Урок трудового навчання 4 клас

Тема. Писанка в  Україні. Декорування Великодніх писанок 

Мета:   розширити уявлення учнів про народні звичаї  та традиції, про виготовлення писанок, крашанок, мальованок та дряпанок, продовжувати            ознайомлення з видами декоративно-прикладного мистецтва, вдосконалювати   уміння учнів власними руками оздоблювати писанки традиційними візерунками-символами; розвивати творчу уяву, спостережливість, акуратність, увагу; стимулювати і виховувати в учнів інтерес до творчої діяльності в умовах практичної роботи; виховувати в учнів почуття прекрасного, розуміння народного декоративного мистецтва та інтерес до національної художньої спадщини.

Обладнання: ілюстративний матеріал до теми, вишиті рушники, зразки виробів, кольоровий картон, гуаш, пензлики, ножиці, паперові «рушники», свічки, туалетне мило, кольорові олівці, зубочистки.

Тип уроку: комбінований, з використанням інтерактивних технологій навчання.

Хід уроку         І. Організаційний момент

        ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

  

1.     Бесіда.

-         Настала  весна. З собою вона принесла не тільки пробудження природи, а й цілу низку свят весняного циклу.

-         Які з цих свят ви можете назвати? (День Євдокії, День Сорока мучеників, День Олексія, Благовіщення, Великдень, День Юрія, День Миколая)

2.     Вправа  «Гронування».

Найбільше свято серед них – Великдень.(Вивішується табличка зі словом ВЕЛИКДЕНЬ ).

-         З чим асоціюється у вас це свято?(Діти відповідають)

-         Які звичаї та традиції пов’язані з цим святом?

-         Що є символами Великодня?(Паска, писанка.)

3.     Мотивація навчальної діяльності.

            Писанка -  це неповторне багатство…

            Його треба берегти, як безцінний скарб.

                                       (Олександр Довженко)

           Сьогодні  ми більше дізнаємось про цей безцінний скарб і спробуємо створити частину його своїми руками.

                    ІІІ. Робота над матеріалом уроку. 

1.     Вступне слово вчителя.

       Великдень – одне з найбільших свят християн. Святкується в Україні здавна. Приходить до нас це свято навесні і пов’язане з воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день, або Великдень. А ще це свято весняного сонця і пробудження природи від зимового сну. Існує багато прикмет , прислів’їв та повір’їв, пов’язаних із цим святом.

2.     Повідомлення учнів. (Повідомлення підготовлені заздалегідь.) 1 учень. 

Прикмети та повір’я, пов’язані з Великоднем.

1). Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.

2). Коли на Великдень дощ або хмарно, буде врожай.

3). На Великдень перший раз зозуля закує.

4). На Великдень опівночі тварини говорять людською мовою.

5). В Україні існує повір’я, що цього дня якось особливо сонце світить, кажуть люди, що воно «грає». Тому ранком до сходу сонця люди відчиняють усі віконниці і фіранки на вікнах, щоб чародійне  проміння великоднього сонця принесло у хату щастя та здоров’я.

2   учень.

     Невід’ємною частиною Великодня – є писанка. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду.

      Фарбоване, розмальоване яйце вважається оберегом. З писанок, крашанок розпочинався великодній сніданок у кожній українській оселі.

     Барвники для розписування яєць в Україні здавна виготовляли з усіляких рослин, приміром, з кори дуба, яблуні, з різноманітного коріння, лушпиння цибулі тощо.

3   учень.

    Серед українців поширилися також «мальованки», цебто яйця, розмальовані пензликом. Були колись і так звані «дряпанки». Це «крашанки», по яких голкою або іншим гострим металевим предметом видряпувався орнамент.       Яйця треба фарбувати саме в суботу, тому , що яйця, пофарбовані в Страсну п’ятницю, дуже швидко псуються, а зроблені в суботу, зберігаються протягом усіх свят.

4   учень.  

      Спочатку яйця фарбували тільки в червоний колір – колір крові, життя; а потім в будь-який. Але кожен колір щось символізує.

      Червоний – колір життя, колір крові, колір дня, радості і любові.

      Зелений – колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.

      Блакитний – символ неба, простору, вітру,  здоров’я.

      Жовтий – символ місяця, зірок, це колір хлібного лану, жита, життя.

      Чорний – дух померлих, пам'ять про них, про своє коріння.

5   учень.

      Писанки і паски дарували родичам, друзям, знайомим зі словами «Христос воскрес!», а у відповідь говорили «Воістину воскрес!».

      «Ab ovo» («все починається з яйця») – глибокодумно говорили стародавні римляни. «Христос воскрес!» - казали колись наші предки. «Христос воскрес – воскресне Україна!» - з упевненістю промовляють наші сучасники.

6   учень.                 Ми — українці

Ми — українці, і це — Україна.

Гордість для нас всі її надбання:

Шлях і традиція, звичаї й віра,

Свята, історія, спосіб буття.

 

Ми — неповторні, ми в світі єдині.

Хто ми? Які ми? В чім наш родовід?

Ми самобутні і наші коріння

Треба вивчати і знати як слід.

 

Не поспішай, а присядь на узбіччі,

З криниці напийся свіжої води,

Підстав вільним вітрам й сонцю обличчя,

Пройди босоніж по росяній траві.

 

І озирнися назад: покоління Віками збирали й до нас донесли

Народні здобутки, навики, вміння.

І ти маєш в серці все це зберегти.

                                                                      Лідія Фашмухова.

3.     Робота з ілюстративним матеріалом.

4.     Практична робота учнів. Підготовча робота до  виготовлення «дряпанок».

( За бажанням вчителя можна розписати писанку) 

1). На аркуші кольорового картону промалювати простим олівцем форму яйця.

2). Парафіновою свічкою щільно натерти всю площу майбутньої «дряпанки». 3). Пензлик занурити  у гуаш, а потім провести по звичайному туалетному милу. Таким чином зафарбувати всю форму яйця одним кольором. (Мильний розчин допомагає рівномірно зафарбувати парафін.) 4). Дати висохнути гуаші.

5.     Гра «Комплімент».(За час проведення цієї гри встигає висохнути гуаш.)

  1). Бесіда з учнями про роль рушника під час Великоднього свята.

-         Український народ має одвічний людський символ – рушник. Подивіться на рушники, якими ми прикрасили свій клас. Виткані, вишиті із ображенням геометричних фігур, квітів, птахів, дерев.

         Рушник – символ щасливого життя.

         Його можна порівняти з піснею витканою,  вишитою на полотні. Без рушника, як без пісні, не обходяться ніякі свята.

-         А як рушник пов'язаний з Великоднем?(Рушником накривали діжу, в якій підходило тісто, кошик з пасками, коли йшли до церкви, на нього клали паски на святковому столі.)

2). Розпис рушників. (У кожного учня на столі лежить паперовий «рушник»).

-         Діти, перед вами лежать рушники. Давайте згадаємо  з вами,  нитки яких  кольорів використовували майстрині, коли вишивали рушники. Що ці кольори означали? Про які символи у вишивках ми з вами говорили? - Я хочу запропонувати кожному з вас оздобити свій рушник. (Учні розписують рушники за власним уявленням.)

3). По закінченню роботи, учні стають в одне коло і дарують по черзі один одному свої  рушники, говорячи при цьому компліменти. (Наприклад: «Дарую тобі свій рушник за те, що ти справжня подруга», або «… за те, що в тебе гарна посмішка» тощо.)

6.   Художнє оздоблення « дряпанок».(Учні зубочистками видряпують візерунки на заготівках, знімаючи верхній шар фарби разом з парафіном, вирізають по контуру яйце. Виходить двокольорова «дряпанка».)

7.   Організація виставки учнівських робіт.

8.   Вправа «Сенкан»

ПИСАНКА(крашанка, мальованка, дряпанка)

ЯСКРАВА, БАРВИСТА

ПРИКРАШАЄ,  СИМВОЛІЗУЄ,  ДИВУЄ

ПИСАНКА – ЦЕ НЕПОВТОРНЕ БАГАТСТВО…

ОБЕРІГ

ІV  Підсумок уроку.

 

Зразки дитячих робіт