід, Тарас, Катря(сестра), діти

У хаті тіл, посуд на столі, лавка, стільці.

Мати (кличе Катрю):

-Катре, доню, ходи сюди!

Катря: -Що, мамо?

Мати:- Знову ти залишаєшся вдома за господиню. У хаті прибери, замети та з Тарасиком бався. Нагодуй його і дивись за ним весь день. А я піду на панщину,    сьогодні буду до вечора  жито жати.

- Добре, мамо(з сумом).

 

К.підмітає хату.

 

Тарас прокидається, кличе Катрю.

Т: -Катрусю, сестричко! А мама вже пішла?

К:-Так, рано пішла, а мене знову лишила з тобою(з сумом).

Діти:  - Катрусю, виходь з нами гратися!

Т:  -Ні, не йди, не лишай мене(дивиться у вічі  К. і просить).

 

К: -Ну, добре. Тоді  повчімося з тобою лічити до 10.

1- виріс за городом тин.

2- забув удома серпа.

3- взяв близько до голови.

4- повернувся до родини.

5- пішов кінь у гай гулять.

6- взяла мене злість.

7- дісталось усім.

8- вийшов вовк з лісу.

9- Семен пита: «де він?»

10- От і все, вовка кінь трясе.

 

К: Молодець, Тарасику.

 

Діти: - Катре, виходь до нас грати!

Т: (просить) – Не йди, не йди!

К: -Ти пограйся , Тарасику, а я піду трі-і-і-шечки погуляю з дівчатами.

Т: - Тільки трі-і-ішечки.

Т:- (ГРАЄТЬСЯ З КОНИКАМИ І ПРИСПІВУЄ)

-Ти скачи, мій конику, ти скачи, тата й маму з панщини привези.

Ти скачи, мій конику, ти скачи, і сестру, і братика теж вези.

Тарас грається, сумує,виглядає у вікно і промовляє з плачем:

-Де ж ти, Катре? Де ж  ти?

Одягає бриль, бере палицю і каже:

-Піду на вулицю погуляти. (Виходить , махає палицею і до бур’янів каже ):

-Ось так вам, пани, ось так, за те, що мучите людей! Голови вам позсікаю!!!

Зникає зі сцени.

 

Хата, за столом сидить батько, Катря стоїть, нахиливши винувато голову донизу, матір виглядає у вікно.

Заходить сусід і питає:

-Це тільки вечеряєте?     Що так пізно?

 

Мати:- Та нам не до вечері: Тарас десь дівся. Зранку як пішло, то оце й досі немає.      Бігали і до ставка, і всі бур’яни обшукали – нема, як у воду впав.

 

Батько дивиться на Катрю і  сердито каже:- Догляді – і-ли.

Сусід:- нічого ,     знайдеться.   Може заснув  де у бур’яні. Поспить і прийде.

 

Мати  дивиться у двері  і каже:

-Ну де б їй дітись, вражій дитині.    Вечеряй, Катре, та підемо шукати.

Мати глянула у двері  і голосно:

-Чумаки!!! Чумаки!

 

Усі дивляться у двері.

Катря голосно і радісно:

- А он і наш волоцюга!

 

Тарас заходить у хату, мовчить, голову нахилив додолу.

Катря:- Де ти був?

Мати:- Де тебе носило?

Батько сердито: - Де ж ти був, чому не кажеш?

 

Тарас тихо, голову не піднімає:

-         Був у полі    та заблудив.

Батько:- Хто ж тебе привіз додому?

Тарас:- Чумаки- и-и.

Усі голосно питають:- Хто?

 

Тарас:- Стрінувся з чумаками, питають: «Куди ідеш?». Я кажу: «У Кирилівку» .

А вони й кажуть : « Це ти йдеш у Моринці, а в Кирилівку треба назад.   Сідай з нами,    довеземо». Та й посадили мене на віз. Дали мені батіг волів поганяти…»

Батько:- Бачили такого? Чумакувати надумав уже?

Мати:- І як воно згадало, що з Кирилівки?

Сусід:- Я ж казав, що знайдеться. Такий лобатий не пропаде.

Батько: - Ну, почумакував?  Тепер бери ложку та сідай вечеряти.

Тарас сідає, сьорбає з миски ГОЛОСНО.

Мати:- Ну, чого  б тебе понесло в поле? Чого?   Он як мотає, наче 3 дні не їв.

 

7.Робота з підручником. Робота в парах.

Гра «Не порви ланцюжок».

З – ння: відгадати героя за його реплікою.

 

V. Підсумок уроку.

 

VI. Д/З.

Дібрати заголовки до трьох частин оповідання, підготувати розповідь про Т.Шевченка.

В.р. – скласти та записати в зошити 6 запитань про Т. Шевченка